Рів музичного мистецтва до формування аудіальної культури школярів засобами оркестрової музики



Скачати 403,85 Kb.
Сторінка3/19
Дата конвертації09.01.2020
Розмір403,85 Kb.
ТипАвтореферат
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Інновації освітньої галузі України на шляху до відповідності європейським стандартам зумовлюють увагу до формування цілісного розвитку культури та світогляду учнів. Відповідно до зазначеного пріоритету, формування інтегральної компетентності майбутніх учителів набуває особливого значення. Нормативну базу до розв’язання сформульованої вище проблеми становлять актуальні політичні документи, а саме: Закони України «Про освіту» (2017) та «Про вищу освіту» (2014), Концепція «Нова українська школа» (2016) та деякі інші. Найважливіші позиції означених документів є співзвучними зі стратегією розвитку освіти Китаю, що відображена в документі «Довгострокова програма КНР з реформ і розвитку освіти на 2010–2020 рр.». Провідні ідеї названих документів мають своє відображення й у мистецькій освіті, зокрема в підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва до формування музичної культури та художнього світогляду школярів як цілісного феномену.

Якісне сприймання музики, вміння її слухати, відчувати та розуміти символічно-акустичну звукову інформацію, властиву цьому виду мистецтва, уможливлює формування в особистості відповідного ставлення до розмаїття звукового ландшафту довкілля, до соціокультурного звукового простору, що збагачує її духовний світ, культуру та розширює світогляд (Т. Адарно, Б. Асафьєв, В. Гавер (W. Gaver), І. Зязюн, Д. Кабалевський, Г. Костюк, Лінь Хай, Л. Масол, Є. Назайкінський, Є. Проворова, Б. Піяновськи (B. Pijanowski), О. Ростовський, О. Рудницька, А. Сохор, Б. Яворський та ін.). Отже, досліджуваний аспект є предметом вивчення як у контексті музикознавства, музичної соціології, так і музичної педагогіки.

У дослідженнях науковців із питань фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва суттєву увагу приділено проблемі готовності означених фахівців до формування у школярів здатності чути музику та звукове середовище, розуміти їх зв’язок через складний, синтезований конгломерат уявлень, асоціацій, образного мислення, тембрального слуху (Бай Бінь, Н. Батюк, Лі Ює, О. Лобова, О. Реброва та ін.). Учені вказують на важливість формування музичної культури, підкреслюючи феномени музичного сприйняття, слухової уваги як школярів (І. Барвінок, В. Бєлобородова, Н. Бергер, О. Грисюк, Д. Кірнарська, О. Лобова, С. Миколінська, Г. Рігіна, Г. Ципін та ін.), так і майбутніх учителів музичного мистецтва, розуміючи під тим їх відповідну компетентність до формування такої культури (Т. Жигінас, О. Кузнецова, Н. Овчаренко, С. Радченко, Цзан Юеці, Чжу Цзюньцяо), зокрема в умовах багаторівневої освіти (О. Єременко, А. Козир, Н. Попович та ін.). Водночас, у науковому тезаурусі застосовуються такі поняття, як «культура музичного сприйняття» (О. Сердюк, О. Рудницька), «музично-слухацька культура», «культура слухання» (Т. Бессонова, Є. Проворова, Цзан Юєці, Ф. Лердал (F. Lerdahl), так і «аудіальна культура» (С. Казакова, К. Кокс (C. Cox), Д. Уорнер (D. Warner), «сучасний аудіоландшафт» (Л. Руссоло (L. Russolo), Х. Зеттл (H. Zettl), що певним чином розширює уявлення до сприйняття звукового простору (О. Віточ (О. Vitouch), О. Таганов), «звукового ландшафту» (T. Батлер (Т. Butler), Б. Труакс (B.Truax).



Аудіальні процеси є важливими для педагогічної практики з різних дисциплін, де інформація сприймається на слух, зокрема її часто використовують у лінгвістиці (І. Гальперін, І. Зимня, Ю. Юденко та ін.), у контексті комунікації (С. Жигалко, Н. Тарасова), полікультурного діалогу в мистецтві (О. Устименко-Косоріч, Г. Ніколаї, О. Реброва). Психологічні та фізіологічні аспекти аудіальних процесів представлені в доробках таких учених, як М. Гарбузов, Г. Гельмгольц, О. Костюченко, Дж. Кендалл (G. Kendall) В. Мартенс (W. Martens), Х. Фастл (H. Fastl); вони вказують на їх зв’язок зі слухацькою культурою, мають звукотерапевтичний ефект (Г. Апанасенко, Г.-Г. Декер-Фойгт, Б. Кіндратюк, В. Петрушин, Л. Побережна, С. Шушарджан) та спрямовують стратегію досліджень на використання детермінант аудіальних процесів і культури сприйняття музики, або музично-слухової культури як крос-модальний феномен (Б. Вайнс (B. Vines), К. Вандерлей (C. Wanderley), К. Крумхансл (C. Krumhansl), Ю. Хаймердінгер (J. Heimerdinger)).

Потужним педагогічним потенціалом у формуванні аудіальної культури особистості є симфонічна музика, яка володіє багатотембральним ресурсом і здатна портретувати розмаїті звуко-акустичні явища (М. Остін (M. Austin). Використання симфонічної музики в транскрипції народних жанрів (Ло Шиї), сучасних естрадних жанрів, популярних саундтреків із відомих фільмів та мюзиклів приваблює школярів і молодь, що доведено затребуваністю концертних проектів такого характеру.

Доцільність вивчення проблеми підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до формування аудіальної культури школярів підтверджується потребою в розв’язанні суперечностей між:

  • актуальністю проблеми формування цілісного світогляду особистості та відсутністю визначеної феноменології аудіальної культури, яка забезпечує аудіальний модус світосприйняття в його проекції на музичну освіту;

  • нагальною потребою в підготовленості бакалаврів музичного мистецтва до формування аудіальної культури школярів та відсутністю методики її формування на основі звукотембрального й акустичного потенціалу оркестрової музики;

  • необхідністю підготовленості бакалаврів музичного мистецтва до формування аудіальної культури школярів та відсутністю визначених критеріїв їх оцінювання.

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість, наявність визначених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Методика підготовки бакалаврів музичного мистецтва до формування аудіальної культури школярів засобами оркестрової музики».




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка