Секція права та психології



Сторінка190/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   186   187   188   189   190   191   192   193   ...   292
О. Городиловський

Науковий керівни – М.О. Кіца

Інструменти впливу політичної реклами на свідомість та підсвідомість глядачів телеканалів «1+1» та «24», у період президентських виборів 2014

У наш час телебачення – це вагомий засіб впливу на свідомість і підсвідомість людей. Це спричинено тим що телевізор одночасно є джерелом аудіо-, відео-, і текстової інформації, задіюючи при тому всі канали сприйняття людини. За даними ЦРУCIAFactBookв Україні на 1000 жителів припадає 384 телевізори(1) За даними Установчого дослідження компанії GfKUkraine , станом на 2011 рік, у 98% населення України є вдома телевізор. А це значить, що в Україні нараховується 42,6 млн. телеглядачів [2]. Для порівняння, поширення Інтернету в нашій державі наступне: За оцінкми групи Expert&Consulting (E&C) у 2012 році в Україні нараховувалось близько 3, 46 мільйонів користувачів широкосмугового доступу до Інтернет.[3]. Це в 12 разів менше за поширення телебачення. Недаремно саме на такий вид ЗМІ і відповідно найбільшу аудиторію зосереджується політична реклама. Тому її дослідження на телебаченні є дуже актуальним у час розвитку сучасних технологій, в тому числі впливу на свідомість та підсвідомість глядача.



За мету дослідження ставимо проаналізувати інструменти впливу політичної реклами, які використовуються на популярних національних телеканалах. Виявити рівень впливу на вибір громадян такої реклами, тобто її ефективність, шляхом аналізу результатів президентських виборів 2014.

Ми аналізували відеоматеріали політичної реклами з вищезгаданих телеканалів таких кандидатів на пост Президента України: Петро Порошенко, Олег Ляшко, Юлія Тимошенко, Коновалюк Валерій, Тігіпко Сергій, Тягнибок Олег, Добкін Михайло [4].

Насамперед, слід навести основні теоретичні засади впливу реклами на аудиторію. Дослідники виділяють чотири рівні оперування аудиторію через повідомлення( аудіо-, відео- , текстової форми):

1. Інформація. Реципієнт ознайомився з інформацією і дав їй певну довільну оцінку. Нема підстав однозначно стверджувати, щовінзапам’ятавцюінформацію.

2. Інформація + задана емоція (оцінка). Після знайомства з інформацією реципієнт погодився із заданою емоційною оцінкою і запам’ятав інформацію.

3. Інформація + задана оцінка + готовність до дії. Реципієнтознайомився з інформацією, погодився з заданоюемоційноюоцінкою (щироподіляєїї), готовийтранслюватиінформацію та діятизгідно з нею.

4. Бездумна готовність до дії. Реципієнтознайомився з інформацією, щироподіляєїїоцінку, готовийтранслюватиінформацію та відстоюватиїї, жертвуючииншими благами та пропозиціями. Вірогідним є те, щовін не бачитьіншоїальтернативи, тобтойогоуявленнямаютьдомінантний характер.

Усі рекламні повідомлення спрямовані діяти на третьому та четвертому рівнях. Комунікатор не прагне змусити людину свідомо аналізувати, а намагається апелювати до підсвідомости людини і викликати реакцію на емоційному рівні, що ми і будемо спостерігати у ході дослідження [5].

Сьогодні політична реклама оперує більше образами, а не інформацією. Повідомлення повинно бути емоційно забарвленим, щоб потрапити до несвідомої тілесної пам’яті. Так, наприклад Олег Тягнибок демонструє нам свою впевненість і простоту посеред мітингувальників. Юлія Тимошенко використовує образи голубів, військових, молоді і старшого покоління, які чітко закріплюються у підсвідомості. Також використовує відеокадри емоцій людей під час протесту з гаслом «Слава Україні». Найбільш ефектними емоційними образами користувався Олег Ляшко. Він звертається до болісної теми Криму і сепаратистів, викликаючи тим самим протест у душі глядачів, використовує відеокадри своїх суперечок з депутатами, участі у народних маршах протесту, сутичок з «Беркутом», спілкування з протестантами, підсилюючи це гаслом «Народний президент». Як ми бачимо на цих прикладах найдієвіші повідомлення не ті, що запам’ятовуються, а ті, від яких залишається враження. Воно мотивує рішення через кілька днів, тижнів чи місяців після того, як воно було сприйняте [4].

Політична реклама також прагне створити новий образ кандидата, може підсилити, пом'якшити або переоцінити колишній імідж. Особливо ефективно цей імідж створюється на телебаченні, яке повідомляє про невербальну і вербальну поведінку кандидата. Повсюдневикористанняконсультантів ЗМІ говорить про важливістьіміджу [6]. Так, Олег Ляшко – «народний президент» з вилами, Юлія Тимошенко – жінка-захисниця держави та інтересів народу, Петро Порошенко – впевнений лідер, фаворит( підсилює гасло, психологічна установка: «У першому турі оберемо президента»), Тягнибок Олег – правдивий, непідкупний, готовий до радикальних дій.

Багато в чомуполітична реклама дуже схожа на комерційну. Вонанамагаєтьсявпливати на реальність, яка сприймаєтьсяспоживачем.Наші установки по відношенню до всього, що нас оточує,включає три компоненти. По-перше, цевіра і знання про те, щоінформація, яка нам подається, відповідає нашійустановці. По-друге, афективний (емоційний) зміст установки-цепочуття до продукту. По-третє,дія-це переклад установки в поведінку. Рекламанамагаєтьсяоб'єднатиуявлення про продукт з нашими глибинними і основними потребами [6]. Такі методи використали всі кандидати, насамперед апелюючи до найактуальнішого питання –миру в Україні. Олег Ляшко, пообіцяв, що зруйнує корупцію, люструє зрадників і побудує нову Україну. Юлія Тимошенко використала установку входження Укрїни в Євросоюз. Олег Тягнибок звертається до потреби України в піднесенні, гаслом «Потягне піднести і знесилену країну». Михайло Добкін обіцяє робочі місця з високою платнею, процвітання бізнесу, тобто економічне процвітання. Петро Порошенко використав гасло «Жити по-новому», яке на перший погляд не несе зовсім інформації, але впливає на підсвідомість глядача, бо звертається до основної потреби українського народу – змінити ситуацію в країні. І кожна людина вже по-своєму розуміє особисте по-новому.

Психологічні методи політичної реклами досить поширені. Базове звернення до безпеки проявляється, наприклад, в «непохитний захист нації» і гарантії «закону і порядку» [6]. Цей метод використали Валерій Коновалюк, з обіцянками підняти українську армію і захистити народ, Олег Ляшко – «не здали Майдан, не здамо і Україну, не здавайтесь!», Юлія Тимошенко з гаслом «Захистимо Україну», Тігіпко Сергій із закликом про захист майбутнього дітей і внуків.

Отже, дослідивши політичну рекламу президентських виборів 2014 можемо стверджувати що телебачення справді створює основу наших знань про політику і політичних лідерів, і відповідно формує поведінку телеглядачів в області голосування.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   186   187   188   189   190   191   192   193   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка