Специфіка роботи викладача-філолога у системі дистанційного навчання



Дата конвертації02.01.2019
Розмір60,5 Kb.

Наталя Лисенко, Лілія Дорошина

Національний фармацевтичний університет
СПЕЦИФІКА РОБОТИ ТЬЮТОРА-ФІЛОЛОГА

В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
У статті окреслюється роль тьютора в дистанційному навчанні; деталізуються вимоги до особи тьютора-філолога та формулюються його функції. Здійснюється аналіз ризиків, що супроводжують роботу тьютора-філолога та спричинені розвитком сучасних комп’ютерних редакторів, існуванням он-лайн словників тощо. Узагальнюється досвід викладачів кафедри українознавства та латинської мови Національного фармацевтичного університету щодо використання дистанційного курсу з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Ключові слова: дистанційне навчання, тьютор, тьютор-філолог.
Невпинний розвиток інформаційних технологій дозволив суттєво урізноманітнити форми проведення освітнього процесу. В умовах інтеграції вітчизняної вищої школи в європейський науковий та освітній простір та реалізації академічної і наукової мобільності застосування інтернет-технологій надає можливість не тільки довільного пошуку потрібних даних у загальносвітовому банку інформації, але й системного та мотивованого дистанційного отримування знань з обраних спеціальностей. Відтак, упровадження дистанційного навчання на сучасному етапі вже не є ноу-хау. Серед переваг останнього зазвичай називають можливість надання освітніх послуг без урахування територіальної близькості (що є ідеальним варіантом для громадян інших країн або осіб з особливими потребами), зручний (іноді – індивідуальний) графік навчання, демократичні ціни (дистанційний курс, як правило, набагато дешевший, ніж навчання на стаціонарі), постійна модернізація та вдосконалення, що спричинені конкуренцією між освітніми закладами (оскільки студент може обирати серед однотипних курсів і програм ті, які підійдуть саме йому, що у свою чергу позитивно впливає на мотивацію).

Попри побоювання викладачів старої школи щодо того, що впровадження дистанційного навчання призведе до вилучення з процесу викладання такої одиниці як викладач, цього не сталося. І кваліфікований не тільки у своїй галузі, а й знайомий з усіма сучасними комп’ютерними технологіями тьютор (з англ. tutor) – «домашній учитель, репетитор, (шкільний) наставник, опікун») – центральна постать у проведенні дистанційного навчання, бо саме він відповідає за фактичне наповнення та методичне забезпечення курсу.

Окреслення ролі викладача в дистанційному навчанні, формулювання вимог до нього знаходимо в статтях О. Малярчук та С. Змєєва, С. Щенникова та П. Закотнової, Н. Жевакіної та М. Семенова, М. Костикової та І. Скрипіної, Г. Мурасової, З. Девтерової та багатьох інших авторів. Проте всі зазначені дослідники говорять про завдання та вимоги до викладача-тьютора опосередковано, не зазначаючи, яку саме дисципліну він викладає. Оскільки кожна дисципліна має об’єктивні відмінності щодо застосовуваних форм, методів і прийомів, формулювання завдань, з’являються додаткові вимоги до викладача-філолога, що викладає свій курс дистанційно.

Отже, метою нашої статті є деталізація вимог до особи викладача-філолога, який виконує функції тьютора при викладанні відповідних дистанційних курсів та аналіз ризиків, що неодмінно супроводжуватимуть його роботу, ураховуючи розвиток сучасних комп’ютерних редакторів, існування он-лайн словників тощо.

У нашій країні поняття тьюторства наразі знаходиться у стадії становлення і як будь-яке нове явище не має ані чіткого визначення, ані закріплених функцій. Однак це не заважає йому бути провідним елементом системи дистанційного навчання.

На сьогодні у спеціальній літературі вкоренилося визначення тьютора як викладача нового типу, який будує свою діяльність за принципово іншою педагогічною концепцією. За С. Щенниковим, тьютор – викладач-консультант, керівник навчальної групи, який займається методичною підготовкою студентів та проводить групові заняття-практикуми, здійснює допомогу в проведенні, перевірці та оцінці атестаційних робіт; проводить консультації та надає іншу психологічну підтримку, а також індивідуальну допомогу студентам у вирішенні навчальних та особистих проблем, пов’язаних з навчанням; здійснює професійну орієнтацію та консультування з питань кар’єри [4, с 547]. Вочевидь, автор ілюструє західноєвропейське розуміння тьюторства. В українських університетах (як це, до речі, передбачено в НФаУ) особистими проблемами та педагогічною корекцією опікується спеціально призначений куратор.

М. Костикова та І. Скрипіна визначають чотири основні функції тьютора, серед яких, зокрема виділяється організаційна – «тьютор приймає рішення про фінансування, акредитацію, наймає співробітників, розподіляє між ними ролі, піклується, щоб у студентів було необхідне устаткування і програмне забезпечення, доступ до сервера. Для цього він працює із співробітниками служби технічної допомоги» [3, с. 73]. Зазначимо, що такі обов’язки в НФаУ виконують представники планово-фінансового відділу, деканату та Центру дистанційного навчання. Вони ж опікуються формуванням студентських груп та повідомленням логінів та паролів, необхідних для користування відповідним сайтом.

Спираючись на власний досвід, вважаємо, що доречніше було б говорити про три основні функції викладача-тьютора.



  1. Організаційна – доведення до студентів програми курсу, мети та завдань; критеріїв системи оцінювання; пояснення доцільності використання розміщених на сайті навчальних матеріалів; повідомлення про терміни подання виконаних робіт тощо.

  2. Навчально-методична – визначення мети і завдань, формування навчально-методичного забезпечення, навчального процесу та ефективне його використання, здійснення керування навчальним процесом і перевіркою засвоєння матеріалу (консультації на форумі, перевірка завдань тощо).

  3. Соціально-виховна – формування в студента позитивного та свідомого ставлення до предмету і власного освітнього рівня, самореалізації майбутніх кар’єрних перспектив; мотивація до самостійного наукового пошуку. Також тьютор-філолог особисто відповідає за мовне оформлення дистанційного курсу. Отже він повинен бути взірцем висококультурного інтелігентного спілкування бездоганною літературною мовою, оскільки студенти особливо гостро реагують на мовні помилки саме викладача-філолога, нерідко ототожнюючи ступінь професійної компетенції з мовною формою викладу його думок.

Отже, крім високого професійного рівня, тьютор-філолог повинен:

  • мати ораторські здібності;

  • уміти чітко та лаконічно пояснювати матеріал;

  • бути тактовним при висловленні конструктивної критики та рекомендацій.

У спеціальній літературі знаходимо тезу про те, що «викладач», «учитель» і «тьютор» є абсолютно різними поняттями. А вимоги, що висуваються до тьютора, та педагогічні технології, що ним застосовуються, суттєво відрізняють від загальновизнаних у системі традиційного навчання [6, с. 21-25].

Цілком погоджуємося з Є. Полат: справа не в назві, а в появі нових вимог до особи викладача, без виконання яких проводити дистанційне навчання неможливо, а також у необхідності більш ретельно виконувати як звичні, так і нові функції [5, с. 65]. Це абсолютно не виключає володіння вже набутим традиційним методичним інструментарієм та багаторічним досвідом очного викладання, без яких, на нашу думку, не можна ані розробити програмне наповнення, ані сформулювати мету і завдання курсу, ані визначити обсяг практичних завдань.

За О. Журавльовою, у системі дистанційного навчання від викладача вимагається низка спеціальних умінь:


  • мати широкий кругозір щодо питань застосування інформаційних та комунікаційних технологій в освіті;

  • володіти комп’ютерною грамотою на рівні кваліфікованого користувача;

  • уміти працювати в Інтернет-мережі та корпоративній мережі Інтранет у межах доступу до своєї категорії користувача;

  • мати чітке уявлення про технології, методики та форми організації дистанційного навчання;

  • уміти проектувати та створювати електронні підручники;

  • мати навички використання різноманітних форм інтерактивної взаємодії зі студентами;

  • знати та застосовувати форми контролю знань, умінь та навичок в умовах Інтернет-освіти;

  • вести електронну документацію;

  • знати та враховувати в роботі педагогічні та психологічні основи дистанційного навчання [2]. Відповідно, виправдання деяких колег-філологів своєї відмови працювати з дистанційними курсами через невміння користуватися сучасними інформаційними технологіями не можна вважати за об’єктивне. Однак, зазначимо, що до обов’язків викладача-тьютора не входить розробка програмного забезпечення курсу.

На жаль, при дистанційному навчанні робота тьютора не нормована, що у свою чергу призводить до необґрунтовано зростаючих навантажень на викладача. Часто доводиться допомагати дистанційним студентам у наднормовий час.

Дистанційний курс із дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у НФаУ лише нещодавно почав свою роботу. Проте вже виокремилася певна низка проблем, що пов’язані з викладанням саме «мовної» дисципліни:



  1. визначити авторство виконаного завдання, надісланого студентом, неможливо. Крім тих випадків, коли через елементарну неуважність у запропонованих для складання документів не змінюються прізвища, ім’я та по батькові, власні назви, контекст слів, з якими слід було скласти речення;

  2. завдання, орієнтовані на переклад фахового тексту, дещо втрачають свою актуальність. Оскільки користування комп’ютерними перекладачами суттєво полегшує роботу студента. Як варіант, на нашу думку, можна використовувати тексти з великою кількістю підрядних зворотів і складною фаховою термінологією. Тоді роботу з перекладу тексту навіть за допомогою перекладача буде супроводжувати ретельне редагування;

  3. використане на сайті програмне забезпечення дозволяє підтримувати зворотний зв’язок зі студентом. Отже, йому можна надіслати перевірене завдання. Якщо таку перевірку робити в електронному вигляді, це забирає невиправдано багато часу, особливо, якщо треба залишити коментар. Надсилати еталон також ризиковано. Це призведе до необхідності оновлення всієї бази завдань щороку. Відповідно, викладачі української мови НФаУ обрали, очевидно, не найкращий, але зручний для себе варіант: студенту надсилається сканований варіант перевіреної «вручну» роботи. Адже кожен студент повинен проаналізувати свої помилки.

Таким чином, запорукою успішного впровадження дистанційних освітніх технологій є передусім людський чинник. Реформування системи освіти висуває підвищені вимоги до кваліфікації тьютора-філолога, який творчо працює, є соціально активним, здатним виховувати студента в швидкоплинному сьогоденні.
Література

  1. Жевакіна Н. В. Професійні функції діяльності викладача-тьютора в умовах дистанційного навчання / Н. В. Жевакіна, М. А. Семенов // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – №5 (216). – С. 5–9.

  2. Журавлева О. Б. Управление Интернет-обучением в высшей школе / О. Б. Журавлева, Б. И. Крук, Е. Г. Соломина ; под ред. Б. И. Крука. – 2-е изд. – М. : Горячая линия – Телеком, 2007. – 224 с.

  3. Костікова М. В. Про деякі аспекти діяльності тьютора в системі дистанційної освіти / М. В. Костікова, І. В. Скрипіна // Системи обробки інформації. – 2011. – Вип. 7 (97). – C. 72–75.

  4. Основы деятельности тьютора в системе дистанционного образования: Специализированный учебный курс / С. А. Щенников, А. Г. Теслинов, А. Г. Чернявская и др. – М. : ООО «Дрофа», 2006. – 591 с.

  5. Педагогические технологии дистанционного обучения : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / [Полат Е. С., Моисеева М. В., Петров А. Е. и др.] : под ред. Е. С. Полат. – М. : Издательский центр «Академия», 2006. – 400 с.

  6. Тьюторство как новая профессия в образовании : [состав. Школа «Эврика-развитие», г. Томск]. – Томск : Дельтаплан, 2001. – 159 с.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради кафедра теорії і методики виховання
2015 -> Серце віддане дітям штрихи до життєвого і творчого шляху українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського
2015 -> Заліток Людмила Михайлівна
2015 -> Людинознавчi
2015 -> Судова помилка в адміністративному судочинстві
2015 -> Програма навчальної дисципліни антропологія літератури
2015 -> Міждисциплінарні зв’язки: дисципліну «Психологічна служба»
2015 -> Концепція сучасного підручника з географії для основної школи


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка