Соціально-педагогічний супровід неповної сім’ї



Скачати 319,8 Kb.
Сторінка1/8
Дата конвертації31.12.2018
Розмір319,8 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Педагогічний інститут

кафедра соціальної педагогіки


СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД НЕПОВНОЇ СІМ’Ї

У ПРОЦЕСІ ПЕРЕХОДУ В ПОВНУ ЗМІНЕНУ СІМ’Ю

Наукова робота учасниці ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності “Соціальна педагогіка”

студентки спеціальності “Соціальна

педагогіка і практична психологія”



Зєнченко Тетяни

Науковий керівник

кандидат пед. наук, доцент

Костів Володимир Іларійович

Ніжин

2008

Актуальність і ступінь дослідження проблеми. Сім’я – це складна, дина­мічна, автономна система, що є невід’ємним елементом соціальної структури, пов’язує сучасне з минулим і майбутнім. Щоденно й безперервно впливаючи на дітей, вона володіє великим виховним потенціалом усебічної підготовки їх до подальшого життя. Проте, зменшення уваги з боку держави, суспільних інститутів до проблем сім’ї, виховання в ній дітей негативно позначається на багатьох функціях самої сім’ї, зокрема, виховній.

Погіршення соціально-економічних, санітарно-гігієнічних, побутових, психологічних умов життя сім’ї, відсутність необхідних ціннісних орієнтацій, низький рівень відповідальності, юридично-правового і морально-етичного обов’язку батьків є причиною зростання кількості неповних, деформованих сімей. За даними перепису 2001 року, в Україні 1,5 млн. дітей до 18 років (13,5%) виховуються в умовах неповної сім’ї і переважно матір’ю [Сім’я в умовах…, с. 29]. Такі сім’ї, як правило, утворюються в результаті розірвання шлюбних зв’язків подружжя. Сьогодні кількість розлучень катастрофічно росте. Так, в Черкаській області станом на 01.01. 2007 року [Білгородська О., 2007, 36] кількість шлюбів становила 5530, а розлучень 5742 (у порівнянні на 01.01. 2006 року шлюбів було – 9450, а розлучень – 8993), тобто сьогодні розлучається більше, як кожна друга сім’я.

Сьогодні більше половини дітей (за даними окремих експертів – 60-70%) до повноліття проживає певний період в умовах неповної сім`ї. При цьому не­рідко виникає ситуація гострої конфронтації між дорослими членами сім`ї, що ускладнює й без того нелегкий процес різнобічної підготовки дітей до життя.

Проблема неповної сім’ї внаслідок багатьох об’єктивних і суб’єктивних причин в останні десятиліття набула значного поширення як в Україні, так і в усьому світі. Вона вирішується часто позитивним чином через утворення нової сім’ї – в процесі переходу з неповної сім’ї у різні види повної зміненої сім’ї. Але і в такій сім’ї часто деструктивною постає її виховна функція. Адже, крім особистої драми, розчарувань і невдач у неповній сім’ї, ситуація ускладнюється труднощами налагодження взаємин із вітчимом, мачухою. Тягар таких несприятливих обставин лягає на душу, серце, а часто й світоглядні цінності дітей, і тоді становлення особистості проходить у несприятливих психолого-педагогічних умовах.

Вітчизняні й зарубіжні дослідники, висвітлюючи теоретичні й практичні аспекти виховання дітей у таких сім’ях, виділяють низку негативних тенденцій, що знижують виконання сім’єю майже всіх основних функцій. Ці труднощі тісно переплітаються з новоутвореними психолого-педагогічними умовами та негативно впливають на процес формування особистості дитини.

Основні теоретичні й методологічні, наукові напрями цієї проблеми від­ображені в працях А. Макаренка, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Л. Вигот­ського, М. Стельмаховича, І. Беха, С. Максименка, ін. Значна увага до проблем неповної сім'ї, наслідків розлучення, окремих аспектів виховання дітей із різних типів неповних і повних змінених сімей спостерігається, починаючи з початку 70-х років минулого століття, у працях радянських (М. Соловйов, Т. Титаренко, Б. Урланіс, А. Харчев, Л. Чуйко, М. Юркевич та ін.) та зарубіжних дослідників (К. Аронс, Й. Лангмейєр, 3. Марова, 3. Матейчек, Д. Варга,) підкреслюють менше прогресивність цього явища (наприклад, право на розлучення досягнуте в тривалій боротьбі, пов’язаній зі соціальним прогресом, ставленням до жінки, дітей, право на повторний шлюб і нове, щасливе життя), а більше негативні його сторони (ускладнюється процес виховання й розвитку дітей у зв’язку зі зміною відповідних взаємостосунків).

Ці труднощі переплітаються з психолого-педагогічними, що негативно впливає на моральне становлення дітей (А. Макаренко, В. Сухомлинський), їхні ціннісні орієнтації (В. Титаренко), навчальну успішність (Е. Васильєва, Т. Чер­каська та ін.), готовність до сімейного життя (А. Захаров, Л. Ковальчук, В. Кос­тів, Д. Кутсар, О. Максимович, ін.). У працях педагогів і психологів висвітлю­ються деякі інші сторони життєдіяльності цих сімей: специфіка спілкування дорослих із дітьми (Ю. Літвінене, Т. Лютова), вплив батьківської любові та ласки (М. Буянов, Ю. Вавілов, А. Співаковська), взаємини членів сім’ї з батьками й родичами, котрі проживають окремо (А. Єгідес, В. Сисенко та ін.).

У зв`язку зі соціальною значущістю і недостатньою розробленістю цієї проблеми важливо вивчити особливості першопочаткових взаємин у повній зміненій сім’ї, що впливають на розвиток і поведінку дітей. У теперішній час у зв’язку зі складністю життєдіяльності значної частини і неповних, і повних змінених сімей соціальні педагоги відчувають певні труднощі в соціально-педагогічному супроводі таких сімей, підтримці зв’язків із родичами, слабо розуміють внутрішній світ своїх вихованців, некомпетентні в організації диференційованої та індивідуальної роботи з дітьми та їх батьками. Відсутність у багатьох батьків знань, умінь і навичок у створенні педагогічно доцільних взаємин в умовах утворення повної зміненої сім’ї знижує виховні можливості спільних зусиль сім’ї, школи і громади.

Таким чином, виходячи з важливості цієї проблеми, враховуючи її недо­статню розробку в сучасній теорії виховання, а також потреби практики у вдо­сконаленні педагогічних засобів, що забезпечили б ефективний розвиток дити­ни в умовах переходу з неповної у повну змінену сім’ю, обрано тему дослі­дження: “Соціально-педагогічний супровід неповної сім’ї у процесі переходу в повну змінену сім’ю”.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка