Стан і підходи до громадянської освіти в україні


Критеріями навчальної програми



Сторінка23/27
Дата конвертації24.03.2020
Розмір223 Kb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27
Критеріями навчальної програми,

 що забезпечує міжпредметний підхід

до формування громадянської компетентності можуть бути такі:

- у пояснювальній записці програми мають бути проголошені завдання щодо фо-

рмування компетентних громадян засобами конкретного предмету;

у змісті навчального предмета передбачати можливості для інтегрування

громадянознавчих знань;

понятійний апарат навчального предмета повинен бути розширений за

рахунок громадянознавчих понять;

- серед вимог до навчальних досягнень учнів бажано зазначати й

розвитку громадянських умінь, навичок, формування відповідних емоційно-

ціннісних орієнтацій;

повинні використовуватися активні форми і методи організації навчальних

занять, що сприяють формуванню громадянської компетентності учнів.

Посилення елементів громадянознавчого змісту у вже існуючих шкільних

предметах можливо, зокрема, шляхом розробки тематичних блоків-модулів в кур-

сах суспільно-гуманітарного циклу: історії України, всесвітньої історії, основ

правознавства, української та зарубіжної літератури, іноземної мови, географії,

тощо. Орієнтиром для авторів програм і різних засобів навчання може слугувати

базовий еталон громадянської компетентності.

Так, викладання мов і літератури може зробити величезний внесок у грома-

дянську освіту. Воно сприяє формуванню громадянської позиції і характеру декі-

лькома способами. Вивчення класичних творів національної літератури дає учням

уяву про видатні твори, що значно вплинули на історію культури країни та її

ховні цінності. Літературні герої як української та і світової літератури можуть

вивчатись як інтелектуальні та етичні моделі особистості за різних умов суспіль-

ного життя. Програма із зарубіжної літератури має ілюструвати загальнолюдські

цінності, потреби і прагнення, що поєднують людей. Навчання навичкам письмо-

вої мови допомагає розвивати інтелектуальну та етичну самостійність особи, не-

залежність мислення.

Формування громадянської компетентності має здійснюватися й у процесі

навчання негуманітарних предметів (природничо-математичного циклу тощо), які

розкривають цілісність світу, взаємозв'язок людини з природою, відповідальність

за збереження екології та життя на планеті, сприяють розвиткові критичного мис-

лення та аналізу.

Можливо внесення змін в програму з метою встановлення міждисциплі-

нарних зв'язків громадянського змісту. Наприклад, на уроках біології географії

або фізики можна розглядати проблеми, пов'язані з екологією, основами економі-

ки та підприємництва, на уроках з праці можна обговорювати питання економіки

28



та менеджменту. Можна також застосовувати інтегративний системний підхід,

коли для вирішення найбільш гострої актуальної проблеми громадянських знань

використовуються різні дисципліни.

Необхідним є посилення емоційно-ціннісної складової

змісту на всіх ступенях освіти, що може бути досягнено як шляхом введення у

зміст різних предметів відповідних сюжетів (навчального матеріалу), так і поста-

новкою перед учнями на уроках оцінно-ціннісних пізнавальних завдань. Поло-

ження змісту необхідно спрямувати як на формування позитивних громадянських

цінностей, так і не сприйняття таких ціннісних орієнтацій як зверхність, расизм,

ксенофобія, національна, релігійна та ін. ворожнеча, пропаганда війни і насильст-

ва, тероризм, репресії, дискримінація.

Крім українознавчої детермінанти у змісті освіти, зокрема громадянської,

треба значно підсилити його спрямованість на формування у шкільної молоді єв-

ропейської та планетарної свідомості.

Весь зміст освіти має пронизувати

 критичне мислення

 і бути втіленим у ви-

кладання на рівні

 підходу

 в усі шкільні предмети. Треба по-новому подивитись на

здібності вчителів і учнів, відповідно переглянувши навчальні програми. Вони

мають ставити перед учнями гострі проблеми, суперечливі та дискусійні питання.

Це допоможе подолати і традиційну незацікавленість учнів, що пов'язано з поши-

реним нині у школи викладанням нейтральної інформації, стимулювати застосу-

вання аналізу актуальних проблем.

Отже, громадянська освіта відрізняється специфічним змістом, спрямуван-

ням і підходом. Вона спрямована на щоденні проблеми, що стосуються молоді як

громадян, тобто членів суспільства, які мають права й обов'язки. Такими пробле-

мами є, наприклад, освіта і охорона здоров'я, соціальний захист, громадський

транспорт, еміграція, міжнародні відносини і навколишнє середовище.

їх необхідно відрізняти від проблем, що стосуються молодих людей як при-

ватних осіб, є проблемами особистими та мають відношення до членів їх сім'ї або

друзів. Наприклад, пошук роботи - це власна проблема, а мінімальна заробітна

плата в країні -

 алкоголізм - власна проблема, а прийняття за-

кону про вживання алкоголю — громадянознавча.

Специфіка підходу до учнів у громадянській освіті полягає в активній

ченості й участі молоді. Вона навчається як бути громадянами через участь у дис-

кусіях і дебатах у класі, в позакласній діяльності й поза межами

 їй нада-

ється можливість не тільки навчатися, а й застосовувати знання на практиці в "ре-

альних життєвих" ситуаціях.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка