Секція права та психології



Сторінка64/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   60   61   62   63   64   65   66   67   ...   292
Література


  1. Право на свободу думки і слова в контексті євроінтеграції України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://eurolaw.org.ua/docs/2011 _3/txts/5-Nastechko.pdf

  2. Тітко Е.В. Свобода вираження поглядів — один із найважливіших векторів європейської демократії [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.lawreview.chnu.e10.pdfdu.ua/visnuku/st/550/


В. Кубай

Науковий керівник – к.ю.н. Шай Р.Я.


ПРАВОСВІДОМІСТЬ: ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЕЛЕМЕНТИ
Останнім часом дуже багато говориться про правосвідомість, але складається враження, що не кожний розуміє, що ж вміщує у себе це поняття, не кожний також знає, що для більш глибокого у з`ясуванні механізму правового впливу на суспільні відносини є освоєння такої специфічної категорії як правова культура.

Правовідносини в які щодня вступають люди характеризуються діяльністю людей (їх діями чи утриманням від певних дій - бездіяльністю). А Свідомість людини, відображаючи об'єктивні потреби суспільного розвитку, є передумовою та регулятором поведінки людини. Саме свідомість надає цілеспрямованого характеру людській діяльності. Правосвідомість є специфічною формою суспільної свідомості.

Правосвідомість входить до системи суспільної свідомості, є однією з її форм. Виступаючи елементом єдиної системи суспільної свідомості, правосвідомість як особливе структурне утворення, з одного боку, підпорядковується загальним для всіх елементів суспільної свідомості закономірностям формування та функціонування, з іншого – володіє специфікою,що дозволяє розглядати її як відносно самостійне утворення, яке займає особливе місце і виконує тільки їй властиві функції.

Зараз у країнах пострадянських республік йде дуже кропітка робота – будування дійсно незалежних, дійсно правових, демократичних держав. І для досягнення цієї найважливішої мети всіх часів, категорії правосвідомості повинні розглядатися та вивчатися не тільки професорами, філософами та викладачами але й простими пересічними громадянами. Потрібно усвідомлювати, що у даний момент тільки ми можемо посунути з місця цей громісткий апарат держави у сторону покращення нашого суспільного життя. Якщо політики будуть розуміти чого хоче народ, як він сприймає політичні реформи та нововведення і навпаки, якщо народ зрозуміє хід думок політиків, то всі зусилля будуть направлені до єдиної течії створення ідеальної держави.

Питання правосвідомості недаремно підіймалося у періоди правлення Римської імперії, й досі підіймається у наші «незалежні» та «демократичні» часи, бо тільки через з`ясування саме сутності правосвідомості верхівка держави може зробити права людини найвищою соціальною цінністю, як констатують це майже всі сучасні конституції чи навпаки зрівняти їх з землею, як це відбувається і зараз в країнах з тоталітарним режимом правління.

Незалежність нашої держави ще дуже молода й недосвідчена і тому ій, як нікому більше потрібна наша допомога та розуміння. Якщо ми зараз будемо

добиватися всі разом однієї мети, ми її досягнемо, а потім прийде час іншої, то мабуть, колись, ми зробимо державу своєї мрії.

Правові норми, перш ніж виконати регулятивну функцію, опосередковуються складним комплексом психічної діяльності людини. Таким чином, вольові дії індивіда виражають його відношення до правової практики як справедливої чи несправедливої, відповідної чи не відповідної його інтересам [1, с.28].

Правосвідомість визначається як правове мислення, компонент правової і загальної культури людства, що має для країни доленосний характер, допомагає визначитись у стратегії її розвитку; засіб, за допомогою якого здійснюється взаємодія людини з законом, правом, державою, а через них – економікою, політикою, культурою, побутом тощо.

У науці вироблене поняття структури правосвідомості. Структурно, правосвідомість складається з трьох основних елементів: правової психології, правової ідеології і правової поведінки.

Структурний підхід до дослідження проблеми правосвідомості припускає виявлення специфіки правосвідомості не тільки як особливого елементу в структурі суспільної свідомості(свідомості), але й його власної внутрішньої структури та взаємодії окремих її елементів. [3, с.18]. Структура правосвідомості - це система взаємопов’язаних, взаємозумовлених і взаємодіючих компонентів, що забезпечують цілісність, в першу чергу системну, правосвідомості, її розвиток і функціонування.

Правові погляди та правові відчуття як структурні елементи правосвідомості можуть бути вичлененні та розглянуті окремо один від одного тільки в науковому плані, для зручності дослідження. За змістом структура правосвідомості складається з правової психології та правової ідеології та правової поведінки. У юридичній літературі питання про роль ідеології в структурі правосвідомості вирішується неоднозначно. Переважає погляд на правову ідеологію як домінанту в суспільній правосвідомості. До активних елементів суспільної правосвідомості правову ідеологію зараховує С.С. Алексєєв. У носіїв суспільної та групової правосвідомості немає здатності до самостійного віддзеркалення дійсності, немає того органу, за допомогою якого здійснюється чуттєве пізнання, раціональне мислення, оскільки суспільна правосвідомість, хоча й має над особистістний правовий стан, але не володіє єдиним надіндивідуальним мозком, як єдиним матеріальним органом формування колективної правової свідомості та пізнання [3, с. 20].

Правова психологія – це сукупність почуттів, звичок, настроїв, звичаїв, в яких виражається відношення різноманітних соціальних груп, колективів, окремих індивідів до права, до системи правових закладів, діючих у суспільстві. Правова психологія є надзвичайно складною та насиченою великою кількістю різноманітних проявів людського життя. Вона складається з сукупності психологічних та правових явищ. До числа таких відносять: правову потребу, правову установку, правовий менталітет, правовий мотив, ціннісно-правові орієнтації, правовий настрій, правові почуття, правові емоції, правові навички, правові звички.

Правова ідеологія – це сукупність ідей, принципів, теорій, концепцій, які в систематизованій формі відображають і оцінюють правову дійсність. Для правової ідеології характерне цілеспрямоване наукове, в тому числі філософське, осмислення права не на рівні його окремих проявів, а як цілісного явища, яке має свою власну цінність. Прикладом правової ідеології є вчення природно-правової, позитивістської, класової та інших теорій права. Частину цієї ідеології становлять сучасні наукові погляди на право [2, с.254-257].

Відмінність правової ідеології від правової психології полягає в тому, що якщо остання має переважно емоційний, поверховий характер, складається стихійно, переважно на основі повсякденного побутового досвіду людей, то правова ідеологія в процесі пізнання права прагне дійти до виявлення його сутності, змісту, виявити існуючі закономірності і зв`язки, а отже, представити ці знання у вигляді певної догми. Вона складається на основі наукових досліджень, вивчення юридичної літератури, в тому числі підручників.

Правова поведінка – вольова сторона правосвідомості, яка представляє процес переведення правових норм у реальну правову поведінку. Складається з елементів, які визначають її напрям, - мотивів правової поведінки, правових настанов. Правова установка – готовність особистості проявити активність в області пізнання та реалізації права. Вона представляє собою конкретну програму поведінки у визначених умовах, яка формується зі всіх належаних суб`єкту правових знань, оцінок, думок, настроїв, звичок, відносин до будь-кого та будь-чого, що переходять до інтересів та прагнень. Поведінковий елемент правосвідомості синтезує в себе раціональні та емоціональні моменти. Через нього відбувається реалізація психологічних та ідеологічних елементів.

Аналізуючи «правосвідомість» найповніше його визначення є таким «правосвідомість» – форма суспільної свідомості, що містить у собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та компетенцій, а також уявлень і настанов, які характеризують відношення особи, суспільної групи і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, а також до всього, що охоплюється правовим регулюванням. Правосвідомість обумовлена соціально-економічним устроєм конкретного суспільства, рівнем розвитку його загальної культури. Ідеологічні елементи правосвідомості виступають в якості головних елементів правової культури та правового виховання.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   60   61   62   63   64   65   66   67   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка