Секція права та психології


ПРИРОДНЄ ПРАВО: ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, ПРОЯВИ



Сторінка63/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   59   60   61   62   63   64   65   66   ...   292
ПРИРОДНЄ ПРАВО: ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, ПРОЯВИ
Існує цілком очевидна теоретична доцільність виділення двох іпостатей правосвідомості – природньо-правової і позитивно-правової.

Природне право (від лат. lex naturalis) – в теорії права – теоретична доктрина, за якою головним джерелом права є сама природа, а не воля законодавця. Також термін визначає і саме право, задане природою. Людині природні права належать від народження, вони закладені в самій її сутності й однакові для всіх. Це висхідні принципи, на основі яких приймаються чинні форми і на підставі котрих здійснюється їхнє оцінювання. Це відбувається з урахуванням ієрархії цінностей, яку подає філософія, вирішуючи питання про ставлення людини до оточення, в тому числі й ціннісне. Поняття природнього права використовується для критики конкретного позитивного права, визначеного законодавцем. Відповідно до теорії соціального натуралізму (О.М. Костенко): «природнє право – це правила поведінки між людьми у суспільстві, що випливають із законів соціальної природи» [ 1 ]. Найважливішою рисою природнього права є його універсальна нормативність, що виявляється в наказовій, зобовязальній, імперативній формі його суджень. Ця універсальна наказовість має безособово-авторитатний характер. Поняття природнього права використовували й розвивали: Станіслав Оріховський, Гуго Гроцій, Бенедикт Спіноза, Томас Гобба, Самуель ( Самуїл) фон Пуфендорф, Джон Локк, Жан-Жак Руссо.

Джон Локк, один із найвизначніших європейських теоретиків природнього права, заклав в основу ідеї конституційного-правопорядку « потрійну формулу» громадянських прав людини на життя, свободу і власність. Перше по значимості місце він відвів праву на власність, стверджуючи, що воно священне. На думку Дж.Локка, навіть генерал, який може засудити солдата до смерті за непокору самим нерозважливим наказм, не може, при усій своїй абсолютній владі, привласнити хоча б фартінг з його майна. Подібний максималізм при відстоюванні принципу невідємності природніх прав людини був дуже необхідним на соціальному тлі зростаючої напруженності центральних європейських держав [ 2 ].

Норми природнього права, маючи максимально широке універсальне значення, адресовані до усіх без винятку правоздатних субєктів і закликають дотримуватись закріплених у них приписів , тому що останні відповідають вимогам вищої, абсолютної справедливості. Норми і принципи природнього права мають абсолютний характер. Серед величезної кількості мінливих і відносних цінностей і норм, вони вказують на непорушні заборони і безумовні цінності. Своїм існуванням вони підтверджують ту істину, що людина не може жити у світі , де все відносно й обпиратися лише на договірні, тобто сформульовані самими людьми основи. Ці вимоги категоричні в тому сенсі, що не залишають можливості для сумнівів і коливань. Вони гарантують індивідуальній свідомості вищу правоту, якщо її власник буде діяти в належному напрямі. Природньо-правова свідомість мислить нормативними категоріями повинності: «людина (я, ти, вона) повинна діяти таким чином». Природнє право оцінює дотримання субєктами своїх приписів як соціальне благо, а порушення її – як соціальне зло. При цьому самі оцінки вже у своєму власному змісті несуть регулятивний потенціал. Природнє право запозичує принцип абсолютності зі сфер релігії і моральності , із якими воно тісно звязано і які здавна культивують сферу духовно-практичних відносин людини із абсолютними цінностями і нормами. Коли природньо-правовим імперативам надається абсолютний характер, це означає, що вони набувають зовсім особливу якість: вони перестають потребувати доказів і стають незаперечними. Цінності природнього права, що обпираються на принцип абсолютності, не залежать від змін соціально – історичних умов і не підлягають девальвації, вони здатні виступати в ролі ціннісних критеріїв правотворчої діяльності законодавців різних держав в різний період історії. У науці природнє право розглядається як досконала та логіка дії у правовому просторі – все це є обєктом вивчення не тільки філософії права, а й юридичної деонтології. Вчення про природнє право сприяє усвідомленню людиною того, що таке сенс життя, душа, правомірна поведінка. Звичайно, за весь історичний період розвитку природнє право зазнавало не тільки еволюційних змін, а й революційних, впливів, виникали нові тенденції, течії. Теорія природнього права побудована на гуманістичних засадах. Природні права людини з моменту народження , не тільки перебувають під захистом держави, але і є його найвищою цінністю.

У Середньовічні часи , норми природнього права понесли деякі кориктування, так філософи того часу, наказуючи природним правам божественний характер, не виключали можливості позбавлення людини природніх прав, якщо, того вимагає церква. Затвердження природнього права відбулося в середині XX століття, після військових подій, що потрясли цивілізований світ. Конвенція ООН про права людини вперше закріпила всі природні права людини. Сучасне природнє право пройшло довгий шлях від ідей античності до правової реальності. Слід зазначити, що протягом багатьох століть, норми природнього права не знаходили відображення та закріплення в нормативно – правових актах. У сучасній правовій науці природнє право розглядається не тільки в рамках закону, але і як явище , що стоїть вище самого закону. Природнє право не володіє залежністю від волі законодавця, його норми продиктовані самою природою. На даний момент у всіх сучасних демократичних правових державах норми природнього права закріплені в законах і мають вищу юридичну силу.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   59   60   61   62   63   64   65   66   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка