Схема повного аналізу уроку


Схема-аналіз уроку (за Малєвим)



Сторінка49/49
Дата конвертації25.07.2020
Розмір1,13 Mb.
ТипУрок
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   49
Схема-аналіз уроку (за Малєвим)



Що оцінюється


Бали

Оцінка основних особистісних якостей учителя на уроці

1.1

Знання предмета і загальна ерудиція вчителя в цілому




1.2

Рівень педагогічної і методичної майстерності




1.3

Культура мовлення, темп, дикція, інтенсивність, образність, емоційність, загальна і фахова підготовка




1.4

Рівень тактовності і демократичності взаємин з учнями




1.5

Зовнішній вигляд вчителя, міміка, жести, культура поведінки



Оцінка основних характеристик учнів на уроці


2.1

Ступінь пізнавальної активності, творчості і самостійності




2.2

Рівень загальнонавчальних і спеціальних умінь та навичок




2.3

Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи




2.4

Рівень дисциплінованості, організованості і зацікавленості



Оцінка змісту діяльності вчителя та учнів на уроці


3.1

Науковість, доступність і посильність досліджуваного матеріалу ( сформованих умінь і навичок)




3.2

Актуальність і зв¢язок із життям (теорії з практикою)




3.3

Ступінь новизни, проблемності й привабливості навчального матеріалу (інформації, здобутої учнями)




3.4

Оптимальність обсягу запропонованого для засвоєння матеріалу



Оцінка ефективності способів діяльності вчителя і учнів на уроці


4.1

Раціональність та ефективність використання часу уроку, оптимальність його темпу, а також чергування і зміни видів діяльності




4.2

Ступінь доцільності і ефективності використання наочності і ТЗН




4.3

Ступінь доцільності і ефективності використовуваних методів і організаційних форм роботи




4.4

Наявність зворотного зв¢язку з усіма учнями в ході уроку




4.5

Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому проведено оцінку знань, умінь і навичок




4.6

Ступінь естетичного впливу уроку на учнів




4.7

Дотримання правил охорони праці й техніки безпеки вчителем і учнями на уроці




Оцінка мети і результатів проведеного уроку

Технологічна карта уроку

Етап

ТДЗ етапу

Методи


Форми

Види діяльності

  1. Організаційний момент

Включення в діловий ритм. Підготовка класу до роботи

Усне повідомлення вчителя

загальнокласні

робота в зошиті

2. Перевірка виконання д/з

Виявити рівень знань за д/з. Визначення типових помилок.

Мотивація, спонукання до пошуку

Поєднання загальнокласних

дидактична гра “обчислювальна машина”

3. Підготовка до активного н.п.д.

Активізувати знання учнів, необхідні для вивчення нов. матер. Формувати пізнавальні мотиви

Створення проблемної ситуації

та індивідуальних

дидактична гра “клоуни”

4. Постановка пізнавального завдання

Організація учнів на сприйняття пізнавального завдання

Усне повідомлення вчителя

загальнокласні




5. Засвоєння нових знань

Сформувати конкретні уявлення про периметр прямокутника та способи його обчислення; заохочувати дітей до сам. пошуку розв¢язку завдання

Евристичний (частково-пошуковий)

поєднання загальнокласних та індивідуальних

рішення задач

6. Первинна перевірка розуміння

Визначити рівень засвоєння. Первинне узагальнення. Навчати вибирати раціональні способи розв¢язку.

Аналіз і логічне

доказове мислення



поєднання загально-класних та індивідуальних




7. Закріплення знань.

Організувати діяльність із застосування нових знань. Навчати працювати в міні-колективі

Самостійна робота

парна

практична робота

8. Самоперевірка знань

Виявити рівень первинного засвоєння нов. мат.

Самостійна робота

індивідуальні

розв¢язання завдань за картками, с.р. на повтор

9. Підсумок

Аналіз успішності засвоєння нового матеріалу

Усне повідомлення, учня







10. Домашнє завдання

Дати інформацію та інструктаж з д/з




консультація






Психологічний аналіз уроку



Психологічна мета уроку:

    1. проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку;

    2. врахування в меті уроку психологічного завдання вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі;

    3. використання окремих способів психологічного впливу, методичних прийомів, які забезпечують розвиток учнів.

Стиль уроку


    1. визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвивального навчання:

  • відповідність навантаження на пам¢ять учнів та їхнє мислення;

  • визначення обсягу відтворювальної діяльності учнів і творчої;

  • планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника тощо) і в процесі самостійного пошуку;

  • застосування вчителем проблемно-еврестичного навчання; хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує;

  • врахування контролю, аналізу та оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, і взаємної критичної оцінки, самоконтролю та самоаналізу учнів;

  • співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, які викликають позитивні емоції у зв¢язку з виконаною роботою, установки, які стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів тощо) і примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації тощо);

    1. особливості самоорганізації вчителя:

  • підготовка до уроку і найголовніше – усвідомлення психологічної мети та внутрішня готовність до її здійснення;

  • робоче самопочуття на початку та впродовж уроку (зібраність, налаштованість на тему і психологічну мету уроку, енергійність, наполегливість у досягненні накресленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна вправність тощо);

  • педагогічний такт (ситуації, прояви);

  • психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, ділового контакту тощо).

Організація пізнавальної діяльності учнів


    1. визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи мислення та уяви учнів:

  • планування способів сприйняття учнями досліджуваних об¢єктів і явищ, їх осмислення;

  • використання установок у формі переконання, навіювання;

  • планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

  • використання різних форм роботи для актуалізації в пам¢яті учнів раніше засвоєних знань і вмінь, необхідних для сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи на повторення);

    1. активізація мислення та уяви учнів у процесі формування нових знань і вмінь;

  • визначення рівня сформованості знань і вмінь учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи-відкриття, формулювання висновків);

  • опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності та уяви учнів;

  • планування прийомів і форм роботи, які забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-еврестичного вирішення завдань з відсутніми і зайвими даними, організація пошукової і дослідницької роботи учнів на уроці, створення ситуацій підвищенної складності, але з можливим їх вирішенням у ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

  • керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати та узагальнювати;

  • використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору й систематизації матеріалу, а також обробки результатів та оформлення роботи);

    1. закріплення результатів роботи:

  • формування навичок шляхом виконання вправ;

  • навчання використання раніше засвоєних умінь і навичок в нових умовах роботи, запобігання механічному перенесенню.

Організованість учнів:

    1. ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку;

    2. наявність груп учнів за рівнем навченості, врахування цього під час визначення доцільності використання індивідуальної, групової та фронтальної роботи учнів на уроці.

Врахування вікових особливостей учнів:

  1. планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів;

  2. планування уроку з урахування сильних і слабких учнів;

  3. диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

Аркуш спостереження (схема аналізу й самоаналізу уроку)

Загальні відомості:

  1. Школа, клас, дата проведення уроку.

  2. Тема уроку, завдання уроку.

Обладнання уроку:


  1. Які засоби навчання використовував учитель.

  2. Чи підготовлено наочні прилади й технічні засоби.

  3. Як підготовлено клас до уроку.

Зміст уроку:

  1. Чи відповідає зміст програмі, завданням уроку.

  2. Чи проведено його дидактичну обробку.

  3. Формуванню яких знань, умінь і навичок він сприяє.

  4. З яким матеріалом учні працювали вперше, які знання, вміння і навички формували й закріплювали на уроці.

  5. Як матеріал уроку сприяв розвитку творчих сил і здібностей учнів.

  6. Які загальнонавчальні й спеціальні вміння і навички розвивалися.

  7. Як здійснювалися межпредметні зв¢язки.

  8. Чи дотримувалися внутрішньопредметних зв¢язків.

  9. Чи сприяв зміст уроку розвитку інтересу до навчання.

Тип і структура уроку:

  1. Який тип уроку обрано, його доцільність.

  2. Місце уроку в системі уроків з даного розділу.

  3. Як здійснювався зв¢язок уроку з попередніми уроками.

  4. Які етапи уроку, їхня послідовність і логічний зв¢язок.

  5. Відповідність структури уроку даному типу.

  6. Як забезпечувалася цілісність і завершеність уроку.

Реалізація принципів навчання:

  1. Принцип спрямованості навчання на комплексне вирішення завдань.

  2. Науковість навчання, зв¢язок із життям, практикою.

  3. Як реалізовано принцип доступності навчання.

  4. З якою метою використано кожний вид наочності.

  5. Як дотримувався принцип систематичності й послідовності формування знань, умінь і навичок.

  6. Як досягнуто свідомості, активності і самостійності учнів, як здійснювалося керівництво навчанням школярів.

  7. Якою мірою здійснювався розвиток учнів на уроці.

  8. Який характер пізнавальної діяльності переважав (репродуктивний, пошуковий, творчий).

  9. Як реалізовано індивідуалізацію та диференціацію навчання.

  10. Як було стимульовано позитивне ставлення учнів до навчання.

Методи навчання:

  1. Якою мірою застосовувані методи відповідали завданням уроку.

  2. Який характер пізнавальної діяльності вони забезпечували.

  3. Які методи сприяли активізації навчання школярів.

  4. Як планувалася й проводилася самостійна робота і чи забезпечувала вона розвиток пізнавальної самостійності учнів.

  5. Яка ефективність використаних методів і прийомів навчання.

Організація навчальної діяльності на уроці:

  1. Як здійснювалася постановка навчальних завдань на кожному етапі.

  2. Як сполучалися різні форми: індивідуальна, групова, класна.

  3. Чи здійснювалося чергування різних видів діяльності учнів.

  4. Як було організовано контроль за діяльністю учнів.

  5. Чи правильно були оцінені знання та вміння учнів.

  6. Як учитель здійснював розвиток учнів (розвиток логічного мислення, критичність думки, уміння порівнювати, робити висновки).

  7. Які прийоми використовував учитель для організації учнів.

  8. Як підбивав підсумки етапів і всього уроку.

Система роботи вчителя:

  1. Уміння організувати роботу на уроці: розподіл часу, доцільність переходу від одного етапу до іншого, керівництво навчальною роботою учнів, володіння класом, дотримання дисципліни.

  2. Показ учням раціональних способів навчальної роботи.

  3. Визначення обсягу навчального матеріалу на урок.

  4. поведінка вчителя на уроці: тон, такт, місцезнаходження, зовнішній вигляд, манери, мовлення, емоційність, характер спілкування (демократичний чи авторитарний), об¢єктивність.

  5. Роль учителя в створенні потрібного психологічного мікроклімату.

Система роботи учнів:

  1. Організованість та активність на різних етапах уроку.

  2. Адекватність емоційного відгуку.

  3. Методи і прийоми роботи, рівень їхньої сформованості.

  4. Ставлення до вчителя, предмета, уроку, домашнього завдання.

  5. Рівень засвоєння основних знань і вмінь.

  6. Наявність умінь творчого застосування знань, умінь і навичок.

Загальні результати уроку:

  1. Виконання плану уроку.

  2. Рівень реалізації загальноосвітньої, виховної і розвивальної мети уроку.

  3. Рівні засвоєння знань і способів діяльності учнів:

1-й рівень – засвоєння на рівні сприйняття, розуміння, запам¢ятовування;

2-й рівень – застосування в анологічній і подібній ситуації;

3-й рівнеь – застосування в новій ситуації, тобто творче.

  1. Загальна оцінка результатів та ефективності уроку.

  2. Рекомендації з поліпшення якості уроку.
Самооцінка ефективності уроку



Схема 1


  1. Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв¢язок із попередніми уроками?

  2. Які особливості класу було враховано під час планування уроку?

  3. Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Чим влаштував такий вибір завдання?

  4. Чим влаштував вибір структури і типу уроку?

  5. Чим влаштував вибір змісту, форм і методів навчання (за елементами уроку)?

  6. Які умови (навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові було створено на уроці? Наскільки вони сприяли успішній роботі?

  7. Чи були відхилення від плану уроку? Чому? Які саме? До чого вони призвели?

  8. Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було перевантаження учнів?

  9. Які висновки на майбутнє можна зробити з результатів уроку?

Схема 2


  1. Загальна структура уроку (основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми: основні моменти уроку, дозування часу: дотримання основних вимог до оформлення кожного уроку, ефективність використання часу на уроці).

  2. Реалізація основної дидактичної мети уроку. (Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості ЗУН, використання розділу і програм, вимоги до знань: опитування учнів – принцип виклику, диференційовані завдання, використання орієнтованих норм оцінок учнів, даних у прогрмах).

  3. Розвивальний аспект уроку (залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості зв¢язку теорії з практикою, міцність знань).

  4. Дотримання основних принципів дидактики (принцип наочності, свідомості та активності в роботі вчителя й учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв¢язку теорії з практикою, міцність знань).

  5. Методи навчання (методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті, специфіці навчального предмета; залежність вибору методів навчання від матеріальної оснащеності шкіл).

  6. Виховний аспект уроку (використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв¢язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя).

  7. Учитель на уроці (підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд вчителя).

  8. Робота учнів на уроці (підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, вчителя: линаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчителя).

  9. Гігієнічні умови уроку (приміщення, його оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на цей день, тривалість і характер проведення змін, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці).

Схема 3


  1. Яке місце уроку в темі, розділі, курсу? Як цей урок пов¢язаний з попередніми, як цей урок “працює” на наступні уроки? Який тип уроку?

  2. Які особливості учнів було враховано під час планування даного уроку?

  3. Які завдання вирішували на уроці: освітні, виховні, розвивальні? Чи було забезпечено їхній взаємозв¢язок? Які завдання були головними? Як враховано осбливості класу?

  4. Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічне “зв¢язування” між етапами уроку?

  5. Чи доведено головне, істотне на уроці?

  6. Яке сполучення методів навчання обрано для розкриття нового матеріалу?

  7. Яке сполучення форм навчання було обрано для розкриття нового матеріалу і чому?

  8. Доцільність диференційованого підходу до учнів? Як він здійснювався?

  9. Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і яких методах здійснюється?

  10. Як використано на уроці навчальний кабінет, які засоби навчання?

  11. За рахунок чого забезпечно в класі високу працездатність школярів упродовж всього уроку, як було підтримано сприятливу психологічну атмосферу, спілкування?

  12. Чи вдалося цілком реалізувати всі заплановані завдання? Якщо не вдалося, то чому? Як учитель планує виконати неарелізоване?
Схема аналізу уроку праці




  1. Правильність формулювання теми уроку відповідно до державної програми.

  2. Мотивація мети уроку.

  3. Обгрунтованість типу уроку.

  4. Педагогічна доцільність структури уроку, правильність витрат навчального часу на окремі частини уроку.

  5. Раціональність використання технічних засобів навчання, зокрема наочності.

  6. Культура праці учнів.

  7. Використання вчителем сучасних методів, форм, засобів навчання і виховання, вибір оптимального їх поєднання в конкретних умовах.

  8. Розвиток здібностей та інтересів школярів.

  9. Відповідність поєднання методів навчання дидактичним завданням уроку.

  10. Організація самостійної роботи учнів: характер самостійної діяльності учнів, послідовність видів і завдань самостійної роботи учнів.

  11. Система врахування та оцінки знань учнів; умотивованість та об¢єктивність оцінок, виставлених на уроці.

  12. Доцільність поєднання індивідуальних і фронтальних форм перевірки знань учнів.

  13. Педагогічна майстерність учителя: вміння організувати клас, підтримати дисципліну, самоконтроль та педагогічний такт, рівень мовлення, володіння голосом.

  14. Загальна оцінка уроку: наскільки успішно було реалізовано виховні та освітні завдання, конкретні висновки і пропозиції щодо уроку.

Пам¢ятка перевірки викладання географії в школі





  1. Під час перевірки викладання географії керуються програмами з географії та рекомендаціями щодо роботи за новими програмами.

  2. Перевірити виконання програм за журналами за поточний і минулий навчальні роки.

  3. Визначити рівень науковості викладання, використання вчителем матеріалу нових програм і виховання учнів на уроці.

  4. Перевірити виконання практичної частини програм (спостереження за Сонцем, погодою, фенологічні спостереження Сонця, робота з гірськими породами, топографічними картами тощо). Доказом проведення цих робіт є календарні, майданчик для географічних досліджень, зібрані восени колекції для практичних робіт, наявність топографічної карти свого села та схеми пришкільної ділянки в зошитах учнів.

  5. Визначити вміння вчителя поєднувати теорію і практичні заняття, місце практичних занять на уроці, в темі. Перевірити навички учнів у застосуванні їх під час вивчення нового та навколишньої географії (орієнтування, ходіння за азимутом у 6 класі, опис свого краю в 7 клісі, вміння розбиратися в газетному матеріалі в 8-9 класах тощо), рівень набутих умінь і навичок.

  6. Оцінити навчання на уроці. Розподіл часу на самостійне мислення учнів, роботу з підручником, аналіз карт, діаграм, відповіді на запитання, на розповідь учителя, опитування вчителя, опитування учнів. Як закріплюється матеріал на уроці? Чи вдало визначено методи навчання? Чи уважні учні впродовж усього уроку? Як вирішується програмне навчання на уроці? Що дав новий урок кожному учневі?

  7. Оснащеність уроків наочністю. Наявність атласів на всіх партах, настінних карт, книжок. Використання гербаріїв, колекцій, технічних засобів, дошки матеріалу підручника. Обладнання географічного майданчика та уроки на ньому. Наявність географічного кабінету і його роль у навчанні. Наявність посібників з географії, їх використання й збереження. Наочність з географії, зроблена власноруч. Їхня роль у навчанні. Вміння вчителя використовувати наочність на уроці.

  8. Успішність учнів з географії. Знання учнями основних питань програми, перевірити письмово та усно. Заняття з учнями, які люблять географію, на уроці та позаурочний час.

  9. Факультатив з географії, класи, програма, методи, ефективність занять.

  10. Позакласне читання всіма учнями відповідно до програм з географії. Перевірити за формулярами в бібліотеці, поговорити з учнями. Уточнити на уроках, чи мають учні список літератури, рекомендований учителем, і чи використовують прочитане у своїй розповіді учні.

  11. Оформлення краєзнавчого метеріалу. Що? Де? Як?

  12. Позакласна робота. Наявність форм і тем занять у гуртках. Масовість. Випуск географічної газети.

  13. Самоосвіта вчителя, подорож у період відпустки. Участь у методичній роботі. Де, коли зроблено доповіді? Над якою темою працює? Система підготовки до уроків. Перевірити за тематичними й поурочними планами.

Орієнтовна схема для спостереження


та аналізу позакласного заходу


  1. Загальна характеристика.

Загальні відомості: клас, його склад і кількість учнів, місце і час проведення, відповідальна особа.

Тема та пізнавально-виховна мета заходу, форма проведення, педагогічна обгрунтованість вибору форм і мети.

Врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх інтересів, запитів і побажань.

Значення заходу в системі виховної роботи.



  1. Підготовка позакласного заходу.

Мета і план проведення, визначення завдань.

Активність вихователя та учнів.

Ініціатори заходу: учнівський актив, класний керівник, батьки, інші вчителі, адміністрація школи. Вплив лідерів школи.


  1. Хід заходу.

Зміст заходу, його громадська спрямованість.

Характер поведінки учнів, взаємозв¢язок інтелектуального та емоційного впливу на учнів.

Ставлення учнів до заходу, сприйняття ними основних ідей, рівень захопленості, прояв творчих здібностей.

Характеристика педагогічних засобів, педагогічного інструментування заходу. Прояв особистих якостей, авторитету вчителя, його вмінь, навичок.

Використання (створення) кращих умов впливу заходу на особистість учнів, отримання “гарантованого” результату виховання особистості й колективу.


  1. Висновки і зауваження.

Оцінка методичної своєрідності та ефективності заходу. Недоліки в ході підготовки й проведення, причини можливі шляхи їх усунення. Побажання щодо поліпшення підготовчої роботи до проведення подібних заходів.

Орієнтовна схема самоаналізу уроку вчителем


  1. Охарактеризувати клас.

  2. Назвати тему уроку, вказати її місце в загальній системі інших уроків і тем.

  3. Визначити рівень складності досліджуваної теми та її труднощі для даного класу.

  4. Назвати триєдину мету уроку, зіставивши її з кінцевим результатом, отриманим у ході проведення уроку (навести аргументи).

  5. Висловити свою думку про тип уроку і його відповідність дидактичній меті.

  6. Назвати етапи уроку та показати, яким чином було вирішено дидактичне завдання на кожному з них.

  7. Коротко охарактеризувати використані на початку уроку методи навчання, їх відповідність досліджуваному матеріалу і способам організації діяльності учнів, зіставивши це з отриманими результатами – якістю знань учнів.

  8. Визначити найкращі та невдалі місця в уроці.

  9. Зробити загальний висновок і поставити оцінку.


СХЕМА САМОАНАЛІЗУ УРОКУ ВЧИТЕЛЕМ

Орієнтувальний етап

(підготовка до уроку)

Які позитивні й негативні підсумки попередньо­го уроку?

У межах якого навчального або навчально-практичного завдання розробляється урок, яка його тема?

Яке місце займає ця тема в процесі розв'язування навчального (навчально-практичного) завдання?

Які навчальні дії необхідна формувати на цьому уроці, яка з них є основною для даного уроку?

Який тип уроку (відповідно до структури навчаль­ної діяльності)?

Які завдання (пошукові й виконавські) в освоєнні учнями змісту необхідно вирішити на уроці?



Які завдання щодо освоєння форм діяльності я по­ставлю перед дітьми?

Якими мають бути завдання, що дозволять найпов­ніше реалізувати мету даного уроку? У якій формі їх доцільно запропонувати дітям?

Яка мета виконання кожного завдання (проміж­на мета уроку)?

Яка форма організації колективно-розподіленої діяльності сприяє досягненню змістових цілей, що розв'язуються в процесі виконання конкретного зав­дання?

Які знання й способи дій необхідно актуалізувати в учнів для реалізації цілей уроку? В якому вигляді учні мають представити ці способи?

Які міжпредметні й внутрішньопредметні зв'язки необхідно встановити на цьому уроці?

Якою є міра дитячого співавторства в ході уроку?



Який етап уроку може викликати труднощі в реа­лізації (у вчителя або в учнів)? Як можна подолати ці труднощі в ході уроку?

Як має бути представлений змістовий підсумок уроку?

Чи потрібно представити підсумок в освоєнні на­вчальної співпраці? Якщо так, то як це зробити?

Як організувати навчальний простір (поле дошки; предметний матеріал; місце моделей, потреба в якихможе виникнути пік час уроку; простір для тренуван­ня й контролю)?

Як мають виглядати записи на дошці й у зошитах учнів наприкінці уроку?

Яке обладнання необхідно підготувати заздале­гідь.

У якій формі і яке домашнє завдання доцільно дати (хто його формулює: вчитель чи діти; чи необхідний вибір дітьми виду й обсягу домашньої роботи; чи ма­ють батьки взяти в ній участь)?

Які професійні завдання я ставлю перед собою в процесі планування й проведення даного уроку?

Виконавський етап

( проведення уроку)

Чи створене позитивне емоційне тло уроку?



Чи виходить мотивувати учнів на виконання за­вдань?

Чи вдається надати дітям необхідну міру навчальної самостійності в роботі над кожним завданням?

Наскільки усвідомлено діють діти (якщо є по­треба, роблять запит до вчителя; ставлять запитання один одному; за необхідності розгортають і обґрун­товують спосіб дії, що використовується; звертають­ся до моделей)?

Які з дитячих здогадок, запитань, припущень по­трібно зафіксувати дня подальшого колективного просування в освоєнні предметного змісту й форм колективно-розподіленої діяльності?

На які аспекти в організації навчальної співпра­ці я маю звернути увагу зараз (використання норм; особливості роботи груп; характер міжгрупового об­говорення тощо)?

Контрольно-оцінний етап

(рефлексія уроку)

Чи виконали учні поставлені завдання?

Чи вдалося мені реалізувати професійні завдання, що були визначені?

Чи виникла в ході уроку незапланована ситуація? Якщо так, то чому? Якою була моя реакція? Якими є позитивні й негативні результати виникнення цієї ситуації?

Які позитивні підсумки уроку (змістові, організа­ційні, емоційні) необхідно відтворити на наступно­му уроці?

Які проблеми залишилися невирішеними (для учнів і для мене)? Чому вони виникли?

Які завдання в освоєнні змісту й форм діяльності я маю поставити перед собою на найближчі уроки, виходячи з підсумків даного уроку.








Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   49


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка