Соціально-економічні та правові дослідження в суспільстві знань: Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 16-17 травня 2012 р



Сторінка116/171
Дата конвертації29.03.2020
Розмір2,96 Mb.
1   ...   112   113   114   115   116   117   118   119   ...   171
міграція як чинник формування нового глобального світу
Безпека бізнесу та ризик-менеджмент в умовах економічних трансформацій



У.Я. Садова, професор, д.е.н., зав. відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту регіональних досліджень НАН України
РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ МІГРАЦІЙНИХ СИСТЕМ У КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНИХ НАМІРІВ УКРАЇНИ
Початок ХХІ століття вирізняється активізацією різного роду економічних воєн (на ринках енергетичних ресурсів, споживчих товарів, продукції ВПК тощо). Жорстока боротьба за зайнятість робочої сили дає урядам національних держав ті чи інші зиски. На цьому фоні піднімається хвиля трудової міграції населення. Явище сучасної міграції є проблемою економічною. Проте, наслідки міграційних процесів виходять далеко за межі економічних дилем, вони пронизують основні регулятиви повсякденного життя населення – рід, владу власність. Міграція супроводжується потужним «викидом» соціальної енергії, котра «осідаючи» у середовищі існування людини-мігранта, акумулює потенціал формування нового мікросвіту, а з ним цінностей, культури, правопорядку, етики побутових й виробничих взаємодій. У наукових колах нині виникають гострі дискусії з приводу ролі міграції у стабілізації розвитку національних економік. Для нас на часі осмислити її потенціал з позиції інтересів України. Одним з інструментів вирішення проблем є розвиток концепції територіальних міграційних систем (ТМС).

У спеціальній науковій літературі концепція ТМС до кінця не сформована. Серед різноманіття наукових шкіл, котрі стоять на позиціях системності у дослідженнях міграції, найбільш відомі кілька (пов’язані з іменами Д.Мессі, А Сімонс, Д.Ван де Каа, ін.)[1]. Серцевиною їх ідеологічного змісту стали міждисциплінарні дослідження сутнісного наповнення поняття ТМС (звужений та розширений методологічний підхід), системоформуючих чинників міграції на ринку праці, дефіцит умов гідної праці, інституційні та інші виклики сучасного розвитку ринкової економіки.

Отож, в економічній теорії трактування суті ТМС найбільш представлено двома методологічними підходами (звуженим та розширеним). Так, нині відомі такі їх понятійні конструкції як певний спільний простір, у якому країни виїзду і призначення поєднуються через міграцію (“комплексна” міграційна теорія); як сукупність ланок міграційної сфери на тому чи іншому рівні організації та розвитку відносин міграційної активності населення (різних видів) або основних елементів в загальній мережі систем більш високого рангу з врахуванням їх форм організації, функцій, системоформуючих ознак (правового статусу); як фрагмент реальності, що функціонує на певній території, оконтуреній політико-адміністративними кордонами (опорний каркас) з системоформуючим ядром – центром концентрації мігрантів тощо. Нами приймається у даному випадку до уваги звужений підхід розуміння ТМС (як регіональних ринків праці, позначених дією додаткових договорів та угод), який відповідає завданням модернізації власне працересурсної парадигми вітчизняного ринку праці й формування нових умов зайнятості населення на засадах інтеграційних намірів України. В контексті вказаного важливим моментом аналізу поточної ситуації є усвідомлення того, що ТМС історично виникають на певному етапі еволюції соціально-трудових відносин, формуються як специфічні горизонтальні та вертикальні соціальні мережі, мають свій потенціал і капітал (комунітарний і некомунітарний, діяльнісний і позадіяльнісний, речовий і неречовий), власну інституційну, соціально-економічну, фінансову архітектуру, котра визначається загальними принципами організації систем. ТМС виконують цілу низку функцій, чим впливають на розвиток інших соціально-економічних систем середовища.

Найбільш узагальнений аналіз передумов формування вітчизняних ТМС дає підстави стверджувати, що визначальними серед них є: спосіб виробництва суспільних благ і територіальний поділ праці трудових мігрантів; розвиток відносин власності; рівень життя трудових мігрантів та ступінь їх економічної свободи - суб’єкта економіко-правових відносин; рівень готовності власників капіталу до розвитку економічної діяльності і їх потреба у праці трудових мігрантів; міграційна ситуація, етноісторичні та культурні традиції; рівень розвитку міграційної інфраструктури; інформація про регіональний ринок праці та його взаємозв’язки з суміжними ринками території; інші чинники обмеженої або невизначеної в часі сили дії - зокрема темпи роздержавлення та приватизації, активність державної фіскальної і регіональної політики, інтенсивність міжнародних контактів і зв’язків в сфері працевикористання; безпекові детермінанти життя та праці трудових мігрантів (гарантії соціального захисту від безробіття, доступ до гідної праці, статусний ріст, політичні права, екологічна безпека).



В Україні формування ТМС значною мірою обумовлено розривом традиційних зв’язків працевикористання, котрі сформувалися у другій половині ХХ ст.. («прив’язані» до 400 локальних ринків праці навколо ядер міських систем розселення). Водночас, є свідченням нових пострадянських тенденцій перерозподілу робочої сили й прав власності на неї. Нині під тиском глобалізації ТМС виходять за межі державного кордону України (окремими «язиками» міграційних потоків), починають виконувати перерозподільчі мотиваційні, а також модернізаційні функції, розвивають власну інфраструктуру ринку міграційних послуг. Особливо важливими у світлі сказаного кілька положень.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   112   113   114   115   116   117   118   119   ...   171


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка