Спеціальні методи креслення та відтворення графічних зображень значно полегшують учбову й трудову діяльність людей з вадами зору, тому їм необхідно оволодівати ними й використовувати їх у своїй роботі



Скачати 119,5 Kb.
Сторінка1/7
Дата конвертації16.04.2019
Розмір119,5 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7
УДК 376.1:371.68

© Тулашвілі Ю.Й.


ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ТАКТИЛЬНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ПОГЛИБЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ВАДАМИ ЗОРУ
Постановка проблеми. Після встановлення незалежності українське суспільство інтенсивно трансформується з формації індустріального суспільства до постіндустріального (інформаційного). Інформаційне суспільство розглядається як нова історична фаза розвитку цивілізації, яка характеризується збільшенням ролі інформації в житті суспільства, зростанням ролі інформаційних комунікативних технологій, долі вироблення інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті.

Дефініція “інформаційне суспільство” розкривається як суспільство, у якому більшість працюючих зайняті виробленням, збереженням, перетворенням та реалізацією інформації, особливо її найвищої форми – знань [1, с.7 ]. Наслідком цього є гуманізація суспільних відносин у всіх галузях діяльності людини. Суспільство спрямовує свої зусилля на широке залучення розумового потенціалу кожного свого члена, включаючи суб’єктів із психофізичними вадами і осіб із вадами зору в тому числі.

Процес інтегрування інвалідів до суспільних відносин передбачає комплекс дій, спрямованих на допомогу суб’єктам із психофізичними вадами опановувати цінності сучасної цивілізації, бути задіяними в активній суспільній діяльності через реабілітаційні заходи. Під процесом реабілітації інвалідів розуміють задоволення їх потреб шляхом надання реабілітаційних заходів із метою гарантування рівності прав та створення рівних можливостей. За видом процес реабілітації [2] поділяється на медичний, соціальний і професійний. Професійна реабілітація інвалідів розглядається як процес надання реабілітаційних заходів інвалідам з урахуванням обмежених рамок збереження працездатності, протипоказань окремих видів праці у зв’язку зі станом здоров’я для здобуття професійної освіти та раціонального їх працевлаштування.

Створення для інвалідів можливостей отримати професійну освіту, отримати гідну роботу та бути конкурентоспроможними на відкритому ринку праці знайшло своє відображення в Національній програмі професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями. Програма розглядає процес професійної реабілітації як комплекс державних та суспільних заходів, спрямованих на відновлення працездатності хворого або інваліда, повернення або включення інваліда до суспільно-корисної праці в доступних йому за станом здоров’я умовах праці, з урахуванням особистих схильностей та побажань, з метою досягнення матеріальної незалежності, самозабезпечення та інтеграції в суспільство.

Оскільки основною метою професійної реабілітації є відновлення соціального статусу інваліда, досягнення ним матеріальної незалежності і соціальної адаптації, то існує певна етапність у здійсненні реабілітаційних заходів, що передбачає проведення: медичної і медико-професійної реабілітації, професійної орієнтації, підготовки інваліда до професійної праці (професійне навчання), підготовки виробництва та створення виробничих умов до використання праці інваліда, заходів із працевлаштування (забезпечення зайнятості) інвалідів, динамічного моніторингу і контролю за раціональністю працевлаштування та успішністю соціально-трудової адаптації інвалідів. Після проведення медико-професійної реабілітації найбільш відповідальні етапи – це підготовка виробництва та створення виробничих умов для використання праці інваліда, професійна орієнтація і підготовка інваліда до професійної праці, що передбачають встановлення переліку доступних інваліду професій.

Внаслідок того, що індустріальні підприємства в нових умовах модернізації виробництва, в першу чергу позбуваються допоміжних виробництв, які потребують значних обсягів ручної праці, перелік професій, якими з успіхом можуть опанувати інваліди по зору, динамічно змінюється в бік їх інтелектуалізації. Перелік професій, який традиційно пропонувався для оволодіння людьми з вадами зору, включав такі професії, як: токар, свердловщик, складальник, столяр, бляхар, трикотажник, радист, стенографіст, масажист. Починаючи з 70-х років XX століття незрячим стали доступні престижні й перспективні професії оператора комп’ютерного набору та програміста. Відтепер після закінчення незрячими закладів професійної реабілітації, в яких здобувалася професія оператора комп’ютерного набору або вищих навчальних закладів, де вони опановували фах програміста, перед ними розкривались широкі можливості щодо працевлаштування в галузі інформаційних послуг.

У кінці 80-х років з’явилися персональні комп’ютери, які змінили функції оператора комп’ютерного набору і програміста. Ці зміни характеризувались тим, що програміст почав виконувати функції системного програміста, прикладного програміста, постановника завдань. Змінилися також умови роботи оператора. Тепер оператор здійснює введення, а програміст веде розробку і відпрацювання програм, як правило, безпосередньо за комп’ютером. За цих умов незрячий фахівець повинен вміти повністю самостійно працювати на комп’ютері. Ще більша революція в науці, виробництві та побуті розпочалася в 1990-ті роки, коли з'явились потужні персональні комп'ютери з універсальними можливостями, а згодом і виходом в Інтернет. Вони відра­зу зробили реальністю необмеже­ний пошук, накопичення, зберігання та лег­ке і всім доступне використання інформації [3].

Для самостійної роботи незрячого користувача на персональному комп’ютері потрібні засоби, що дозволяють мати доступ до інформації на екрані. Для цих цілей різними фірмами були розроблені так звані “програми допоміжних технологій доступу до екрану”, які виводять інформацію на брайлівський дисплей або синтезатор мови. Ці програми завантажуються резидентно і видають інформацію по запиту користувача або автоматично – залежно від встановлених режимів роботи.

На зміну операційній системі MS DOS, в якій допоміжні програми могли працювати тільки з текстовою інформацією, прийшли сучасні багатофункціональні операційні системи з графічним інтерфейсом доступу до інформації. Така операційна система як Windows з інтегрованим програмним забезпеченням значно розширила можливості звичайного користувача і ускладнила користування нею інвалідів по зору. Перед тифлопедагогами та фахівцями з галузі професійної реабілітації незрячих осіб повстало завдання створення нових методів навчання сліпих, що дали б можливість їм якомога повніше оволодіти прийомами роботи в таких операційних системах, створити передумови для застосування комп’ютера у професійній діяльності інваліда по зору.

Професійна реабілітація незрячих для опанування фахом як оператора комп’ютерного набору, так і програміста сьогодні вимагає спеціальних методів підготовки. Розуміння таких понять як “графічний інтенфейс”, “курсор миші”, “формат тексту” та інших потребує розробки інтегрованих навчальних методик, що ґрунтуються не тільки на знаннях “мови спілкування з комп’ютером”, а й дають уяву про зовнішній вигляд інтерфейсу сучасної прикладної програми. Це завдання можна розв’язати введенням до навчальних планів підготовки фахівців-інвалідів по зору навчальних курсів, що об’єднували б рельєфне креслення та основи комп’ютерної графіки. Спеціальні методи креслення та відтворення графічних зображень значно полегшують навчальну й трудову діяльність інвалідів зору. Особи з вадами зору спроможні оволодівати ними й використовувати у своїй роботі.




Каталог: library -> Left menu -> Zbirnuk -> 22-23 -> Становлення%20особистості
Zbirnuk -> Трудове навчання, як навчальний предмет, відіграє важливу роль у формуванні особистості учня, розвитку його здібностей і обд
Zbirnuk -> І., Кривошлик А.І. Про проблему тестування при педагогічному контролі постановка проблеми
Zbirnuk -> Історія виникнення та становлення інженерно-педагогічної освіти
Zbirnuk -> Проблеми формування економічної освіти та виховання інженерів – педагогів
22-23 -> Дмитренко Тамара Олександрівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г
22-23 -> Метод навчання інтегрованих мікромодулів у методичній системі виробничого навчання майбутніх кравців постановка проблеми
22-23 -> Компетентністний підхід як основа стратегії управління якістю освіти
22-23 -> Науково-теоретичні засади дослідження розвитку системи професійної підготовки вчителя фізики постановка проблеми
Становлення%20особистості -> До питання про виділення перцептивного компоненту в професійній компетентності дизайнера одягу постановка проблеми


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка