Розділ 10 фінансове забезпечення і фінансування розвитку освіти, науки і культури



Скачати 134,48 Kb.
Сторінка1/7
Дата конвертації16.04.2019
Розмір134,48 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7
Розділ 10 ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ФІНАНСУВАННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ
10.1. СКЛАД ВИДАТКІВ НА ОСВІТУ
В сучасних умовах виробництво потребує не тільки до­сконалих технічних засобів, а й постійного розвитку голов­ної виробничої сили суспільства - людини- Без високої за^ гальної культури працівників, спеціальних знань, належної професійної підготовки сучасне виробництво розвиватися

не може. На розвиток системи народної освіти направляються

значні матеріальні та фінансові ресурси. Основним джере­лом фінансування витрат на народну освіту, науку і культу­ру є державний бюджет.

Система народної освіти в нашій країні є єдиним ком­плексом послідовно пов'язаних між собою ланок виховання і навчання: дошкільне виховання, загальна середня освіта, позашкільне виховання, професійно-технічне навчання, се­редня спеціальна і виша освіта. Це закріплено в Законі України "Про освіту", прийнятому 23 травня 1991 р., та змі­нами і доповненнями від 23 березня 1996 р., де серед основ­них принципів державної політики в галузі освіти визначені

такі: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів

освітних послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здіб

костей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських

духовних цінностей; органічний зв'язок з світовою та національною історією,

культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і

релігійних організацій.

Україна на сьогоднішній день має розгалужену систему державної освіти, яка за кількісними показниками відпові­дає рівню розвинених країн світу. Однак за якісними показ­никами, характером завдань і можливостями, технологієк

248

їх використання вона не задовольняє потреб населення Ук­раїни.

Першою ланкою системи освіти є дошкільне виховання. В Україні є різні як за формою власності, так і за змістом, а також профілем роботи типи дошкільних закладів, зокрема дитячі садки художньо-естетичного, фізкультурно-оздоров-чого, природничого і гуманітарного напрямів. На початок 1995 р. в Україні функціонувало 22,4 тис. дошкільних за­кладів, в яких налічувалось 2,1 млн місць.

Загальноосвітня школа є найбільшою структурною час­тиною системи освіти. Порівняно з 1990 р. у 1995 р. загаль­на кількість шкіл збільшилася на 565, у тому числі початко­вих — на 103, середніх — на 1087, з них на селі — відповідно на 20 і 685 шкіл. Водночас кількість неповних середніх шкіл зменшилася на 665, у тому числі у сільській місцевості — на 490, що є негативною тенденцією.

У денних школах навчається 6972,2 тис. учнів, у тому числі в другу і третю зміни — понад 1 млн, або 15,7 %, зокрема в містах — 21,6, селах — 3,2 %. Крім загальноосвіт-

249

ніх шкіл в Україні працюють навчально-виховні інтернати. Вони створені для дітей, які потребують соціальної підтримки і реабілітації. В інтернатах виховується 137 тис. дітей. В Україні створено 66 дитячих будинків сімейного типу.

У 1993 р. у 35 школах-інтернатах для дітей-сиріт та ді­тей, що залишилися без піклування батьків, виховувалось 7,8 тис. дітей, у 37 дитячих будинках — 2,9 тис. дітей.

В останні роки у системі шкільного навчання відбува­ються негативні процеси — зменшується кількість учнів у старших класах (з 940 тис. в 1990 р. до 645 тис. чол. у 1995 р.). Це може призвести до негативних наслідків для освітнього потенціалу населення України.

Майже у половині населених пунктів зовсім немає шкіл, у тому числі у 300 сіл з населенням понад 300 чол. Пробле­ма здобуття повноцінної освіти кожною дитиною з сільської місцевості залишається надзвичайно гострою, особливо у малокомплектних школах, а на селі такою є кожна п'ята сільська школа.

Спостерігаються велика плинність вчителів, перехід їх на роботу в інші галузі. Дефіцит педагогічних кадрів най­більше відчувається в індустріальне розвинених областях.

Із загальної кількості шкільних будівель 1088, або 3 %, перебувають в аварійному стані, 3517 (9,8 %) потребують капітального ремонту. У 1994 р. збудовано шкільних примі­щень на 68,1 тис. місць, що на 18,7 тис. менше, ніж у 1993 р. Дуже складно вирішується питання організації харчування дітей, забезпечення їх одягом, взуттям, ліками.

Серед освітніх закладів важлива роль належить профе­сійно-технічним. У системі професійної освіти функціонує 1197 навчальних закладів, в яких навчається 577 тис. учнів.

Важливим завданням Уряду є здійснення заходів, спря­мованих на реформування системи професійно-технічної освіти. Має бути визначено обгрунтований державний пе­релік робітничих спеціальностей і професій, який містив би нові типи професійно-технічних закладів, прогресивні форми організації підготовки кваліфікованих робітників, та систематично здійснюватися пошук додаткових джерел фінансування. Професійно-технічним училищам слід пла­нувати державне завдання з навчання тимчасово незайня­того населення, що має важливе значення в умовах високо­го рівня прихованого безробіття. З метою фінансового са-

250

мозабезпечення у професійно-технічних училищах поті но створювати навчально-виробничі об'єднання, малі г приємства, молодіжні орендні бригади, госпрозрахунк дільниці тощо.

Україна має розвинену мережу вищих навчальних зак дів. У 1995 р. функціонувало 747 вищих навчальних зак дів І—II рівнів акредитації та 165 державних вищих навча. них закладів ІП—ІУ рівнів акредитації. Для народного г подарства було підготовлено 353 тис. висококваліфіковак спеціалістів.

У складних економічних умовах вищим навчальним кладам вдалося протистояти руйнівним процесам і в остаі роки активізувати діяльність. Прийом до вузів III— IV р нів акредитації в 1995 р. збільшився на 1,4 тис. чол., що 0,3 % більше від рівня 1994 р.

Вищі навчальні заклади України мають міжнародні зв'яз з питань підготовки кадрів з вишою освітою за багать; спеціальностями. Укладені й діють міжнародні угоди в і лузі освіти з 32 країнами. Міністерство освіти щороку ві ряджає за кордон для навчання, стажування, підвищен кваліфікації й участі у наукових конференціях студент аспірантів і науково-педагогічних працівників. Україна бе участь у багатьох міжнародних освітніх організаціях, пр грамах і фондах.

Істотних змін зазнала мережа вищих і середніх проф сійних навчальних закладів. Перепрофільовано 250 профте училищ, у вищих навчальних закладах зменшено підготові студентів з 60 інженерних спеціальностей і збільшено і 15 % з економічних, юридичних та ін. Здійснюється перех на багаторівневу систему підготовки спеціалістів. Вперше Україні розроблено і запроваджено єдиний державний п< релік спеціальностей і кваліфікаційних рівнів.

У 1995 р. до навчальних закладів України на компенс“ ційних засадах було прийнято 4 тис. іноземних громадя; Розширюється договірна форма навчання студентів. Одна це не відповідає ні потенціалу вищої школи, ні її фінансс вим проблемам. Вузи України здатні прийняти на навчанн значно більше іноземних студентів.

Особлива увага приділяється вдосконаленню змісту осві ти з урахуванням нових соціально-політичних реалій сус пільства, сучасного рівня науки і техніки. Розроблено кон



251

Вихідною базою для визначення розміру асигнувань за основними статтями кошторису школи є кількість учнів і класів, їх відображують у кошторисі на дві дати; 1 січня і 1 вересня планового року. Кількість учнів і класів на 1 січня беруть за фактичним станом на останню звітну дату. Кіль­кість учнів на 1 вересня планового року визначають відпо­відно до плану прийому і випуску учнів, а кількість дітей, що підуть до школи в наступному навчальному році. — за даними спеціального обліку, який веде школа,

Кількість учнів на 1 вересня планового року розраховують по І—IV і У—Х класах відповідно до кількості учнів, яких пла­нується прийняти, та наповнення класів, а по інших класах — на .основі плану переходу учнів з класу до класу. Граничне наповнення для І—ЇХ класів становить 40, для X—XI — 35 чол.

Наприклад, у школі на 1 січня планового року є 21 клас, де навчається 805 учнів. За даними перепису дітей дошкіль­ного віку, у новому навчальному році до першого класу пі­дуть 80 чол. Разом з тим 35 учнів після закінчення ЇХ класу вступлять до середніх спеціальних навчальних закладів. З XI класу буде випущено 35 учнів. З урахуванням цього на І вересня в школі навчатимуться 815 чол. (прийнято 80 і ви­пущено 70 учнів), а кількість класів залишається незмінною (2 прийнято, 2 випущено). Розрахунок цих показників офор­мляють у кошторисі (табл. 15).




Каталог: Електронна%20бібліотека -> навчальні%20матеріали -> Фахові -> Економіка%20та%20підприємництво
Економіка%20та%20підприємництво -> Розділ iv інституційні основи грошових відносин
навчальні%20матеріали -> Київ 2005 психологія та педагогіка вищої школи навчально методичний комплекс укладач
навчальні%20матеріали -> Зміст Вступ Теоретична частина Методична частина Практична частина Висновки Список використаної літератури Вступ
Електронна%20бібліотека -> Тереза та парабола This body holding me


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка