Система науково-методичних вимог



Скачати 59,19 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації23.03.2020
Розмір59,19 Kb.
  1   2   3


Я ніна КАМБАЛОВА,

викладач  кафедри  методики  викладання  історії

 

та  суспільно-політичних  дисциплін  НПУ  імені  М.П.  Драгоманова

СУЧАСНИЙ  ПІДРУЧНИК  З   ІСТОРІЇ: 

СИСТЕМА  НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ  ВИМОГ



Г*1 

роблема  створення  якісного  підручника  іс-

Ж

  Ж


 торії  була  і  залиш ається  на  сьогоднішній 

день  важливим  предметом  обговорення  і  критики 

педагогічної громадськості, тому що  підручник усе 

ще  зберігає  статус  домінуючого  засобу  навчання 

не  лише  в  Україні,  але  й  у  інших  країнах  Європи. 

Процес створення  нових шкільних підручників з іс­

торії в Україні розпочався на 

початку  1990-х  рр.  і  триває 

до  цього  часу.  Українські 

дослідники  поділяють  цей 

процес  на  кілька  основних 

етапів.  Зокрема,  кандидат 

історичних  наук  А.І.Зякун 

визначає два періоди стано­

влення  сучасної  навчальної 

літератури  з  історії:  [ —  кін.

1980-х  рр.  —  1994  р.; 

И  —

1995 — кін.  1990-х рр .[3].

В  той  же  час  відомий 

фахівець з методики навчан­

ня  історії  доктор  педагогіч­

них  наук  К.О.  Баханов  про­

понує власну періодизацію, 

аргументовано  доводячи  існування  трьох  етапів  у 

створенні  шкільних навчальних посібників з історії: 

1 — 1991  — 1995 рр.;  Н— 1996 — 2000 рр.;  Ш — 2001 

— 2005 рр.  [1,  С.  131].

Однією з актуальних проблем, дослідженням якої 

займаю ться  видатні  фахівці  в  галузі  історичної 

дидактики, є розробка вимог щодо створення якіс­

ного  підручника з  історії  та  критеріїв  його  оцінки.

Розробка основ теорії шкільного підручника роз­

почалася  у  СРСР  ще  у  70—80-х  рр..  XX  сторіччя. 

Важливим етапом у розвитку даної теорії свого часу 

були дослідження  відомих вчених про  роль та міс­

це  підручника  у  навчальному  процесі.  Це  праці 

І.Я.Лернера,  В.Г.Бейлінсона,  В.П.Беспалько,  М.Н. 

Сказкіна,  Н.М.Буринської, Д.Д.Зуєва, А.Й.Сиротенко 

та  інших.  З  1974  р.  радянське  видавництво  «Про­

свещение"  розпочало  публікацію  збірників  «Про­

блемы школьного учебника", у яких висвітлювалися 

загальні  підходи  і  теоретичні  обґрунтування  стру­

ктури та змісту навчальних посібників з окремих ди­

сциплін та циклів,  роль і місце підручника в системі 

засобів  навчання,  методика  аналізу  підручників 

тощо.


На  сучасному етапі  теоретичні  проблеми  ство­

рення  підручника  з  історії,  принципи  та  прийоми 

авторського  конструювання  підручника  розгляда­

ють  в  своїх  працях  видатні  українські  методисти

О.І.Пометун,  О.А.Дубас,  В.М.Сотниченко,  Л.Пи- 

роженко,  П.Вербицька,  Б.Б.Шалагінов,  О.І.Шала- 

гінова, Т.О.Чубукова,  П.).Мороз,  І.А.Коляда та ін. їхні 

дослідження  присвячено  розробці  методичних  ви­

мог до  змісту  й  структури  підручника  з  історичних 

дисциплін,  критеріям оцінювання підручників.

Зокрема,  українські  відомі  дослідники  доктори 

педагогічних  наук  О.І.По­

метун  та  Н.М.Гупан  серед 

головних  принципів  відбо­

ру  та  побудови  змісту  су­

часного підручника назива­

ють:  цілісність, системність, 

гуманізацію, інтегрованість, 

полікультурність, альтерна­

тивність, багатоаспектність, 

рефлективність [9, С.  20 ].

Автор підручника з істо­

рії стародавнього світу, ка­

ндидат  педагогічних  наук 

П.І.Мороз підтримуючи ідеї 

вказаних дослідників, в свою 

чергу  визначає  такі  прин­

ципи  відбору  та  побудови 

змісту підручника:  науковість,  цілісність та систем­

ність, багатоаспектність, альтернативність, полікуль­

турність, гуманізація, інтегрованість, рефлективність, 

доступність і зростаючу складність матеріалу, соці­

альну ефективність  [4,  СС.92—109].  У дисертацій­

ному дослідженні цього автора чітко сформульова­

ні  методичні засади  побудови  шкільного  підручни­

ка  з  історії:

—  наявність  в  структурі  та  змісті  підручника  засобів  орга­

нізації  продуктивної діяльності  учнів  (дослідницької,  творчої, 

оцінної  позиції  щодо  навчального  матеріалу,  рефлексивне 

осмислення  прочитаного);

—  врахування  у  тексті  і  навчальному  матеріалі  особливо­

стей  психічних  процесів  учнів

— додержання  основних  принципів  відбору  змісту  істори­

чного  навчального  матеріалу:  науковості,  цілісності  та  сис­

темності,  багатоаспектності,  альтернативності,  полікультур- 

ності,  гуманізації,  інтегрованості,  рефлексивності,  доступно­

сті  і  зростаючої  складності,  соціальної  ефективності;

—  збільшення  питомої  ваги  позатекстових  компонентів 

підручника,  які  забезпечують  процесуальний  (діяльнісний) 

аспект  навчання,

— диференційований  підхід до  навчання  учнів  залежно  від 

їх  індивідуальних  особливостей  [4].

Важливим  питанням  є також розробка системи 

критеріїв  оцінки  якості  та  ефективності  шкільного 

підручника,  відповідності  його  сучасним  вимогам. 

Доктор педагогічних наук, автор багатьох науково- 

методичних  праць  К.О.Баханов  пропонує  наступні



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка