Соціально-економічні та правові дослідження в суспільстві знань: Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 16-17 травня 2012 р


ТРИВОЖНІСТЬ ЯК ФАКТОР, ЩО ВПЛИВАЄ НА ВИНИКНЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ДО ТЮТЮНОПАЛІННЯ



Сторінка51/171
Дата конвертації29.03.2020
Розмір2,96 Mb.
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   171
ТРИВОЖНІСТЬ ЯК ФАКТОР, ЩО ВПЛИВАЄ НА ВИНИКНЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ДО ТЮТЮНОПАЛІННЯ
Актуальність дослідження теми тютюнокуріння зумовлена тим, що за останні роки в Україні зростає частка курців. Нікотин виявився психоактивною речовиною, яка з-поміж усіх ПАР викликає найвищу смертність. Дослідження ефективності профілактичних програм за останні 10 років досить переконливо доводять, що на сьогоднішній день серед усіх психоактивних речовин саме тютюнокуріння є основною проблемою, яка потребує рішучих профілактичних дій.

У свою чергу доведено, що ранній початок вживання тютюну є передвісником проблем, пов'язаних із наркотиками та алкоголем. Тютюн є легальним наркотиком, який дуже широко розповсюджений, який руйнує психічне та фізичне здоров'я людини і впливу якого можна запобігти шляхом припинення його вживання.

В основних напрямках політики суспільного здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я визначено навіть кількісні та якісні показники, на які треба орієнтуватися в європейських країнах для того, щоб зменшити шкоду, якої завдає тютюн. Так, пропонується до 2015 р. збільшити число некурців принаймні до 80% серед осіб старших 15 років та біля 100% серед тих, хто ще не досягнув 15 років [1].

Більшість курців стають такими в підлітковому віці. Дехто, почавши курити, залишається вірним цій звичці впродовж усього життя. Інші, зробивши першу затяжку, вирішують, що більше не куритимуть ніколи. Для того, щоб хоч якось запобігти курінню підлітків чи обмежити його поширення, було виявлено фактори, що прогнозували б початок куріння. Це дало б змогу заздалегідь виявити всіх схильних до куріння і працювати з ними.

Дану проблему досліджували Н. С. Алпатова, Т. І. Андреєва, О. М. Балакірєва, Н. А. Заікін, В. Ф. Моргун, Р. Я. Левін, Н. О. Рингач, К. В. Сєдих, С. Л. Соловйова, С. Ф. Смагін, Г. Філатова, О. О. Яременко.

Соціальна обумовленість куріння, природно, не усвідомлюється самими курцями. Тут має місце яскравий прояв універсальної похибки атрибуції, коли свою залученість до куріння молодi люди пояснюють переважно не ситуативними, а диспозиційними впливами, створюючи раціоналізації типу «я курю, тому що це дозволяє мені зняти напругу». Куріння дійсно може знімати напругу, але не завдяки своїм сумнівним седативним чи анксіолітичним ефектам, а тому, що через переживання уявного спілкування воно здатне тимчасово знімати стан соціальної фрустрації.

Розглянемо переваги куріння, які суб’єктивно відчуває курець [2, с.54].

Курці можуть відчувати емоційні, психологічні, соціальні переваги куріння.

Емоційні переваги:


  •  досягнення приємного чи розслабленого настрою;

  •  стримування негативного настрою: зменшення тривоги, напруженості.

Психологічні переваги. Паління допомагає підлітку справитися з такими явищами, як:

  •  відчуття складності при контактах з людьми;

  •  соціальна напруженість;

  •  нудьга;

  •  труднощі взаємин;

  •  уникнення складних ситуацій;

  •  стрес.

Соціальні переваги:

  •  задоволення від суспільної діяльності;

  •  відчуття себе частиною колективу;

  •  установлення дружніх взаємин.

Більшості людей вдається справлятися з найбільш стресовими ситуаціями їхнього життя за допомогою куріння, так деякі намагаються «придумати своєрідний ритуал» [4]. Таким ритуалом не раз чута будь ким зі нас фраза: «піду покурю, заспокоюся».

Серед підлітків висока ймовірність куріння з метою контролю стресу, якщо вони відчувають брак соціальної підтримки [3]. Підліткам-курцям важче вгамовувати свій гнів і вони з більшою ймовірністю виявляють соматичні симптоми на тлі тривоги, аніж ті, хто в стані стресу не звертається за допомогою до сигарети. Деякі дівчата вважають куріння одним із способів поліпшити власний імідж серед однолітків. Скарги на часті тривоги і депресії також більш характерні для тих підлітків, особливо дівчат, які регулярно курять [3].

При цьому, емоційні проблеми можуть бути не тільки причиною куріння, але і його наслідком.

Групу досліджуваних склали 50 підлітків (25 хлопців та 25 дівчат). Це учні 8-9 класів шкіл с. Колоденці Львівської області. Вік досліджуваних 14-15 років. Із досліджуваними було використано такі методики:



    1. Опитувальник для оцінки структури залежності.

    2. Методика «Шкала тривожності», розроблена за принципом «Шкали ситуаційної тривоги «Кондаша».

Дослідження типів мотивації куріння показало, що найбільш у дівчат домінує мотив зв’язку куріння з позитивним емоційним станом – 38%, це вказує, на прагнення підлітків отримати задоволення від куріння, розслабитись, відчути себе комфортніше. 28,7% використовують куріння як підтримку при нервовій напрузі. Курінням вони намагаються подолати негативні емоції, заспокоїтись. Групі підлітків дівчат (24%), для яких переважаючим типом залежної поведінки від тютюну є «потреба маніпулювати сигаретою», подобаються всі маніпуляції, пов’язані з процесом куріння. Психологічна залежність від сигарети проявляється у сильному бажанні закурити (16%) для цього мотиву також характерною є не лише психологічна, а й фізіологічна залежність. «Звичка» (10%), особливо у дівчат свідчить, про вже наявну виражену фізіологічну залежність від тютюну. Найменше в дослідженні виявлено мотив «бажання отримати стимулюючий ефект від куріння» це – 8%, вони впевненні, що сигарети наділені тонізуючою дією, вони надають бадьорість, знімає втому тощо.

Дослідження типів мотивації куріння показало, що найбільш у хлопців домінує мотив «на подолання негативних емоційних станів». 32% підлітків хлопців використовують куріння як підтримку при нервовій напрузі. Курінням вони намагаються подолати негативні емоції, заспокоїтись. Групі підлітків хлопців (28%), для яких переважаючим типом залежної від тютюну поведінки є «потреба маніпулювати сигаретою», подобаються всі маніпуляції, пов’язані з процесом куріння, таким чином вони себе відчувають дорослими чоловіками. Далі однакову кількість зайняли мотиви зв’язку куріння з позитивним емоційним станом та психологічна залежність. Зв’язок куріння з позитивним емоційним станом вказує, на прагнення підлітків отримати задоволення від куріння, розслабитись, відчути себе комфортніше. Психологічна залежність від сигарети проявляється у сильному бажанні закурити, для цього мотиву також характерною є не лише психологічна, а й фізіологічна залежність. Мотив «звичка» у 18% хлопців свідчить, про вже наявну виражену фізіологічну залежність від тютюну. Найменше в дослідженні виявлено мотив «бажання отримати стимулюючий ефект від куріння» це – 10%, вони впевненні, що сигарети наділені тонізуючою дією, вони надають бадьорість, знімає втому тощо.



Таким чином, куріння підлітків є досить розповсюдженою звичкою, пов’язаною з емоційними стресовими ситуаціями, потребою в збереженні відчуття психологічного комфорту і обмеженням нервово-емоційної напруги та маніпуляція з сигаретою.

Отже, результати відносно шкільної тривожності дівчат виявились такими: нормальний рівень шкільної тривожності у 76%, дещо підвищений рівень шкільної тривожності у 16%, високий рівень шкільної тривожності у 8% та дуже високий рівень шкільної тривожності відсутній. У хлопців нормальний рівень шкільної тривожності у 80%, дещо підвищений рівень шкільної тривожності у 16%, високий рівень шкільної тривожності у 4% та дуже високий рівень шкільної тривожності відсутній.

Розглянемо результати за наступною шкалою – самооціночна тривожність. У дівчат виражена таким чином – нормальний рівень самооціночної тривожності у 28%, дещо підвищений рівень самооціночної тривожності у 24%, високий рівень самооціночної тривожності у 32% та дуже високий рівень самооціночної тривожності у 16%. У хлопців нормальний рівень самооціночної тривожності у 32%, дещо підвищений рівень самооціночної тривожності у 36%, високий рівень самооціночної тривожності у 24% та дуже високий рівень самооціночної тривожності у 8%.

Розглянемо результати за останньою шкалою – міжособистісна тривожність. У дівчат вона виражена таким чином – нормальний рівень міжособистісної тривожності у 20%, дещо підвищений рівень міжособистісної тривожності у 24%, високий рівень міжособистісної тривожності у 36% та дуже високий рівень міжособистісної тривожності у 20%. У хлопців нормальний рівень міжособистісної тривожності у 20%, дещо підвищений рівень міжособистісної тривожності у 24%, високий рівень міжособистісної тривожності у 40% та дуже високий рівень міжособистісної тривожності у 16%.

Отже, ці результати свідчать про те, що у дівчат та хлопців шкільна тривожність на нормальному рівні, самооціночна – на високому рівні та дещо підвищеному, те ж стосується і міжособистісної тривожності. Тобто, попередня методика свідчила, що домінуючим мотивом була спрямованість куріння на подолання негативних емоційних станів та прагнення на отримання позитивного стану. Дана методика виявила те, що підлітки дійсно схильні відчувати самооціночну та міжособистісну тривожність, що є психологічним фактором залежності від тютюну.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   171


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка