Соціальна політика формування здорового способу життя


Місцеві ініціативи в соціальній політиці



Скачати 37,23 Kb.
Сторінка4/4
Дата конвертації11.06.2019
Розмір37,23 Kb.
1   2   3   4
Місцеві ініціативи в соціальній політиці

Виокремлюють чотири типи місцевих ініціатив, що відрізняються за ступенем спонтанності і формалізованості.

1. "Місцеве життя” - повсякденна активність людей в її спонтанних (некерованих, випадкових, незапланованих) формах. Доцільні будь-які місцеві ініціативи, зорієнтовані на підтримку і стимулювання звичайних, побутових, ділових, культурних, дозвіллєвих контактів між людьми, оскільки такі контакти є запорукою підтримки здорового мікросоціального клімату всередині тієї спільноти (громади), де вони здійснюються. Загальний принцип побудови сприятливої атмосфери місцевого життя – будь-яке стимулювання контактів конструктивного, позитивного змісту одночасно з попередженням і обмеженням умов і обставин, що сприятимуть негативним, руйнівним контактам.

2. “Дії у середині спільноти” - тип ініціатив, які теж зароджуються спонтанно, але мають більш організований характер. Вони можуть плануватися заздалегідь, обмірковуватися членами громади, координуватися і керуватися громадськими ініціаторами. Це може бути, наприклад, обладнання дитячого майданчика або створення ради мікрорайону. Соціальна політика заохочує такі місцеві ініціативи, тому що вони сприяють згуртованості і вирішенню нагальних проблем життя спільноти. Внутрішня активність співтовариства вигідна для держави, тому що зменшує поле для її втручання.

3. “Розвиток громади” вже припускає залучення професійних організаторів соціальних ініціатив, співробітництво ентузіастів із громади і професіоналів у справі активізації різноманих аспектів місцевого соціального життя. Як правило, програми такого типу припускають наявність зовнішньої підтримки - організаційної, дослідницької, ресурсної.

4. “Місцева політика”- більш високий щабель ініціативи, реалізація вже на місцях вихідних ззовні, політичних ініціатив. Вона складається з комплексу програм, спрямованих на досягнення за допомогою залучення місцевого населення визначених ззовні цілей. Прикладом може бути створення груп людей, що мешкають по сусідству, з метою охорони власності один одного і профілактики правопорушень як допомога правоохоронним органам у виконанні їх функцій. Або надання допомоги і підтримки з боку громади інвалідам і самотнім людям похилого віку як сприяння соціальним службам у здійсненні їх функцій.



Зрозуміло, що всі типи місцевих ініціатив ефективні тоді, коли спираються на переважну більшість членів громади, краще на все населення. Але завжди у громаді існують більш активні і менш активні члени, які різною мірою готові брати участь у спільній діяльності. І значною мірою ефективність місцевих соціальних ініціатив залежить від активістів громади, тих, хто готовий працювати без винагороди - добровольців, волонтерів. Соціальна політика, зорієнтована на громади, відводить діяльності добровольців (волонтерів) виключно важливу роль.

Виконав Дмитрієв Михайло СР-61

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка