Пропозиції стосовно реформування


Аналоги НАН України на Заході



Скачати 174,05 Kb.
Сторінка8/10
Дата конвертації03.04.2019
Розмір174,05 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Аналоги НАН України на Заході

У багатьох розвинутих країнах Заходу (США, Великобританія, Канада) аналогів НАНУ немає, оскільки там вся наука сконцентрована в університетах. Україна не може піти цим шляхом, оскільки на теперішній час в університетах України, за окремими винятками, сучасної науки як такої взагалі немає. Для прикладу, на механіко-математичному факультеті столичного університету ім. Тараса Шевченка на теперішній час є лише один науковий напрям (алгебра), який завдяки професору Ю. Дрозду має міжнародне визнання. А на факультеті працює близько сотні докторів і кандидатів наук! Що вже свідчить про рівень науки в сотнях новостворених (точніше перейменованих) університетах.

Отже, реформування НАНУ може відбутися лише за зразком тих розвинутих країн, де є аналоги нашої академії, а це насамперед наші сусіди – Польща, а також Німеччина і Франція. При порівнянні Польської АН, Національного центру наукових досліджень (CNRS) у Франції та Наукового товариства ім. Макса Планка в Німеччині (MPG) з нашою НАНУ в очі перш за все кидається неймовірна роздутість штатів нашої академії (понад 50 тисяч працює в суто наукових установах та ще тисячі в супутніх установах). Інститут Польської АН, як правило, нараховує менше 100 співробітників (разом з обслуговуючим персоналом), всього в наукових установах ПАН працює 5–6 тисяч працівників. В установах CNRS Франції станом на кінець 2002 року працювало 26 тисяч працівників (разом з обслуговуючим персоналом), в інститутах MPG – близько 22 тисяч (разом з обслуговуючим персоналом). Тобто наша держава, в якій середня зарплатня ледь перевищує 100 доларів і ВВП на душу населення на рівні 1200 доларів, намагається утримати академію у понад 10 разів (!) більшу, ніж у Польщі та в майже 3 рази (!) більшу, ніж у Німеччині або Франції. Якщо ж порівняти фінансування, яке витрачається на одного науковця в Німеччині (або Франції) і в Україні, то там воно у понад сто разів вище. Наприклад, загальний бюджет CNRS в 2002 році становив 2630 мільйонів євро, тобто понад 100 тисяч євро на одного працівника.

Друге, що кидається у вічі, – це неспівмірність рейтинґу наукової продукції наших вчених та вчених Франції, Німеччини і навіть тієї ж Польщі. Справа в тому, що результати фундаментальних досліджень – це перш за все надруковані статті та монографії. Але добре відомо, що далеко не все, що опубліковано, має високу наукову вартість. Через те у Філадельфії (США) існує Інститут наукової інформації (ISI), беззаперечний авторитет у світі наукової інформації, який щорічно дає перелік наукових журналів з найвищими рейтингами (імпакт-факторами). До бази даних ISI входить близько 8 000 найкращих наукових журналів світу з усіх галузей науки і є чіткі критерії, за якими вони відбираються з-поміж інших. 2 000 кращих з них покривають 85 відсотків від усіх опублікованих наукових статей в усьому світі і 95 відсотків всіх цитованих статей. Так ось, пошукова система серверу ISI (це платна послуга ) інформувала в 2002 р., що серед понад 8 000 журналів в її базі було лише 7 українських. Для порівняння: Польща – 37, Росія – 98, Франція – 148, Німеччина – 432 наукових часописів. Зауважимо, що в Україні видається декілька сотень наукових видань (як правило, за державний кошт), за друкування статей в яких присуджуються наукові ступені доктора і кандидата наук. Наприклад, згідно зі списком ВАК існує близько 40 журналів лише фізико-математичного профілю. Проте виявляється, абсолютна більшість цих наукових видань України не має жодного відношення до світового наукового процесу і про їхнє існування знають лише окремі науковці поза межами України. Тому немає нічого дивного в тому, що за майже 90-літню свою історію НАНУ так і не спромоглася виростити хоча б одного нобелівського лауреата.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка