Свідоцтво про атестацію від



Сторінка36/184
Дата конвертації27.03.2020
Розмір7,82 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   184
Філософський факультет
Розкрито соціально-філософський зміст та значення ідеології як складової гуманітарного розвитку сучасного суспільства (академік НАН України Губерський Л.В.), розкрито інноваційний зміст логіко-гносеологічних, культурологічних досліджень процесів гуманітарного розвитку суспільства (академік НАН України Конверський А.Є.) та інноваційні складові методології системного аналізу етнополітичного виміру функціонування суспільства (доц.Неліпа Д.В., доц. Вілков В.Ю.). На основі теоретичної реконструкції логіко-гносеологічних, культурологічних та політико-інституційних аспектів функціонування гуманітарного знання запропоновано методичні схеми застосування результатів логіко-гносеологічних, культурологічних досліджень до аналізу, моделювання та прогнозування процесів гуманітарного розвитку сучасного суспільства (академік НАН України Конверський А.Є., проф. Горбаченко Т.Г.), окремого обґрунтування набула концептуальна модель й типологія системного аналізу етнополітичного розвитку сучасного суспільства.(проф. Цвих В.Ф., доц. Вілков В.Ю., доц. Неліпа Д.В.)

Проаналізовані наявні у вітчизняному та світовому освітньому просторі методики викладання дисциплін логіко-гносеологічного, культурологічного та політологічного циклів (академік НАН України Конверський А.Є., проф. Хоменко І.В., проф. Русин М.Ю., проф. Панченко В.І., проф. Шляхтун П.П.). Визначено та обґрунтовано систему сучасних принципів та підходів до формування методик викладання дисциплін логіко-гносеологічного, культурологічного та політологічного циклів, з урахуванням необхідності їх адаптації до сучасних трансформаційних процесів вітчизняного суспільства (проф. Кушаков Ю.В., проф. Хоменко І.В., проф. Шашкова Л.О., доц. Комаха Л.Г., доц. Руденко С.В.). Досліджено умови можливості інтеграції та ключові проблеми впровадження результатів наукових досліджень у галузях логіки та дисциплін логічного циклу, культурології та дисциплін культурологічного циклу, політології та дисциплін політологічного циклу, релігієзнавства та релігієзнавчих дисциплін до університетської освітньої практики (академік НАН України Конверський А.Є., проф. Хоменко І.В., проф. Кушаков Ю.В., проф. Лубський В.І.).

Досліджено умови можливості застосування парадигмального підходу у історико-філософських дослідженнях (проф. Ярошовець В.І.). Вперше запропоновано нову методологію дослідження історії української філософії, яка є альтернативною описово-історіографічному підходу, розкрито місце історії української філософії у структурі сучасного гуманітарного знання, основні форми її інституціалізації (проф. Русин М.Ю., проф. Огородник І.В., доц. Руденко С.В.). Здійснено періодизацію розвитку логіки в Україні XVII – XIX ст., з’ясовані суттєві ознаки навчальних курсів з логіки в Острозькій академії, Києво-Могилянській академії, Київському університеті святого Володимира (проф. Хоменко І.В.). Розкрито сутність складнісного мислення, обʼєктивності та людиномірності у сучасній постнекласичній науці, розширено концепцію філософії науки як практичної філософії (проф. Добронравова І.С.). Здійснено культурологічний аналіз гуманітарних технологій, технологій соціального проектування, механізмів організації адміністративно-господарської, художньо-творчої та організаційно-методичної діяльності культурних інститутів (проф. Панченко В.І., проф. Приятельчук А.О.). Досліджено сучасні форми інституціалізації моралі, різні модуси відповідальності, розкрито співвідношення принципів, категорій і норм моралі в реальних обставинах соціального життя, і пошуку методів та механізмів розв’язання основних моральних дилем, здійснено естетико-культурологічний аналіз сучасних мистецьких практик (проф. Аболіна Т.Г., проф. Панченко В.І.). Проведено системне дослідження бюрократії як інституту реалізації політичної влади в сучасному суспільстві, виокремлено особливості вітчизняної моделі бюрократії, досліджено можливості демократизації цього інституту реалізації публічної влади (проф. Цвих В.Ф., доц. Батрименко О.В.). З’ясовано місце і роль української національної складової світової цивілізації та перспектив її інтеграції до спільного європейського простору, розглянуто прояви національно-культурної ідентичності української діаспори та її роль в інтеграції української літератури у світову, вивчено світоглядні основи та ідейний зв'язок української народно-культурної та фольклорної традиції з європейською (проф. Обушний М.І.).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   184


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка