Свідоцтво про атестацію від



Сторінка5/184
Дата конвертації27.03.2020
Розмір7,82 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   184

ВСТУП

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (далі – Університет) – перший в Україні класичний університет, що має високий рівень міжнародного визнання. Його статус як самоврядного (автономного) дослідницького національного університету затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №795 від 29 липня 2009 р.

Місія Університету як класичного університету дослідницького типу полягає у підготовці високоінтелектуального кадрового ресурсу держави, необхідного для реалізації стратегії розвитку України, здатного оперативно реагувати на виклики сучасності та брати активну участь у реалізації програми економічних реформ на міжнародному та державному рівнях.

Як дослідницький Університет функціонує фактично з кінця XIX ст., здійснюючи підготовку нових поколінь дослідників, засновуючи мережу наукових товариств і наукові школи, які сформували і розвивають упродовж 100-150 років власні наукові традиції, проводять наукові дослідження фундаментального та прикладного характеру, започатковуючи нові напрями розвитку науки і визначаючи її перспективи у XX і XXI століттях. За цей час наукові результати університетських учених та багатьох випускників Університету досягли світового рівня визнання. Беззаперечним є той факт, що завдяки українським класичним університетам Києва, Львова, Харкова, Одеси до поч. XX ст. науково-дослідницька діяльність у цих містах набула загальноєвропейських тенденцій розвитку науки й освіти та підготувала середовище для заснування Української академії наук. Класичні університети, що на поч. XX ст. трансформувалися у дослідницькі, реалізували місію підготовки дослідників на теренах України повною мірою. Це підтверджують статистичні дані базової вищої освіти дійсних членів НАН України. Із 566 дійсних членів НАН України 123 особи (21,7%) здобули вищу освіту в Університеті, 54 (9,5%) – у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, 20 (3,5%) – у Львівському національному університеті імені Івана Франка, 18 (3,2%) – в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, що загалом становить близько 50% складу дійсних членів НАН України – випускників класичних університетів. В отриманні вищої освіти академіками НАНУ на класичні університети разом припадає 50%. Ці класичні університети утворюють п’ятірку лідерів серед українських ВНЗ за показниками наукометричних баз даних, що відображають результативність сформованої в цих закладах системи наукових досліджень.

Нині Університет – єдиний з українських ВНЗ, що упродовж усіх років формування наукометричної бази даних Scopus очолює рейтинг ВНЗ України, а за індексом Гірша (h-індекс 57) може бути порівняним з НАН України (h- індекс 64). У 2012 р. серед 100 найбільш цитованих українських дослідників у наукометричних базах Web of Science та Scopus 29 представляють сектор університетської науки. Показовим є те, що десять із них – це вчені Університету.

Дослідники Університету беруть активну участь у реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні через розробку і виконання 56 тем науково-дослідних робіт, а також 67 тем госпдоговірних науково-дослідних робіт, що об’єднані в 11 Комплексних наукових програм Університету. Науковці Університету виконують наукові дослідження за 43 міжнародними грантами. Загальні обсяги фінансування фундаментальних і прикладних досліджень складають близько 70 млн. грн. із загального фонду та близько 20 млн. грн. із спеціального фонду держбюджету; ще понад 10 млн. грн. науковці Університету отримують за рахунок грантів на виконання науково-дослідних робіт, на стажування та участь у конференціях. При цьому співвідношення між джерелами фінансових надходжень на проведення наукових досліджень – коштами державного бюджету та позабюджетними коштами – становить 70%:30%.

Щорічно в Університеті проводиться 50-60 міжнародних наукових і науково-практичних конференцій, у роботі яких беруть участь представники світових університетів та академічних установ, водночас сотні вчених Університету щорічно є учасниками міжнародних конференцій за кордоном.

Університет є лідером у процесах підготовки та атестації наукових кадрів в Україні: проводиться підготовка докторантів, аспірантів, здобувачів за 151 із 516 наукових спеціальностей, що становить 30% від чинного переліку наукових спеціальностей в Україні. Такого показника не має жоден інший вітчизняний ВНЗ чи НДІ. Загалом в Університеті здійснюється підготовка кожного десятого докторанта і кожного шістнадцятого аспіранта в Україні. При цьому упродовж 2000-2012 pp. ефективність функціонування університетської аспірантури та докторантури удвічі вищі за загальнонаціональні показники.

В Університеті функціонує 46 спеціалізованих вчених рад і відбуваються захисти дисертацій за 15 із 26 галузей наук за 123 науковими спеціальностями. Для порівняння: у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна функціонує 18 спеціалізованих вчених рад з 11 галузей наук, у Львівському національному університеті імені Івана Франка – 17, у решті класичних університетів – по 10 спеціалізованих вчених рад. Основна особливість участі класичних університетів в атестації наукових кадрів – це представлення у спеціалізованих вчених радах наукових спеціальностей за усіма галузями наук: природничими, технічними, гуманітарними та суспільними. З 2011 р. в Університеті розпочала роботу корпорація «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка». ЇЇ діяльність спрямована на активізацію інноваційної діяльності та реалізацію інноваційних проектів.

Університет проводить суттєву роботу у сфері наукових фахових видань. Окрім того, 44 наукові фахові видання з 17 галузей наук повинні увійти до міжнародних наукометричних баз даних (Web of Science, Scopus, РІНЦ). Загалом класичні університети систематично видають наукову періодику, на них припадає кожне сьоме наукове фахове видання в Україні за більшістю галузей наук (20 із 26).

Вагомою є діяльність Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича, що є координаційним центром у мережі наукових бібліотек ВНЗ України III–IV рівнів акредитації (це 222 бібліотеки). Її загальний фонд становить 1/4 фонду Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Співробітники Наукової бібліотеки працюють над поповненням документів, розширенням доступу до різноманітних баз даних, здійсненням міжнародного документообігу (із понад 100 організаціями країн Східної і Західної Європи, Америки та Азії).

Водночас фінансові показники свідчать, що наукова та інноваційна діяльність в Університеті поки що не є пріоритетною. Так, якщо у 2011-2012 рр. на наукову та інноваційну діяльність припадало не більше 10% від загального обсягу витрат по Університету, то на 2013 рік близько 9%. Частка залучених коштів на фінансування наукових досліджень із спеціального фонду складає 21-27% від загального фонду при рекомендованих показниках для дослідницьких університетів не менше 50%.

Потенціал науково-педагогічних і наукових працівників, аспірантів і докторантів Університету використовується не в повному обсязі, а рівень присутності праць учених у світових наукометричних базах даних не є достатнім. Це підтверджується порівнянням з провідними університетами Росії, Польщі, Литви, Білорусії.

Рівень впровадження наукових розробок у навчальний процес і виробництво повинен постійно зростати, що має бути відображено в обсягах госпдоговірних робіт та наданих послуг.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   184


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка