Секція права та психології



Сторінка229/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   225   226   227   228   229   230   231   232   ...   292
Література

  1. «Більшість українців довіряють ЗМІ» [Електронний ресурс] Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/1274

  2. Електронна бібліотека. Вікіпедія. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Журналістика

  3. Електронна бібліотека. Вікіпедія. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Мораль

  4. Ольга Герасим’юк. Соціальна журналістика як місія. Частина 1. : Відео майстер-клас / Ольга Герасим’юк

  5. Приступенко Т.О. Теорія журналістики : : навч. Посіб. / Т. О. Приступенко.



Р. Телезин

Науковий керівник – М.О. Кіца
Джерела інформації для закордонних та українських інтернет-ЗМІ: практична складова

Інтернет ЗМІ одні із найважливіших засобів передавання інформації, а ще він є найоперативнішим. Для того, щоб поділитись інформацією, вам не потрібно писати довгі статті та давати їх на перевірку редакторові, чи пишучи сценарій для випуску новин боятись що редактору він не сподобається, в інтернет-ЗМІ все інакше - Ви сам собі хазяїн, адже чим простіша інформація – тим легше вона сприймається. Українські інтернет-видання мають чималі прибутки, витрачаючи при цьому мінімум грошей [1]. Прибуток від реклами в Інтернеті починається від 5 грн. за одне оголошення, а якщо Ви ще й велика компанія і хочете рекламу на часто відвідуваному сайті, то ціна стартує із 8-9 грн. за оголошення. У закордонних ЗМІ така ж ситуація – великі прибутки при мінімальних затратах. Звичайно, що закордоном читати новини в Інтернеті дещо не так популярно (беручи до уваги велику популярність паперових видань), але велика частка ринку інформації належить саме Інтернет - ЗМІ. Мало хто знає звідки береться інформація у Інтернет-ЗМІ: - у них є спеціальні журналісти, чи це прості люди пишуть тексти, які так багато українців, особливо молодих, любить читати [2]. Ми візьмемо одне інтернет-видання України (назву називати не будемо) та інтернет-видання США, аналогічне українському, і постараємось дізнатись що до чого.

Отже, беремо два схожих інтернет-видання та дивимось звідки береться інформація. Більшість новин в українських інтернет-виданнях беруться з інших інформаційних сайтів або ЗМІ (газет, телебачення та інтернет-змі), хоча значна частина видань має свій штат журналістів, які сидять в офісах та шукають нову інформацію. Журналісти які працюють у таких виданнях називають інтернет-журналістами, хоча є також і журналісти-фрілансери, які можуть працювати в декількох виданнях одночасно, тому на наших сайтах з новинами можна легко знайти схожі статті. Тому велику частку інформації яку ми читаємо можна знайти і на інших сайтах, що звичайно робить видання не таким цікавим та особливим, що і є великим мінусом, адже в інших країнах пішли дещо іншим шляхом. До прикладу в США (про що ми й будемо говорити) інтернет-видання мають своїх журналістів, репортерів та операторів, також вони мають і свою аудиторію постійних читачів та дописувачів, які щойно дізнаються щось нове одразу пишуть про це на сайт, звичайно не безкоштовно, зазвичай одна запропонована новина у США коштує від 2 доларів, в залежності від виду та опису.

Ще один прийом який запозичили українці з закордону – це блоги. Блог це те місце де ти можеш висловити свою думку з будь якого питання, а ще й запропонувати новину, тому інтернет-змі мають так званих «блогерів» які ретельно нишпорять Інтернетом у пошуках свіжих новин. Наші видання також цим користуються, але якщо брати до уваги великі проблеми з інтернетом (великі тарифи мобільних операторів та невелику сітку wi-fiу містах України) у американців розповсюдити новину набагато легше чим нашим співвітчизникам.

Якщо у США ви хочете запропонувати якусь новину, це легко, набагато тяжче зробити це в Україні, до прикладу: у США коли сталась пожежа на одному із складів, молода сім’я яка проходила поруч і замітила її, одразу подзвонила у пожежну службу, а згодом і на місцевий телеканал, але коли почули, що їм просто не вірять у пожежу на якомусь закинутому складі, сказали що вони не будуть відсилати своїх людей туди, бо мають інші джерела які повідомляють їм про новини, зателефонували до інтернет-видання, яке за декілька хвилин відправило свого журналіста на місце події [3].

Як висновок бачимо, що телебачення як більш серйозна установа не може відсилати своїх працівників на сумлінне місце події, та ще й коли їм повідомляють не відомі їм люди, тому що їм що втрачати, а от з інтернет виданнями все по іншому – у висвітленні подій зацікавлення і самі журналісти, які хочуть зробити сенсацію та трішки піднятись в очах телеканалів чи газет (у які їх часто і не беруть)та інтернет видання, яке стає більш популярнішим,і як результат – є сенсація, є гроші, є високий рейтинг, а що найголовніше – збільшується аудиторія читачів, що є головним для такого роду видань.

Якщо говорити про українські інтернет-змі, то для того щоб запропонувати новину потрібно довго чекати – поки її побачать, перевірять чи є інформація достовірною, аж потім коли новина втратить свою актуальність і про це напишуть уже декілька видань її опублікують, але від імені сайту, не під вашим іменем навіть не віддавши маленький кусочок «слави» Вам, не говорячи про якусь винагороду. Популярними в Україні є блоги, де Ви можете писати про новини та події, але як я вже й казав, інформація від вас до читача доходить дуже довго, втрачаючи свою актуальність (знаю по собі, запропонувавши новину одному із українських інтернет-видань про пересування Беркуту під час революції її було опубліковано аж за 50 хв., що не дуже доречно зважаючи на ті обставини, що були у той час). У США видання пішли іншим шляхом: у них є колонка новин під назвою : «З перших вуст», де без ніякого редагування люди читають інформацію не від професійних журналістів, а від простих пересічних людей.

Отже, інтернет-змі отримують інформацію традиційним для журналістики способом – інтервю, репортажі, опитування, інформації з інтернету та від своїх дописувачів. Цим і можна пояснити їхню успішність. У США до прикладу, 40% опитуваних віддають перевагу саме електронним новинам, а не газетним аналогам, за які віддали свої голоси тільки 30%. Інтернет видання користуються великим успіхом та швидко розширюють свою аудиторію, хоча мають і певні недоліки, так чи інакше, якщо у Вас є бажання отримати інформацію, а під рукою не буде телевізора, телефону чи газети, Ви завжди зможете дізнатись найсвіжіші новини від стареньких людей, які завжди говорять про найголовніше в країні.


література

  1. Early D. The information age/ D.Early. –West, №10-13, 1997. – October,12.

  2. Baran J. Introduction to mass communication / Stanley Baran, 2 ed.- California, 2001. – 529p.

  3. Проблеми українського Інтернету // Молодь України. – 2001. – 15 лист



Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   225   226   227   228   229   230   231   232   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка