"Розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей дітей раннього віку засобами дидактичних ігор та творчих завдань"



Сторінка1/4
Дата конвертації19.04.2019
Розмір80,8 Kb.
  1   2   3   4

ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ І НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЖОВТНЕВОГО РАЙОНУ

Досвід роботи на тему:

"Розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей дітей раннього віку засобами дидактичних ігор та творчих завдань"

Номінація: "Компетентнісна освіта: початкова та дошкільна"

Секція : "Дошкільна освіта"

Вихователь: Бутенко Наталія Валеріївна

Навчальний заклад: Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №164

"Золотий ключик" Запорізької міської ради Запорізької області

Запоріжжя, 2015

План
Розділ І


1.1. Вступ. Актуальність теми……………………………………………………………….….3
1.2. Теоретичне обґрунтування. Погляди педагогів-класиків на сенсорно-пізнавальний розвиток дітей раннього віку……………………………………………………………………4
1.3. Сучасні підходи до сенсорного виховання дітей дошкільного віку ………….………..5

Розділ ІІ. Практична частина.

2.1. Опис досвіду………………………………………………………………………..……….6
2.2. Організація та проведення занять з сенсорно-пізнавального розвитку у формі дидактичних ігор………………… ……………………………………………………..… …10

Список використаної літератури…………………… ………………………………………..12

ІІІ. Додатки

Перспективно-календарне планування занять та дидактичних ігор з сенсорно-пізнавального розвитку для дітей третього року життя………………...……………………13


Фото-презентаційні матеріали з практики роботи………………………………………… 37


«Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту

дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких

умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу,

компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях»
Компетентність дошкільника в розумовій діяльності засвідчується його здатністю розмірковувати, порівнювати, робити певні узагальнення, обчислювати, класифікувати, упорядковувати висловлювання, висувати елементарні гіпотези на основі власного сенсорного досвіду. Саме тому в Базовому компоненті дошкільної освіти особливу увагу приділено сенсорному розвитку дитини. Так, освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає «формування доступних дитині дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості, відношення предметів і об'єктів навколишнього світу». Основа пізнавального розвитку дитини - сенсорний розвиток.

Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Для кожного віку визначені завдання сенсорного виховання, які відповідають рівню розвитку сприймання і водночас сприяють переходу до вищих рівнів.

Сенсорне виховання дітей третього року життя здійснюється, як правило, у дидактичних іграх і вправах, під час яких діти ознайомлюються з геометричними фігурами, аналізують форму, колір, розмір, властивості матеріалів тощо.

Актуальність даної теми полягає в тому, що сенсорний розвиток, з одного боку, є фундаментом загального розумового розвитку дитини, з другого боку, має самостійне значення, оскільки повноцінне сприймання необхідне і для успішного навчання дитини у дошкільному закладі, у школі і для багатьох видів праці.

Зі сприймання предметів і явищ оточуючого світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання – запам’ятовування, мислення, уява – будуються на основі образів сприймання, є результатом їх переробки. Тому розумовий розвиток неможливий без опори на повноцінне сприймання.

В дошкільному закладі дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає засвоювати основи математики і грамоти. Оволодіння знаннями і вміннями з усіх областей вимагає постійної уваги до зовнішніх якостей предметів, їх обліку та використання. Так, для того щоб отримати схожість в малюнку з зображеним предметом, дитина повинна досить точно вловити особливості його форми, кольору. Конструювання вимагає дослідження форми предмета (зразка), його будови. Дитина виясняє взаємовідношення частин у просторі і співвідносить якості зразка з якостями наявного матеріалу. Без постійної орієнтації у зовнішніх якостях предметів неможливо отримати чітке уявлення про явища живої та неживої природи, а саме про їх сезонні зміни. Формування елементарних математичних уявлень включає знайомство з геометричними формами та їх різновидами, порівняння об’єктів за величиною. При засвоєнні грамоти дуже велику роль відіграє фонематичний слух – точне диференціювання мовних звуків – і зорове сприймання окреслення букв. Таких прикладів є дуже багато.

Готовність дитини до шкільного навчання в значній мірі залежить від її сенсорного розвитку. Дослідження показали, що значна частина труднощів, що виникають перед дітьми у ході навчального процесу (особливо в першому класі), зв’язана з недостатньою точністю та гнучкістю сприймання. В результаті виникають спотворення у написанні букв, у побудові малюнка, неточності у виготовленні поробок на уроках ручної праці. Бувають випадки, що дитина не може відтворювати зразки рухів на заняттях фізичної культури.

Але справа не тільки в тім, що низький рівень сенсорного розвитку різко знижує можливість успішного навчання дитини. Не менш важливо мати на увазі значення високого рівня такого розвитку для людської діяльності в цілому, особливо для творчої діяльності. Дуже важливе місце серед здібностей, що забезпечують успіх музиканта, художника, архітектора, письменника, конструктора, займають сенсорні здібності, які дозволяють з особливою глибиною, ясністю і точністю вловлювати та передавати найтонші нюанси форми, кольору, звучання та інших якостей предметів і явищ. А витоки сенсорних здібностей лежать у загальному рівні сенсорного розвитку, досягнутому в ранні періоди дитинства.

Велике значення у сенсорному вихованні має формування у дітей уявлень про сенсорні еталони – загальноприйняті зразки зовнішніх якостей предметів.


1.1. Теоретичне обгрунтування. Погляди педагогів - класиків на сенсорно-пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку.
Сенсорне виховання – це система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання та вдосконалення відчуттів та сприймань. Сенсорне виховання має дуже важливе значення для всебічного розвитку дитини.

О. Усова наголошувала, що 9/10 всього розумового багажу дітей дошкільного віку складають результати діяльності органів чуття. Видатні педагоги – Ф. Фребель , М. Монтессорі , О. Декролі, К. Ушинський, Є. Тихеєва, С. Русова відзначали його як одну з основних сторін дошкільного виховання.

Видатний чеський педагог, автор книги «Велика дидактика» Я.А. Коменський (1592 – 1670) розглядав розумове виховання як важливий засіб формування особистості дитини. Необхідною умовою розумового розвитку, на його погляд, є розвиток чуттєвих основ мислення: пізнання починається з відчуття, відчуття передає пам'яті образи дійсності, яка зберігає їх протягом усього життя. Починати навчання він рекомендував не зі словесного пояснення про речі, а з реального спостереження за ними. У процесі розумового виховання важливу роль відіграють відчуття й уявлення, думки і слова, мова і дії. Ж. Ж. Руссо (1712 – 1778) наголошував, що сенсорне виховання має навчити дитину

“дивитися, слухати та сприймати ”. Засновник дитячого садка Ф. Фребель (1782 – 1852) виходив з необхідності використовувати різноманітні ігри для розвитку органів чуття дітей, ознайомлення їх із природою, життям людей, підготовки до школи. Цій меті він підпорядковував дидактичний матеріал, призначений для формування уявлень про форму, величину, просторові відношення, числа, — так звані дари, а також систему занять та ігор, спрямовану на розвиток сенсорики. Дитина, на його думку, наділена, крім основних інстинктів, інстинктом пізнавальним, дослідницьким, який є основою навчальної діяльності. У дошкільному віці розвиток прагнення до пізнання повинен реалізовуватися через безпосереднє споглядання предметів навколишнього світу.

Є. Водовозова (1844 – 1923) вважала, що процес сенсорного виховання має відбуватися одночасно з розвитком вищих психічних функцій, пізнавальних процесів, з якими пов’язаний розвиток мислення, мовлення, пам'яті. Дитину слід вчити усвідомлено сприймати навколишній світ, розвивати спостережливість. «Якщо вихователь не зумів зробити цього в ту пору, коли у дитини лише починає пробуджуватися спостережливість до навколишнього, яка має таке величезне значення для психологічного життя людини, то розумові здібності дитини поступово притуплюються, і, ставши школярем, вона буде байдуже дивитися на світ».

М. Монтессорі (1870 – 1952) розглядала сенсорний розвиток як важливу складову частину і основу формування особистості: без розвинутих органів чуття не може бути інтелекту і вихованої людини. Чуттєве сприймання є основою розумового і морального життя. Метод М. Монтессорі не просто вказує дитині на якості предметів і явищ навколишнього світу, а дає можливість самостійно набувати знання і відкривати свій внутрішній світ, що значно важливіше, ніж повідомлення з боку дорослих. Система сенсорного виховання М. Монтессорі включала поняття “сенсорна культура дитини”. Матеріал, розроблений М. Монтессорі, побудований так, щоб розвивати окремі сфери відчуттів, вчити слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу та інше. Цінність згаданої системи виховання полягає у тому, що дидактичний матеріал у ній – не самоціль, а засіб.Система сенсорного виховання М. Монтессорі була високо оцінена С. Русовою, яка сама розглядала розвиток органів чуття як перший крок до самостійної свідомості дитини.

Л. Венгер поділив процес сенсорного виховання у дошкільному віці на підготовчий етап (перші три роки життя) та систематичне засвоєння дитиною сенсорної культури.

О. В. Запорожець, О. П. Усова вказували на те, що основним у формуванні сенсорних здібностей дітей є навчання їх узагальненим способам обстеження предметів, перенесення засвоєних способів дій в нові умови, на нові предмети. Це дає можливість дітям самостійно орієнтуватися в різноманітних властивостях нових предметів.


1.2 . Сучасні підходи до сенсорного – пізнавального розвитку дітей раннього віку засобами дидактичних ігор.

Сучасна система сенсорного виховання створена на основі наукових даних про психологічний і фізіологічний розвиток дитини. У дошкільному віці інтенсивно розвиваються всі органи чуття. Особливо сприятливий ранній вік дитини, коли ознайомлення з якостями предметів є вирішальним у розумовому розвитку (М. Щелованов). Цей період називають “золотою порою” сенсорного виховання. А обмеження зовнішніх вражень породжує у дитини відчуття “сенсорного голоду”, уповільнює її розумовий розвиток.

Одним із суттєвих компонентів процесу навчання є форми його організації. У дидактиці "форма" (від латинського - система організації, внутрішня структура) розглядається як засіб побудови навчальної діяльності. Різноманітність форм навчання визначається кількістю дітей, місцем і часом проведення занять, способами діяльності дітей, а також способами керівництва з боку педагога. Виходячи з особливостей організації навчання, що визначається кількістю дітей, розрізняють індивідуальну, колективну й групову (диференційовану) форму навчання.

Зазначимо, що форсування певного методу навчання не отримало необхідного підтвердження на практиці. Найбільш раціональним, за даними наукових досліджень і педагогічного досвіду, є поєднання різноманітних ігрових методів і методів прямого навчання. Останнім часом розроблена ідея найпростішої логічної підготовки дошкільників, введення їх у сферу логіко-математичних уявлень на основі використання спеціальної серії "навчаючих ігор" (А.А.Столяр). Ці ігри цінні ще й тим, що вони актуалізують приховані інтелектуальні можливості дітей, розвивають їх (Б.П.Нікітін).

При виборі методів враховується мета, завдання навчання, зміст знань. що формуються на даному етапі, вікові та індивідуальні особливості дітей, необхідні дидактичні засоби, а також особисте ставлення вихователя до тих чи інших методів і конкретні умови, в яких відбувається процес навчання.
Висновок
Сучасні педагогічні дослідження, присвячені сенсорному вихованню дошкільнят у різних видах діяльності, відіграли істотну роль у розробці проблем формування сенсорної культури дитини раннього віку.

Актуальність сенсорного виховання дітей раннього віку простежується і у вирішенні питань особистісного розвитку дітей в процесі організації його чуттєвого досвіду.

Педагогічне завдання сенсорного виховання полягає в збагаченні у дитини такого чуттєвого досвіду, який розкриє перед ним навколишній світ в доступних дитячому сприйняттю проявах.

Педагогіка прагне вдосконалити сенсорні процеси, починаючи з раннього дитинства для того, щоб дитина сприймала навколишній світ повно, різноманітно, різнобічно. Саме з цією метою відокремлюються завдання сенсорного виховання з загальнопедагогічних завдань. Рішення їх забезпечує повноцінне формування мовної, рухової, образотворчої діяльності, що мають сенсорну основу і на ній розвиваються. Таким чином, становленню сенсорної культури в ранньому дитинстві сприяє сенсорне виховання, яке вирішує важливі завдання загального розвитку дитини.




Каталог: Files -> downloads
downloads -> Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – невичерпне джерело світла, енергії і любові
downloads -> Впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського щодо гармонійного розвитку особистості учня, формування його життєвої компетентності у н/в процесі на основі формули "Три люблю"
downloads -> Таран Ірина Миколаївна, вчитель англійської мови, вихователь нвк «Кіровоградський колегіум»
downloads -> Автобіографічний елемент у ліричній драмі І. Я. Франка «Зів'яле листя»
downloads -> Мозгова людмила Анатоліївна
downloads -> Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання
downloads -> Главное управление образования Луганской областной государственной администрации
downloads -> Тема: Азбука дорожнього руху
downloads -> Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів з питань формування навичок здорового способу життя І. Вступ Суспільству сьогодні особливо потрібні сильні, здорові особистості, які чітко розрізняють поняття добра і зла, любові і ненависті
downloads -> На м’якій постелі спати – у здоров’ї програвати


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка