Робота виконана у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького нан україни


Наукова новизна одержаних результатів



Скачати 404,29 Kb.
Сторінка7/20
Дата конвертації25.07.2020
Розмір404,29 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень явища правомірної поведінки, що надало можливість сформулювати та обґрунтувати низку концептуальних положень, висновків і рекомендацій, які зумовлюють наукову новизну дисертаційного дослідження, а саме:

уперше:

обґрунтовано існування прямого взаємообумовленого зв’язку між правомірною, соціальною активною поведінкою (яку розглядаємо як передумову) і позитивною юридичною відповідальністю (яку розглядаємо як результат);

- надано авторську дефініцію соціально активної поведінки як усвідомленої, цілеспрямованої поведінки, що пов’язана з вільним волевиявленням суб’єкта правовідносин по забезпеченню стабільного правового порядку, правової законності, охорони та захисту прав і свобод людини, формування і розбудови активного громадянського суспільства, правової, демократичної, європейської держави;

- запропоновано авторське визначення правомірної мотивації поведінки як сукупності внутрішньо організованих правових засобів (правового світогляду, правової свідомості, правової культури, правової «переконаності» тощо), за допомогою яких забезпечується реалізація відповідних правових відносин;

- обґрунтовано положення щодо правомірної діяльності держави (внутрішній та зовнішній аспекти) в контексті інституту юридичної відповідальності держави перед громадянським суспільством та людиною;

удосконалено:

погляди на історіографічну парадигму дослідження правомірної поведінки, зокрема, щодо генезису формування критеріїв «правомірність»/«протиправність» поведінки у різних історичних епохах;

- класифікацію системи правомірної мотивації поведінки відповідно до таких критеріїв: за сферами життя (правомірне мотивування розвитку економіки, політики, соціальної сфери тощо); за видами юридичної діяльності (правомірна мотивація у правотворчості, правоохоронній діяльності, правореалізаційній діяльності тощо); за способами забезпечення прав, свобод та законних інтересів (охорона та захист прав людини, дитини, тимчасово переміщених осіб, учасників АТО тощо);

- категоріально-понятійний апарат в сфері (площині) «правомірність» поведінки, а саме: «стимулювання» та «правомірна мотивація»;

- класифікацію правомірних мотиваційних засобів: а) залежно від суб’єкта впливу: індивідуальні (впливають на свідомість і психіку індивіда) і колективні (суб’єктами впливу виступають як фізичні (соціуми, групи), так і юридичні особи); б) залежно від суб’єкта, що закріплює правомірний мотиваційний засіб в законодавстві: ті, що діють на загальнодержавному, регіональному або місцевому рівнях;

дістали подальшого розвитку:

підходи до тлумачення понять «правомірна поведінка»/»неправомірна поведінка». Неправомірну поведінку не можна розуміти лише як суто негативну за своїми характеристиками, за деяких умов вона містить також позитивні ознаки, з чого випливає, що «правомірна поведінка» і «неправомірна поведінка» мають цілком самостійне смислове навантаження;

- поняття «вид» та «тип» правомірної мотивації, де вид – це конкретний прояв процесу мотиваційного впливу на свідомість і психіку людини; тип правомірної мотивації – це характеристика певних видів правомірної мотивації, об’єднаних в одну класифікаційну групу;

- уявлення про класифікацію правової оцінки поведінки, а саме: формальні (зовнішні) – ті, що базуються на співвіднесенні (порівнянні, ідентифікації) конкретної дії з існуючими нормами; змістовні (внутрішні) – ті, що визначаються конкретно якісним, соціально-духовним станом суб’єкта (сфера правової свідомості, правової культури, правового світогляду, правової усвідомленості тощо);

- теоретичні положення, згідно яких правомірна поведінка розглядається: у широкому сенсі як така, що відповідає приписам правових норм; у вузькому – щодо галузевого спрямування; залежно від суб’єкта (правомірна індивідуальна, правомірна колективна); відповідно до форм реалізації права (правомірна поведінка в процесі дотримання, в процесі виконання, в процесі використання, в процесі застосування права);

- наукові ідеї щодо засобів мотивації правомірної поведінки, що існують не ізольовано, а разом з правовими обмеженнями як категорії, які відтворюють дуальність юридичної інформації та внутрішньо, діалектично пов’язані, взаємозабезпечують одне одного в процесі регулювання, акумулюють основні юридичні можливості у сфері інформаційно-психологічного впливу права.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка