Секція права та психології



Сторінка96/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   92   93   94   95   96   97   98   99   ...   292
Підсекція кафедри

КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ
Науковий керівник підсекції –

доктор юридичних наук, доцент О. М. ГУМІН


ТЕЗИ ВИСТУПІВ
Р. Громов

Науковий керівник – д.ю.н, професор Гумін О.М.
Процесуальне значення висновку експерта як джерела доказів у кримінальному провадженні
Дослідженню висновку експерта, як джерела доказів, присвячено роботи багатьох фахівців у галузі як криміналістики, так і кримінального та цивільного процесів: Т.В. Варфоломеєвої, А.І. Вінберга, Р.С. Бєлкіна, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, О.О. Ейсмана, Н.І. Клименко, В.П. Колмакова, В.К. Лисиченка, І.Л. Петрухіна та ін. Проте, з набуттям чинності новим КПК України при розслідуванні окремих правопорушень виникають теоретичні і практичні проблеми, пов’язані з загальними правилами оцінки висновку експерта, як джерела доказів при розслідуванні кримінальних правопорушень.

Ст. 94 КПК України, яка встановлює загальні правила оцінки доказів, відзначає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Для зазначених осіб ніякі докази не мають наперед встановленої сили.

Хоча висновок експерта і не має ніяких переваг перед іншими доказами, він має суттєву специфіку, сформовану на основі дослідження, проведеного з використанням спеціальних знань. Ю.К. Орлов зазначає, що оцінка висновку експерта часто становить для осіб, які не володіють такими знаннями, неабияку складність; у той же час, це призводить до того, що на практиці доволі розповсюджена надмірна довіра до висновку експерта, завищена оцінка його доказового значення [1, с. 40].

Висновок експерта як окремий вид джерела доказів має певні особливості: експерт повідомляє особі, яка призначила експертизу, фактичні дані, встановлені ним особисто під час проведення дослідження в межах поставлених запитань на підставі наявних у експерта спеціальних знань. Особі, яка ініціювала проведення такого дослідження, для оцінки висновку не обов’язково мати такі самі спеціальні знання, і вона не повинна проводити для перевірки висновку будь-які власні дослідження і встановлення доказових фактів. Експерт, формулюючи висновок з проведеного дослідження, здійснює оцінку матеріалів експертизи, але така оцінка не є оцінкою доказів, що входить до прерогативи слідчого та суду. В разі проведення правової експертизи уповноважені особи у своїй оцінній діяльності використовують правові знання, але експертна оцінка, на підставі якої експерт формулює висновок, та оцінка висновку експерта процесуальною особою – не тотожні поняття.

Без сумніву, оцінка висновку експерта є досить відповідальним і кропітким для процесуальної особи етапом використання доказів. Проте, як справедливо зазначає Н.І. Клименко, на практиці, на відміну від теорії, оцінка висновку експерта здебільшого зводиться до перевірки того, чи на всі поставлені питання експерт дав відповідь, а це не є рівноцінним навіть перевірці повноти висновку, тобто всіх обставин проведеного дослідження, а не тільки збігу кількості відповідей і питань [2, с. 169]. Трапляються й інші помилкові підходи до оцінки висновку експерта. Так, досить часто слідчі порівнюють висновки експерта з іншими матеріалами кримінального провадження, не враховуючи інших частин того самого висновку. Наприклад, не порівнюють питання з отриманими висновками, сприймають ймовірні висновки експертів як докази, що підтверджують той або інший факт.

Об’єктивна оцінка висновку експерта слідчим дозволяє правильно визначити його місце в системі доказів при розслідуванні кримінальних правопорушень. Ефективність судової експертизи багато в чому визначається діяльністю слідчого з оцінки та використання її результатів.

Висновок експерта як доказ є специфічним тому, що ґрунтується на застосуванні спеціальних знань, однак оцінюється за загальними процесуальними правилами.

Експерти часто при дослідженнях орієнтуються на середні параметричні значення. Такий підхід є не зовсім обґрунтованим, на що вказувалося в літературі, оскільки середнє значення не завжди достовірне. З.М. Соколовський зазначав, що при проведенні експертизи «середнього» шляху немає. Якщо коливання вихідних даних у певних межах не має істотного значення, то висновок має бути категоричним [3, с. 70].

Особливого значення набуває аналіз слідчим вихідних даних при оцінці висновків експертів, отриманих з використанням комп’ютерної техніки. Автоматизація експертних досліджень не поширюється на вибір вихідних даних, які закладаються в комп’ютер експертом або оператором. Тому аналіз повноти і точності вибору цих даних повинен бути центральним структурним елементом оцінки висновків експертів.

На обґрунтованість висновку судової експертизи впливає логічність суджень, викладених експертом у висновку. Відступ від правил логіки при обґрунтуванні висновків і, як наслідок цього, наявність у висновку протиріч, неаргументованих тверджень і т.п.

Варто зазначити, що висновок експерта після його оцінки повинен оцінюватися разом з іншими доказами. Тільки після цього створюється можливість остаточно вирішити питання про його достовірність та обґрунтованість.

З урахуванням викладеного вище приходимо до висновку: операційні дослідження з судової експертизи, сутність яких полягає в застосуванні спеціальних знань, включають такі стадії: аналіз фактичних обставин вчиненого, вибір і тлумачення норми, порівняння дій, приписаних вибраною нормою, з діями, вчиненими на місці вчинення кримінального правопорушення. Усі стадії цього дослідження, проведеного за єдиною логічною моделлю, повинні знайти повне відображення у висновку експерта.

При оцінці висновків судової експертизи нерідко допускаються помилки, в тому числі необґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності і засудження осіб. Для усунення цих помилок необхідно підвищити вимоги до повноти, об’єктивності та вмотивованості висновків експертів, а також розширити консультаційно-методичну роботу судово-експертних установ з метою ознайомлення слідчих, прокурорів, слідчих суддів і суддів з основними положеннями експертного аналізу.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   92   93   94   95   96   97   98   99   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка