Секція права та психології



Сторінка221/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   217   218   219   220   221   222   223   224   ...   292
Література

  1. Библер В. С. Михаил Михайлович Бахтин или поэика культуры. – М.: Прогресс, 1991.

  2. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского. – М., 1972.

  3. Шаповал Ю. Г. Феномен журналістики: проблеми теорії / Монографія. – Рівне: РВП “РОСА”, 2005.

  4. Гриценко В., Шкляр В. Основи теорії міжнародної журналістики. – К., 2002.Сидоров В. Ценностные доминанты журналистики: относительное, незыблемое и неизученное: Матеріали міжнар.конф. – Львів, 2011.

  5. Ворошилов В. В. Журналистика. – М., 2000.


К. Пелех

Науковий керівник – М.О. Кіца
Особливості роботи ЗМІ у надзвичайних ситуаціях

Актуальність  проблеми. Засоби масової інформації (ЗМІ) виступають в ролі важливого чинника соціального управління в умовах НС, формування культури сучасної особистості, що обумовлює необхідність як розуміння, так і знання компенсаторних (відшкодувальних) ресурсів ЗМІ.

Під компенсаторним ресурсом розуміється властивість ЗМІ надавати позитивний вплив на психоемоційний та фізичний стан людей, що потрапили в зону НС. Завдяки ЗМІ будь-яка НС чи стихійне лихо отримують інформаційно-комунікативний резонанс, який або посилює катастрофічність наслідків, або допомагає вберегтися від депресії, апатії, тобто здійснює свого роду психотерапію соціальної сфери.

Мета дослідження - виявити умови, що сприяють позитивному впливу ЗМІ на стан суспільства в надзвичайних ситуаціях.

Надзвичайні ситуації як об'єкт наукового аналізу почали досліджуватися порівняно недавно - у середині ХХ століття. До загальнотеоретичних робіт відноситься розвивається останнім часом концепція «суспільства ризику», яка являє собою альтернативну концепцію суспільного життя (У. Бек) [1]. Метою суспільства ризику стає безпека, а не розвиток. Д ану концепцію розвивають також Е. Гідденс, Н. Луман, О.Н. Яницький.

ЗМІ розглядаються як основний суб'єкт формування громадської думки. Компетентність громадської думки залежить від міри гласності і свободи інформації в суспільстві. Відсутність достовірної інформації призводить до того, що громадська думка формується на базі недостовірних даних, наприклад, чуток.

Було проведене експертне опитування, мета якого полягала в оцінці місця, ролі, значення та можливості ЗМІ в умовах НС. Передбачалося також виявити особливості функціонування ЗМІ під час і після події, ранжувати за ступенем значущості їх функції в позначених умовах. Склад експертної групи дозволив розцінювати отриману інформацію як репрезентативну. Перш ніж відповісти на основні питання з проблеми, експертам пропонувалося визначитися, чи має взагалі сенс говорити сьогодні про катастрофічності світу, з тим щоб визначити загальний рівень суспільства.

Понад 83% опитаних вважають, що такі ознаки явно існують. На питання, в чому вони виражаються, відповіді у відсотковому співвідношенні розташувалися таким чином: природні катастрофи (50), техногенні (42), екологічні (33), соціальні і глобалізм (по 17), системна криза (15), побутові пожежі (14 ), демографічна криза (5), інше (9).

На запитання: «Чи сприяє зміст ЗМІ подолання наслідків кризових ситуацій для масової свідомості» 51% відповіли негативно, 10% визнали, що ЗМІ посилюють такі, і лише 5% бачать позитивну роль ЗМІ. 31% висловилися на користь ЗМІ, але з застереженням, що ЗМІ недостатньо використовують свій потенціал.

Отже, інформація про НС, як правило, домінує над висвітленням інших подій повсякденного життя, що виражається у зростанні обсягів інформації про них в інформаційному просторі. Надмірна присутність такого роду інформації формує ефект звикання масової свідомості до катастроф, їх неминучості, що в результаті веде до пасивного, усуненому поведінці людей навіть за таких надзвичайних ситуаціях, як пожежа, повінь і т.п. У результаті в суспільстві відсутнє адекватне сприйняття безпечної поведінки у НС.

Таким чином, у наявності протиріччя між зростанням стресогенних факторів для масової свідомості, обумовлених збільшенням масштабів НС, і зниженням компенсаторних можливостей ЗМІ, які забезпечують достатній рівень його стабільності. Відсутність рівноважного співвідношення між реальним рівнем НС та характером їх відображення в інформаційному просторі призводить до того, що громадяни потрапляють під подвійний психологічний прес: самої ситуації та її відображення в мас-медіа. ЗМІ, будучи по суті своїй соціальним регулятором суспільства, не сприяють соціально- психологічної стабільності суспільства в момент НС та не виконують одного зі своїх головних призначень - психокорекції масової свідомості.

Це вимагає, з одного боку, вивчення механізмів впливу ЗМІ, а з іншого - регулювання інформаційних процесів з метою мінімізації соціально-політичних наслідків НС для суспільства.

Слід зазначити, що ролі ЗМІ в умовах НС приділено недостатньо уваги. У літературі вона присутня всередині інших проблем і напрямків - у журналістиці, де акцент робиться на етичну сторону подачі інформації, в психології, де простежуються спроби виявити ступінь інформаційного впливу на психічний стан населення, в теорії ризиків, де процес інформування населення розглядається як суто технологічний. Крім цього, недостатньо вивчені можливості, алгоритми дії засобів масової інформації, якісні та кількісні параметри інформації, її соціально-психологічна і політична спрямованість, а значить і специфіка управління інформацією в умовах надзвичайного характеру.



Література

  1. Авраамів Д. Професійна етика журналіста : навчальний посібник. – М., 2003. – С. 27

  2. Актуальні проблеми права і ЗМІ. Матеріали першої російсько-американській конференції / під редакцією Г.В. Винокурова, А.Г.Ріхтера, В.В. Чернишова. –  Москва, 1997.

  3. Вартанов А.С. Актуальні проблеми телевізійного творчості на телевізійних підмостках: Навчальний посібник. – Москва: Вища школа, 2003.

  4. Кузнєцов Г.В. Так працюють журналісти ТБ: Навчальний посібник. –Москва: Видавництво Московського університету, 2004.

  5. Кузнєцов І.М. Інформація: збір, захист, аналіз. Підручник з інформаційно-аналітичній роботі. Москва: Вид. Яуза, 2001.



Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   217   218   219   220   221   222   223   224   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка