Савицький В. М., Хільчевський В. К., Чунарьов О. В., Яцюк М. В


Таблиця 3.1. Об'єми і мінералізація шахтних вод по окремих виробничих об'єднаннях Донбасу [5]



Сторінка16/82
Дата конвертації27.01.2020
Розмір2,06 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   82
Таблиця 3.1. Об'єми і мінералізація шахтних вод
по окремих виробничих об'єднаннях Донбасу [5]

 


п/п

Виробниче об'єднання

Об'єм мінералізованих скидних шахтних вод

Водоприймач скидних вод

всього, млн м3/рік

в т. ч. з мінералізацією, г/дм3

до 3

3–5

понад 5

1

Макіївкавугілля

66,28

24,77

10,70

30,81

рр. Кальміус, Міус

2

Червоноармійськвугілля

77,58

33,57

39,40

4,60

рр. Сів. Донець, Самара

3

Луганськвугілля

52,71

42,29

10,42

-

р. Сів. Донець

4

Донецьквугілля

59,00

8,01

40,60

10,40

рр. Самара, Кальміус

5

Донбасантрацит

88,85

10,76

17,20

0,92

рр. Сів. Донець, Міус

6

Кадіїввугілля

55,17

10,44

10,20

4,53

р. Сів. Донець

7

Ростоввугілля

66,58

29,08

28,21

9,29

р. Сів. Донець

8

Гукововугілля

51,69

6,22

14,28

31,19

р. Сів. Донець

 

У різних вугільних басейнах зустрічаються як прісні, так і солонуваті і сильносолонуваті шахтні води. Як видно з табл. 3.1, у Донецькому басейні шахтні води належать до слабосолонуватих і солоних вод. На шахтах Донбасу і близької до нього Ростовської області Російської Федерації зазначені води найчастіше належать до сульфатного класу натрієвої групи ІІ-го типу, рідше – до гідрокарбонатного і хлоридного класів магнієвої, натрієвої і кальцієвої груп. Іонний склад і загальний вміст солей у шахтних водах також змінюється в доволі широких межах (табл. 3.2).

 

Таблиця 3.2. Іонний склад води деяких шахт виробничих об'єднань
Донецьквугілля і Сніжнеантрацит (мг/дм3) [5]

 


Іон

Шахта

Петрівська

Тернавська

Зоря

Na+

1523

3000

100

K+

32

57

19

Ca2+

142

212

212

Mg2+

145

120

120

Cl-

1635

5760

344

SO42-

1397

390

420

HCO3-

622

-

639

Загальний вміст солей

5014

9540

1844

 

Рудничні (кар'єрні) води найбільш відомих вугільних розрізів (Кузнецький і Підмосковний вугільні басейни Російської Федерації, Олександрійський вугільний регіон України тощо) характеризуються помірною (3–6 мг-екв/дм3) жорсткістю. Води шахт Донбасу мають жорсткість 15–30 мг-екв/дм3. На деяких шахтах Донецького басейну зустрічаються кислі шахтні води з рН від 2,5 до 3,2. Ці води належать до сульфатно-хлоридного класів кальцієвої і магнієвої груп і відзначаються підвищеним вмістом заліза і алюмінію, солі яких у відкачуваних водах легко гідролізують. Внаслідок цього концентрація водневих іонів у таких водах ще більше зростає, а рН зменшується. Наявність підвищеного вмісту заліза у воді (90–720 мг/дм3) і його гідроліз надає скидним шахтним водам бурого забарвлення.

Вміст органічних речовин у шахтних і кар'єрних водах змінюється у широких межах. У водах Донецького басейну він досягає 6,5–40 мгО/дм3 (за біхроматної окиснюваності води).

Величини біохімічної потреби в кисні суттєво коливаються навіть у межах одного басейну. Води шахт Донбасу та об'єднання Ростоввугілля мають БСК5, що дорівнює 0,36–85,9 мгО/дм3.

Наявність нітратів у шахтних і кар'єрних водах свідчить про забруднення їх продуктами розпаду тваринного походження. Зазвичай вміст нітратів і амонійних іонів у воді невеликий: 1–13 і 0,1–0,8 мг/дм3 відповідно.

Бактеріальне забруднення зазначених вод зумовлене надходженням до них продуктів гниття органічних матеріалів і субстратів, живих мікроорганізмів. Останні створюють сприятливі умови для розвитку патогенних бактерій, які можуть спричиняти різні шлунково-кишкові захворювання (черевний тиф, дизентерію тощо). Шахтні води характеризуються помірним бактеріальним забрудненням. Їх колі-титр звичайно лежить у межах 0,01–0,001 см3.

Слід відзначити, що до шахтних і кар'єрних вод перед їх скиданням у поверхневі водні об'єкти часто додаються стічні води гірничодобувних (вугледобувних) підприємств як цілісних промислово-господарських інфраструктур. Тому загалом скидні води цих інфраструктур поділяються на такі класи: попутно забрані (шахтні, кар'єрні, дренажні), виробничо-технологічні (технологічні, охолоджуючі, промивно-знепилюючі), поверхнево-схилові (дощові, талі, поливально-мийні), господарсько-побутові (банно-пральні, господарські мийні, локальні каналізаційні). Тому скидні води гірничодобувних і гірничо-збагачувальних підприємств та їх об'єднань у цілому є найпотужнішим чинником негативної дії на практично всі компоненти поверхневих водних об'єктів, що слугують приймачами чи накопичувачами зазначених вод. Надходження останніх у природні водні об'єкти значно погіршує умови та ефективність господарсько-побутового водокористування, поливного землеробства на основі місцевих водних ресурсів, рибогосподарської діяльності тощо.

За масштабами інтегрального впливу на навколишнє середовище однією з найбільш складних галузей гірничодобувної промисловості завжди була і залишається вугільна промисловість. До характерних напрямів негативного впливу на довкілля вугледобувних і вуглезбагачувальних підприємств належать:

Ø     забруднення водних об'єктів шахтними, кар'єрними (при відкритому добуванні вугілля), виробничими і господарсько-побутовими скидними і стічними водами, порушення гідрологічного режиму поверхневих вод, гідродинамічного і гідрохімічного режиму підземних вод;

Ø     вилучення із землекористування і порушення земель, забруднення їх відходами добування і переробки вугілля;

Ø     забруднення повітряного басейну викидами гірничо-транспортного обладнання, промислових і комунальних котелень, аспіраційних систем, відвалів і териконів, що горять.

Підприємства вугільної промисловості відкачують дуже великі об'єми шахтних вод. Загалом гірничі виробництва скидають до регіональної гідрологічної мережі близько 10 м3 шахтних вод на 1 т добутого вугілля чи руди. Якісний склад шахтних вод досить різноманітний і суттєво змінюється по вугільних басейнах, родовищах, районах. Їх скидання в наземну гідрографічну мережу викликає відчутне замулення, засолення та закислення водойм і водотоків, порушуючи тим самим екологічну рівновагу у водних об'єктах вугільних басейнів. Постійна передислокація гірничих робіт на більш глибокі горизонти і значне ускладнення внаслідок цього гідрогеологічних умов призводять до подальшого зростання об'ємів і забрудненості вод, що забираються попутно, різноманітними органічними і мінеральними речовинами, а також виснаження підземних водоносних горизонтів, у тому числі насичених чистою питною водою. Шахти Донбасу при цьому відкачують більш мінералізовані води з діючих гірничих виробок. Шахтні і кар'єрні води часто скидаються у ставки з повністю фільтруючим ложем без будь-якої демінералізації. Такі води фільтруються через дно ставків-накопичувачів, надходять у ґрунти і водоносні горизонти, що призводить до їх інтенсивного засолення.

3.2. Методи очищення скидних вод
гірничодобувного виробництва

На сьогодні переважна частка шахтних, рудничних та кар'єрних вод, що є по суті своєрідними рідкими відходами гірничого виробництва, відкачується безпосередньо із гірничих виробок і обробляється, насамперед, з метою видалення зважених речовин і знезараження водної фази. Вибір і ефективність застосування тих чи інших методів очищення зазначених вод зумовлюється їх фізико-хімічними властивостями, а також кліматичними та іншими природними умовами територій, де є родовища корисних копалин.

У нашій країні і за кордоном застосовуються механічні, фізико-хімічні, хімічні (реагентні), електрохімічні та деякі інші методи очистки скидних вод гірничодобувних підприємств.

Механічні методи (відстоювання, фільтрування, виділення твердої фази під дією відцентрових сил, ущільнення осадів на центрифугах і вакуум-фільтрах) використовуються в основному як попередні методи очистки. Вони звільняють воду тільки від механічних домішок різної крупності, тобто освітлюють її. При хімічних методах очистки застосовують реагенти для зміни хімічного складу домішок або їх структури (коагулювання, флокулювання, нейтралізація, оброблення хлором тощо). Фізико-хімічні методи полягають у вилученні шкідливих домішок шляхом зміни агрегатного стану води (дистиляції, виморожування), впливу на неї ультразвуком, опроміненням ультрафіолетовими променями, обробкою екстракційними реагентами.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   82


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка