Савицький В. М., Хільчевський В. К., Чунарьов О. В., Яцюк М. В


Санітарно-гігієнічна регламентація застосування органо-мінеральних добрив на основі ОСВ



Сторінка24/82
Дата конвертації27.01.2020
Розмір2,06 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   82
Санітарно-гігієнічна регламентація застосування органо-мінеральних добрив на основі ОСВ. Як випливає з аналізу численних джерел, а також з результатів експериментальних досліджень, виконаних нами, застосування ОСВ та різних композитів (компостів) на їх основі як органо-мінеральних добрив (ОМД) передбачає обов'язкову попередню оцінку можливого накопичення в ґрунтах удобрюваних земельних угідь ряду шкідливих домішок, що можуть міститися у складі таких добрив. До зазначених домішок слід віднести нітрати, хлориди, інші водорозчинні солі (за сумарним вмістом), а також велику групу важких металів. Серед останніх першочерговому лімітуванню підлягають Cr, Cu, Zn, Cd, Pb як найбільш типові і поширені представники даних елементів у складі ОСВ, а також As i Hg, вміст яких (поряд з Cu, Zn, Cd i Pb) лімітується в товарній сільськогосподарській продукції, отриманій на удобрених земельних ділянках.

При розрахунку максимально допустимого гігієнічного навантаження, отриманого шляхом компостування ОСВ із запропонованими наповнювачами на конкретну земельну ділянку найчастіше використовується принцип визначення такої кількості добрива, внесення якої в продуктивний шар ґрунту може призвести до покриття різниці між ГДК зазначених домішок у ґрунтах сільськогосподарських угідь та їх фоновим вмістом в удобрюваному ґрунті.

У багатопільній сівозміні агрохімічні навантаження слід розраховувати під кожну сільськогосподарську культуру (Нагр1,2,3 і т.п.). Після чого проводиться порівняння Нгіг.мін і Nагр1,2,3. У випадку, коли Нгіг > Nагр1,2,3, застосовані ОСВ (ОМД) можуть бути внесені під всі культури відповідно до оптимальних навантажень щодо азоту. Чим більшою є кратність відношення Нгіг Nагр, тим безпечнішим є тривале застосування згаданих субстратів даного хімічного складу на даній земельній ділянці (величина цього співвідношення приблизно збігається з кількістю років, протягом яких можна щорічно вносити ОСВ або ОМД на цю ділянку).

Якщо Нгіг.мін = Nагр1,2,3, то розглянуті матеріали можуть використовуватися для удобрення сільськогосподарських угідь при суворому контролі їх потенційного впливу на якість ґрунту.

При Нгіг.мін ≤ Nагр1,2,3 можна вносити в ґрунт тільки до рівня величин, що не перевищують відповідні ґрунтові ГДК.

Спрощений розрахунок допустимого надходження в ґрунт шкідливих домішок, для яких установлено ГДК, можна виконати за рівнянням

Дзаг = (ГДК – Ф) ∙ 3000,

де Дзаг – допустиме надходження до ґрунту шкідливої домішки, г/га; ГДК – гранично допустима концентрація даної домішки у ґрунті, г/т сухої речовини ґрунту; Ф – фоновий (аналітично знайдений) вміст цієї домішки в ґрунті, що удобрюється, г/т сухої речовини ґрунту; 3000 – приблизна середня маса орного шару ґрунту, т/га.

Щорічну середню дозу внесення у ґрунт відповідним чином отриманих добрив розраховують за співвідношенням

де Дсер – середня доза можливого внесення добрив у ґрунт, т/га за рік за сухою речовиною осаду; Сх – вміст у цьому добриві контрольованої домішки, г/т сухої речовини ОМД; 50 – максимальний строк внесення ОМД або композитів на його основі на одну й ту саму земельну ділянку, роки.

При цьому разова максимальна доза (Дmax) зазначеного добрива при його внесенні в ґрунт один раз за три-п'ять років не повинна перевищувати 5Дсер.

Розраховані за вказаною методикою величини Дсер і Дmax наведено в табл. 4.1. Як випливає з цієї таблиці, величину щорічної та разової максимальної доз внесення ОМД (за максимально допустимими величинами цих показників), отриманого на основі ОСВ загальноміської каналізаційної мережі м. Запоріжжя, лімітують насамперед такі інгредієнти, як Cd, Cu, Cr, Ni, стабільний Sr та загальний вміст водорозчинних солей. З отриманих результатів випливає, що за валовим вмістом досліджених інгредієнтів разова максимальна доза ОМД не повинна перевищувати 22,9 т/га в розрахунку на суху речовину добрива (за вмістом кадмію). З урахуванням того, що кінцевий продукт має 40–60 % вологості, величина цієї дози буде становити 38,2–57,2 т/га товарного ОМД.

Як було зазначено вище, при практичному застосуванні зазначеного ОМД необхідно враховувати також можливість міграції в удобрювані ґрунти, воду, рослини і продукти урожаю не тільки нітратів, а й інших сполук азоту, що входять до складу даного добрива. Величина подібної міграції, зокрема транслокації нітратів у рослинні культури, визначається максимальним навантаженням, обґрунтованим за водно-міграційним критерієм. В умовах України вона не може створити загрозу забруднення сільськогосподарської продукції при внесенні в ґрунти (у складі ОМД) 350–400 кг/га загального азоту. За даними експериментального хіміко-аналітичного контролю вміст Nзаг в отриманих ОМД коливається в межах 0,9–1,1 %, тобто вказана вище кількість цього елемента міститься в 31,8–44,4 т ОМД (за сухою речовиною). Таким чином, за вмістом Nзаг, потреби в додатковому лімітуванні доз подібного ОМД за даним компонентом не виникає.

 

Таблиця 4.1. Експериментальні та розрахункові нормативні показники, що лімітують застосування органо-мінерального добрива,


отриманого на основі ОСВ м. Запоріжжя, для удобрення
сільськогосподарських угідь прилеглого регіону

 





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   82


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка