Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи в освітньому процесі



Скачати 135,4 Kb.
Сторінка2/8
Дата конвертації09.01.2020
Розмір135,4 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Актуальність обраної проблеми пояснюється нагальністю сучасних екологічних проблем; досліджень учених, присвячених екологічному вихованню молодших школярів; практика роботи початкових шкіл свідчить, що проблема методів екологічного виховання, як і проблема методів навчання і виховання в цілому, у дидактиці і теорії виховання залишається недостатньо розробленою.

Об'єкт дослідження – екологічне виховання молодших школярів.

Предмет дослідження - зміст та методи роботи вчителя початкових класів щодо формування бережливого ставлення до природи молодших школярів в умовах навчально-виховного процесу.

Мета: розкрити роль природи у житті людини та обгрунтувати шляхи бережливого ставлення до неї ; з'ясувати вплив різних підходів до розвитку бережливого ставлення до природи молодших школярів.

Проблема виховання дітей засобами природи та питання охорони навколишнього середовища хвилювали педагогів усіх часів.

Ще видатний чеський педагог Ян Амос Коменський (XVII ст.) вважав, що вже з раннього дитинства доцільно давати потрібні знання про природу, які є такими ж важливими для їхнього розумового розвитку, як знання мови й математики. Він говорив, що пізнання природи починається з реальних явищ і предметів. Навчання треба починати не з словесного тлумачення, а з предметного спостереження [ 3, с. 24 ].

Цікавими є погляди видатного французького мислителя Жан Жака Руссо, прихильника природного виховання, тобто такого, яке б відповідало особливостям дітей і було близьким до природи. Саме в природі здійснюється успішний розвиток уваги, допитливість.

На значенні природи для розвитку чуттєвого досвіду дітей наголошував швейцарський педагог Й.Г.Песталоцці. Природа, вказував він, - це джерело, завдяки якому розум піднімається від чуттєвих сприймань до чітких понять. Весь запас знань, який набуває людина за допомогою відчуттів, є результатом уважного ставлення до природи [ 3, с. 26 ].

Значний внесок у розробку питання про використання природи в початковому навчанні і вихованні зробив К.Д.Ушинський. Педагог вважав неможливим здійснення початкового навчання без природи. Природа, за його словами, є одним з наймогутніших агентів у вихованні дитини.

Основою розумового виховання педагог вважав розвиток мислення і мовлення. Тому складаючи книги "Рідне слово", "Дитячий світ", він широко використав матеріал рідної природи, зауважуючи, що молодших школярів треба привчати знаходити цікаве в тому, що їх повсякчасно оточує. Важливу роль при ознайомленні учнів з природою він надавав наочним методам. "Дитина, - писав він, - мислить формами, барвами, звуками, відчуттями, і той даремно і шкідливо насилував би дитячу природу, хто захотів би примусити її мислити інакше." [ 7, с. 159]

Cеред наочних методів він особливу роль відводив спостереженням, бо саме вони збуджують самостійну думку, розвивають допитливість дитини. Спостереження, якщо вони проводяться систематично, сприяють розвитку мислення і мови.

Вважаючи природу важливим засобом гармонійного розвитку особистості, К.Д.Ушинський висловлюється за перенесення навчальних закладів за місто, у сільську місцевість з метою зближення школярів до природи. Він говорив, що педагогіка недооцінює виховний вплив природи на дитину - це на нашу думку, актуально і на сьогоднішній день.

Цікавою постаттю в педагогіці була С.Ф.Русова. В основу початкового навчання в школі вона поклала природознавство, що найкраще відповідає менталітету нашого народу. У своїх роботах "Весна і діти", "Серед рідної природи", "Природознавство у сучасному вихованні", "Нова школа" вона переконливо доводить, що природознавство - це джерело найпотрібніших наукових знань, що привчає учнів до певних спостережень, до послідовних висновків і дій. Природознавство має найкращий естетичний і моральний вплив на виховання дитини.

Великого значення вона надавала екскурсіям, які сприяють більш глибокому ознайомленню з довкіллям. Найбільше єднання з природним середовищем відбувається з настанням літа. С. Ф.Русова: "Діти повинні цілком належати сонцю, степу, лісу, саду. Ніякої науки не можна тепер викладати в хаті, та й науки на цей час не треба, бажані тільки спостереження природи, навіть нема чого додавати до них якихось великих і складних пояснень. Хай дитина сама п'є з природи: колись ці враження здадуться їй, щоб утворити собі певний світогляд."[ 5, с. 243 ]


Каталог: attachments -> article
article -> Мета: ознайомити учнів із визначенням понять «здоров'я», «здоровий спосіб життя»; визначити залежність здоров'я людини від соціальних, кліматичних умов, зовнішніх факторів, впливу шкідливих звичок
article -> Проблема: Активізація розумової і пізнавальної діяльності учнів на уроках математики
article -> Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики
article -> Творча лабораторія роботи з батьками
article -> Батьківські збори "Сімейні цінності та їх значення"
article -> Яким він має бути, випускник ххі сторіччя?


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка