Псалтир (на українській мові)



Скачати 475,33 Kb.
Сторінка72/134
Дата конвертації29.03.2020
Розмір475,33 Kb.
1   ...   68   69   70   71   72   73   74   75   ...   134

Кафизма №11



77 псалом


Повчання Асафа.
1Слухайте, люди мої, закону мого, прихиліть вухо ваше до слів уст моїх.

2Відкрию в притчах уста мої і розкажу загадки віків давніх.

3Що ми чули і що взнали і що батьки наші розповідали нам,

4не втаїмо перед дітьми їх, сповіщаючи роду майбутньому славу Господню, силу й чудеса Його, які Він створив.

5Він дав свідчення в Якові, поставив закон у Ізраїлі і наказав батькам нашим переказати його дітям їхнім,

6щоб знав рід майбутній – діти, що народяться, і щоб свого часу і вони сповістили дітям своїм.

7Щоб надію свою покладали на Бога, і не забували діл Божих та додержували заповідей Його.

8Щоб не були такі, як батьки їхні, рід непокірний і лукавий, рід непостійний у серці своїм та невірний Богові духом своїм.

9Сини Єфремові озброєні, що стріляли з лука, повернули назад у день битви.

10Вони не зберегли завіту Божого, в законі Його не захотіли ходити.

11Забули діла Його і чудеса Його, що Він показав їм.

12Він перед очима батьків їхніх сотворив чуда в землі Єгипетській на полі Цоан.

13Він розділив море і перевів їх, поставивши воду стіною.

14Вдень вів їх хмарою, а всю ніч – світлом вогню.

15Розсік камінь у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.

16Із скелі вивів потоки, і води потекли, як ріки.

17Вони ж не перестали грішити перед Ним та прогнівляти Всевишнього в пустелі.

18Спокушали Бога в серці своїм, вимагаючи поживи душі своїй.

19Говорили проти Бога й сказали: “Чи може нам Бог приготувати трапезу у пустелі?

20Ось Він ударив по каменю, і потекли води, й полилися потоки, чи може Він дати й хліба? Чи може приготувати й м’яса народу Своєму?”

21Почув це Господь, і запалав гнів Його, вогонь спалахнув на Якова. І гнів піднявся над Ізраїлем,

22за те, що не вірили Богу і не уповали на спасіння Його.

23Він наказав хмарам і відчинив двері неба.

24Дощем послав їм манну на поживу, хліба небесного дав їм.

25Хлібом ангельським живилися люди, поживи послав їм до ситости.

26Він підняв у небі східний вітер і навів південний силою Своєю.

27І, наче порох, сипав на них м’ясо – птахів крилатих, що сипалися на них, як пісок морський.

28Накидав їх серед табору їхнього біля наметів їхніх,

29і їли вони до переситу; те, чого бажали вони, дав їм.

30Але, коли ще не вдовольнили бажання свого, коли ще їжа була на зубах їхніх,

31гнів Божий прийшов на них і умертвив багатьох із них, і вибраних Ізраїля відкинув.

32Але й тоді вони не переставали грішити і не вірили чудесам Його.

33І минали дні їхні у марноті і роки їхні у тривозі.

34Коли Він умертвляв їх, тоді вони шукали Його і навертались, і зранку благали Його.

35І пригадували, що Бог – пристановище їхнє і Бог Всевишній – Спаситель їхній.

36Вони ніби любили Його устами своїми і язиком своїм корилися Йому,

37але серце їх не було праведне перед Ним, і завіту Його вони не виконували.

38Він же, милосердний, прощав гріхи їхні і не знищував їх. Багато разів Він одвертав гнів Свій і зупиняв обурення Своє.

39Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що проходить і не повертається.

40Скільки разів вони засмучували Його в пустелі і прогнівляли Його в краю безлюднім!

41І знову спокушали Бога і ображали Святого Ізраїлевого,

42не пам’ятали руки Його у день, коли Він визволив їх від гнобителя.

43Коли явив їм знамення Свої в Єгипті і чуда Свої на полі Цоан.

44Коли обернув ріки й потоки їх на кров, щоб не могли пити.

45Наслав на них мух, щоб жалили їх, і жаб, щоб гноїли їх.

46Віддав гусені врожаї їхні і ниви їхні сарані.

47Побив градом виногради їхні і фигові дерева їхні ожеледдю.

48Великий град побив тварин їхніх, а отари овець попалила блискавка.

49Послав на них полум’я гніву Свого і кару люту через ангелів гніву.

50Відкрив дорогу для гніву Свого і не охороняв від смерти душі їхні, а тварин їхніх віддав на загибель.

51Уразив смертю кожного первістка в Єгипті, початки сили їхньої у наметах Хамових.

52І підняв народ Свій, як овець, і повів його, як отару, по пустелі.

53Провадив їх у надії і без страху, а ворогів їхніх покрило море.

54І привів їх до країни святої Своєї, на гору, що її обрала правиця Його.

55Прогнав народи від лиця їх, землю розділив у володіння їм і покоління Ізраїля оселив у наметах їхніх.

56Але вони ще спокушали і засмучували Бога Всевишнього, і повелінь Його не виконували.

57Відступали і зраджували, як і батьки їхні, ставали ненадійними, як лук зіпсований.

58Прогнівляли Його висотами своїми й ідолами своїми накликали гнів Його.

59Почув Бог, і запалав гнів Його на Ізраїля.

60Він відринув скинію Силоамську, оселю Свою, в якій оселився між людьми.

61І віддав у неволю силу їхню, і славу їхню – у руки ворогів.

62Віддав під меч народ Свій і розгнівався на насліддя Своє.

63Юнаків їхніх попалив вогонь, і дівам їхнім ніхто не співав шлюбних пісень.

64Священики їхні загинули від меча, і вдовиці їх не оплаканими будуть.

65Але встав, наче від сну, Господь, як силач, повалений вином.

66І уразив у спину ворогів Своїх, на вічний сором віддав їх.

67Він відкинув оселі Йосифа і коліна Єфремового не обрав.

68А вибрав коліно Іуди – гору Сион, що її полюбив.

69І збудував, наче небо, святиню Свою на землі, і утвердив її навіки.

70І обрав Давида, раба Свого, від отар овечих покликав його.

71Від доїння їх привів його пасти народ Свій – Якова, і насліддя Своє – Ізраїля.

72І він пас їх у чистоті серця свого і руками мудрими водив їх.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2009


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   68   69   70   71   72   73   74   75   ...   134


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка