Соціально-економічні та правові дослідження в суспільстві знань: Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 16-17 травня 2012 р



Сторінка81/171
Дата конвертації29.03.2020
Розмір2,96 Mb.
1   ...   77   78   79   80   81   82   83   84   ...   171
Література

1. Гой І.В. Підприємництво : Навч.посібник /І.В.Гой, Т.П.Смелянська – К.: Центр учбової літератури, 2013 – 368 с.

2. [Електронний ресурс].- Доступний з: old.niss.gov.ua MONITOR/November/13.htm

Р.Л. Лупак, доцент кафедри економіки підприємства

Львівської комерційної академії
Функціональні складові забезпечення адаптації підприємств до конкурентного середовища
Адаптація підприємства включаючи гнучкість, мінливість та нестандартність зосереджує увагу на плинності всіх процесів та, відповідно, неповторності кожної дії суб’єктів ринку, процесу та умов прийняття управлінських рішень. При цьому пріоритетним є прийняття тих управлінських рішень, що забезпечують зміни на користь підприємства. Але адаптація забезпечується на підприємства завдяки реалізації заходів, де окрім управлінських відбувається цілеспрямована координація організаційних та виробничих відносин. Таким чином, формування ефективного механізму забезпечення адаптації можливе завдяки пристосуванню внутрішнього середовища підприємства до змін його оточення, а реалізація адаптаційних процесів дозволить розробити й реалізувати такі моделі перебудови й розвитку, які б забезпечували ефективне функціонування в конкурентних умовах [3, с. 355; 1].

Так, функціональні складові забезпечення адаптації підприємств до конкурентного середовища – це фінансово-інвестиційний, матеріально-технічний, інтелектуально-кадровий напрями функціонування. При цьому інтелектуально-кадрові процеси активно впливають на ефективність реалізації адаптивних заходів в межах інноваційно-технологічного, соціально-мотиваційного, організаційно-економічного та маркетингового напрямів. Водночас, структурними складовими забезпечення адаптації підприємства до конкурентного середовища необхідно вважати: розвиток маркетингового потенціалу; стійкість виробничої системи; зростання якості праці персоналу; підвищення ефективності фінансової і інвестиційної діяльності; висока якість управління; достатній рівень соціальної відповідальності.

Функції функціонального взаємозв’язку складових адаптації належать інтелектуально-кадровому капіталу, використання якого має за мету створення та реалізація інституційних програм розвитку території функціонування для забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Мається на увазі, активну участь підприємств у розробці і реалізації програм покращення та розвитку виробничої інфраструктури району функціонування. Відповідно реалізація інтелектуального продукту в умовах фінансових обмежень може слугувати ефективним способом адаптації підприємств до конкурентного середовища.

Адаптація підприємства є інноваційним процесом, а від так потребує упровадження інвестиційних проектів, розробок, ноу-хау, створення власного бренду, торгової марки, розширення зв’язків і контактів, підвищення рівня лояльності користувачів. При цьому важливо врахувати матеріально-технічний характер адаптації підприємства, а саме удосконалити виробничі процеси, технології та покращити використання обладнання.

Зауважимо залежність фінансово-інвестиційних та маркетингових адаптаційних процесів, адже для підвищення ефективності фінансової і інвестиційної діяльності необхідно врахувати економічні інтереси усіх зацікавлених сторін та сформувати їх соціальну відповідальність у товарно-грошових відносинах. На нашу думку соціальна відповідальність формується не за рахунок організаційно-економічного капіталу, а завдяки маркетинговому, оскільки лише в процесі вивчення ринкових потреб у керівництва та працівників може сформуватись соціальне бачення бізнес-процесів із економічною вигодою.

Таким чином доцільно розглядати умови ефективного використання механізму забезпечення адаптації підприємств до конкурентного середовища в розрізі окремих видів ресурсів та відповідних їм конкурентних переваг. Методично важливими є критерії і показники ефективності механізму забезпечення адаптації на рівні підприємства як системи та підсистем, побудованих на ефективності використання окремих елементів його ресурсного потенціалу.

На засадах вище зазначеного, слід відмітити, що кожна модель механізму адаптації підприємств до конкурентного середовища враховує індивідуальні характеристики, відображає лише найсуттєвіші властивості виходячи з цілей дослідження. Відтак, відносно одного об’єкту моделювання можна розробити багато моделей, які відрізняються за цілями досліджень та ступенем адекватності. Вважати модель адекватною можна, якщо вона з достатнім ступенем наближення відображає закономірності процесу забезпечення адаптації підприємства до конкурентного середовища. Попри це, для підприємств важливо встановити потенційно можливий або плановий результат адаптації, який при оцінюванні адаптаційних заходів відображатиме резерви чи обмеженість ресурсного забезпечення життєздатності в конкурентному середовищі. Проте, порівняння, а також планування, результатів адаптації носить суб’єктивний характер, оскільки кожне підприємство вирішує стратегічну мету життєздатності по-різному – перебувати в межах середовища лідерства чи учасника конкуренції. Це залежить від ресурсів, якими володіє підприємство та рівня інституціонального контролю з боку суб’єктів конкурентного середовища [2, с. 158; 4, с. 30-32].

Адаптація підприємств до конкурентного середовища відображає динаміку господарських процесів, зокрема в умовах стратегічного розвитку і обмежень ресурсного потенціалу, та охоплює не лише масштаб ринкових взаємовідносин, а й соціально-економічні аспекти розвитку. Для досягнення високого рівня адаптації підприємствам необхідно ефективно і своєчасно вводити в дію широкий спектр ринкових стимулів, що дозволить узгодити інтереси усіх учасників ринку.

Так, однією з організаційних умов ефективного забезпечення адаптації підприємства є управління капіталом та оптимізація його структури, що передбачає економічне обґрунтування співвідношень вартості окремих елементів ресурсів. Важливим є визначення потреби в ресурсах та відповідного їх мінімального розміру для забезпечення досягнення результатів життєздатності підприємства, зокрема, техніко-технологічних (напр., потреба торговельної площі), товарного забезпечення і формування виробничих запасів (потреби в кредитних ресурсах, які використовуються для формування виробничих запасів), підвищення продуктивної праці (потреби в працівниках з відповідними професійно-кваліфікаційними ознаками).

Механізм адаптації підприємств до конкурентного середовища постійно змінюється, а це підтверджує перспективу подальших дослідження. Зокрема може використовуватись інший підхід до структуризації адаптації підприємства і, відповідно, формуватись економічні регулятори.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   77   78   79   80   81   82   83   84   ...   171


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка