Секція права та психології



Сторінка220/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   216   217   218   219   220   221   222   223   ...   292
Література

      1. Полач Д. «Соціальні проблеми з конструкціоністського погляду» 2006р.

  1. Соціологія: навч. посібник / А. А. Герасимчук; Ю. І. Палеха, О. М. Шиян. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004

  2. Шендеровський К.С. та інші / Медіакомунікації та соціальні проблеми, 2012



У.  Пекелей

Науковий керівник – М.О. Кіца
Засоби масової інформації та аудиторія у просторі діалогу

Тенденції розвитку журналістики, як правило, пов’язують із змінами її соціального статусу, місця в політичній системі суспільства, з новою типологічною структурою засобів масової інформації. Але начебто другорядними вважаються змінні ознаки, які характеризують відносини засобів масової інформації з аудиторією.

Діалог – це не тільки запитально-відповідна форма мислення, як часто трактують словники, не лише спосіб засвоєння інформації, не тільки авторський прийом, але й саме буття культури, а якщо взяти більш вузьке визначення – спосіб реалізації функцій журналістики.

М. М. Бахтін наочно показав, що діалог може відбуватися не тільки між різними соціальними суб’єктами, він неминуче йде і в душі кожного соціального суб’єкта, також у свідомості кожної окремої людини [1; 97].

Усі види творчості М. Бахтін розглядав як “вчинок”. Вчинок, “який відповідає не тільки за себе, але й за “іншого”. Коротку формулу діалогізму як явища, зовсім не властиву, навіть неприродну для моно ідеологічної (однопартійної, наприклад) системи суспільного розвитку, видатний мислитель ХХ століття трактує таким чином: “Нехай я наскрізь бачу цю людину, знаю і себе, але я повинен оволодіти правдою наших взаємовідносин, правдою єдиної події, в якій ми є учасниками.” “Інший” – не тільки співрозмовник… Це той, за ким я вимірюю своє буття…” [2; 71].

Саме у діалозі відбувається вибір найкращого варіанту, найбільш оригінальної форми вираження смислової позиції, поглядів, почуттів, установок журналіста та ЗМІ в цілому. Причиною ж порушення зворотного зв’язку з аудиторією, звідси, може бути:

– по-перше, різниця світосприйняття, нерозуміння смислових, естетичних та інших позицій журналіста телеглядачем, або навіть цілою групою аудиторії;

– по-друге, принципово різна оцінка того, що ми називаємо «ситуативним фоном» масово-комунікаційної діяльності.

Головне полягає в тому, щоб вдало знайти тему для розмови, співзвучну роздумам людей або просто цікаву для більшості аудиторії, а також співрозмовника, який може із знанням справи, оригінально, доступними словами дати відповіді якщо не на всі, принаймні, на більшість поставлених запитань. Між іншим, все це може стати другорядним, якщо учасник “прямого ефіру” не володіє “оперативним” мисленням, тобто не може швидко змоделювати ситуацію, надати необхідний фактологічний матеріал (найчастіше із власної пам’яті), сформулювати відповідь.

Як наголошує Ю. Г. Шаповал, “для володіння живим спілкуванням із аудиторією журналіст має чітко уявити те, про що він говорить; не просто розібратися в предметі, а бачити його в розвитку, русі, уявити у всіх головних сторонах життєдіяльності; користуватися не тільки інформацією сьогоднішньою, але й пам’ятати передісторію питання, бути готовим порівняти, зіставити чи протиставити минуле й теперішнє об’єкта в його точних політичних й інших параметрах. Отже він має вміти своєрідно моделювати предмет і цю модель передавати глядачеві” [3; 109].

“Природа влаштувала так, – писав К. Станіславський, – що у процесі словесного спілкування з іншими ми спочатку бачимо внутрішнім поглядом те, про що йдеться, а потім уже говоримо про побачене. Якщо ж ми слухаємо інших, то спочатку сприймаємо на вухо те, що нам говорять, а потім бачимо оком почуте. Слухати – нашою мовою означає бачити те, про що говорять, а говорити – значить малювати зорові образи”.

Ні один аспект дослідження журналістики не був таким привабливим, для теоретиків, як аналіз соціальних функцій масової комунікації, коло яких постійно розширюється. Спочатку теоретики виділили такі функції:

– інформаційна, просвітницька, виховна, регулятивна. гедоністична функції (1969 р., І. Хмара);

– політично-виховна, пропагандистська, управлінська організаторська (1975 р., В.Афанасьєв);

– інтегративна, регулятивна, виховна, перерозподілу духовних цінностей, соціалізації, орієнтацій на, ідентифікації, тонізуюча (1983 р., В.Дрюпін)

– розповсюдження знань про дійсність, інформування; інтеграція суспільства та його саморегуляція; формування суспільної думки; ідейно-виховна функція; реалізація соціальної активності членів суспільства; функція розповсюдження культури; функція розваг (1993, різні автори).

– інформаційно-пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна, соціально-організаторська, комунікативно-естетична, функція психологічної регуляції (В. І. Шкляр).

Професор В.Шкляр виділив, на наш погляд, особливо важливі функції, що дає можливість, власне, на їх базі обґрунтовувати функцію, яка безпосередньо випливає з попередніх, а саме – функцію планетарної співдружності та обізнаності [4; 125].

Подібний пошук ведеться і закордонними теоретиками. Наприклад, У. Ліппман у своїй книзі “Суспільна думка” віддає перевагу маніпуляторній (управлінській) функції ЗМІ, а Є. Мейо – комунікативній, яка дозволяє здійснювати зв’язки по вертикалі (від тих, хто управляє, до тих, ким управляють, і навпаки) та по горизонталі (на різних рівнях управління та соціальних зрізах суспільства) [5].

Зберігає свою цінність і прогностична функція журналістики, яка витікає із такого методу публіцистики як аналіз протиріч, коли пошук шляхів їх вирішення дозволяє з більшою вірогідністю розрахувати точний варіант майбутнього.



Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   216   217   218   219   220   221   222   223   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка