Роль книги в розвитку інтелектуальних і особистісних якостей людини



Сторінка1/2
Дата конвертації19.04.2019
Розмір19,8 Kb.
  1   2
Виступ на батьківських зборах.

Тема. Роль книги в розвитку інтелектуальних і особистісних якостей людини

Мета: налагоджувати тісний контакт і взаєморозуміння між батьками і вчителями, спільно вирішувати проблеми, пов`язані з вихованням, сприяти педагогізації батьків.

Шановні батьки! Уявімо собі таку ситуацію. Засадили ми ділянку землі, скажімо, помідорами чи картоплею однаково грунт приготували, удобрили, розпушили землю, пропололи бур`яни. І що маємо в результаті? Чи всі кущі дали однаковий урожай? Ні. Одні виросли більші, інші не такі буйні, а деякі і зовсім погані. У чому річ? А може не кожній рослині треба було всього однаково і порівну?

Наша з вами мета – куди вища, і завдання – значно складніші: сформувати з кожної дитини особистість відповідно до нашого ідеалу. Підкреслюю: з кожної! Бо якщо на ділянці кілька кущів не дали очікуваного плоду, то це не велика біда: недобір компенсують більш урожайні. А для нас такої компенсації не може бути, кожна дитина має стати Людиною, залишити добрий слід на землі. Щоб цього досягти, кожна дитина має отримати потрібну їй частку нашої уваги, мудрості, доброти, ласки і вимогливості, поради й допомоги. Кожна дитина – це передусім душа, це маленький світ зі своїми особливостями. І його, цей світ, треба знати, щоб, втрутившись у нього, розвинути, збагатити, удосконалити, облагородити і не зашкодити. А що допоможе і дитині і нам з вами збагатити свій духовний світ? Що і розвиває, і збагачує, і удосконалює, і облагороджує? Правильно, книга. Література – храм душі людської. Та, на жаль, до цього храму заростає дорога.

Найболючіша проблема нинішнього вивчення літератури в нашу комп`ютеризовану добу – це проблема нечитання. На наших очах відбувається катастрофічний спад інтересу дітей до читання, до книжки. Це шлях в нікуди, в доцивілізаційну пітьму, до здичавіння. Що ми можемо і повинні протиставити цьому цивілізаційному виклику? Зараз читання – проблема державного рівня. Як не відучити дитину від книжки, адже читання – найвища цивілізаційна цінність. Це треба збагнути нам усім, і вчителям, і батькам особливо. Чому батькам? Бо саме вони повинні прищепити любов до книжки, до казки. В школу повинні приходити діти, які якщо не самі читають, то їм багато читають батьки. А таких дітей, на жаль, одиниці. І катастрофічно відбувається відторгнення дитини від книжки. Які причини? По-перше, сам цивілізаційний процес (теле-, відео-, комп- візуальне витісняє), по-друге, говорять, що нецікаво,важкі твори, гра цікавіша).



Але ж раніше ми теж читали не тільки легке, і не тільки те, що нам подобається. К. Ушинський писав: «Навчання, що базується лише на інтересі, не дає зміцніти волі учня, оскільки не все в навчанні цікаве і доводиться брати силою волі» Справа не в тому, що вивчення літератури не цікаве учням, бо твори важки і недоступні. Практика показує, що діти не читають найлегше і елементарне. Вони не знають казок. А в школі потрібно не опускатися до рівня слабких учнів, а прагнути піднімати їх до рівня серйозних і глибоких книг. Тому що ЗНО треба здавати. Чому ж проблема читання - проблема державного рівня і потребує уваги? Бо читання разом з письмом і володінням комп`ютером відносять до базових умінь, що дають можливість продуктивно працювати і спілкуватися з різними людьми. Уміння читати і писати входить до складу 12 – тьох найважливіших показників, які визначають здоров`я нації. Читати треба для того, щоб повноцінно жити: пізнавати, отримувати освіту, спілкуватися, розв`язувати складні життєві проблеми, переживати різні психологічні стани, радіти, співпереживати, дивуватися. Вам, батькам, відомо, що література здатна допомогти людині самовдосконалитися, самоствердитися, самореалізуватися в житті – через красу, естетичні переживання, духовне збагачення. Не випадково її називають людинознавством. У художньому творі зображені робота душі, людські характери. І щоразу читач начебто приміряє їх на себе, набуваючи при цьому духовного досвіду. Книга – то великий учитель. «Той, хто читає щось, вже набагато вищий від того, хто нічого не читає», - писав В.Бєлінський. Однак читання з кінця ХХ століття втрачає свій статус. Тобто час вимагає – необхідно читати (і багато), а діти, молодь, всупереч цій вимозі, беруть до рук книгу з року в рік менше і менше. 50 відсотків школярів не володіють «книжковою зрілістю», а це означає, що вони не в змозі прочитати із задоволенням твори, призначені для їхнього віку. Майже всі дитячі та юнацькі книжки зорієнтовані на читача «свого віку»: у 3 роки «Наша Таня громко плачет…», а не у 10. Не прочитавши певні твори вчасно (наприклад, у 10 років «Пеппі Довгупанчоху», а в 14-15 років «Три мушкетери») людина, можна гадати, не прочитає ці книжки ніколи просто тому, що їх переросте. Дослідженнями встановлено, що зараз дівчинка-підліток читає в середньому 1 книжку за місяць, хлопчик – 0,7, тоді коли 15 років тому вона – 4-5 книжок, а він 3. Що ж визначає сьогодні інтенсивність читання учнів? Дослідниками встановлено, що значною мірою рівень освіченості батьків. У сім`ях, де вони мають вищу освіту чи люблять самі читати, діти читають більше. Особливо їхній вплив відчутній на молодших підлітків. А ще дослідження останнього десятиліття виявили, що дорослі українці і росіяни, порівняно з американцями, угорцями, чехами, поляками, казахами посідають перше місце серед тих, які не купують книжок і не мають власних бібліотек, зате 1 місце з-поміж тих, котрі дивляться телебачення. Отже, діти не приучені до читання у сім`ї. Начитана дитина – рідкість у школі. У нас це була Курочка К. , виїхала, і зараз у 5 класі – Шишка Н. Інші читають дуже мало, і то шкільну програму, а позакласне читання ? Визначити легко. Звичайні вікторини з найлегшими питаннями з найвідоміших казок чи мультфільмів. Не знають. І не треба говорити, що програма важка чи книжки Якщо ми підемо на поводку дітей, то що будемо читати? Опитування показало, що 16 річних цікавить найбільше у житті стосунки статей і проблема смерті. А як же бути з програмовими творами, які не викликають інтересу (наприклад, Данте, Шекспір, Гомер, тощо.) Бродський писав: «В питаннях культури не попит визначає пропозицію, а саме навпаки. Ви читаєте Данте тому, що він написав «Божественну комедію», а не тому, що раптово відчули потребу в Данте. А що коли і не відчуєте?» Високу культуру учням іноді треба і «нав`язувати», аби вони її не проминули. То чи слід нав`язувати читання? Якщо ми хочемо, щоб наші діти були духовно багатими і культурними, то слід. Для кожного віку – своя книжка. І нам необхідно постаратися, щоб діти її не пропустили, не втратили. А ще посудіть самі. У кого краща техніка читання? У учня, який багато читає, і читає не тільки про себе, а й вслух. Із 40 факторів, які впливають на успішність учня, найважливішим є темп читання: чим він вищий, тим кращі успіхи. Учні, які читають зі швидкістю
Каталог: download -> version
version -> Пояснювальна записка Одним з основних предметів, що вивчається у допоміжній школі, є українська мова. Українська мова це державна мова України, основний засіб спілкування її народу
version -> Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета
version -> Дидактична гра це цікава для її учасників навчальна
version -> Програма «природознавство» - класи
version -> Вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогичного досвіду у птнз
version -> Дані методичні рекомендації допоможуть керівникам загальноосвітніх навчальних закладів організувати роботу по вивченню, узагальненню та впровадженню перспективного педагогічного досвіду у практичну діяльність
version -> План-конспект заняття в гуртку Керівник гуртка: "Талановиті пальчики" Тема заняття: Використання сухоцвітів в композиціях. Виготовлення панно з насіння. Закони рівноваги. Мета заняття
version -> Підготувала: Дерев’янко Ю. О., класний керівник 6-г класу
version -> Ми – патріоти україни, її ми дочки і сини!


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка