Соціально-економічні та правові дослідження в суспільстві знань: Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 16-17 травня 2012 р



Сторінка44/171
Дата конвертації29.03.2020
Розмір2,96 Mb.
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   171
М. С.Компанович, викладач кафедри психології

Львівського інституту МАУП
ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ ВИНИКНЕННЯ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
Особливістю науки ХХІ ст. є увага до сфер наукових зацікавлень які знаходяться на стику різних знань, особливо це стосується психології, яка вступає у зв’язки з різними природничими та медичними напрямками. Власне, до цього відносяться питання психосоматики які викликають зацікавлення як психологів так і медиків. На сьогодні уявлення про психосоматику значно ширше ніж просто трактування здоров’я та хвороби, воно розглядаючись як тілесне відображення душевного життя людини. Історичні вчення та сучасні дослідження виникнення, діагностики та психотерапії психосоматичних розладів покладено різні напрямки міждисциплінарних знань.

У сучасної діагностиці підліткових захворювань все частіше спостерігається тенденція до збільшення органічних дисфункцій в основі яких лежить психологічна дисгармонія астено-невротичного характеру (підвищена втомливість, дратівливість, плаксивість, головні болі, розлади сну, підвищення частоти серцебиття, зниження працездатності, неуважність та рухові розлади), що відповідають групам психосоматичних розладів. Ця ситуація спричинена різноманітними факторами впливу на організм людини у процесі дорослішання, як соціальних – навантаження на сферу пізнавальних процесів підлітка, навчання та соціальної адаптації, неоднозначне та здебільшого з негативними конотаціями відображення світових тенденцій розвитку суспільства в ЗМІ, як наслідок втрата підлітком відчуття соціальної захищеності та стабільності, до міжособистісних можемо віднести антагоністичні відносини між членами сім’ї, відсутність емоційної близькості, прояви жорстокості, як наслідок неповні сім’ї, ці фактори загострюють індивідуальну вразливість підлітка, що зумовлює витіснення цих проблем із внутрішніх переживань у тілесні форми прояву. Тому, надзвичайно важливим для психолога є вміння розпізнати емоційні переживання дитини витіснені у соматичні форми та вміння знаходити адекватні методи допомоги. Теоретичне осмислення проблеми психосоматичних розладів визначається підходом не лише професійних але й творчих здібностей психолога.

Психосоматичні розлади мають у собі компоненту соціальної та сімейної дезадаптації підлітка. Тому, психосоматика в контексті психології порушує питання про те, який із шляхів формування професійного мислення був би найбільш успішним: звернення до множинних психологічних інтерпретацій соматичних захворювань; керування практичним досвідом аналізу на основі наукових знань; виокремлення певного загального принципу, який задає напр’ямок мислення психолога, як у практиці консультування так і в академічному дослідженні.

Пошириною причиною виникнення психосоматичних розладів у підлітків є різні етапи несприятливості в сім’ї, індивідуальна чутливість до стресових станів, різні прояви депресій: астенічна, тривожна, тужлива та змішані типи. Тому, специфіка психосоматичної психокорекції повинна базуватися на пинципах системності, індивідуалізації та опосередкованості. Слід наголосити, що ідеї загального дослідження висловлювалися ще з початку виникнення психоаналізу. Також відома в історії психології Вюрцбурзька школа, представники якої говорили про те, що істинне мислення є ненаочним, їхні міркування були на користь аргументу про те, що спроби візуалізувати зміст є глибинами його розуміння. Фактично, намагаючись зрозуміти специфіку функціонування органа, можна виокремити певну когнітивну схему, яка допоможе з’ясувати психічну символіку соматичного захворювання. Візуалізацію може бути застосовано не тільки у психологічному консультуванні, але й у визначенні спрямованості наукового дослідження психосоматичних проблем.

Психологічними особистостями підлітків із психосоматичними захворюваннями серцево-судинної системи є такі чинники:

● індивідуальна латентність та емоційна вразливість до стресових ситуацій; ● невротизація особистості у депресивній формі;

● акцентовані вияви таких рис особистості як ригідність, негативізм, асоціальність та аутизація, що теж може виникати в наслідком захворювання;

● підвищена схильність до нав’язливостей та фобій; ● схильність до заниженої самооцінки;

● високий рівень нейротизму, емоційної нестабільності та домінування холеричного типу темпераменту;

● несприятливість сімейної ситуації, конфліктність, тривожність та ворожість в сім’ї.

Також, психосоматичні серцево-судинні захворювання значною мірою зумовлені комунікативними проблемами. Існує безпосередній значущий зв’язок між типами захворюваннь, такими як: есенціальна артеріальна гіпертонія, ішемічна хвороба серця, порушення серцевого ритму, серцевий невроз страху, та особливостями емоційних станів підлітків.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   171


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка