Секція права та психології



Сторінка159/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   155   156   157   158   159   160   161   162   ...   292
І. Цилюкова

Науковий керівник – ас. Н.М. Зільник
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
На сьогодні проблема сурогатного материнства стала предметом постійних обговорень серед науковців, психологів, медиків, юристів, релігійних діячів та в засобах масової інформації. Беззаперечно, сурогатне материнство є явищем, яке потребує належної уваги, розвитку та правового підґрунтя, оскільки даний метод надає можливість подружнім парам, які не мають власних дітей через проблеми зі здоров’ям, реалізувати свої права на батьківство шляхом застосування допоміжних репродуктивних технологій. Проте розвиток медицини в цій галузі набагато випереджає напрацьовану нормативно-правову базу в нашій країні. Слід зазначити, що сурогатне материнство цілком законне на території України, хоча його правове забезпечення не можна вважати досконалим. [1, с. 33].

Аналіз українського законодавства дозволяє виокремити нормативно-правові акти, які в певній мірі регулюють дану сферу. Це, зокрема: ч. 7 ст. 281 Цивільного кодексу України, яка визначає, що повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством [2]. У ст. 123 Сімейного кодексу України, передбачено процедуру визначення порядку походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій: 1) у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини; 2) у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя; 3) подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій [3].

Однак недостатній рівень розвитку законодавства та наявність прогалин у ньому породжують ряд правових питань, зокрема, відсутність закріплення на законодавчому рівні понять «сурогатне материнство», «сурогатна матір», що цілком або частково деформує застосування даного методу та правового забезпечення. У свою чергу, А. А. Пестрикова розуміє сурогатне материнство як «процес штучного запліднення, виношування й народження дитини жінкою (сурогатною матір’ю) з метою передачі дитини названим батькам згідно з договором за винагороду або без неї» [4, с. 30].

Як свідчить практика, ці прогалини в законодавстві у сфері сурогатного материнства часто призводять до небажаних ситуацій. Такими можуть бути, наприклад, відмова сурогатної матері віддати дитину генетичним батькам, шантажем переривання вагітності, вимогами додаткових грошей, погрозами розголошення інформації про народження дитини, або ж не виплатою сурогатній матері обіцяної грошової компенсації, не забезпечення її належними умовами під час вагітності та пологів тощо. Для запобігання подібних колізій, на нашу думку, варто захистити майнові і немайнові права та законні інтереси сторін «репродуктивного процесу» шляхом підготовки і укладення відповідного договору. Проте, в законодавстві відсутні чіткі норми, які б регулювали порядок укладення договору про надання послуг з сурогатного материнства та визначали найголовніші моменти. Відсутність нормативної бази з цього питання може призвести до суттєвих порушень прав кожної зі сторони договору, а головне народженої дитини. Варто зазначити, за своєю специфікою договір сурогатного материнства в контексті особистих майнових відносин тотожний із договором про надання послуг, який регулюється нормами Цивільного Кодексу.

Підсумовуючи вищезазначене, на нашу думку, доцільно якнайповніше врегулювати відносини між потенційними батьками та сурогатною матір’ю шляхом прийняття відповідного законодавчого акту. Необхідно також прийняти ряд законодавчих вимог щодо форми, змісту та укладення договорів про надання послуг сурогатного материнства, визнаючи пріоритетом захист інтересів дитини, а не будь-кого іншого.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   155   156   157   158   159   160   161   162   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка