Рассказова О.І., док пед н., проф



Скачати 196,5 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації27.03.2020
Розмір196,5 Kb.
ТипРассказ
  1   2

Рассказова О.І., док. пед. н., проф.,

Чернецька Ю.І., канд. пед. н., доцент,

Онипченко О. І. канд. пед. наук доцент

Комунальний заклад



«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради


Гендерний аудит освІтнього середовища педагогічного ВНЗ як інноваційна форма імплементації

гендерного компонента у вищу освіту
Актуальність звернення до гендерної проблематики в умовах реформування вищої освіти в Україні визначається законодавчим закріпленням необхідності зміни гендерних пріоритетів у сучасному житті, науковим обґрунтуванням та отриманням позитивного педагогічного досвіду щодо впровадження принципу гендерної рівності в підготовку майбутніх фахівців та виховання молодого покоління в цілому.

Продовжуючи розпочатий європейськими країнами курс впровадження гендерної рівності (Декларація Комітету Міністрів Ради Європи «Про рівноправність жінок та чоловіків», 1988 р.), слід зазначити, що в Україні теж спостерігається посилення уваги держави до пошуку шляхів реалізації гендерної політики. Зокрема, нормативно-правовим підґрунтям для реалізації цього напряму став Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2006 р.), Наказ № 839 від 10.09.2009 року Міністерства освіти і науки України «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіту».

Необхідність врахування ґендерного підходу при підготовці майбутніх педагогів проголошена в роботах Н. Гендерник, Т. Голованової, С. Гришак, Т. Дороніної, Т. Ісаєвої, С. Матюшкової, О. Кікінежді, М. Полив’яної, Ю. Савельєвої, Н. Світайло, С. Харченка, О. Шнирової, Л. Шолохової та інших вчених. Аналіз їхніх досліджень переконує, що сучасній вищій освіті потрібна система науково-практичної допомоги вчителям, викладачам і студентам щодо впровадження ідей ґендерної рівності в освітній процес.

Вивчення теоретичних праць та досвіду гендерної освіти студентів педагогічних ВНЗ переконує, що вирішення різноманітних проблем, пов’язаних із збагаченням вищої педагогічної освіти питаннями ґендерної проблематики, формування в майбутніх педагогів ґендерної культури має базуватися на об’єктивному вивченні освітнього середовища ВНЗ на предмет оцінки рівня запровадження у ньому принципів гендерної рівності. Підкреслимо необхідність вирішення цього питання, посилаючись на висвітлену в науковій літературі думку, що гендерні відносини, які існують у суспільстві, є відображенням процесу зростання гендерної свідомості молоді, важливим чинником формування якої є система освіти. Однією з важливих функцій цього соціального інституту є передача та поширення знань, системи норм і цінностей суспільного життя; саме через систему освіти можливо і необхідно закладати основи гендерних перетворень суспільства [1].

У зв’язку із зазначеним, особливої актуальності набуває питання дослідження можливостей імплементації гендерного компонента у вищу освіту, одним із дієвих шляхів якого є гендерний аудит – комплексна оцінка рівня та визначення можливостей ВНЗ щодо забезпечення реалізації державної гендерної політики в освітньому процесі.

Поняття «гендерний аудит» (Gender audit) є досить новим у сучасній вітчизняній науці, а особливо в освітній галузі. Його вживання започатковано в опублікованому в 2007 р. «Керівництві з проведення ґендерного аудиту» Міжнародної організації праці, яка проводить курс на реалізацію основних принципів та прав жінок і чоловіків у сфері праці. В опублікованих матеріалах детально висвітлені питання планування, підготовки та проведення ґендерного аудиту, його мета та завдання, цільова аудиторія проведення ґендерного аудиту; надані основні рекомендації для організаторів ґендерного аудиту. Гендерний аудит будь-якого закладу, установи, організації визначено як інструмент та процес, який дозволяє встановити проблеми щодо дотримання гендерної рівності, рекомендує методи вирішення цих проблем, фіксує позитивний досвід у досягненні гендерної рівності.

Основи гендерного аудиту ВНЗ розроблялися Всеукраїнською мережею осередків гендерної освіти [2]; до розробки методики проведення аудиту долучилися сучасні дослідниці Т. Дороніна, Т. Ісаєва, Т. Коробкина, О. Малахова, О. Рассказова, Ю. Савельєва, Н. Несвітайло та ін. Наголосимо, що при обґрунтуванні основної ідеї гендерного аудиту увага акцентувалася, перш за все, не на контролюючій, а на розвивальній функції освітнього середовища, як обов’язкові його складові було визначено не лише аналіз документів, опитування та співбесіди, а й спеціальні навчальні семінари, тренінги, консультації, які необхідно проводити для керівного складу, основних працівників, технічного персоналу вищого закладу освіти.

В рамках пілотного запровадження методики гендерного аудиту у ВНЗ у 2015 році силами працівниць Центру гендерної освіти Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради було проведено гендерний аудит серед викладачів/викладачок і студентів/студенток, який полягав, зокрема, у встановленні рівня готовності закладу до запровадження гендерних підходів в освіту.

Основними методами проведення гендерного аудиту в академії були: аналіз документів; анкетування працівників; спостереження; співбесіди; проведення семінарів; підготовка звіту та рекомендацій; корегування різних складових освітнього процесу.

Аналізуючи діяльність закладу в цілому, відзначимо, що Харківська гуманітарно-педагогічна академія – один із найстаріших навчальних педагогічних закладів України. Історія навчального закладу розпочалася в жовтні 1920 року, коли рішенням Ради Народних Комісарів України в Харкові було відкрито професійно-педагогічну школу.

Рішенням колегії Міністерства освіти України від 26.05.1993 р. педагогічному училищу надано статус педагогічного коледжу – вищого навчального закладу 2-ого рівня акредитації, а 2004 року розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 21 жовтня 2004 року № 424 коледж реорганізовано у вищий навчальний заклад – Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, у структурі якого залишився Педагогічний коледж як невідокремлений структурний підрозділ ВНЗ.

Рішенням VІ сесії VІ скликання Харківської обласної ради від 16.06.2011 року № 197- VІ змінено тип та перейменовано Харківський гуманітарно-педагогічний інститут у Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, структурними підрозділами якої є: Харківський коледж, Красноградський коледж, Балаклійська філія. Академія є закладом комунальної форми власності, що підпорядковується Харківській обласній раді, здійснює ступеневу підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, спеціаліста та освітніми ступенями бакалавра і магістра.

Активний розвиток навчального закладу багато в чому пояснюється тим, що з 1992 року його очолює активна освітянка, лідерка та громадська діячка – Пономарьова Галина Федорівна, заслужений працівник народної освіти України, академік Міжнародної академії наук педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, професорка, нагороджена відзнакою Президента України «Орден княгині Ольги» ІІІ та ІІ ступенів, Почесною грамотою Верховної Ради України, медаллю «Ветеран праці», нагрудними знаками «Відмінник народної освіти УРСР», «А.С.Макаренко», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, Харківської обласної державної адміністрації і Харківської обласної ради, відзнаками «Патріот Вітчизни» та «Трудова слава», почесною нагородою «Зірка пошани ІІІ ступеня» Міжнародної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття», в рамках Всеукраїнської програми «Золоті Руки Країни» присвоєно почесне звання «Взірець професіоналізму» з врученням срібного ордена; 2014 року ректорові присвоєно почесне звання «Почесний громадянин Харківської області».

Сьогодні в академії функціонують 17 кафедр, що здійснюють науково-методичну роботу на 5 факультетах: факультет початкової освіти; факультет дошкільної та корекційної освіти; факультет іноземної філології та музичного мистецтва; факультет педагогічної освіти та факультет фізичного виховання.

Підготовка фахівців здійснюється за 9 спеціальностями: початкова освіта (учитель початкової школи); дошкільна освіта (вихователь дітей дошкільного віку); музичне мистецтво (учитель музичного мистецтва); мова та література (англійська) (учитель англійської мови); фізичне виховання (учитель фізичної культури); інформатика (учитель інформатики); соціальна педагогіка (соціальний педагог); соціальна робота (соціальний працівник); корекційна освіта (дефектолог. Вихователь дітей із вадами психофізичного розвитку).

Сьогодні в академії навчається 2679 студентів, з них: за денною формою – 1941(з яких 1656 –жінки, 285 – чоловіки), за заочною формою навчання 738 (з яких 693 – жінки, 45 – чоловіки).

Характеризуючи умови навчання студенів в академії, відзначимо, що навчальний заклад має міцну навчально-матеріальну базу. Навчально-виховний процес забезпечують 194 навчальних приміщення, з них: 154 аудиторії для групових занять, 40 аудиторій для індивідуальних занять музикою, хоровий клас, конференц-зала, навчально-науковий центр. У розпорядженні студентів бібліотека з чотирма абонементами, 4 читальні зали, 5 книгосховищ. Бібліотека академії нараховує понад 250 тисяч примірників наукової, методичної, художньої літератури, має достатню кількість періодичних фахових видань. Академія має 4 спортивних та 3 актових зали, 3 тренажерні та 3 зали для занять ритмікою і хореографією, 3 гімнастичні зали, 2 зали для занять з аеробіки, 4 спортмайданчики, 2 спортивно-оздоровчих комплекси з необхідним обладнанням, 3 медпункти.

В академії є всі необхідні умови для інформатизації навчального процесу: створено комп’ютерний центр з мережевим обладнанням і доступом до INTERNET, як у навчальних кабінетах, бібліотеках, так і в гуртожитку. Студенти і викладачі користуються INTERNET безкоштовно.

Академія має 2 їдальні і 2 буфети, які знаходяться на балансі навчального закладу. Студенти забезпечені місцями для проживання в гуртожитку, соціально-побутові умови відповідають усім санітарним нормам проживання в гуртожитку. На кожному поверсі є кімнати, де можна проводити самопідготовку, вечори, зустрічі, лекції тощо.

Навчальний процес достатньо забезпечений обладнанням, приладами, інструментами та матеріалами відповідно до вимог робочих навчальних планів і програм навчальних дисциплін. Для проведення занять зі студентами використовується сучасна навчально-матеріальна база: лекційні аудиторії з сучасним устаткуванням, комп’ютерні класи, спортивна база. Спортивний майданчик включає бігові доріжки на 60 м, 100 м, 500 м, 1000 м, ями для стрибків у висоту і довжину, зони для метання, майданчики для ігор з баскетболу, волейболу, футболу, гандболу. Навчальні заняття забезпечені необхідною кількістю інвентарю та спортивного обладнання.

Під час проходження всіх видів педагогічної практики академія використовує навчальні площі, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення шкіл і дошкільних закладів, соціальних служб міста відповідно до договорів про співпрацю.

Академія орендує басейн ТОВ «Спортивний клуб «Кондиціонер» м. Харкова. Одним з пріоритетних шляхів розвитку матеріальної бази є будівництво спортивного модуля.

У напрямі гендерних досліджень відзначити роботу кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, яку очолює докторка педагогічних наук, професорка Рассказова Ольга Ігорівна. На кафедрі працює 24 висококваліфікованих викладачі, серед яких 2 доктори наук – жінки, 1 доктор наук – чоловік; 9 кандидатів наук – жінки.

Кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи забезпечує викладання понад 50-ти фахових дисциплін. Велика увага приділяється формуванню гендерних знань студентів та навичок щодо впровадження їх у практичну діяльність під час керування різними видами педагогічної практики. Викладачами кафедри ведуться такі навчальні курси, як «Гендерна політика в Україні», «Методика гендерної освіти» тощо; зміст програм навчальних дисциплін підготовки соціальних педагогів та соціальних працівників збагачується питаннями та темами з гендерної проблематики.

Систематичне проходження всіма викладачами та викладачками підвищення кваліфікації у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації, участь у тренінгах та семінарах з гендерної проблематики забезпечують зростання їхнього професіоналізму і компетентності, зокрема й у гендерних питаннях, ознайомлення з новітніми технологіями навчання та сучасним передовим досвідом.

Науково-методична робота викладачів/викладачок кафедри здійснюється в межах наукової теми кафедри «Удосконалення процесу підготовки студентів-майбутніх соціальних педагогів у вищому навчальному закладі» й у русі діяльності Центру гендерної освіти академії.

Центр гендерної освіти організовано на базі академії у вересні 2009 року; його діяльність спрямована на вирішення соціально-педагогічних проблем, пов’язаних з гендерною нерівністю в суспільстві, насиллям у сім'ї, захистом прав та інтересів дітей та молоді.

Центр виконує такі основні функції: розробляє силами педагогічного персоналу та кураторів груп перспективні напрями та конкретні плани просвітницької та волонтерської діяльності на рік; забезпечує координацію і комплексне проведення наукових досліджень у співпраці з іншими науковими установами (організаціями), закладами освіти, соціальними службами тощо; організовує упровадження наукових розробок в освітню практику навчально-виховних закладів.

Щорічно викладачами/викладачками кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи публікується близько 50 наукових статей та тез доповідей, багато з них присвячені гендерній проблематиці, 5-7 методичних рекомендацій та навчально-методичних посібників, випускаються монографії та підручники, де зачіпаються питання гендерного виховання молодого покоління, профілактики гендерної дискримінації, проводяться наукові дослідження, результатами яких стає успішний захист дисертацій. Викладачі/викладачки – постійні учасники і переможці обласних конкурсів «Вища школа Харківщини – кращі імена», виставок, виставок-ярмарок, фестивалів, Всеукраїнських, міжвузівських, обласних науково-методичних конференцій, семінарів, у тому числі присвячених проблемам встановлення гендерної рівності, зустрічей Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти.

У процесі проведення гендерного аудиту було встановлено, що до навчально-дослідної та науково-дослідницької діяльність в галузі гендерних досліджень активно залучаються студенти академії: під керівництвом педагогів кафедри вони виконують курсові та дипломні роботи з гендерної проблематики, працюють над науково-практичними розробками щодо профілактики торгівлі людьми, превенції насилля в родині, формування відповідального материнства та батьківства в молоді, гендерної освіти учнів/учениць ЗОШ тощо. Під керівництвом педагогів кафедри проводяться звітні студентські науково-практичні конференції та конкурси кращих науково-дослідних робіт з гендерної проблематики. Переможці беруть участь у міських, регіональних та всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт.

В академії склалася і стабільно працює система виховної роботи, яка на засадах гендерної рівності стимулює професіоналізм студентів, розкриває їхні потенційні творчі можливості. Створюються умови для самореалізації студентів через прилучення їх до студентського самоврядування.

Належну увагу викладачі кафедри приділяють організації наукової праці та волонтерської діяльності студентів, підвищенню їхнього рівня знань, практичних умінь та навичок роботи з різними категоріями населення, формуванню громадянської самосвідомості через залучення до волонтерської діяльності; сприяють самооцінці результатів праці, педагогічній культурі майбутніх соціальних педагогів. З цією метою організовані гуртки «Крок», «Професійне здоров’я», «Підтримка», «Школа волонтера», «Форум-театр» та інші.

Гурток «Професійне здоров’я» сприяє формуванню навичок запобігання професійного вигорання в майбутній діяльності працівників соціальної сфери та виробленню умінь ефективної організації власної навчальної роботи студентів; студентське наукове товариство «Крок» підвищує рівень науково-дослідної роботи студентів із написання тез, статей, конкурсних робіт; гурток «Підтримка» за участі майбутніх соціальних педагогів надає допомогу багатодітним родинам, особам похилого віку, вимушеним переселенця, дітям-сиротам та інвалідам, його члени беруть участь у розробці та реалізації волонтерських соціальних проектів; гурток «Школа волонтера» здійснює волонтерську допомогу різним категоріям населення, співпрацює з благодійним фондами та громадськими організаціями; в гуртку «Форум-театр» студенти проводять заходи з профілактики негативних соціально-педагогічних явищ у театралізованій формі.

Студенти активно залучаються до роботи студентського наукового товариства «Крок». Під керівництвом викладачів вони є постійними активними учасниками науково-практичних конференцій, веб-конференцій, педагогічних читань, науково-методичних семінарів, тренінгів, «круглих столів», творчих зустрічей, конкурсів творчих робіт серед студентів різних ВНЗ.

Незважаючи на зазначений позитивний досвід діяльності викладачів кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, під час аудиту було виявлено низку проблем в питанні обізнаності викладачів академії в цілому щодо питань запровадження гендерного підходу в освіту. Для уточнення стану питання, на кафедрах «Соціальної педагогіки та соціальної роботи» (22 респонденти, серед яких 20 жінок та 2 чоловіки), «Інформатики» (10 респондентів: 7 жінок та 3 чоловіки) та «Фізичного виховання» (10 респондентів: 3 жінки та 7 чоловіків) проводилося анкетування серед викладачів/викладачок за розробленою колективом авторів (Н. Несвітайло, Ю. Савельєва та ін.) спеціальною анкетою. Названа вибірка була обумовлена співвідношенням викладачів та викладачок кафедр різних спеціальностей, на яких викладацький склад представлений у різному гендерному співвідношенні.

Слід зазначити, що при анкетуванні серед викладачів названих вище кафедр найбільш показовим виявилися відповіді респондентів на питання анкети («Чоловік – ефективний керівник, а жінка – виконавець»?). Причому, проводячи опитування, ми намагалися з’ясувати причини ставлення респондентів до даного твердження, задля чого проводили з викладачами розгорнуті бесіди щодо обізнаності з гендерної проблематики, спостерігали за особливостями професійного спілкування викладачів як поміж собою, так і зі студентами.

Так, серед опитаних викладачів кафедри «Соціальної педагогіки та соціальної роботи» відповіді на зазначене питання розподілилися таким чином:





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка