Свідоцтво про атестацію від



Сторінка29/184
Дата конвертації27.03.2020
Розмір7,82 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   184
Історичний факультет
В рамках теми «Українська нація в загальноєвропейському вимірі: історія та сучасність» досліджено усю сукупність етнічних процесів на українських землях в ІІ ст. до н. е. – ХVІ ст. н.е. Зокрема, було опрацьовано джерела та наявну наукову літературу з етнічної історії українських земель ІІ ст. до н. е. – ХVІ ст. н.е., розроблено теоретико-методологічні та методичні основи дослідження історії українського народу. Виявлено тенденції та особливості етнічних процесів на українських землях у передісторичний період. Простежено розселення слов’ян та розвиток етнічних процесів в східнослов’янському середовищі, з'ясовано їх значення в загальноєвропейському масштабі. Висвітлено тенденції та особливості етнічних процесів на українських землях у середньовічні часи. Досліджено українську історію періоду Київській Русі та Великого князівства Литовського в контексті етнополітичного та етнокультурного виміру. На основі архівних документів та теоретичних матеріалів здійснено сучасну оцінку соціально - економічної, політичної, культурної та інших систем тогочасного соціуму, з’ясовано історичні особливості міжетнічних відносин. Вивчено та розкрито місце і роль Київської Русі та Великого князівства Литовського в системі міжнародних відносин, вплив зовнішньополітичних факторів на формування етносів. Простежено розвиток знань з історії слов’янства, історії Київської Русі та Великого Князівства Литовського в Київському університеті Св. Володимира (член-кореспондент НАН України проф. В.Ф. Колесник, проф. Б.М. Гончар, проф. А.П. Коцур, проф. Т.Ю. Горбань, доц. І.К. Патриляк, доц. Н.В. Терес та ін.). Отримані результати дали можливість розробити низку нових і суттєво переробити вже існуючі нормативні та спеціальні курси лекцій та практичні заняття з історії України, а також зі всесвітньої історії, археології та музеєзнавства, етнології та краєзнавства, архівознавства як у КНУ імені Тараса Шевченка, так і в інших вузах України та за її межами. Продовжувалося оновлення експозиції музею історії КНУ результатами НДР, що розширює уяву про роль і місце університету та його співробітників у вивченні та поширенні знань про українську націю давнього та середньовічного часів.

Кафедри історичного факультету впродовж звітного періоду продовжували дослідження актуальних проблем вітчизняної та зарубіжної історії, етнології та краєзнавства, археології та музеєзнавства, спеціальних галузей історичної науки, про результативність чого свідчать видані 27 монографій впродовж звітного періоду. Зокрема, вивчення давньої історії України та археології збагатилося дослідженнями військової справи слов’ян на початку Середньовіччя (к.і.н., асист. Синиця Є.В.) та баченням французької історичної науки Козацької України ХVІ – ХVІІІ ст. (докторант Луняк Є. М). Дослідження нової та новітньої вітчизняної історії приросли низкою досліджень з поглибленому вивченню історії низки регіонів України (доц. Казьмирчук М.Г.), грунтовними працями з вивчення життя та діяльності видатних українських політичних, громадських та культурних діячів, зокрема С. Єфремова (доц. Л.П. Могильний), гетьмана П. Калнишевського (доц. Г.Г. Коцур), князя В. Острозького (проф. В.І. Ульяновський), кардинала Й. Сліпого (проф. В.І. Сергійчук) та ін. Вперше грунтовного дослідження зазнали такі маловідомі та суперечливі аспекти вітчизняної новітньої історії як дипломатична діяльність України в 20-ті роки ХХ ст. (доц. А.В. Даниленко), українське націоналістичне підпілля та повстанський рух в 1939-1960 рр. (доц. Патриляк І.К.), історія українсько-турецьких відносин тощо. Серед наукових розробок зі всесвітньої історії заслуговує на окрему згадку перше в Україні дослідження зовнішньої політики Китаю в ХХІ ст. (доц. Таран М.А.), архівознавство збагатилося комплексним дослідженням українських архівних колекцій у Відні (проф. Палієнко М.Г.). В свою чергу, в своїх підручниках та посібниках науковці факультету в світі останніх вимог вперше запропонували висококваліфіковану оновлену навчальну літературу з історії України, історії міжнародних відносин, історії Росії (академік НАН України проф. В.М. Литвин, член-кореспондент НАН України проф. В.Ф. Колесник, академік АПН України проф. А.Г. Слюсаренко, проф. Калакура Я.С., проф. В.М. Мордвінцев, проф. Д.Ф. Розовик, проф. В.М. Павленко та ін.). Особливо слід наголосити на низці нових навчальних видань, які пропонують цивілізаційний підхід у викладенні історії людства (проф. Т.В. Орлова). Підписано й розпочато виконання низки договорів про співробітництво, також розпочато спільні археологічні дослідження з французькими та російськими партнерами.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   184


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка