Серія «Графіті» заснована у 2004 році Художник-оформлювач



Сторінка19/20
Дата конвертації09.01.2020
Розмір2,57 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
Шукав свій дім

Вінками із неба на нас вниз падав сніг, Так тихо, як старість, накрив примітивний світ. Так тихо, як старість, прийшла зима... зима... зима... Підступно, як старість, прийшла зима... зима... зима... Так сумно — зима... зима...



Колись давно пішов я шукати дім,

Заліз високо в гори — там ніхто не знав, де він.

Холодний вітер тільки на дорозі став

І так мені сказав... так сказав...



Не треба було йти далеко — не треба було йти так довго, Земля, де бігав ти маленьким, Є твоїм домом.

Шукав свій дім...

Я не послухав вітру і спустився з гір,

Пішов спитати в моря — може, знає про мій дім.

Та тільки засміялись хвилі з моїх слів,

І десь далеко було чути їх нехитрий спів.



Ходив я довго — всіх кругом за дім питав, А з неба сніг, а з неба вже моя зима. Старий місяць головою закивав І так мені сказав... так сказав...

Вінками із неба на нас вниз падав сніг,

Так тихо, як старість, накрив примітивний світ...

Я живу

Все на світі вже зігнило і зітліло, як зола, Я не їм, п'ю тіки пиво і довольний, як свиня.

Я живу, не чекаю нікого...

Я живу, не чекаю нікого, Я живу і не знаю вас всіх. Я живу, всьо ховаю в болото, Я живу, міняю сльози на сміх.

Я несу тільки бруд і гидоту, Серед тих, шо то само несуть. Виріс я із панів у голоту, Я живу, поки час не вкрадуть.

Як буде нас пам'ятати світ, шо тоді? Чи зможе він щось у нас найти? Чи просто так плюне нам услід, а ми собі Відповземо вбік... бік... бік...



Я живу...

Я йшов

Я йшов... Я йшов...

Я думав, замало, шо ти мені давала, Бо дуже-дуже мало, багато ти не мала.

Я йшов... Я йшов...

Я думав, замало, багато ти не дала, Багато ти не мала і, може, всьо віддала. А я хотів багато, хтів зовсім не вставати, Пішов собі шукати, не став тебе лапати.

Я йшов...

Так добре було зразу, як ти багато мала, Могла багато дала, а потім вже не мала. Ше далі було гірше, шс далі холодніше, Але мені замало, шо ти мені там... Я скоро вже не прийду, бо ше мені замало, Шо з того, шо тут зимно, як ти вже всьо віддала.



Я йшов...

100 годин


Шо з того, шо ти давала, ти ж нічо не мала... Я йшов...

Ті твої сині очі, багато ти не хочеш,

А я хотів багато, а ти мені не дала.

Ти, певно, і не мата, а може не давала.



Я скоро ше не прийду, шо з того, шо тут зимно,

Шо з того, шо тут зимно, як ти вже всьо віддала

Я йшов...

Ну я тоді йшов...

Я сховаю тебе (Любов)

Всьо на світі є на продаж,

Якшо маєш гроші, значить, можеш.

Люди купують людей.

Хтось хотів любов купити,

Неможливо було пояснити —

Та штука не для грошей.

Я сховаю тебе

Від них далеко, так

Шоб ніхто не знайшов,

До себе в серце.

Всьо на світі є за гроші —

І думки, і навіть поцілунки,

Риба, м'ясо, вафлі, халва...

Того ти ніде не купиш,

Може, троха тільки всіх помучиш.

Любов вибирає сама...

Так приємно набирати висоту, Відриватися від злої землі. Я за руку тебе візьму, відведу Там, де ти ще не була напевно.

Тут, на хмарах, все інакше, ніж внизу, Наше ліжко — то є наше небо. Хочу 100 годин з тобою і ще одну, То наразі вся моя потреба.

Посміхнися несміло, Роздягни свою душу, Покажи своє тіло... О-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о!..

Ми з тобою знов запалим той вогонь, Шо ніколи вже не згасне. І відкриємо карти'своїх долонь — Хай між нами завжди буде ясно!

Твою власну географію складну Я хотів би вивчити напам'ять. Тільки 100 годин і ще одну, Наркоманом твого тіла став я.

Дай мені 100 годин І ще одну!.. Тільки 100 годин І ще одну!..



ПРИМІТКИ

ЗМІСТ


  1. Куди їдете?

  2. Я сказав — 'їхати, а не пхати!

  3. Відкривай!

  4. Казав.

  5. Тихо.

  6. Цурка — дочка.

  7. Знімок.

  8. Так, так. Чудово.

  9. Вибачте, я не говорю німецькою. Чи не можете ви говорити англій­ською?




  1. Ні, я не говорю англійською.

  2. Він цікавився твоїм авто.

  3. Це низька ціна. Десять тисяч марок — хороша ціна.

  4. Берлінська стіна.

  5. Ірландська.

  6. Все супер!

  7. Як ти, Кузьма?

  8. Окей, їду додому.

  9. Ми збираємося в «Бункер». Знаєш «Бункер», Кузьма?

  10. Дякую, Карстен, побачимося завтра.

  11. Ні, Кузьма, побачимося зараз!

  12. Лінда сказала мені, шо вона трахнула українського хлопця. Я думаю, це був ти, Кузьма.

  13. Енді, ти маєш кілька повідомлень.

  14. Стільки, скільки вона коштує.

  15. А скільки вона коштує, на вашу думку?

  16. Мене звуть Фабіан. Мене цікавить авто.

  17. Що1?

  18. Цей автомобіль не їде.

  19. Чому так рано?

  20. Томас, ми маємо зателефонувати в поліцію. Турки зруйнували мою машину!

  21. Я зателефоную в поліцію.

  22. Чи все гаразд?

  23. Все, курва, негаразд.

  24. Гроші.

  25. І шо, будеш стояти так усе життя?

  26. Ну. не хотів би.

  27. Ну то принеси мені три водки «Абсолют» і пару шоколадок, та поба­чимо, що з цього вийде.

  28. Я підніму шлагбаум — і тебе вже нема. Поліція і все інше — твої проблеми.

  29. Я продаю покришки, дуже гарні покришки.

Я, «Побєда» і Берлін З

Місто, в якому не ходять гроші 75



Лірика


Каталог: authors
authors -> Світлій пам'яті мого батька Ігор Набитович
authors -> Коваленко діана олександрівна моделювання образів часопростору в сучасному українському романі
authors -> Ю. В. Сорока Хотин Історія України в романах
authors -> Василь іванишин
authors -> Дмитро Дорошенко. Нарис історії України, том 2
authors -> Дмитро Дорошенко. Нарис історії України, том 1
authors -> Дисертація формування барокового стилю у творчості літераторів острозького кола
authors -> Василь Бережний
authors -> Жозе Сарамаґо


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка