Секція права та психології



Сторінка281/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   277   278   279   280   281   282   283   284   ...   292
ЛІТЕРАТУРА

  1. Міжнародне приватне право: підручник / За ред. В. П. Жушмана, І. А. Шуміло. – Х.: Право, 2011. – 320 с.

  2. Фединяк Г. С. Міжнародне приватне пра­во: підручник / Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк. – К.: АТІКА, 2009. – 544 с.

  3. Мироненко І. В. Міжнародне приватне право: навчальний посібник / І. В. Мироненко. – К. : Алерта, 2012. – 272 с.

  4. Міжнародне приватне право. Загальна частина : підручник / За заг. ред. А. С. Довгерта, В. І. Кисіля. – К. : Алерта, 2012. – 376 с.



І. Коруд

Науковий керівник – к.е.н. М. М. Бліхар
УКРАЇНА ЯК СУБ’ЄКТ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
Становлення України як самостійної держави сприяло розвитку її міжнародного приватноправового спілкування та розширенню участі в міжнародному цивільному обігу. Тому практичного значення набуло визначення на доктринальному та законодавчому рівні статусу держави Україна як учасниці цивільних правовідносин з іноземним елементом та вирішення проблеми держаного імунітету України з метою підвищення якості захисту інтересів держави Україна в іноземних юрисдикційних органах.

Україна може виступати стороною в угодах з іноземного інвестування, оренди майна за кордоном. Вона є й власником майна, розміщеного за її межами. Наприклад, Україна є власником чималої кількості посольських приміщень за кордоном, будує власні комплекси для посольств, консульств, займається ремонтом та реконструкцією представництв у багатьох державах.

У свою чергу, в Україні може розміщуватися майно іноземних суб'єктів права. Так, іноземні дипломатичні представництва, консульські установи та міжнародні урядові організації можуть самостійно придбати, орендувати, використовувати на безоплатній основі споруди та приміщення, здійснювати перебудову, добудову тощо приміщень, змінити їх призначення, орендувати земельну ділянку згідно із Положенням про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1995 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р.).

Україна може спадкувати майно, що знаходиться за кордоном.

Виступаючи учасником міжнародного приватноправового спілкування, в якості суб’єкта міжнародного приватного права, держава Україна може вступати у спадкові відносини стосовно майна, яке залишилося після смерті українських громадян та іноземців.

Спадкові відносини підпадають під дію міжнародного приватного права у випадку наявності іноземного елементу. У правовідносинах міжнародного спадкування іноземний елемент може бути присутнім у вигляді:

а) суб’єкта – спадкодавця або спадкоємця (спадкоємців) – іноземних фізичних, юридичних осіб, держави;

б) об’єкта – майна, що знаходиться за кордоном, яке може бути передано у спадок та успадковано;

в) юридичного факту – наприклад, смерті, складання заповіту, що мали місце за кордоном .

Іноземний елемент у міжнародних відносинах спадкування може з’явитися лише через рух суб’єктів різних правових систем через державні кордони та поширення майнових відносин на міжнародному просторі. Слід відмітити, що у випадку участі держави Україна в міжнародних спадкових відносинах вона не може бути спадкодавцем, але може успадковувати майно, яке залишилося після смерті фізичної особи-громадянина України чи іноземця. Тому в цих відносинах іноземний елемент не можна пов’язувати з особою спадкоємця, який завжди буде мати національну приналежність.

Щодо цивільних відносинах з іноземним елементом держава Україна виступає як особливий самостійний суб’єкт, але в усіх правовідносинах, в які держава Україна вступає в сфері міжнародного приватного права, її інтереси представляють та від її імені виступають уповноважені державні органи та інші представники (юридичні, фізичні особи та органи місцевого самоврядування за спеціальним дорученням).

Узагальнюючи результати дослідження особливостей представництва держави Україна в міжнародному приватному праві органи державної влади можна класифікувати:

За характером відносин, в які державні органи вступають в міжнародному приватно-правовому обороті від імені держави Україна, вони розділяються на:


  1. органи виконавчої влади, які укладають від імені держави Україна правочини в сфері міжнародного приватного права і беруть участь в договірних відносинах (наприклад, Міністерство економіки);

  2. органи виконавчої влади, які від імені держави Україна беруть участь у вирішенні міжнародних цивільно-правових суперечок та представляють її інтереси в іноземних юрисдикційних органах (наприклад, Міністерство юстиції України, Міністерство Закордонних справ України, Кабінет Міністрів України).

Представництво держави Україна в міжнародному приватному праві за його видами можна класифікувати на:

1) законне представництво (представники – органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування);

2) договірне представництво (представники – фізичні та юридичні особи).

«Правосуб’єктність держави Україна в міжнародному приватному праві – це цільова соціально-правова передумова можливості (здатності) її участі в цивільно-правових відносинах з іноземним елементом, основу якої складає державний суверенітет, а зміст – правоздатність та дієздатність».

Під правоздатністю держави Україна в міжнародному приватному праві розуміють – здатність держави Україна мати права та обов’язки суб’єкта міжнародного приватного права.

Під дієздатністю держави Україна в міжнародному приватному праві розуміють – здатність держави Україна своїми діями створювати права та набувати обов’язки суб’єкта міжнародного приватного права, в структурі якої можна виділити наступні елементи: правочиноздатність – здатність держави Україна здійснювати правочинні дії, спрямовані на встановлення цивільних прав та обов’язків у відносинах з іноземним елементом; трансдієздатність – здатність держави Україна мати представників; некомерційна господарська дієздатність – здатність держави здійснювати некомерційну господарську діяльність; деліктоздатність – здатність держави Україна нести цивільно-правову відповідальність; тестаментоздатність – здатність держави Україна бути спадкоємцем.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Міжнародне приватне право: підручник / За ред. В. П. Жушмана, І. А. Шуміло. – Х.: Право, 2011. – 320 с.

  2. Фединяк Г. С. Міжнародне приватне пра­во: підручник / Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк. – К.: АТІКА, 2009. – 544 с.

  3. Мироненко І. В. Міжнародне приватне право: навчальний посібник / І. В. Мироненко. – К. : Алерта, 2012. – 272 с.

  4. Міжнародне приватне право. Загальна частина : підручник / За заг. ред. А. С. Довгерта, В. І. Кисіля. – К. : Алерта, 2012. – 376 с.



Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   277   278   279   280   281   282   283   284   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка