Соціально-економічні та правові дослідження в суспільстві знань: Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 16-17 травня 2012 р



Сторінка46/171
Дата конвертації29.03.2020
Розмір2,96 Mb.
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   171
М. С. Компанович, викладач кафедри психології

Львівського інституту МАУП

І. В. Зошій, студентка Львівського інституту МАУП
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИСТА
На даному етапі розвитку суспільства найгостріше виникає потреба у правовому регулюванні не тільки стосунків між людьми щодо умов соціального життя. Актуальним стає створення ефективного механізму юридичного забезпечення відносин, що є результатом тієї чи іншої діяльності людини. Сама діяльність, завдяки своїм внутрішнім властивостям та соціальній ролі, стає об’єктом правового регулювання. Незважаючи на сталу структуру, вона є дуже різноплановою за своєю метою, предметом, об’єктом та умовами здійснення, що надає їй широкі можливості у чіткому розмежуванні певних юридичних понять.

Юридична діяльність, як окремий вид соціальної діяльності, також характеризується певними рисами. Вона відбувається у сфері дії права з використанням правових засобів, здійснюється спеціально уповноваженими на це суб'єктами, які володіють юридичними знаннями. Її метою є упорядкування, узгодження суспільних відносин по відношенню до вимог права, вирішення конкретних життєвих ситуацій та задоволення на цій основі індивідуальних, групових та загальнолюдських потреб та інтересів.

Юридична діяльність має організуючий характер, націлена на організацію дій інших суб'єктів і значною мірою пов'язана з державною діяльністю. Зміст юридичної діяльності у кожній конкретній ситуації складають окремі дії юристів, що націлені на досягнення бажаних правових результатів.

Юридична діяльність у багатьох ситуаціях виявляє елементи творчості, індивідуального підходу, винесення конкретного рішення на підставі загальної моделі поведінки.

Юридична діяльність своїм правовим впливом пронизує майже всі сфери суспільного життя, які підлягають правовому регулюванню. Таким чином, під юридичною діяльністю слід розуміти один з різновидів соціальної діяльності, який здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.

Відповідно до загальних положень про психологію діяльності, юридична діяльність може бути як індивідуальною (проведення допиту свідків, потерпілих, бесіда адвоката з підозрюваним), так і груповою (спільне виконання слідчою групою поставленого перед нею завдання).

Аналізуючи психологічну природу юридичної діяльності слід зауважити, що працювати з людьми у форматі правового поля набагато складніше, ніж фізичними об’єктами, адже реакції людини на зауваження, її бажання, мотиви, емоції надзвичайно різноманітні. Іноді людина, для прикладу свідок, говорить одне, пише інше, думає про третє, а чинить ще інакше [1]. Подекуди він може тільки робити вигляд, що допомагає в розв’язанні складної справи, а насправді всіляко намагається її заплутати, завести слідчого у глухий кут. Саме тому об’єкт права (керівник слідчої групи) має чітко передбачувати поведінку й реакції людей, з якими йому доводиться працювати: співробітників, потерпілих, підозрюваних. При цьому важливим аспектом юридичної діяльності є вміння працівника правоохоронних органів оцінювати свої дії та дії інших за їх поведінкою, а не за емоційним ставленням до них.

Психологічна специфіка юридичної діяльності полягає і в тому, що головним завданням працівників правоохоронних органів є забезпечення найбільш раціонального функціонування всієї системи «людина - право», оптимальне з точки зору правових та психологічних потреб включення фахівців-юристів у сферу правозастосовних і правоохоронних відносин, відносин у зв’язку із судочинством шляхом актуалізації внутрішньої мотивації особистості (за власною ініціативою, бажанням, волею і вмінням виконувати завдання, що стоять перед правоохоронними органами та юриспруденцією загалом), підвищення юридичної та етико-психологічної відповідальності, вміння спілкуватися, вести допит, налагоджувати діалог у розмові з потерпілим, підозрюваним, здатність працювати в екстремальних умовах, уміння витримувати високе емоційне напруження, прогностичний характер мислення [5].

Аналізуючи соціально-психологічні особливості юридичної діяльності, варто враховувати той факт, що вона належить до тих професій, які передбачають виконання службових обов’язків у напружених, екстремальних, стресогенних умовах [2]. Саме тому їй притаманні характеристики так званих критичних видів діяльності: вплив на особистість особливостей соціальної напруженості, екстремальність діяльності в контексті підвищеної відповідальності та дефіциту часу.

Передусім мова йде про вплив на особистість особливостей соціальної напруженості, дуже сильних подразників і тривале домінування негативних емоцій при нестачі позитивних. Помічено, що поведінкові прояви соціальної напруженості фіксуються у зростанні серед людей недовіри до влади, конфліктності в суспільстві, тривожності, ажіотажному попиті, погіршенні демографічної ситуації, постійних стресах і дистресах. Соціальна напруженість виникає внаслідок соціальної дезадаптації, що проявляється в таких формах [1]:



  • фізіологічна дезадатація певних прошарків населення до труднощів, тобто неможливість нормально пристосуватися, наприклад, до підвищення цін без зниження рівня життя;

  • психофізіологічна дезадаптація населення, яка виражається в неусвідомлених масових психічних станах (тривога, агресія, апатія) у процесі пристосування населення до труднощів та соціальних змін;

  • соціально-психологічна дезадаптація, яка відтворює усвідомлені конфліктні ставлення певних прошарків населення до труднощів і соціальних змін (підвищена політизація, страйки, незадоволення, міграція, еміграція, розгул злочинності).

Найпомітнішими формами вияву соціальної напруженості є перш за все депресія та стрес.

Депресія – афективний стан, який характеризується негативізмом, негативним емоційним фоном, зміною мотиваційно-когнітивної сфери, загальною пасивністю поведінки [3].

Людина в стані депресії відчуває тяжкі емоційні переживання – пригнічення, відчай, виснаження. Людина втрачає соціальну опірність, перебільшує все погане і зводить до мінімуму все добре. Негативні утворення в подальшому можуть переноситися як на службову, так і на неслужбову сфери, спричиняти накопиченню суперечностей у найближчому середовищі.

Соціальний стрес – широке коло станів людини, що виникають у неї в процесі діяльності під дією екстремальних впливів; особливий психічний стан людини у стадії пристосування до нових умов існування, викликаний надмірною психофізіологічною мобілізацією організму.

Юридична діяльність в системі «людина - право» має такі специфічні психологічні особливості [3]:


  • правова регламентація діяльності передбачає підпорядкування суворо встановленим нормам закону й обов’язкове їх виконання. Однак із цього не випливає, що суб’єкт права цілковито обмежений у своїх волевиявленнях щодо вибору засобів виконання діяльності, її раціональної організації;

  • наявність у фахівця-юриста владних повноважень, тобто права та обов’язку застосування влади від імені закону. За таких умов стан підвищеної відповідальності, поряд із необхідністю винесення виважених рішень, надає юридичній діяльності характеру психологічного напруження і може призвести до появи негативних тенденцій, таких як надмірне чи нерішуче застосування владних повноважень, зловживання службовим становищем, сумніви, побоювання стосовно можливої відповідальності та наслідків;

  • наявність елементів небезпеки і ризику, в тому числі й при прийнятті рішення, яке може мати небажані особистісні наслідки. Юридична практика свідчить, що «владний» ризик заохочується керівництвом, а «невладний» характеризується як невиправданий і спричиняє відповідальність;

  • охоплення великої кількості службових ситуацій, що унеможливлює чітке планування і прогнозування результатів. Будь-яка ситуація може мати ряд аспектів, кожен із яких потребує своєї оцінки. З цих причин визначити власне ставлення до конкретного об’єкта (свідка, підозрюваного) не завжди просто. Така неочевидність ситуації потребує напруження інтелектуальних, моральних, психологічних зусиль. Водночас слабо прогнозована зміна дій і вчинків, одночасне виконання декількох завдань, іноді таких, що є поза межами компетенції (працевлаштування, оздоровлення дітей), може створювати умови для розвитку у працівника правоохоронних органів стану апатії, фрустрації, депресії;

  • високі вимоги до навичок професійного спілкування, наявність індивідуальних технік взаємодії і сприймання людей. Працівник правоохоронних органів повинен вміти швидко реагувати на репліку співрозмовника, на невербальні прояви спілкування (контакт очима, жестикуляція), прогнозувати можливі варіанти поведінки співбесідника.

Отже, психологічні вимоги до особистості досить високі й неоднорідні, адже передбачають наявність у юриста-фахівця сукупності якостей, що рідко поєднуються в одній особі. Зазвичай вони можуть компенсуватися за рахунок індивідуального стилю спілкування й діяльності, однак не завжди і не однаковою мірою.

Соціально-правове та морально-психологічне середовище, формуючи юридичну діяльність, зумовлює тип і спрямованість особистості юриста. Соціальне середовище, морально-правові відносини можуть прискорювати чи затримувати прояв і розвиток особистісних особливостей, але не можуть виключати їх наявності. Соціокультурні та морально-психологічні детермінанти здійснюють вплив на мотиваційну сферу учасників юридичної діяльності, вони значною мірою визначають ставлення працівника правоохоронних органів до себе, людей, юридичної діяльності загалом. Зміни в суспільстві вимагають з боку юристів постійної уваги до них, вивчення і врахування їх у повсякденній практиці. Не менш важливо реагувати на стан морально-психологічного клімату в колективі, міжособистісні зв’язки, мотивацію й комунікації, укомплектування посад здібними, підготовленими фахівцями. Отже, актуалізується значення постаті особистості в юриспруденції, її морально-психологічного потенціалу.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   171


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка