Секція права та психології



Сторінка208/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   204   205   206   207   208   209   210   211   ...   292
А. Войцеховська

Науковий керівник – М.О. Кіца
Професійна діяльність журналіста в «гарячих точках» : проблеми та особливості поведінки.

За даними міжнародної неурядової організації «Пресс емблем кампань» за минулий 2008 рік у «гарячих точках» у виконанні службового боргу загинуло більше сімдесяти журналістів у тридцяти країн світу. Висвітлення конфліктів у Іраку, Пакистані, Мексики, Філіппінах, Індії, Афганістану й багатьох інших країнах стало останнім журналістським завданням багатьом працівників різноманітних органів ЗМІ. Причин таких смертей може бути безліч, починаючи з суб'єктивних: непрофесіоналізм чи необережність самих журналістів, закінчуючи глобальнішими: погано забезпечена захист правами людини, відсутність працюючих міжнародних склепінь правив і законодавчих актів із регулювання дій журналістів у «гарячих точках».



Мета дослідження: Розкрити суть роботи журналіста в «гарячих точках».

Поняття «Гарячі точки над пострадянському просторі » введено  у зв'язку з тим, що навіть найвідоміші конфлікти, широко висвітлювані російськими журналістами, пов'язані саме з вищевикладеним. У «гарячих точках» Чечні, Дагестану, Північної та Південної Осетії загинуло велика кількість російських діячів ЗМІ. Почнемо із перших документів, що з'явилися у світі тему «гарячих точок». Під словосполученням "ворожа ситуація" ми розуміємо країну, регіон чи окрему територію, де відбуваються війна, заколот, цивільні хвилювання, терористичні акти, і навіть надзвичайно високим рівень злочинності, бандитизму, беззаконня або громадських заворушень [1]. Вперше становище журналіста на війні було встановлено Гаазької конвенцією 1907 року «Про закони і звичаї сухопутної війни»[2]. У 1929 році була прийнята Женевська конвенція «Про поводження з військовополоненими» [3].

З підписання даного протоколу статус журналіста у гарячій точці відповідно до міжнародного гуманітарного права залишається не змінюваним: журналісти прирівнюються до цивільного населення, користуються його правами, зокрема правом на захист, до того ж час, потрапивши у полон, кореспонденти прирівнюються з військовополоненими» [4].

У російському праві регулювання діяльності військових журналістів стосувалася виключно цензури. Військова цензура, контролювання їхньої діяльність сформувалася ще за Олександра I в 1810 року.

Підсумовуючи, треба сказати, що стосуються роботи журналіста в «гарячій точці», вироблені у різноманітних зарубіжних та Міжнародних правових актах та інших документах за час.

 «- журналісти мають статус цивільних осіб, перебувають у гарячій точці, і навіть користуються захистом, лише що залишаються цивільними особами.

- Журналіст у гарячій точці формально залежний від видання, яке відрядило його в держави, але з командування армії».

Як  журналістові  вберегтися  від  проблем  у  гарячих  точках  та  інших  небезпечних  місцях

1. Якщо ви збираєтесь робити репортаж з демонстрації, де є можливість зіткнень, вдягніться відповідно — зручне взуття та одяг, який би виділяв вас серед демонстрантів. Так підвищаться шанси втекти від водомета та не потрапити під кийки правоохоронців.

 2. Завжди і всюди майте на собі щось, що ідентифікує вас як журналіста — брендовану куртку вашої компанії там, де її знають, стандартний яскравий жилет (або бронежилет) з написом “журналіст” за кордоном, у крайньому разі великий бейдж.

 3. Тримайтеся разом зі своїм оператором/фотографом і рештою членів знімальної групи. Ведіть його, якщо ви більш досвідчені, якщо навпаки — хай веде він. Краще пересуватися спільно і щось пропустити на іншому кінці площі, де відбувається акція, ніж загубитися і втратити можливість скоординованої роботи.

 4. Не залишайтеся без зв'язку. Часто ЗМІ-роботодавець надає лише один мобільний телефон на всю команду, зазвичай ним користується той, хто контактує з редакторами в головному офісі свого медіа. У випадку закордонного відрядження решті членів знімальної групи варто покласти гроші на особисті мобільні і включити роумінг — для екстреного зв'язку.

 5. Потурбуйтесь про страхування. Нормальні роботодавці страхують своїх працівників, коли вони їдуть на війну чи у місця потенційних сутичок. У крайньому разі застрахуйтеся самі.

6. Коли натовп починає бігти вулицею, знайдіть нішу у стіні будинку (під'їзд, ганок тощо), встаньте там і перечекайте.

 7. Завжди майте під рукою контакти консульства, якщо мова йде про чужу країну. А ще краще під час акредитації познайомитися з кимось із правоохоронців і взяти їхні телефони. У вас повинні бути люди, на яких можна розраховувати на місці.

 8. Реально оцінюйте небезпеку. Почитайте про те, що може вас чекати у найгіршому сценарії і встановіть для себе межі ризику.

9. Повідомляйте “центр” про те, де ви перебуваєте. Інколи допомогти вам оперативно неможливо, бо неясно, де географічно ви зникли і до кого звертатися по пошуки.

 10. Завжди майте при собі у внутрішній кишені гроші готівкою, за кордоном — місцевою валютою або доларами чи євро дрібними купюрами у розмірі денного проживання, враховуючи плату за готель.

 11. Вивчіть місцевою мовою хоча б кілька фраз, які можуть вам знадобитися: “я журналіст”, “мене поранено, мені треба в лікарню”, “я з України, покличте українського консула” тощо.

 12. Заздалегідь домовтесь із членами своєї знімальної групи про місце зустрічі, час зустрічі та інтервали, наприклад: “чекатиму біля монумента революції о 22:30, якщо не встигну — о 23:30, 00:30 і так далі”. Пам'ятайте назву свого готелю, візьміть звідти мапу чи якийсь ідентифікуючий папірець — іноді таксисти не розуміють вашої мови.

 13. Не користуйтеся послугами сумнівних людей — краще викликати таксі  чи дійти до його стоянки пішки, ніж сісти в машину до невідомого “добродія”, ризикуючи бути пограбованим чи викраденим.

 14. Будьте обережні у висловлюваннях. Менше говоріть про свою позицію, більше питайте. Не мітингуйте і не воюйте — випитуйте інформацію, дякуйте і відходьте.



Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   204   205   206   207   208   209   210   211   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка