Секція права та психології


Н. Ліниця Науковий керівник – д.ю.н., доц. Н. П. Бортник ДОЗВІЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ТА ЙОГО МІСЦЕ У АДМІНІСТРАТИВНІЙ ПРОЦЕДУРІ



Сторінка10/292
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,41 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   292
Н. Ліниця

Науковий керівник – д.ю.н., доц. Н. П. Бортник
ДОЗВІЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ТА ЙОГО МІСЦЕ У АДМІНІСТРАТИВНІЙ ПРОЦЕДУРІ

З урахуванням специфіки побудови вертикалі адміністративно-правових відносин на принципах взаємного служіння суспільству та державі поняття дозвільного провадження можна визначити як регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність публічної адміністрації, в ході якої вирішуються питання про забезпечення реалізації прав фізичних та юридичних осіб на виконання певних дій або зайняття певними видами діяльності шляхом надання їм відповідного дозволу.

Більшість вітчизняних науковців традиційно розглядають дозвільне провадження як частину адміністративного процесу. Зокрема, вони визначають адміністративний процес як сукупність окремих проваджень, кожне з яких характеризує певну послідовність процесуальних дій [1, ст. 264].

Для правильного визначення місця дозвільного провадження необхідно передусім з’ясувати зміст таких категорій як «адміністративний процес», «адміністративна процедура», «адміністративне провадження» та їх співвідношення.

Численні дискусії науковців розгортаються щодо розуміння адміністративного процесу. Більшість вітчизняних фахівців притримуються так званої управлінської концепції, відповідно до якої адміністративний процес розглядається як врегульований адміністративно-процесуальними нормами порядок здійснення суб’єктами адміністративного права виконавчої влади та вирішення індивідуальних адміністративних справ відповідними органами, їх посадовими особами, а також спорів, що виникають між органами виконавчої влади та іншими суб’єктами адміністративно-правових відносин [2, с. 99].

Представники юрисдикційної концепції розглядають адміністративний процес як юрисдикційну діяльність органів державного управління, що має своїм завданням лише вирішення спорів та застосування у випадку необхідності заходів адміністративного примусу, тобто адміністративний процес трактується аналогічно до судового процесу.

Рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру приймається компетентним органом публічної адміністрації протягом місяця після отримання висновків державних експертиз поданих документів та акта інспекційного обстеження (можливі й інші строки отримання дозвільних документів).

Треба відзначити, що документ дозвільного характеру являє собою індивідуальний правовий акт управління, оскільки спрямований на вирішення конкретної справи, пов'язаної з юридичним оформленням права на проведення конкретного виду діяльності, в тому числі і господарської. Йому притаманні ознаки індивідуального правового акта управління:

Термін «адміністрація» походить від латинського «administrare» та означає «служити» [7, с. 29]. Саме тому, застосування прикметника «адміністративний», насамперед свідчить про основне завдання, яке покладається на органи державної влади та місцевого самоврядування- служіння народу України. Надзвичайно популярний серед багатьох науковців термін «управлінський», в умовах переходу до концепції «сервісної держави» не охоплює повністю усі відносини, а лише ті, які складаються всередині органів публічної адміністрації, тобто тоді, коли безпосередньо виникають відносини управління.

Таким чином, можна зробити висновок про раціональність використання саме терміну «адміністративна процедура» щодо позначення діяльності органів публічної адміністрації і варто наголосити, на тому, що адміністративна процедура не може розглядатись в структурі адміністративного процесу.

Для правильного визначення місця дозвільного провадження, насамперед, необхідно проаналізувати зміст адміністративної процедури. Отож, поняття адміністративна процедура повинно охоплювати порядок здійснення усієї «зовнішньо спрямованої» діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, тобто реалізацію наявних повноважень щодо суб’єктів, який не входять у структуру адміністративного органу. До такої діяльності відноситься прийняття нормативно-правових актів та індивідуальних адміністративних актів.

Більшість українських науковців поділяють адміністративну процедуру на окремі адміністративні провадження.



Що ж до співвідношення між адміністративним провадженням та адміністративною процедурою окремі вітчизняні дослідники адміністративного права (щоправда, стосовно адміністративного процесу) розглядають як загальне і спеціальне [8, с. 25]. Важко погодитись з цим твердженням, оскільки, як ми вже з’ясували, процедура – це порядок вчинення дій, а провадження – конкретні дії, отже, ці категорії не маючи спільних родових ознак, належать до не порівнюваних, а відношення «загальне-спеціальне» можна встановити лише між порівнюваними поняттями. Також, існує точка зору, що адміністративне провадження і адміністративна процедура мають надто багато спільних ознак і не можуть бути змістовно відокремлені одне від одного [9, електронний ресурс]. Проте, така думка є також хибною, оскільки поняття мають різне змістове навантаження.

Найкоректнішою видається позиція В.П.Тимощука, який зазначає, що поняття «процедура» і «провадження» можуть співвідноситися як статика і динаміка. Тобто процедура – це встановлений порядок розгляду та розв’язання справи (модель провадження), а провадження – це вже власне розгляд та розв’язання конкретної справи [10, с.66].

З огляду на це, правильною є позиція розробників проекту Адміністративно-процедурного Кодексу, в якому адміністративна процедура визначається як порядок адміністративного провадження. При цьому, адміністративне провадження можна визначити як сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом процедурних дій і прийнятих процедурних рішень із розгляду та вирішення адміністративних справ, що завершується прийняттям адміністративного акта і його виконанням.

Безспірно, найважливішим критерієм для класифікації адміністративних проваджень є характер адміністративного провадження. З огляду на це виділяють: провадження з надання адміністративних послуг, а також інспекційні (контрольні) провадження. До проваджень з надання адміністративних послуг належать реєстраційні, дозвільні та інші провадження.

Отже, в якості підсумку щодо місця дозвільного провадження можна зазначити, що дозвільне провадження є видом адміністративного провадження, яке здійснюється відповідно до певного порядку (моделі). Цей порядок визначається як адміністративна процедура і повинен знайти своє відображення у нормативно-правовому акті, наприклад, Адміністративно-процедурному Кодексі України. В свою чергу адміністративна процедура та адміністративний процес є суміжними поняттями. Відповідно, дозвільне провадження, будучи частиною адміністративної процедури, не може бути частиною адміністративного процесу.

В такому разі, можна зробити висновок, що дозвільне провадження, в свою чергу, повинно визначатись як сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом дій спрямованих на надання особі документів дозвільного характеру, у разі подання нею усіх необхідних документів, переоформлення чи анулювання таких документів у випадках, передбачених законом. Характерними ознаками дозвільного провадження є:

1) сукупність дій, що здійснюються адміністративним органом;

2) обов’язкова послідовність вчинення таких дій.

3) усі вчинені дії стосуються вирішення питання про забезпечення реалізації права осіб на виконання певних дій або зайняття певними видами діяльності;

4) результатом такого провадження є отримання особою-заявником документа дозвільного характеру або відмови у видачі такого документа, у випадках передбачених законодавством.

Дозвільне провадження можна визначити як регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів публічної адміністрації, в ході якої вирішуються питання про забезпечення реалізації прав фізичних та юридичних осіб на виконання певних дій або зайняття певними видами діяльності шляхом надання їм відповідного дозволу.

Наступною стадією є безпосереднє вивчення компетентним дозвільним органом поданих документів, їх аналіз, вчинення інших дій спрямованих на з’ясування вірогідності поданих документів (наприклад, обстеження приміщень, речей щодо відповідності їх вимогам дозвільної системи).

У разі відповідності усіх поданих документів встановленим законодавством вимогам, дозвільний орган зобов’язаний прийняти рішення про видачу дозволу. Як правило, встановлюється місячний строк, протягом якого дозвільний орган повинен повідомити заявника про результати розгляду документів. Проте, щодо окремих дозволів конкретними законами може встановлюватись інший строк. Наприклад, Державна архітектурно-будівельна інспекція України зобов’язана видати дозвіл на виконання будівельних робіт протягом 10 днів з дня подачі усіх необхідних документів. У випадку прийняття рішення про відмову у видачі дозволу, дозвільний орган повинен видати її заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Факультативною стадією дозвільного провадження є оскарження прийнятих рішень, пов’язаних із відмовою у видачі документів дозвільного характеру, його анулюванням тощо. Рішення, дії чи бездіяльність дозвільних органів чи їх посадових осіб може бути оскаржено в адміністративному та судовому порядку.



Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   292


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка