Секція права та психології



Сторінка105/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   101   102   103   104   105   106   107   108   ...   292
«Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» та «Залишення в небезпеці»: проблемні питання практики застосування положень кримінального закону України
На сьогоднішній день надзвичайно актуально постала проблема щодо захисту основних прав і свобод людини й громадянина. Так, ст. 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Одним із засобів забезпечення охорони цих цінностей є встановлення державою кримінальної відповідальності за вчинення діянь, які на них посягають.

В останні роки в Україні відбувається різке зростання кількості злочинів проти життя та здоров’я особи. Це пояснюється не лише психологічною схильністю особи до насильства, але й зменшенням уваги членів суспільства до моральності. Зокрема, останній фактор суттєво впливає на вчинення злочинів, передбачених статтями 135,136 КК України – «Залишення в небезпеці», «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані», адже люди стають все більш байдужими та безсердечними до інших людей.

Злочин «Залишення в небезпеці» характеризується тим, що винний не виконує обов’язків щодо надання допомоги особі, яка завідомо для нього знаходиться в небезпечному для життя стані і потребує допомоги, та не може прийняти заходів щодо врятування свого життя самостійно через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану. Суб’єктом залишення в небезпеці є фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку та, на яку покладений обов’язок піклуватися про безпорадну особу, котра знаходиться в небезпечному для життя стані. Також ця особа повинна надавати допомогу тій особі, яку сама поставила в небезпечний для життя стан. Правовий обов’язок піклуватися про осіб, що перебувають в небезпечному для життя стані, може бути зумовлений як законом чи іншим нормативним актом, так і договором. Злочин вважається закінченим з моменту ухилення від надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, незалежно від того, чи настали тяжкі наслідки, чи ні. Настання суспільно небезпечних наслідків певного характеру є підставою для кваліфікації діяння за ч.3 ст. 135 КК України, яка передбачає відповідальність за залишення в небезпеці, якщо воно спричинило смерть особи або інші тяжкі наслідки. Під поняттям тяжкі наслідки слід розуміти заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Суспільна небезпечність злочину «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» полягає в тому, що людина повинна надати допомогу іншій людині, яка опинилася в небезпечному для життя стані, для того, щоб відвернути настання тяжких наслідків. З об'єктивної сторони злочин може набувати таких форм: 1) ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження; 2) неповідомлення належним установам чи особам про знаходження іншої особи в небезпечному для життя стані, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження [2, с. 312-314]. Основна відмінність цього складу злочину від злочину «Залишення в небезпеці» полягає у відсутності у винного обов'язку піклуватися про потерпілого, тобто суб'єктом цього злочину може бути будь-яка осудна особа, що досягла 16-річного віку, та на якій не лежить правовий обов'язок надання допомоги, або яка не поставила іншу особу в небезпечний для життя стан.



Однією з проблем застосування положень ст. 135 КК України на практиці є правильна кваліфікація діяння, коли воно спричинило наслідки, які є об’єктивною стороною іншого складу злочину. Так, питання про відповідальність за ст. 135 КК України виникає, коли одна особа умисно спричиняє іншій особі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, і залишає її в небезпечному стані, внаслідок чого настала смерть потерпілого. У такій ситуації, як стверджує науковець В.Я. Тацій, особа повинна відповідати за умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України). Інкримінувати їй, крім того, злочин, передбачений ст. 135 КК, не потрібно [1, с. 440].

Проблеми в застосуванні положень ст. 136 КК України на практиці відображаються в тому, що злочини, передбачені цією статтею, в загальній структурі злочинності становлять надзвичайно малий відсоток серед інших злочинів проти життя та здоров’я особи. Як зазначає О.В. Чайка, за період 2006-2009 рр. судами України було розглянуто лише 10 кримінальних справ, в яких фігурувало ненадання допомоги [3, с. 9].

Незначна кількість злочинів, кваліфікованих за ст. 136 КК України, не відображає дійсної їх розповсюдженості, оскільки їм притаманний високий рівень латентності. Латентність ненадання допомоги може бути зумовлена такою причиною, як складність доведення однозначної винності загального суб’єкта, на якого не покладені певні обов’язки. Як наголошує О.В. Чайка, оскільки цей злочин вчиняється у формі бездіяльності, для визнання бездіяльності злочинною особа повинна усвідомлювати наявність спеціально визначеного обов’язку, а також мати достатню освіченість щодо меж та умов необхідного втручання в ситуацію, яка того вимагає [3, с. 12]. Оскільки, ст. 136 КК України стосується загального суб’єкта, дослідження та аргументоване підтвердження цієї обставини при кваліфікації злочинної бездіяльності є надзвичайно складним завданням.

Отже, на основі викладеного можна стверджувати, що при застосуванні положень статей 135, 136 КК України на практиці виникають певні проблеми, які полягають у складності доведення винності особи, і які зумовлюють необхідність наукового обґрунтування питань пов’язаних з розмежування складів злочинів, які мають певні спільні ознаки.



Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   101   102   103   104   105   106   107   108   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка