Рофесійної готовності майбутніх учителів до розвитку математичних здібностей у старшокласників



Скачати 365,18 Kb.
Сторінка14/21
Дата конвертації20.11.2020
Розмір365,18 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (394 найменування, з яких 11 – іноземною мовою), 16 додатків на 32 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 247 сторінок. Основний зміст викладено на 178 сторінках, що містить 26 рисунків і 10 таблиць на 17 і 4 сторінках відповідно.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, встановлено його об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано наукову ідею. Висвітлено методологічну й теоретичну основу, представлено методи науково-педагогічного дослідження. Розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення; подано відомості про апробацію, впровадження та публікацію результатів наукового пошуку.

У першому розділі – „Теоретичні засади проблеми дослідження” – представлено результати теоретичного аналізу професійно-педагогічної готовності, визначено наукові підходи до її дослідження; розкрито зміст і структуру математичних здібностей, з’ясовано особистісні та діяльнісні чинники їх розвитку в старшому шкільному віці.

У результаті студіювання наукових джерел обґрунтовано висновок про розуміння готовності як потенційного стану особистості професійно підготовленого спеціаліста. На основі теоретичного аналізу з’ясовано, що готовність – це інтегральна особистісна характеристика, яка детермінована генетичними особливостями (задатки, здібності, обдарованість), соціально-психологічними якостями (культура спілкування, спрямованість, характер, самосвідомість, мислення), певним видом діяльності і співвідноситься з діяльністю, яка має виконуватися. Професійна готовність майбутніх учителів забезпечується педагогічними здібностями, культурою педагогічного спілкування, педагогічною спрямованістю й свідомістю, а також педагогічним мисленням. Вона, з одного боку, є результатом підготовки, організованої у формі навчально-педагогічної й науково-педагогічної діяльності, а з іншого – важливою умовою забезпечення повноцінної професійно-педагогічної діяльності.

Обґрунтовано, що професійно-педагогічна готовність має дворівневу структуру: перший рівень є функціональним, другий – особистісним. У структурі функціонального рівня професійно-педагогічної готовності виокремлено такі складові: концептуальну, дидактико-методичну, психологічну, спеціальну (фахову), управлінську, діагностичну. Послуговуючись концепцією тривимірної психологічної структури особистості (за В. В. Рибалком), з’ясовано, що структуру особистісного рівня професійно-педагогічної готовності формують такі компоненти: навчально-педагогічна і науково-педагогічна діяльність (діяльнісний вимір); педагогічні й спеціальні (фахові) здібності (генетичний вимір); педагогічне спілкування, педагогічні спрямованість і самосвідомість, педагогічне мислення (соціально-психолого-індивідуальний вимір).

Доведено, що методологічний рівень розв’язання проблеми дослідження передбачає впровадження діяльнісного, системного, комплексного, особистісно орієнтованого, антропологічного, культурологічного, акмеологічного та компетентнісного підходів. Визначена структура готовності стала основою для обґрунтування моделі формування професійно-педагогічної готовності до розвитку математичних здібностей старшокласників.

З’ясовано, що в психолого-педагогічній літературі здібності тлумачаться як: індивідуально-психологічні особливості особистості, що виявляються у швидкості, глибині, міцності оволодіння способами і методами діяльності, у готовності до навчання; складне, багатофакторне явище, яке містить інтелектуальні й неінтелектуальні, особисті й соціальні чинники; те, що не зводиться до знань, умінь і навичок, але забезпечує швидке набуття їх, закріплення й ефективне використання на практиці. У результаті змістового аналізу психологічних досліджень обґрунтовано висновок, що під здібностями до вивчення математики розуміють індивідуально-психологічні особливості особистості, які виявляються в процесі навчально-математичної діяльності та зумовлюють продуктивність оволодіння знаннями, вміннями та навичками в галузі математики.

На основі теоретичного аналізу наукових праць з психології математичних здібностей, особливостей їх розвитку в старшому шкільному віці визначено структуру математичних здібностей старшокласників, що включає чотири основні компоненти: системотвірний, кодувально-формалізований, когнітивно-узагальнювальний, мнемічно-узагальнювальний. Доведено, що розвиток математичних здібностей у старшокласників здійснюється в процесі їхньої навчально-математичної діяльності, яка включає потребово-мотиваційний, проектувальний, конструктивний, реалізаційний і рефлексивний складові. Навчання математики має організовуватися відповідно до структури навчально-математичної діяльності у формі постановки та розв’язування різнотипних задач.

Обґрунтовано думку, що задачна система навчально-математичної діяльності старшокласників репрезентує концептуальні положення розвивальної математичної освіти, а отже, може бути подана на чотирьох рівнях змістового теоретичного узагальнення: базова задача навчальна задача навчально-теоретична задача навчально-дослідницька задача. Названі типи задач співвідносяться із зонами найближчого та актуального розвитку старшокласників як суб’єктів навчально-математичної діяльності.

У другому розділі – „Модель формування професійної готовності майбутніх учителів до розвитку математичних здібностей у старшокласниківрозроблено та обґрунтовано авторську модель; спроектовано технологію формування професійно-педагогічної готовності; виокремлено відповідні педагогічні умови, а також визначено критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної готовності.

Феномен математичних здібностей і специфіка їх розвитку зумовили необхідність розроблення концептуальної моделі формування професійно-педагогічної готовності. Основною концептуальною ідеєю слугувало положення про те, що в ході професійної підготовки майбутніх учителів створюється особистісно-розвивальне освітнє середовище, у якому актуалізуються математичні та педагогічні здібності, розвивається структурно-математичне та педагогічне мислення, активізується процес учіння. Обґрунтовано думку про формування професійно-педагогічної готовності до розвитку математичних здібностей старшокласників упродовж усього періоду навчання у ВНЗ, де реалізовується спеціально створена дидактична система.

Концептуальну модель дослідження представлено як систему, що містить складові двох ізоморфних підсистем („викладач – студент” і „вчитель – учень”), відображає педагогічні умови їх функціонування, розкриває цільовий, змістовий і процесуальний компоненти навчання як під час професійної підготовки, так і в процесі майбутньої педагогічної діяльності (рис. 1).



Згідно з прийнятою концепцією дослідження формування професійної готовності майбутніх учителів до розвитку математичних здібностей у старшокласників здійснюється в процесі реалізації розвивальної педагогічної технології: на першому етапі (1-2 курси) – у формі навчально-математичної діяльності, на другому етапі (3-4 курси) – у формі науково-математичної діяльності; третій і четвертий етапи (5 курс) передбачають навчально-педагогічну і науково-педагогічну діяльність студентів. Педагогічне проектування технології формування професійно-педагогічної готовності передбачає чотири реалізаційні етапи.



На першому етапі – (практичному, 1-2 курси) – на основі концепції розвивальної освіти вивчається систематичний курс „Елементарна математика”. Упроваджується технологія розвивального навчання математики. Процес навчального пізнання організовується у формі навчально-математичної діяльності, що забезпечує розвиток математичних здібностей студентів. За результатами підготовки майбутніх учителів створюється образ педагогічної системи, орієнтованої на розвиток математичних здібностей у старшокласників.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка