Психологічні особливості організації навчального процесу з обдарованими дітьми



Скачати 60,71 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації23.03.2020
Розмір60,71 Kb.
  1   2   3   4   5


УДК 159.92

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

Лозан С. М., Сорочинська В. Є., Лозан Н. М.

E-mail: 


nnattallya

 

 @



   rambler

 

 .  ru



   

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського (м. Вінниця)

 Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)

Обдарованість  багатогранна,   і,  за  визначенням  комітету  з  освіти   США   (Mariland,  1977),  вона  може  бути 

встановлена професійно компетентними людьми у відповідності з такими параметрами: видатні здібності, потенційні 

можливості   в   досягненні   високих   результатів   і   вже   продемонстровані   результати   в   одній   чи   більше   галузях 

(інтелектуальні здібності, специфічні здібності до навчання, творчості, образотворчого чи виконавського мистецтва, 

психомоторні здібності).

Обдарована дитина – дитина, яка вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або 

має внутрішні задатки для таких досягнень у якійсь галузі.

До   основних   сфер   обдарованості   відносять:   освітню,   наукову,   художню,   спортивну,   підприємницьку   й 

комунікативну.

Стосовно феномену обдарованості дитини існує дві протилежні думки. За соціальною концепцією визнається, 

що більшість дітей від народження однаково наділені розумом і різниця у рівні розвитку їх здібностей зумовлена 

різницею життєвих умов (Дж. Локк, К.А. Гельвецій, В.П. Єфроїмсон). Друга – теорія генетичної спадковості, за якою 

обдарованість   є   вродженим,   досить   рідкісним   явищем,   що   успадковується   від   батьків,   і   навіть   через   покоління 

(Ф.Гальтон, Р. Стернберг).

Аналіз   психолого-педагогічної   літератури   свідчить,   що   дослідженню   проблеми   обдарованості   надається 

належна увага, зокрема таким її аспектам як проблема індивідуальних відмінностей (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. 

Рубінштейн, Б. Теплов та ін.); виділення сфер та видів обдарованості (С. Гончаренко, Г. Бурменська, Ю. Гільбух, М. 

Гнатко, В. Слуцький та інші); розвиток обдарованості на різних вікових етапах (В. Давидов, Д. Ельконін, Н. Лейтес, О. 

Кульчицька, В. Паламарчук та ін.); питання виявлення і розвитку обдарованості учнів (В. Крутецький, О. Кульчицька, 

Б. Тєплов та інші).

У  вітчизняній  психології  питання  діагностики й розвитку креативності докладно розглянуті  в роботах Д. 

Богоявленської.

На початку  90-х років і в Україні визначилася  наукова  школа, яка займається  проблемами  обдарованості 

(Моляко В.  О., Кульчицька О.  І., Антонова О.  Є., Музика О.  Л., Гнатко М.  А.). Ще у 1991 році ними розроблено і 

затверджено колегією Президії АН України, міністерств народної освіти, вищої освіти, зі справ молоді та спорту та 

ін., велику та одночасно достатньо реалістичну програму "Творча обдарованість". Вже майже шість років видається 

журнал “Обдарована дитина”, який читають і з яким співпрацюють науковці й педагоги з Росії, Білорусії, Канади та 

інших країн світу.

В   Україні   проблематикою   обдарованих   дітей,   складанням   індивідуальних   програм   їхнього   виховання   і 

навчання займається науково-практичний центр “Психодіагностика і диференційоване навчання” Інституту психології 

ім. Г. С. Костюка АПН України.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка