Розвиток змісту шкільної іншомовної освіти в королівстві швеція



Сторінка1/10
Дата конвертації14.01.2020
Розмір0,88 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ

На правах рукопису


МОВЧАН ЛАРИСА ГРИГОРІВНА

УДК 37.013.3 (091) (410.1)



РОЗВИТОК ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ

В КОРОЛІВСТВІ ШВЕЦІЯ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Науковий керівник:

Редько Валерій Григорович,

кандидат педагогічних наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ





Перелік умовних скорочень

2




Вступ

3

Розділ 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ ШВЕЦІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

13

1.1.

Сучасний європейський простір як чинник розвитку мовної політики Ради Європи

13

1.2.

Вплив стратегічних документів Ради Європи в галузі навчання іноземних мов на формування змісту освітньої політики Швеції

30




Висновки до розділу 1

50

Розділ 2

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗМІСТУ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ШВЕЦІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

52

2.1.

Ретроспективний аналіз становлення іншомовної освіти в країні

52

2.2.

Соціальні та педагогічні передумови конструювання змісту шкільної іншомовної освіти

68

2.3.

Нормативне забезпечення змісту шкільної іншомовної освіти

85

2.4.

Педагогічні умови реалізації змісту шкільної іншомовної освіти

105




Висновки до розділу 2

124

Розділ 3

ОСНОВНІ НАПРЯМИ МОЖЛИВОГО ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ ШВЕДСЬКОГО ДОСВІДУ РОЗВИТКУ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ




3.1.

Узагальнення стану розвитку змісту сучасної шкільної іншомовної освіти в Україні та Швеції

127

3.2.

Рекомендації щодо можливого впровадження окремих елементів досвіду Швеції в освітню іншомовну практику України

156




Висновки до розділу 3

163




Висновки

166




Список використаних джерел

170




Додатки

199

Перелік умовних скорочень



ЄС

Європейський Союз

РЄ

Рада Європи

SPRINT

Контекстно-мовне інтегроване навчання

ЗЄР

Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: навчання, викладання, оцінювання

ЄМП

Європейський Мовний Портфоліо

ЗНЗ

Загальноосвітній навчальний заклад

ВНЗ

Вищий навчальний заклад

ЗНО

Зовнішнє незалежне оцінювання

ІМ

Іноземна мова

Lgr, Lpo

Навчальні плани для основної школи

Lgy

Навчальні плани для гімназії


ВСТУП

Актуальність дослідження. Процеси глобалізації та інтеграції, розширення міжнародного ринку праці, мобільність робітничих кадрів, зростання міжкультурної взаємодії актуалізують необхідність оволодіння іноземними мовами (ІМ), які забезпечили б соціалізацію молоді та підвищили рівень її комунікативної культури. Оскільки ключова роль у загальній освіті людини покладається саме на школу, яка закладає основи для формування ключових і предметних компетентностей, розвиває професійні інтереси особистості, першорядного значення набуває розвиток і модернізація змісту шкільної іншомовної освіти. Позитивні зміни, що простежуються в галузі іншомовної освіти України, як в її структурі, так і у змісті, свідчать про активне долучення нашої держави до створення єдиного освітнього простору. Це знайшло відбиток у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ ст.), Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) «Шляхом європейської інтеграції». В означених документах відображена орієнтація на підвищення якості освітніх послуг з урахуванням світових стандартів. У зв’язку з цим пріоритетний інтерес викликає вивчення та впровадження позитивних досягнень зарубіжних країн у цій галузі.

Узагальнюючи сучасні погляди на сутність мовної освіти, «зміст шкільної іншомовної освіти» розглядаємо як багатокомпонентну категорію, що включає систему знань про ІМ та іншомовну культуру, уміння й навички використовувати їх у практичній діяльності, процес передачі досвіду іншомовної культури в пізнавальному, навчальному та розвивальному аспектах через пізнання оточуючого світу засобами ІМ в чотирьох видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), результатом чого є формування емоційно-ціннісного ставлення до дійсності. Ми розрізняємо поняття «зміст шкільної іншомовної освіти» та «зміст навчання» ІМ, який відповідає на запитання «чого навчати?» і складається з певним чином організованого навчального матеріалу [13, с. 180]. Оскільки зміст шкільної іншомовної освіти регламентується навчальними планами і програмами, які визначають цілі, зміст та методи навчання, і відбивається у навчальній літературі [111, с. 137] та проектується на зміст педагогічної підготовки [112, c. 101], ми розглядаємо їх як взаємопов'язані компоненти, що різнобічно впливають на цю галузь.

У ході дослідження ми дійшли висновку, що Швеція досягла значних успіхів у галузі полікультурної та багатомовної освіти, що становить великий культурний та інтелектуальний потенціал [235, с. 3]. Ще в 1980-х роках колишній міністр освіти Швеції І. Йохансон заявила, що країна має багатий досвід розвитку шкільної та професійної освіти в багатокультурному суспільстві, залученому до інтеграційних процесів, який може бути цінним для інших країн у межах європейського співробітництва [251, с. 344]. Освіта стала політичним пріоритетом Швеції та запорукою її конкурентоспроможності в глобалізованому світовому просторі. За даними Євростату (Eurostat), у 2008 році на освіту виділено 6,74 % валового внутрішнього продукту (для порівняння: Данія – 7,75 %, США – 5,4 %, Франція – 5,58 %, Німеччина – 4,6 %, Велика Британія – 5,36 %), а за видатками у вищу освіту Швеція займала перше місце за рівнем витрат на кожного студента [246, с. 3].

Визначальною особливістю шкільної іншомовної освіти Швеції, що вирізняє її з-поміж інших країн, є започаткована урядом у 1950 році політика мультилінгвізму. Вона зумовлена багатонаціональним складом населення та необхідністю урахування національних інтересів, в тому числі мовних. Сьогодні 90,0 % населення Швеції становлять шведи, 10,0 % – імігранти з 203 держав, а також етнічні фінські та саамські меншини [173]. Такий стан мовної диверсифікації вимагає від уряду особливих дій для забезпечення якісною іншомовною освітою усіх громадян незалежно від національного походження. У цьому аспекті ми знаходимо певну спільність із Україною, яка також є багатонаціональною державою. Тут, окрім українців, проживають інші етнічні групи: росіяни – 17,3 %, білоруси – 0,6 %, молдавани – 0,5 %, кримські татари – 0,5 %, болгари – 0,4 %, а також угорці, греки, румуни, поляки, євреї та вірмени. Окрім того, українська мова є рідною для 64,3 % населення, російська для 34,4 %, а 1,5 % спілкуються мовами національних меншин [99]. Незважаючи на таке багате національне розмаїття, в Україні відсутні міжетнічні конфлікти. Більше того, за даними Інституту соціології НАНУ станом на 2010 рік, 25,0 % українців позитивно сприймають іміграцію інших рас та етнічних груп до країни. Це один із найвищих показників міжетнічної толерантності в Європі, який можна порівняти лише із Швецією, де він складає 31,9 % [40, с. 30]. Отже, враховуючи те, що в Україні наявні подібні демографічні умови та відбуваються схожі процеси в її освітній галузі, вважаємо досвід Швеції в розвитку змісту шкільної іншомовної освіти вартим вивчення.

Швеція завжди вважалася законодавцем прогресивних освітніх реформ. Вони були започатковані із проголошенням мультилінгвальної мовної політики та певним чином пов'язані з критичним переосмисленням основних підходів до навчання ІМ і створенням сприятливих умов для розбудови національної системи іншомовної освіти, основним завданням якої є виховання плюрилінгвальної особистості, що відповідає освітнім орієнтирам Ради Європи (РЄ). Мовна політика РЄ найповніше реалізувалась у Швеції саме під час реформування змісту ІМ мов в основній школі (1 – 9 класи, вік дітей: 7 – 16 років) та в гімназії (10–12 класи, діти віком 16 – 19 років) у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Цей період характеризується помітною динамікою розвитку процесу навчання ІМ у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) Швеції, що визначило межі нашого дослідження (друга половина ХХ − початок ХХІ ст.). У 1950 році вийшов «Закон про єдину основну школу», згідно з яким запроваджено восьмирічну базову освіту; у 1957 році ухвалено «Закон про основну дев’ятирічну школу»; а у 1962, 1969, 1980, 1994 рр. упроваджувались нові навчальні плани для основної школи, у 1965, 1970 і 1994 роках – навчальні плани для гімназій. Із запровадженням базової 9-річної освіти та проведенням низки подальших освітніх реформ відбулося кардинальне поетапне переосмислення й вдосконалення концепції іншомовного навчання. У ЗНЗ розпочато вивчення трьох ІМ, а англійська мова отримала статус овновного загальноосвітнього предмету, який вивчається з раннього шкільного віку. Навчання ІМ набуло системності із затвердженням нових навчальних планів, які чітко регламентували години, відведені на оволодіння мовами, і програм із описом цілей, яких мають досягти учні, та критеріїв оцінювання їхнього мовного досвіду. Відбувся перехід до використання методів комунікативного навчання, взято тенденцію на взаємопов’язане навчання видів мовленнєвої діяльності, запроваджено викладання ряду немовних предметів засобами ІМ. Як наслідок, за даними Міжнародної соціологічної асоціації (ISA), Швеція визнана передовою державою за якістю освітніх послуг і посідає 2-е місце за рівнем володіння її населенням ІМ, зокрема англійською, поступаючись лише Люксембургу, що представляє позитивний досвід [201].

Швеція надає широкий спектр освітніх послуг ІМ, зокрема, англійською, що забезпечує їй високий рівень конкурентоспроможності на світовому ринку, де ця мова є засобом міжкультурної комунікації. У процесі вивчення досвіду Швеції під час візитів до цієї країни ми спостерігали активне використання англійської мови у шведському суспільстві та високий рівень володіння нею широкими верствами населення. Наприклад, британські та американські фільми й телепередачі демонструються без дубляжу, книжкові магазини пропонують широкий вибір оригінальної англомовної літератури, котра користується великим попитом. Як наслідок, Швеція спромоглася досягти чи не найвищого рівня володіння англійською мовою серед європейських країн, де вона не є офіційною. За даними Євробарометру станом на 2006 рік, цей показник сягав 89,0 % [189, с. 13].

Тому, зважаючи на прагнення України стати економічно високорозвиненою, конкурентоспроможною державою, здатною вести політичні, економічні та культурні стосунки з усіма країнами світу без мовних бар’єрів, вважаємо позитивним вивчення досвіду Швеції в галузі шкільної іншомовної освіти, чинників успіху та закономірностей реформування її змісту. Отже, актуальність дослідження ґрунтується на економічній, політичній та культурній потребі вивчення і використання шведського педагогічного досвіду для вдосконалення мовної освіти в Україні в нових соціально-політичних умовах.

Освітня практика Швеції завжди була в центрі уваги педагогічних наукових досліджень. На теренах колишнього СРСР у 1960-х роках російський вчений Є.М. Соколов [142] досліджував систему шкільної освіти Швеції у післявоєнний період, яка з того часу зазнала значних змін. Дослідження Л.Г. Можаєвої [96] зосереджувались на модернізації всієї системи освіти Швеції у зв'язку з науково-технічним прогресом. О.І. Огієнко [107] вивчала освіту дорослих у країнах Скандинавії. У 2004 році російський вчений Е.Е. Ісмаїлов [53; 54] у контексті порівняльно-педагогічного аналізу середньої професійної освіти у Швеції та Росії розглянув навчальні плани і програми з гуманітарних предметів у гімназіях Швеції, зокрема з ІМ. О.В. Матвієнко [78] охарактеризувала розвиток систем середньої освіти в країнах Європейського Союзу (ЄС), в тому числі Швеції. М.І. Тадєєва [147] синтезувала розвиток шкільної іншомовної освіти у країнах-учасниках РЄ, включаючи Швецію. Утім, як нами було з'ясовано, до сьогодні зміст шкільної іншомовної освіти в Швеції як комплекс теоретико-методичних засад організації, педагогічних умов навчання ІМ у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ), включаючи статус цієї дисципліни у навчальних програмах не був предметом цілісного дослідження.

Ураховуючи відсутність у вітчизняній педагогічній науці робіт, присвячених вивченню шведського досвіду з розвитку змісту шкільної іншомовної освіти, та актуальність цієї проблеми для України на сучасному етапі її соціальної, економічної та політичної стабілізації, темою дослідження обрано: «Розвиток змісту шкільної іншомовної освіти в Королівстві Швеція».




Каталог: upload -> universitet -> Osobisti zdobutki -> Zahist disertaciy I R
Zahist disertaciy I R -> В умовах посилення боротьби з тероризмом
Zahist disertaciy I R -> М. П. Драгоманова курняк лариса миколаївна формування екологічної культури студентської молоді в умовах системних трансформацій в сучасній україні
Zahist disertaciy I R -> Формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій
Zahist disertaciy I R -> Карпюк Роман Петрович. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до розв'язання педагогічних ситуацій: Дис канд пед наук
Zahist disertaciy I R -> Г. С. Костюка апн україни кириленко валентина граціянівна удк
Zahist disertaciy I R -> Карпюк Роман Петрович
Zahist disertaciy I R -> Становлення і розвиток комп'ютерної освіти студентів педагогічних коледжів україни


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка