Районний науково-методичний центр


Практична значимість учнівського самоврядування в нашій школі



Pdf просмотр
Сторінка7/39
Дата конвертації27.03.2020
Розмір1,71 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   39
Практична значимість учнівського самоврядування в нашій школі
полягає в:

розвитку активної особистості через роботу учнівського самоврядування;


7

відродженні кращих вітчизняних традицій благодійності;

вихованні патріотизму, доброти, чуйності, співчуття;

вихованні у учнів активної життєвої позиції;

навчанні учнів приймати самостійні рішення;

активній участі в організації шкільного життя, розвитку таких рис, як відповідальність, самостійність, прагнення до творчості та виявлення ініціативи.

участі школярів у соціальному житті яка призводить до зменшення кризових явищ у молодіжному середовищі.
Сьогодні учнівське самоврядування я розглядаю як форму творчої співпраці вчителів і учнів, як спосіб виявлення організаторських та виконавських здібностей і можливостей учнів у різних видах діяльності, спілкування та відносин, як один з методів формування в колективі громадської думки та вироблення управлінських навичок і вмінь.
Одна з найважливіших функцій для здійснення управлінської діяльності—уміння виробляти і приймати рішення.
Для старшокласників дуже важливо привчатися до прийняття самостійних рішень. І в цьому допомагає налагоджена робота в органах учнівського самоврядування школи.
Люди, наділені владою, передають її кому-небудь за власним вибором.
Ця схема мною була використана як тренінгова стратегія для представницької демократії (систематично давати дітям можливість успішно виконувати важливі і відповідальні завдання).

випадковий вибір
має цінність, оскільки дає можливість кожній дитині за принципом ротації отримати різноманітний досвід, а не «фіксуватися» в одній справі.

пряма демократія
—рішення приймається кожним на засадах голосування більшістю голосів (проста більшість, 2/3 голосів тощо).

представницька демократія
— обрання представників під час голосування більшістю голосів. Застосовується тоді, коли дітей дуже багато, щоб зробити


8 прийняття рішення легшим і більш контрольованим з боку дорослих
(старших).

консенсус
— не значить, що кожен повинен повністю погодитися з пропозицією, а значить, що кожен може прийняти цю пропозицію після того, як вислухав кожну думку.
Ця схема запобігає елементам змагання у процесі прийняття рішень, але її не можна використовувати занадто часто, особливо, щоб настояти на рішенні
(пропозиції) дорослих (керівників).
Формуючи можливості участі старшокласників у процесі прийняття рішень, необхідно звернути особливу увагу на розвиток розуміння ними поваги прав і думки інших осіб, взаємозв'язок прав і обов'язків особи.
Багато у чому формування бажання і здатності старшокласників брати участь у процесі прийняття рішень залежить від ролі, яку відіграють дорослі з їх оточення, а також від самого досвіду участі.
Весь процес вироблення рішень здійснюється шляхом управлінських операцій, основу яких становить системний аналіз. Він складається із збору та аналізу інформації про суб'єкт і об'єкт управління, підготовки варіантів рішень і відбору кращих, прийняття їх органами самоврядування.
Щоб рішення було діловим, потрібно додержуватися таких правил його вироблення.
Прийняття і вироблення рішення починається із доручення. Враховуючи вік дітей і те, що постійні доручення їм просто швидко набридають, необхідно їх часто змінювати і чергувати. Необхідно, щоб учні проходили школу оволо- діння організаторськими навичками: сьогодні — організатор, лідер, ведучий, завтра — виконавець.
Доручення слід розподіляти з урахуванням індивідуальних здібностей і можливостей старшокласників.
Розподіл доручень дає можливість кожному протягом року взяти участь у розробці, проведенні та аналізі кількох творчих справ, що створює умови для реалізації і розвитку організаторських здібностей, формування умінь і навичок


9 вироблення і прийняття рішень.
Розвивати уміння і навички прийняття рішень слід поетапно:
1. Період підготовки до участі у виробленні і прийнятті рішень.
2. Період індивідуальних разових громадських доручень по розробці і проведенню конкретних пропозицій.
3. Етап вироблення уміння аналізувати.
4. Період відпрацювання взаємодії виборних органів у виробленні і прийнятті управлінського рішення.
5. Період активного оволодіння функціями самоврядування.
6. Етап реалізації організаторських і виконавських здібностей та можливостей в усіх сферах життя школи й учнівського самоврядування.
На цьому етапі найбільш повного розвитку дістають такі уміння, як:
• планування роботи;
• обробка управлінської інформації;
• контроль за ходом виконання рішень;
• визначення сфери дій;
• розуміння і пояснення ділових ситуацій;
• перебудова роботи в ситуаціях, що змінюються;
• зіставлення результатів з вихідною заданою метою;
• обґрунтування необхідності рішення, яке приймається;
• аналіз перешкод, що виникають у процесі роботи;
• пошук шляхів їх усунення;
• виділення і точне формулювання конкретної управлінської ситуації;
• пошук способів розв'язання управлінських ситуацій;
• обґрунтований вибір методу і організаційної форми для розв'язання конкретного завдання і виконання прийнятого рішення;
• зіставлення власного варіанта рішення з іншими;
• налагодження ділових контактів учнів на основі спільних справ;
• відповідальність за рішення, яке приймається.
Як майбутні повноправні громадяни, старшокласники потребують


10 стимулюючої участі у соціальному житті для розвитку їх самоповаги і соціальної компетентності. Участь старшокласників у соціальному житті призводить до зменшення кількості і глибини кризових явищ у молодіжному середовищі, в той час, як нестача соціального досвіду призводить до проблем психологічного розвитку і поведінки старшокласників.
Радою старшокласників запропоновані і втілюються у життя різноманітні форми і методи роботи: засідання, зустрічі за круглим столом, конференції, засідання у класах, рейди-перевірки, випуск газет, блискавок, інформаційних вісників, проведення різних свят, конкурсів, змагань, що сприяють активізації шкільного життя, зацікавленості учнів справами колективу.
При Раді старшокласників працюють клуби за інтересами « Пошук»,
«Школа ДоброТи», клуб «КВК”, « ЮІД в дії».
Засідання шкільного активу відбуваються 1 – 2 рази на місяць, а бо за потребою.

Каталог: wp-content -> uploads


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   39


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка