Секція права та психології


ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ



Сторінка8/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   292
ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ

З виникненням серйозних екологічних проблем та розвитком міжнародного права про навколишнє середовище людство усвідомило взаємозв’язок між реалізацією прав людини та станом довкілля. Вперше його було визнано на Стокгольмській конференції з оточуючого людину навколишнього середовища 1972 р. У преамбулі Стокгольмської декларації зазначено, що як природне, так і створене людиною навколишнє середовище мають вирішальне значення для добробуту та реалізації основних прав людини, включаючи її право на життя. Наслідком цього стало виникнення і закріплення права людини на сприятливе навколишнє середовище.

Поняття екологічних прав формувалося протягом другої половини XX століття. Стимулами цього процесу були: загострення екологічної кризи у країнах Європи та Америки, зростаюча конкуренція за природні ресурси між країнами, активність світового «зеленого» руху та, нарешті – Чорнобильська катастрофа.

Окремі принципи екологічних прав окреслено у стратегічних дослідженнях та документах «м’якого міжнародного права», таких як: доповідь «Межі зростання», розробленої Д. і Р. Медоузами для Римського Клубу (1972 р.), Стокгольмська Декларація конференції ООН з проблем довкілля (1972 р.), «Всесвітня Хартія природи» (1982 р.), доповідь Комісії ООН під керівництвом Г.Х. Брутланд «Наше спільне майбутнє» (1987 р.), «Турбота про Землю: стратегія збалансованого життя», Декларація Ріо-де-Жанейро щодо довкілля та розвитку, «Порядок денний на XXI століття» (1992 р). Європейська хартія про навколишнє середовище та охорону здоров’я (1989 р.), резолюція Генеральної Асамблеї ООН про необхідність забезпечення здорового навколишнього середовища в інтересах добробуту людей від 14.12.1990 р., «Декларація тисячоліття» ООН (2000 р.), Йоганесбургзька декларація ООН зі сталого розвитку (2002 р.) тощо.

Наприклад, у доповіді «Наше спільне майбутнє» стверджується необхідність переходу людства до засад сталого розвитку, який визначається, як «розвиток, що задовольнятиме потреби сьогодення, не ставлячи при цьому під загрозу прав майбутніх поколінь задовольняти свої потреби». Автори звіту дійшли висновку, що виживання і добробут людства залежатимуть від того, чи вдасться досягти успіху у справі піднесення принципів збалансованого розвитку до рівня глобальної етики, у центрі уваги якої знаходиться людина, як частина єдиного природного цілого.

«Декларація тисячоліття», ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у вересні 2000 р., поклала на держави відповідальність за глобальне партнерство у справі зменшення масштабів бідності, покращання охорони здоров’я, захисту миру, прав людини та стабільності довкілля. До фундаментальних цінностей XXI століття Декларація відносить повагу до природи та намір дотримуватися нової етики дбайливого ставлення до природи. Це повинно спонукати людство до зміни нинішніх нестабільних моделей виробництва і споживання, зокрема – зупинити нераціональну експлуатацію водних ресурсів і забезпечити справедливий доступ до води.

Досі не існує загальновизнаного визначення та переліку екологічних прав. Поки що їх визначають лише як сукупність закріплених у міжнародному та національному законодавстві немайнових прав людини, що визначають її стосунки з довкіллям і забезпечують фізичне існування.

Поняття про екологічні права поки що не склалося у класичну самодостатню концепцію. Традиційно їх розташовують у групі соціально-культурних та економічних прав: поряд із правом на освіту, охорону здоров’я, працю, що не зовсім правильно. Екологічні права неможливо віднести до будь-якої з усталених категорій прав людини. Вони мають окремі риси, властиві позитивним і негативним, цивільним і колективним правам людини. Специфіка екологічних прав полягає у тому, що основою їхньої реалізації в інтересах людини та суспільства є збереження іншої об’єктивно існуючої системи – природного середовища, з незліченною кількістю чинників, об’єктів та організмів. Саме тому у справі реалізації екологічних прав особливо важливою є проблема об’єктивної оцінки стану довкілля.

Обов’язок виникає та реалізується в суспільстві на основі етичних норм та паралельно з правом і служить засобом забезпечення прав інших людей. Екологічні права також найтіснішим чином пов’язані з відповідальністю та обов’язками.

При розгляді Конституції та законів України, можна визначити цілий перелік обов’язків, які покладаються на громадян, у тому числі екологічних. Так, ст. 66 Конституції України зобов’язує громадянина «не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки» [1]. Обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища визначено у ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» [2]. Отже, громадяни України зобов’язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства, дотримуватися вимог екобезпеки, не порушувати екологічні права та законні інтереси інших суб’єктів, вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів і штрафи за екологічні правопорушення, компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на довкілля.

Теорія прав людини наголошує на рівності людей, а тому опосередковано говорить і про рівну відповідальність. Але між етикою прав і етикою відповідальності є суттєва відмінність. Етика відповідальності наголошує на тому, що відповідальність є не рівною, а різною. У кого більше можливостей, у того й більше відповідальності – це твердження може застосовуватися стосовно людей, юридичних осіб і держав. У міжнародних правових актах зафіксовано принцип різної відповідальності економічно-розвинутих і бідних країн. Від людини відповідальність вимагає здатності враховувати суспільні інтереси та природні обмеження і знаходити оптимальні шляхи для своєї діяльності.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка