Секція права та психології


І. Тимців Науковий керівник - канд., псих. н., доцент Семків І. І. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ



Сторінка233/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   229   230   231   232   233   234   235   236   ...   292
І. Тимців

Науковий керівник - канд., псих. н., доцент Семків І. І.
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ

Людина, апріорно, активна, вона схильна перетворювати навколишнє середовище задля власного забезпечення. Не менш значущою характеристикою є те, що за своєю видовою природою ми істоти соціальні, і не можемо уникнути міжособистісної взаємодії, це передбачає наявність такого незамінного компоненту нашого життя, як комунікація, налагодження взаємодії, спілкування задля самого права вибороти найнеобхідніше для забезпечення вітальних потреб. Відтак, високий рівень комунікативної активності сприяє адаптації особистості, підвищує її стресостійкість, відкриває доступ до соціальних та матеріальних ресурсів, і, що не менш важливо, забезпечує моральну та духовну сатисфакцію.

Вседоступність інформаційних ресурсів, фактично, ізолює індивіда ХХІ століття від суспільства, творить ілюзію самодостатності, відсутності потреби в інших. Тому питання суперечностей між технізацією суспільства та соціальною природою людини наразі достатньо не з’ясоване.

Як спробу виявити певні особливості комунікативної активності студентів, у травні 2014 року було здійснено соціально-психологічне дослідження. Вибірку дослідження складали студенти 2-го курсу НУ «Львівська політехніка» віком 18-21 років, в кількості 25 осіб: 10 юнаків та 15 дівчат.

. При оцінці розподілу вільно часу за авторською анкетою виявилося, що студенти готові витратити найбільше часу на розваги у компанії друзів. На других позиціях розмістилися культурно-розвивальна та додаткова навчальна й творча діяльність. Найменше часу студенти даної вибірки виділили на соціальні мережі та пасивний відпочинок. За даними з тесту-опитувальника Я. Стреляу виявилося, що студенти в основному мають помірно високі та пропорційно узгоджені показники активності й реактивності процесів збудження та гальмування як фундаментальних характеристик темпераменту. Щодо рівня емоційного інтелекту за методикою Н. Холла, показники в середньому найвищі за емоційною обізнаністю, емпатією та допомогою іншим. Стосовно комунікативних умінь за тестом Міхельсона, було виявлено достатньо високий рівень комунікативної компетентності досліджуваних.

Кореляційний аналіз показав, що, чим менше людина сидить у соціальних мережах, тим її комунікативна активність у контексті саморозвитку збільшується. Також, чим людина активніша, збудливіша за типом темпераменту, тим менше часу вона проводить у соціальних мережах, і тим більше вона буде реалізувати свою соціальну природу в культурному плані. Орієнтація на саморозвиток цілком виправдовує виявлену залежність між часом, затраченим на відвідання культурно-розвивальних заходів чи місць та часом, проведеним за додатковою поза навчальною діяльністю типу гуртків та секцій. Цікавим виявилося те, що чим людина більше часу проводить у соціальних мережах, тим більше у неї розвинена здатність співпереживати, тобто емпатія. Теоретично, можна припустити, що маючи широкий доступ до інформації найрізноманітнішого характеру, маючи змогу суттєво розширити коло спілкування,людина стає значно більш обізнаною у сфері людських взаємин, відтак, це й розвиває її здатність співпереживати іншим, навіть і на відстані.

Окрім того, виявилося, що чим більше часу людина проводить у соціальних мережах, тим більшою є емоційна обізнаність, що суперечить загальному стереотипу людини, яка живе у віртуальному середовищі. Можливо, опосередкована форма комунікації зменшує типовий для людини страх показати себе, чи сприйняти іншого саме в такому вимірі, як останній готовий себе проявити. Відповідно, і сфера прояву людських почуттів пропорційно ставатиме ширшою, отже, логічно, що емоційна обізнаність на цьому грунті буде зростати.

Щодо сфери загальних комунікативних умінь, було виявлено, що людина з вираженою комунікативною агресивністю схильна співчувати, імовірно, що коли людина наноситиме образу співрозмовнику, вона буде відкрито чи приховано йому співчувати.

Також, зв’язок між собою виправдали такі явища як управління власними емоціями та вміння проявити співчуття, та підтвердилася логічна закономірність, що чим краще людина володіє собою, тим коректніше вона реагуватиме на справедливу критику.

Отже, отримані результати дають нову цікаву інформацію для аналізу, зокрема, спростовуючи у межах даної вибірки стереотип стосовно того, що соціальні мережі, в принципі, радше притуплюють емоційний інтелект. Статистика ж показала, що часом факт опосередкованості взаємодії навпаки може сприяти розвитку обізнаності в емоційній сфері, здатності до співчуття та співпереживання.



Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   229   230   231   232   233   234   235   236   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка