Сучасні тенденції в практиці управління закладами освіти



Скачати 114,66 Kb.
Сторінка1/7
Дата конвертації29.03.2019
Розмір114,66 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7
В.П.Ткаченко,

завідувач відділу

освітнього менеджменту


Сучасні тенденції в практиці управління закладами освіти

Вимоги суспільства до загальної середньої освіти зростають. Їх специфіка в тому, що вони стосуються якісних результатів освіти – особистості випускника школи, здатного й готового бути активним членом суспільства, успішно брати участь у соціально-економічних і культурних процесах. Сподіватися досягти нової якості за допомогою лише традиційних знань і технологій не варто.

Спілкування з керівниками шкіл під час курсів, семінарів, вивчення їх діяльності безпосередньо в закладах освіти, ознайомлення зі змістом шкільної документації наштовхує на думку: необхідно забезпечувати готовність керівника закладу освіти до реалізації компетентнісно-орієнтованого, діяльнісного підходу під час організації навчально-виховного процесу. При цьому слід усвідомлювати, що модернізація управлінської діяльності виникає за умов, коли керівник оволодіває сучасними науково-теоретичними підходами до управління, принципами та концепціями; визнає зміст оновлених управлінських функцій, уміє вибирати їх раціональний комплекс і визначати раціональні шляхи впровадження в практичну діяльність; обирає такі форми, методи управлінської діяльності, які відповідають сучасній меті освіти; завданням та пріоритетним принципам її реформування.

На сучасному етапі розвитку менеджменту досягнуто розуміння того, що управляти на інтуїтивно-емпіричному рівні у XXI столітті неприпустимо.

З огляду на це, останнім часом намагаємось внести пожвавлення в питаннях теоретичної підготовки під час курсів, семінарів, самонавчання керівників шкіл щодо реалізації функцій управління та їх місця у розвитку навчального закладу. Поряд з цим важливим є визнання значущості зворотного процесу, а саме: перетворення управлінських дій в об’єктивну дійсність, тобто:

‑ реалізувати те, що визначене в управлінському рішенні у вигляді ідеї, задуму, моделі, проекту, програми, завдання, доручення тощо;

‑ оцінити те, що отримане в результаті, в якому обсязі та якості відбулося досягнення цілей, що поставлені.

Мета традиційного управління полягає у забезпеченні оптимального функціонування навчального закладу; інноваційного – переведення його на більш високий якісний рівень, забезпечення розвитку та оновлення, відповідність педагогічного процесу вимогам сучасності. В останньому випадку основними напрямами управлінської діяльності є:



  • концептуальність;

  • цільовий підхід;

  • психологізація;

  • приведення функцій управління у відповідність до завдань освітнього закладу;

  • управління якістю освіти і вироблення нових підходів до визначення ефективності педагогічного процесу;

  • комп’ютеризація, технологізація управління;

  • адаптація досягнень науки менеджменту до управління закладом освіти.

Напрямки діяльності керівника сучасної школи дають змогу визначитись в певних межах із основними функціями.

Виходячи з того, що функції управління визначають його зміст, а зміст управління часто змінюється під впливом зовнішніх (по відношенню до школи) та внутрішніх умов, тому і управлінські функції керівника навчально-виховного закладу також часто видозмінюються (оновлюються, модернізуються), що проявляється, як у збільшенні чи зменшенні їх кількості, так і у визначенні відповідних пріоритетними по відношенню до інших.

Значна кількість управлінських функцій свідчить про складність процесу управління і про необхідність спеціальної підготовки до нього. Така підготовка передбачає оволодіння управлінським персоналом великим переліком управлінських функцій, що зробити досить складно.

Одним з можливих варіантів вирішення цієї проблеми є підхід, що полягає у впровадженні основних функцій управління й об’єднанні їх у певні блоки. Це дає можливість здійснювати структурний аналіз управлінського процесу і більш об’єктивно оволодіти змістом і прийомами здійснення цього процесу.

Тому, об’єднавши найбільш істотні управлінські функції у невелику групу, можна здійснювати аналіз управлінської діяльності саме з позицій реалізації цих функцій, а саме:

1. Педагогічний аналіз, який має передбачати:

‑ аналіз навчально-виховного процесу як засіб визначення рівня розвитку школярів;

‑ вивчення мотивів, цінностей вчителів, можливостей стимулювання їх на інноваційну, експериментальну діяльність;

‑ висновки щодо існуючого стану справ як уроки на майбутнє;

‑ використання системного аналізу як засобу удосконалення функцій управління;

‑ пошук шляхів розв’язання проблем;

‑ налагодження систем інформаційного забезпечення та зворотних зв’язків;

‑ аналіз результатів діяльності колективу з позиції ролі в ньому кожного вчителя та створення їх (колективу і вчителя) портретної характеристики.

2. Планування має визначати, якими повинні бути цілі закладу і що повинен робити його колектив, щоб досягти їх. Для цього адміністрації необхідно:

‑ сформулювати місію школи (разом з колективом);

‑ розробити концепцію, скласти прогноз розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу;

‑ розробити цільові проекти, які мають відображати етапи реалізації програми розвитку закладу;

‑ залучити колектив до складання планів, програм розвитку, цільових проектів.

3. Організація передбачає створення структури, що дає можливість членам педагогічного колективу ефективно працювати для досягнення їхніх особистих цілей та цілей закладу. В такому випадку необхідно:

‑ моделювати структуру управління (хто буде залучений і на якому рівні);

‑ встановлювати горизонтальні зв’язки і забезпечувати їх координацію (хто, коли, чим займається);

‑ при доборі спеціалістів враховувати перспективи індивідуального посадового і фахового зростання та інші індивідуальні можливості;

‑ формувати організаційну культуру закладу, яка полягає в тому, що задовольняє потреби членів шкільного колективу – духовні, організаційні, потреби у згуртованості, наявності смислу своєї діяльності тощо.

4. Заключною функцією управлінського блоку є функція контролю – визначення того, наскільки реалізуються цілі, поставлені перед освітнім закладом на етапі планування.

Кожен працівник школи постійно потребує чіткого уявлення про те, як розвивається школа, які тенденції цього розвитку, як удосконалюється (або не вдосконалюється) навчально-виховний процес. Інакше кажучи, потрібен постійний аналіз, постійний зворотний зв'язок, поінформованість про всі сфери життя й діяльності шкільного колективу. Таку інформацію – достовірну, повну – можна отримати лише за допомогою добре налагодженого внутрішньошкільного контролю, який передбачає всебічне вивчення й аналіз навчально-виховного процесу в школі, об’єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координацію зусиль відповідно до визначених завдань. Контроль має бути регулятором навчально-виховного процесу, виконувати діагностичну, коригуючу та регулюючу функції. За його результатами приймаються управлінські рішення.

Під час організації контролю варто керуватись такими положеннями:



  1. Об’єктивність, конкретність і цілеспрямованість контролю, вивчення навчально-виховного процесу з урахуванням основних його закономірностей.

  2. Системність і систематичність контролю на основі вибору найдоцільніших для даного проміжку часу його видів, визначення оптимальних термінів організації перевірок.

  3. Діалектичний підхід до вивчення й аналізу змісту роботи вчителів. Потрібно планомірно охопити всі ділянки навчально-виховного процесу, визначити в процесі контролю конкретні завдання для кожного члена педагогічного колективу, накреслити шляхи їх виконання; оцінювати роботу вчителів відповідно до сучасних вимог, враховуючи конкретні умови; виявляти елементи позитивного досвіду й тенденції його розвитку, надавати вчителям реальну допомогу, навчати на кращих зразках роботи, виробляти навички самоосвіти.

  4. Регулярна перевірка виконання прийнятих рішень.

Плануючи й удосконалюючи внутрішньошкільний контроль, керівники школи повинні зосереджувати увагу на таких питаннях:

‑ здійснення контролю за роботою педагогічного колективу щодо виконання директивних і нормативних документів, навчальних програм;

‑ систематична перевірка ведення вчителями та учнями навчальної документації (класні журнали, учнівські зошити, щоденними, календарні плани, плани виховної роботи тощо);

‑ вивчення стану викладання навчальних предметів, рівня навчальних досягнень учнів з основ наук, їх вихованості, розвитку;

‑ вивчення системи роботи учителів;

‑ здійснення контролю за роботою груп продовженого дня, за організацією та проведенням гурткових, факультативних занять, індивідуальних консультацій, рівнем позакласної роботи з основ наук;

‑ контроль за організацією, здійсненням методичної роботи;

‑ стан виховної роботи в класних колективах;

‑ організація учнівського самоврядування;

‑ робота шкільної бібліотеки;

‑ організація туристсько-краєзнавчої роботи;

‑ контроль за виконанням учнями єдиних вимог;

‑ профілактика правопорушень серед школярів;

‑ робота з охорони життя та здоров’я дітей, попередження дитячого травматизму;

‑ пропаганда здорового способу життя.

Шкільна адміністрація, плануючи роботу з підвищення ефективності внутрішньошкільного контролю, особливу увагу повинна звернути на раціональне використання часу, що призначається на відвідування уроків. Відомо, що для забезпечення належного рівня управління школою директору слід приділяти навчальному процесу 50% свого робочого часу, його заступникові з навчально-виховної роботи – 75%.

Висока якість навчально-виховної роботи в школі можлива тоді, коли в керівників є достатньо фактів і спостережень для аналізу й відповідних висновків. Лише той керівник школи, який часто, систематично відвідує уроки й аналізує їх, може робити правильні висновки про якість навчально-виховного процесу.

Окрім уроків, адміністрація повинна відвідувати ще й факультативні заняття, індивідуальні консультації, позакласні та позашкільні заходи, працювати зі шкільною документацією тощо. Який же вихід? На наш погляд, це питання слід розв’язувати двома шляхами:

‑ залученням педагогічного активу (керівників методичних об’єднань, вчителів-методистів, старших учителів, членів методичної ради школи, вчителів-наставників, членів атестаційної комісії, профспілкового комітету школи тощо) до відвідування й аналізу уроків, позакласних та позашкільних заходів, перевірки шкільної документації;

‑ наведенням належного порядку в системі відвідування уроків.

Кожен адміністратор повинен відвідати таку кількість уроків, яка дозволяє володіти станом справ у школі, дієво впливати на якість навчально-виховного процесу. Для реалізації цих завдань директору школи потрібно відвідувати щотижня не менше чотирьох-п’яти, а його заступникам – п’яти-шести уроків, факультативних занять, виховних заходів.

Для здійснення внутрішньошкільного контролю варто складати графік, який конкретизує відповідний розділ річного плану роботи. У графіку визначити об’єкти, напрямки діяльності, питання, які підлягають контролю, терміни здійснення перевірок, відповідальних осіб, вказати форму узагальнення результатів, підбиття підсумків.

Цей графік може мати такий вигляд:

(на рік)



Об’єкти та зміст ВШК

2010 – 2011 навчальний рік

08

09

10

11

12

01

02

03

04

05

06

07







































(на місяць)




Об’єкти та зміст ВШК

вересень

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5































































(на тиждень)




Об’єкти та зміст ВШК

понеділок

вівторок

середа

четвер

п’ятниця

1

2

3

4

5


















Графік внутрішньошкільного контролю може бути складений за видами діяльності:




Каталог: Files -> downloads
downloads -> Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – невичерпне джерело світла, енергії і любові
downloads -> Впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського щодо гармонійного розвитку особистості учня, формування його життєвої компетентності у н/в процесі на основі формули "Три люблю"
downloads -> Таран Ірина Миколаївна, вчитель англійської мови, вихователь нвк «Кіровоградський колегіум»
downloads -> Автобіографічний елемент у ліричній драмі І. Я. Франка «Зів'яле листя»
downloads -> Мозгова людмила Анатоліївна
downloads -> Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання
downloads -> Главное управление образования Луганской областной государственной администрации
downloads -> Тема: Азбука дорожнього руху
downloads -> Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів з питань формування навичок здорового способу життя І. Вступ Суспільству сьогодні особливо потрібні сильні, здорові особистості, які чітко розрізняють поняття добра і зла, любові і ненависті
downloads -> На м’якій постелі спати – у здоров’ї програвати


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка