Психологічні особливості використання народного фольклору в роботі з дошкільниками у процесі розвитку їх екологічних уявлень



Скачати 111,39 Kb.
Сторінка1/6
Дата конвертації23.03.2020
Розмір111,39 Kb.
  1   2   3   4   5   6


60 

 

Лупійко Л.В.  



 

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ 

НАРОДНОГО ФОЛЬКЛОРУ В РОБОТІ З 

ДОШКІЛЬНИКАМИ У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ЇХ 

ЕКОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ 

 

Анотація.  У  статті  розкриваються  психологічні 

особливості використання народних природознавчих традицій у 

навчально-виховному процесі дошкільних закладів, акцентується 

увага на необхідності та можливості застосування зазначених 

традицій  для  розвитку  екологічних  уявлень  старших 

дошкільників.  

Ключові  слова:  старший  дошкільний  вік,  народні 

природознавчі  традиції,  український  народний  фольклор, 

екологічні уявлення. 

 

Сьогодні  питання  розвитку  екологічних  уявлень 



дітей  старшого  дошкільного  віку  залишається  актуальним 

у  зв’язку  з  необхідністю  формування  у  підростаючої 

особистості  екологічної  свідомості  та  відповідальності. 

Однією  з  важливих  умов  розвитку  екологічних  уявлень 

дітей  старшого  дошкільного  віку  є  поступове  підведення 

до  розуміння  зв'язків  і

 

залежностей  в  природі:  рослини  та 



тварини  є  живими  істотами,  які  вимагають  певних  умов 

життя – задоволення потреби в повітрі, їжі, воді тощо.  

На думку психологів та педагогів (Л.А. Венгер, Л.І. 

Зайцева,  О.В.  Запорожець,  С.М.  Ніколаєва,  Г.С.  Марочко, 

М.М.  Подд’яков,  Л.І.  Пономарьова,  З.П.  Плохій,  О.Ю. 

Тютюнник, та ін.), старший дошкільний вік – період, коли 

діти  вчаться  не  тільки  сприймати  зовнішні  ознаки  та 

властивості  об’єктів  природи,  вони  також  спроможні 

пізнавати  існуючі  в  ній  взаємозв’язки.  Важливим 

моментом є усвідомлення зовнішніх зв’язків між об’єктами 

природи та розкриття внутрішніх особливостей та зв’язків, 



61 

 

які 



приховані 

від 


безпосереднього 

сприйняття. 

Ознайомлення  дошкільників  із  зв’язками  та  залежностями 

у  природі  має  важливе  значення  для  розумового  розвитку 

особистості, 

оскільки 

діти 

вчаться 


аналізувати, 

узагальнювати, систематизувати, робити висновки. Завдяки 

цьому  у  старших  дошкільників  розвиваються  пізнавальні 

процеси  (пам'ять,  мислення,  уява),  мовлення;  виникає 

бажання вивчати навколишній світ. Вчені також дійшли до 

висновків, що уявлення про зв’язки та залежності в природі 

найбільш  міцно  засвоюються  шляхом  наочного  показу  і 

пояснення. 

У 

процесі 


розвитку 

екологічних 

уявлень 

дошкільників,  формування  їх  екологічної  культури 

застосовують  такі  засоби  та  методи:  читання  художньої 

літератури,  використання  наочності,  пошуково-дослідна 

діяльність  тощо.  Як  один  із  засобів  розвитку  екологічних 

уявлень 


старших 

дошкільників 

пропонуємо 

використовувати  у  навчально-виховному  процесі  народні 

природознавчі  традиції.  Педагоги  В.І.  Скутіна  та  Л.М. 

Різник вважають, що завдяки вивченню цих традицій діти 

зможуть 

краще 


засвоїти 

народознавчий 

матеріал 

природоохоронного  змісту,  який  містить  інформацію  про 

необхідність  збереження  навколишнього  природного 

середовища. 

У народних природознавчих традиціях завуальовані 

зв’язки  та  залежності  в  природі,  їх  розкриття  завдяки 

пошуковій  роботі  дозволяє  розвивати  у  старших 

дошкільників  спостережливість,  увагу,  мислення,  пам'ять, 

творчу  уяву  тощо.  Важливим  моментом  у  розвитку 

екологічних уявлень є саме вміння дошкільників знаходити 

та розуміти зв’язки та залежності у природі.  

Питанню  використання  народних  природознавчих 

традицій  в  екологічному  вихованні  школярів  приділяли 

увагу  педагоги  В.І. Скутіна  та  Л.М. Різник.  Проте  не 




62 

 

досліджувалось  питання  ознайомлення  дошкільників  з 



народними  природознавчими  традиціями  та  не  означені 

психологічні особливості використання цих традицій. Саме 

тому,  метою  нашої  статті  є  розкриття  психологічних 

особливостей  використання  народних  природознавчих 

традицій  у  розвитку  екологічних  уявлень  старших 

дошкільників. 

Завдання 

статті: 


обґрунтувати 

необхідність 

використання  народознавчого  матеріалу  в  роботі  з 

дошкільниками  з  розвитку  екологічних  уявлень;  розкрити 

методику 

використання 

народних 

природознавчих 

традицій  у  навчально-виховному  процесі  в  дошкільному 

закладі. 

Старші дошкільники ознайомлюються з оточуючою 

природою  безпосередньо  під  час  спостережень  та 

практичної  (трудової)  діяльності  в  природі.  Перш  за  все 

діти  сприймають  предмети  найближчого  оточення  і 

взаємодіють  з  ними.  Також  предметом  пізнання  є  зв'язок 

об’єктів живої природи з навколишнім середовищем. Серед 

різноманітності  взаємозв’язків  у  природі  найбільш 

доступними  для  сприймання  дошкільникам  є  ті,  які 

пов’язані  з  харчуванням  і  пересуванням  тварин,  зі 

способами їх життєіснування в різні пори року.  

У  сімейній  педагогіці  українців  поняття  «природа» 

включало  й  саму  дитину  як  невід’ємну  її  частку,  а 

виховання  дітей  здійснювалось  у  відповідності  з 

об’єктивними  законами  природи.  Природовідповідність 

полягала  не  лише  у  врахуванні  вікових  та  індивідуально-

психологічних  особливостей  дітей,  а  й  у  широкому 

використанні  засобів  природи  з  метою  розумового, 

морального, 

трудового, 

естетичного 

та 

фізичного 



виховання  у  процесі  безпосереднього  контакту  з 

навколишнім середовищем. 




63 

 

З 



метою 

прискорення 

інтелектуального 

та 


духовного  розвитку  дитини  в  народній  педагогічній 

практиці  широко  використовували  різноманітні  жанри 

дитячого  фольклору  колискові,  потішки,  забавлянки, 

завдяки  яким  відбувався  розвиток  мислення,  мови;  уваги, 

пам'яті,  уяви  дітей,  тим  самим  створювалися  передумови 

для  їх  подальшого  розвитку  [3].  Такий  фольклор 

виконували діти. Вони могли почути його від дорослих або 

ж складати самостійно. 

На  думку  М.В. Осоріної,  «фольклорні  тексти 

підходять  дітям  тому,  що  вони  прості.  У  свідомості 

дорослих  ототожнюється  народне,  просте  і  дитяче.  Але 

сутність  не  у  зовнішній  простоті.  Психологічне  значення 

цих  текстів  пов’язане  з  їх  своєрідною  магічною  силою. 

Фольклорні образи незвичайно місткі, а словесні формули 

недарма  схожі  на  заклинання.  Вони  легко  проникають  в 

самі глибини душі, в її безсвідомі шари, тому що говорять 

на  їх  мові.  Говорять  про  найголовніше  для  орієнтації  цієї 

душі  в  земному  житті,  про  те,  що  кристалізувалось  в 

материнському  фольклорі  з  великого  душевного  досвіду 

багатьох поколінь людей, котрі колись також вчились жити 

на світі» [3, с. 24]. 

Люди 


завжди 

«звертались» 

до 

природи, 



спостерігали  за  її  змінами,  у  спілкуванні  та  діяльності 

використовували  рослинні  і  тваринні  символи.  Про 

природні  об’єкти  та  явища  складали  пісні,  розповіді, 

легенди,  народні  вірування,  прислів’я  тощо.  Як  зазначив 

В.О. Скребець,  актив  історичної  народної  мудрості 

представляє інтерес не тільки як історична пам’ятка, але й 

як  матеріал  для  вивчення  народного  екологічного 

мислення, екологічного світосприйняття [5]. 

Із 

теоретичного 



аналізу 

поняття 


«народні 

природознавчі  традиції»  різних  вчених  (В.І. Скутіної, 

Л.М. Різник  та  ін.)  бачимо,  що  до  них  належить:  усна 



64 

 

народна творчість, народний календар, свята, обряди тощо. 



В  роботі  зі  старшими  дошкільниками  з  розвитку 

екологічних  уявлень  ми  пропонуємо  використовувати 

фольклорні  твори  (загадки,  прислів’я,  приказки,  потішки 

тощо),  різноманітний  народознавчий  досвід  (сценарії 

обрядових  свят,  прикмети,  легенди  та  ін.),  в  якому 

відображається бережливе ставлення до природи. 

При  цьому  необхідно  звертати  увагу  дошкільників 

на  такі  народні  традиції,  в  яких  головний  мотив 

спрямований  на  збереження  природи,  зокрема  бережливе 

ставлення  до  землі,  води,  рослин,  тварин.  Як  відомо, 

народознавчий  досвід  передавався  дорослими  дітям  у 

процесі повсякденного життя під час спілкування. Дорослі 

доречно  згадували  та  повторювали  прислів’я  і  поговірки, 

внаслідок  чого  вони  ставали  більш  зрозумілими  та 

запам’ятовувались  дітям.  Саме  тому  доцільно  проводити 

роботу  з  дошкільниками  не  тільки  на  заняттях,  але  й  в 

повсякденному  житті,  використовуючи  слушні  нагоди, 

пов’язані  зі  змінюваннями  у  природі  або  принагідно 

створювати  певні  ситуації  для  спостереження  та 

застосування  у  діяльності  народних  природознавчих 

традицій. 

Народний  фольклор  надзвичайно  змістовний,  в 

ньому зібрано багато інформації про навколишнє природне 

оточення,  в  цьому  фольклорі  завуальовані  зв’язки,  які 

потрібно  помітити  та  зрозуміти.  Нами  був  підібраний 

методичний  матеріал  для  старших  дошкільників  по 

тематиці  народного  фольклору,  в  якому  народознавчі 

традиції  розподілені  відповідно  змін  у  природі  за  порами 

року  та  згідно  виокремлених  зв’язків  і  залежностей  у  ній. 

Цей  матеріал  використовували  у  процесі  здійснення 

формувального  експерименту  з  розвитку  екологічних 

уявлень  старших  дошкільників  на  матеріалі  народних 

природознавчих традицій. 



65 

 

Нами  було  організовано  проведення  роботи  зі 



старшими  дошкільниками  з  метою  розширення  у  них 

екологічних  знань  та  розвитку  екологічних  уявлень  на 

основі  народних  природознавчих  традицій.  В  ході 

формувального  експерименту  використовувались  такі 

методи  та  форми  роботи:  спостереження  в  природі  (за 

рослинами  (деревами,  квітами,  кущами  тощо),  тваринами 

(свійськими,  дикими),  птахами,  комахами,  явищами 

природи); досліди (з водою, рослинами); праця в природі (у 

куточку природи та на груповому майданчику); проведення 

народних ігор; індивідуальні та групові бесіди з дітьми на 

теми: «Народні назви місяців», «Прислів’я та приказки про 

тварин  і  рослини»,  «Народ  завбачує  погоду»,  «Рослини  і 

тварини в житті людей», «Розвиток рослин і життя тварин 

у  різні  пори  року»,  «Комахи  в  житті  рослин»,  «Користь 

рослин  для  людей  та  тварин»  тощо;  метод  проблемного 

навчання;  тематичні  та  комплексні  заняття,  екскурсії; 

вирішення  проблемних  ситуацій;  ведення  календаря 

народних прикмет тощо.  

Проведення 



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка