Програма повинна стати головним інструментом загальної стратегії на шляху наближення України до єс за всім спектром



Сторінка9/21
Дата конвертації23.03.2020
Розмір6,8 Mb.
ТипПрограма
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   21

Розділ 7. ЕКОНОМІЧНІ ТА ФІСКАЛЬНІ ПИТАННЯ
7.1. Економічний і монетарний союз
7.1.1. Критерії зближення
Процес інтеграції України в європейський економічний простір

зумовлює необхідність здійснення економічних реформ. З огляду на

Копенгагенські критерії вступу до ЄС основними напрямами

економічної політики України мають бути такі:


I. Створення ефективної ринкової економіки, що насамперед

потребує:


макроекономічної стабільності;
проведення структурних реформ;
проведення адміністративної реформи;
формування ринкових інститутів;
подальшої лібералізації торговельного режиму (вступ до

Світової організації торгівлі; створення економічних передумов для

організації зони вільної торгівлі);
створення середовища, сприятливого для підприємницької

діяльності;


створення сприятливого інвестиційного клімату;
розвитку конкуренції;
правового забезпечення ринкових перетворень;
повномасштабної реалізації Угоди про партнерство та

співробітництво між Україною та ЄС ( 998_012 ).


II. Подолання конкурентного тиску з боку ЄС, що потребує:
мобілізації і цілеспрямованого використання інвестиційних

ресурсів та конкурентоспроможних технологій, насамперед у тих

сферах національного виробництва, де створено умови для отримання

порівняльних переваг на зовнішньому ринку;


підвищення кваліфікації робочої сили;
поліпшення структури експорту та диверсифікація експорту;
проведення промислової політики, спрямованої на зниження

матеріало- та енергоємкості виробництва.


Одним із найскладніших етапів у ході інтеграції в

європейський простір є плавний перехід від Спільного ринку (СР)

через Економічний Союз (ЕС) до найвищого рівня інтеграції -

Економічного і Валютного Союзу (ЕВС).


Маастрихтською угодою (1992 р.) встановлено жорсткі вимоги до

фінансово-економічних показників країн, які виявили бажання

використовувати в розрахунку євро. Це зокрема:
стабільність цін (річна інфляція не може перевищувати

середній рівень інфляції у трьох країнах ЄС з найнижчим рівнем

інфляції більш як на 1,5 відсотка);
дефіцит державного бюджету не більш як 3 відсотки ВВП;
державний борг не більш як 60 відсотків ВВП;
зближення процентних ставок (середнє номінальне значення

довгострокових процентних ставок повинно перевищувати не більше як

на 2 відсотки середній рівень цих ставок трьох країн з

найстабільнішими цінами);


додержання меж коливань валютних курсів (протягом не менше

ніж двох років у існуючому механізмі європейських валютних

систем).
Для додержання цих вимог необхідно здійснити заходи,

спрямовані на:


досягнення макроекономічної стабілізації, низького рівня

інфляції, який би забезпечував нормальне функціонування економіки,

стабільного курсу національної грошової одиниці, врівноваженого

платіжного балансу, створення умов для позитивних структурних

зрушень, подолання кризових явищ в економіці;
проведення ефективної валютної політики, спрямованої на

розвиток валютного ринку та конкурентного середовища з метою

зменшення витрат на фінансове посередництво;
накопичення достатнього обсягу валютних резервів, необхідних

для утримання курсу національної валюти у визначених межах та

підтримки її купівельної спроможності на рівні, який дає

можливість збалансовувати інтереси суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності, включаючи державні;
удосконалення структури внутрішнього валютного ринку з

урахуванням міжнародної практики та запровадження нових видів

розрахунків;
посилення ролі банківської системи як фінансового

посередника, зниження кредитних і валютних ризиків для

фінансово-кредитних установ;
стимулювання процесів збільшення обсягів вкладів населення в

банківську систему, підвищення рівня довіри населення до

банківської системи;
підтримку подальшого розвитку фондового та страхового ринків;
забезпечення збалансованості державного і місцевих бюджетів,

досягнення оптимального рівня бюджетного дефіциту; одночасне

скорочення бюджетних витрат шляхом оптимізації структури і

підвищення їх ефективності;


досягнення максимального зближення законодавства України з

чинним законодавством ЄС у сфері фінансово-банківського

регулювання.
З метою створення в Україні відповідних умов та

інфраструктури для поетапної інтеграції в економічний простір ЄС

необхідно реалізувати такі завдання:
створення зони вільної торгівлі з ЄС (з паралельним

встановленням режиму вільної торгівлі з ЄФТА та державами -

кандидатами на вступ до ЄС - враховуючи політико-економічну

доцільність);


забезпечення поступового усунення митних правових і

"технологічних" перепон між Україною та ЄС і створення Митного

союзу з Європейським Співтовариством (або приєднання до більш

широкого формату митного союзу, який, можливо, на той час буде

створено);
просування до Єдиного ринку через адаптацію в Україні

економічного блоку законодавства ЄС і приєднання до Європейської

економічної зони (ЄЕА);
можлива прив'язка національної грошової одиниці до євро,

виконання фінансових критеріїв ЄС і приєднання України до

Європейської монетарної зони;
входження до європейського Економічного та Монетарного Союзу.
7.1.2. Монетарна політика
Поточна ситуація
Забезпечення стабільності грошової одиниці України,

відповідно до статті 99 Конституції України ( 254к/96-ВР ), є

основною функцією Національного банку України.
Національний банк України проводить монетарну політику,

спрямовану на досягнення макроекономічної стабілізації, дотримання

низького рівня інфляції, який би забезпечував нормальне

функціонування економіки, підтримку стабільного курсу національної

грошової одиниці, досягнення врівноваженого платіжного балансу,

створення умов для позитивних структурних зрушень, подолання

кризових явищ в економіці.
Регулювання грошово-кредитного ринку Національний банк

України здійснює на основі політики обов'язкових резервів,

процентної політики, проведення депозитних операцій та операцій на

кредитному, валютному і фондовому ринках; управляє ліквідністю

банківської системи за допомогою відкритих ринкових операцій та

механізму ломбардного кредитування.


У 1999 році Національний банк України здійснював регулювання

обсягу грошової маси на основі політики обов'язкових резервів.

Залежно від ситуації на ринку норма обов'язкових резервів

оперативно змінювалася у межах від 15 до 17 відсотків, змінювався

також порядок формування обов'язкових резервів. Крім того,

Національний банк України здійснював суворий контроль за

комерційними банками, які не забезпечували формування обов'язкових

резервів у необхідних обсягах.


З метою підвищення обсягів кредитування реальної економіки

Національний банк України з урахуванням стану ліквідності

банківської системи приділяв увагу обліковій ставці, яка протягом

1999-2000 років знизилася більше ніж у два рази.


У 1999 році Національний банк України здійснював

рефінансування комерційних банків через операції РЕПО та ломбардні

кредити, в окремих випадках під розроблені ним програми банк

надавав комерційним банкам стабілізаційний кредит.


З метою відновлення ринку державних цінних паперів з червня

1999 р. звільнено від оподаткування доходи, отримані фізичними

особами від операцій з державними цінними паперами, а також

скасовано стягнення державного мита за угодами з державними

цінними паперами на вторинному ринку.
Для підвищення ефективності управління вільною ліквідністю

грошово-кредитного ринку з лютого 1999 року Національний банк

України запровадив депозитні сертифікати і почав проводити

сертифікатні аукціони з їх розміщення, що сприяє оперативному

регулюванню обсягу ліквідності банківської системи залежно від

ситуації, що складається на грошово-кредитному ринку.


У 1999-2000 роках спостерігається тенденція поступової

лібералізації і відновлення дії ринкових механізмів.


Починаючи з 11 січня 1999 року на Українській міжбанківській

валютній біржі почалися торги євро. Після набрання чинності

постановою Правління Національного банку України від 18 березня

1999 року N 127 ( z0171-99 ), якою відновлено функціонування

міжбанківського валютного ринку, торгівля євро здійснюється

безпосередньо на міжбанківському валютному ринку.


18 лютого 2000 року було зроблено спільну заяву Уряду та

Національного банку України про перехід до політики плаваючого

обмінного курсу.
З 1 січня 1998 року запроваджено облік та звітність

банківської діяльності за міжнародними стандартами: були

розроблені нові плани рахунків бухгалтерського обліку та

інструкції щодо їх застосування, а також реформовано та

запроваджено нову фінансову та статистичну звітність.
Відповідно до Закону України "Про Національний банк України"

( 679-14 ) Національному банку України забороняється надавати

прямі кредити для фінансування витрат Державного бюджету України

та здійснювати на первинному ринку операції з цінними паперами,

відповідати за зобов'язаннями органів державної влади та

банківських установ.


Базовими нормативно-правовими актами, які визначають основні

принципи проведення єдиної державної політики у сфері грошового

обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організації

міжбанківських розрахунків, координації діяльності банківської

системи, є Закони України "Про банки і банківську діяльність"

( 872-12 ) і "Про Національний банк України" ( 679-14 ).


Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Основними цілями монетарної політики є забезпечення

стабільності національної валюти, створення відповідних фінансових

передумов для недопущення зростання інфляції та забезпечення

зростання реального валового внутрішнього продукту відповідно до

прогнозів економічного і соціального розвитку України.
Валютно-курсова політика здійснюватиметься в контексті єдиної

державної грошово-кредитної політики як складова частина політики

фінансової стабілізації. Курсова політика буде гнучкою з

урахуванням економічної кон'юнктури на ринку та стану виконання

Державного бюджету України, що дасть Національному банку України

можливість виконати свої зобов'язання та досягти встановлених

цілей грошово-кредитної політики.
Національний банк України планує використовувати такі основні

монетарні інструменти для управління грошово-кредитним ринком,

змінюючи технологію їх застосування залежно від ситуації, яка

складатиметься на ринку та в економіці в цілому:


нормативи обов'язкового резервування коштів банківською

системою;


облікову ставку;
операції на валютному ринку;
операції на відкритому ринку.
Основними завданнями монетарної політики є:
контроль за кількісною динамікою грошової маси, встановлення

межі її приросту, яка б відповідала реальній зміні ВВП і

забезпечувала помірний темп інфляції; подальше раціональне

обмеження готівкових розрахунків між суб'єктами господарювання з

одночасним посиленням контролю з боку відповідних органів за

дотриманням ними касової дисципліни;


забезпечення позитивного рівня облікової ставки Національного

банку України щодо рівня інфляції шляхом оперативного регулювання

облікової ставки залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку

і на цій основі - зміни процентних ставок за кредитами комерційних

банків;
стимулювання процесів збільшення обсягів вкладів населення в

банківську систему шляхом підвищення гарантованості їх повернення,

створення гарантованих механізмів страхування депозитів;
стимулювання інвестиційної діяльності банків, зокрема

збільшення обсягів довгострокового кредитування через забезпечення

фінансової стабілізації і на цій основі - збільшення кількості

депозитних вкладів, залучених на довгостроковій основі;


збільшення валютних резервів для підтримки купівельної

спроможності національної валюти до рівня, який дає можливість

збалансовувати інтереси суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності,

включаючи державні;


відновлення ринку державних цінних паперів як одного з

найважливіших інструментів національного ринку позичкових

капіталів, регулювання грошово-кредитних відносин;
уникнення різких коливань обмінного курсу гривні та

спрямування його динаміки з урахуванням необхідності підтримання

внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні, зменшення дефіциту

платіжного балансу, заохочення експорту, припинення зростання

зовнішнього боргу, підтримки вітчизняного товаровиробника та

забезпечення його конкурентоспроможності на міжнародних ринках;


здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення

проведення процесу дедоларизації вітчизняної економіки шляхом

підвищення привабливості гривневих активів порівняно з вкладеннями

в іноземній валюті;


створення сприятливих умов для припливу капіталів та всіх

видів інвестицій нерезидентів в економіку України;


започаткування тенденції випереджаючого порівняно з індексом

інфляції зростання обсягів банківських кредитів, наданих суб'єктам

господарювання різних форм власності, що сприятиме активізації

загальної економічної активності в державі без ризику для

стабільності гривні.
Монетарна політика здійснюватиметься в напрямі оптимізації

структури кредитної емісії шляхом більш ефективного її

використання, що дасть змогу насамперед збільшити обсяги кредитних

ресурсів, спрямованих у реальний сектор економіки, посилити

кредитну активність комерційних банків як за рахунок самостійно

мобілізовуваних ними ресурсів, так і за допомогою підтримки їх

ліквідності Національним банком України через систему

рефінансування.


Запорукою стабільності гривні є здатність економіки

створювати високу пропозицію вільно конвертованої валюти. Для

цього необхідно здійснити ряд заходів щодо акумуляції іноземної

валюти за рахунок, зокрема, експорту товарів і, насамперед,

традиційних українських, залучення в обіг іноземної валюти, що

знаходиться на зберіганні у населення, посилення контролю за

поверненням валютної виручки і товарів за зовнішньоекономічними

контрактами, розроблення механізму повернення капіталів

резидентів, що незаконно зберігаються за кордоном.
Для нормативно-правового забезпечення проведення монетарної

політики необхідно прийняти:


нову редакцію Закону України "Про банки і банківську

діяльність", що створить правові засади для стабільного розвитку і

діяльності банківської системи, запобігання підвищенню ризиків у

роботі комерційних банків;


Закон України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб",

що створить фізичним особам - вкладникам комерційних банків

фінансові можливості для відшкодування коштів комерційних банків у

разі неможливості виконання банками вимог вкладників щодо

повернення коштів;
Закон України "Про валютне регулювання", що дасть змогу

встановити в межах одного правового поля єдиний режим здійснення

валютних операцій на території України, визначити загальні

принципи валютного регулювання, повноваження і функції державних

органів у регулюванні валютних операцій, права та обов'язки

суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного

контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства,

що в цілому сприятиме додатковим надходженням до бюджету.


Зміцнюватиметься співробітництво між Національним банком

України та Європейським центральним банком з питань обміну

інформацією та консультування щодо ефективності застосування

інструментів проведення монетарної політики.


Середньострокові (2002-2003 роки) та довгострокові

(2004-2007 роки) пріоритети


Проведення економічних реформ Уряду засобами монетарної

політики з урахуванням прогнозних рівнів інфляції, обсягів

зростання ВВП, поточних виплат за зовнішніми запозиченнями тощо.
Досягнення максимального зближення законодавства України з

діючим законодавством ЄС. Вивчення досвіду застосування

інструментів монетарного регулювання Європейського центрального

банку, включаючи можливість використання певних процедур, які

використовуються в ЄС.
Поступове зниження норм обов'язкового резервування і

приведення їх у відповідність з вимогами ЄС.


Подальше удосконалення системи реєстрації банків та порядку

видачі ліцензій на здійснення банківських операцій; сприяння

дотриманню показників діяльності банків відповідно до Базових

принципів ефективного нагляду за банківською діяльністю,

розроблених у 1997 році Базельським комітетом банківського

регулювання.


Забезпечення прозорості банківських операцій.
Подальше розширення безготівкових форм розрахунків

комерційних банків з фізичними особами у торговельній, побутовій

та інших сферах обслуговування населення шляхом створення системи

електронних пластикових карток.


Забезпечення функціонування системи захисту прав інвесторів і

контролю за їх дотриманням, а також правил і стандартів здійснення

операцій на ринку цінних паперів.
Збільшення обсягів валютних резервів, перегляд та визначення

їх адекватної структури для підвищення купівельної спроможності

національної валюти до рівня, який дав би можливість

збалансовувати інтереси суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності,

включаючи державні; закінчення проведення переоцінки міжнародних

резервів України (їх частки у валюті держав - членів ЄС) у євро.


Удосконалення структури внутрішнього валютного ринку з

урахуванням міжнародної практики та запровадження нових видів

розрахунків.
Закінчення проведення переоцінки комерційними банками своїх

кореспондентських відносин з банками держав - членів ЄС, адаптації

системи міжбанківських розрахунків і платежів до євро.
Продовження співпраці Національного банку України з керівними

органами ЄС в сфері монетарної політики, зокрема для розроблення

та проведення валютної політики, яка б відповідала основним

вимогам до держав, що планують вступ до ЄС. Наближення механізмів

конвертації національної валюти України в інші валюти до

встановлених в ЄС правил конвертації.


Подальше поліпшення структури грошової маси.
7.2. Статистика
Поточна ситуація
Важливим напрямом реалізації положень УПС ( 998_012 ) у

галузі статистики і впровадження Acquis communautaire є дотримання

Україною положень нормативних документів ЄС щодо статистичного

обліку, застосування уніфікованої статистичної методології ЄС,

створення ефективної статистичної системи, яка має забезпечити

отримання достовірної, своєчасної та зіставної статистичної

інформації.
Співробітництво в галузі статистики між Україною та

Європейським Союзом визначається статтею 77 УПС ( 998_012 ) і має

здійснюватися за такими напрямами:
адаптація статистичної системи України до міжнародних

методів, стандартів та класифікації,


обмін статистичною інформацією,
надання необхідної статистичної макро- і мікроекономічної

інформації для здійснення економічних реформ та управління ними.


З метою реформування системи державної статистики у травні

1993 року постановою Кабінету Міністрів України N 326 ( 326-93-п )

було затверджено Концепцію побудови національної статистики

України і Державну програму переходу на міжнародну систему обліку

і статистики. У ході виконання Програми протягом 1993-1997 років

вдалося сконцентрувати ресурси у найважливіших галузях статистики

і створити в Україні підґрунтя для побудови цілісної системи

державної статистики, що відповідає потребам ринкової економіки та

демократичного суспільства.
Робота з адаптації статистичної системи України здійснюється

в рамках Програми технічної допомоги ЄС країнам СНД у галузі

статистики та Програми реформування державної статистики України

до 2002 року затверджено постановою Кабінету Міністрів України від

27 червня 1998 року N 971 ( 971-98-п ) на виконання Указу

Президента України від 22 листопада 1997 року N 1299 ( 1299/97 )

"Про заходи щодо розвитку державної статистики". Реалізація

зазначених Програм має забезпечити перехід до загальноприйнятих у

міжнародній практиці методів збирання, опрацювання, аналізу та

розповсюдження статистичної інформації, створення статистичної

системи, гармонізованої з міжнародними стандартами.
На виконання положень статті 77 УПС ( 998_012 ) щодо обміну

статистичною інформацією у 1999 році було підписано Меморандум про

взаєморозуміння між Державним комітетом статистики України та

управлінням статистики Європейського Союзу (Євростат) щодо обміну

статистичними даними, який передбачає здійснення, починаючи з

2001 року, щоквартального обміну зіставними даними між Державним

комітетом статистики України та Євростатом, які

застосовуватимуться переважно для підтримки та моніторингу

економічного співробітництва між Україною та ЄС.
Подальша гармонізація системи державної статистики насамперед

передбачає адаптацію відповідної нормативно-правової бази,

вдосконалення статистичної та технічної інфраструктури,

розроблення системи зіставних на міжнародному рівні статистичних

показників, запровадження уніфікованої технології збирання та

розповсюдження статистичної інформації, впровадження сучасних

технологічних підходів до формування державних статистичних

інформаційних ресурсів.


Статистична інфраструктура
Нормативно-правова база
Закон України "Про державну статистику" ( 2614-12 ) був

прийнятий Верховною Радою України у 1992 році. З метою

вдосконалення нормативно-правових актів України в галузі

статистики Державним комітетом статистики України протягом

1998-1999 років було розроблено проекти Законів України про

внесення змін до Закону України "Про державну статистику", про

Всеукраїнський перепис населення і про внесення змін до Кодексу

України про адміністративні правопорушення. Під час їх підготовки

було враховано Основні принципи офіційної статистики у регіоні

Європейської Економічної Комісії ООН та Положення Ради (ЄС)

N 322.97 від 17 грудня 1997 р. щодо Статистики Співтовариств,

Зразок Закону про статистику, рекомендований Євростатом для

розроблення законодавства в галузі статистики для Нових Незалежних

Держав (ННД) та Монголії (документ Євростату CG/99/10), а також

нормативно-правові акти інших держав ЄС.
У липні 2000 року прийнято Закон України "Про внесення змін

до Закону України "Про державну статистику" ( 1922-14 ), яким

запроваджено нову редакцію Закону України "Про державну

статистику" ( 2614-12 ), а також Закон України "Про внесення змін

до Кодексу України про адміністративні правопорушення"

( 1929-14 ).


Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Прийняття Закону України "Про Всеукраїнський перепис

населення".


Перегляд нормативно-правових актів, які регулюють відносини у

галузі статистики та суміжних до неї сферах діяльності, з

урахуванням змін, внесених у законодавство.
Середньострокові та довгострокові

пріоритети (2002-2007 роки)


Адаптація національного законодавства у галузі статистики до

загальновизнаних міжнародних стандартів шляхом поступової його

гармонізації з відповідними нормативно-правовими актами ЄС.
Статистичні класифікації та реєстри
Система статистичних класифікацій та реєстрів формує базу для

проведення всіх видів статистичних робіт. На сьогодні в Україні

створено систему національних класифікацій, 19 з яких

використовуються у практичній діяльності. Основні статистичні

класифікації розроблено на базі відповідних міжнародних

класифікацій світового та європейського рівня. Це, зокрема:


Класифікація видів економічної діяльності - КВЕД (NACE,

Rev.1) ( v0441217-96 );


Державний класифікатор продукції та послуг - ДКПП (CPA,

PRODCOM) ( v0822217-97, v1822217-97, v2822217-97, v3822217-97,

v5822217-97 );
Класифікатор валют (ISO 4217-95) ( v0521500-98 );
Класифікатор держав світу (ISO 3166-95) ( v0057342-95 );
Класифікатор професій (ISCO-88) ( v0257217-95 ).
Запровадження та подальша гармонізація статистичних

класифікацій сприятимуть створенню автоматизованої системи їх

ведення.
Іншим важливим компонентом інфраструктури державної

статистики є статистичний реєстр. Єдиний державний реєстр

підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ( 118-96-п ) має

адміністративний характер і тому не повною мірою відповідає

потребам статистики і сучасній системі збирання статистичної

інформації. Гармонізація в цій сфері передбачає створення на базі

ЄДРПОУ ( 118-96-п ) статистичного реєстру, що стане інформаційною

основою для організації та проведення різних видів статистичних

спостережень діяльності підприємств у різних галузях економіки.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Створення моделі статистичного реєстру.
Розроблення національних класифікацій.
Заходи:
розробити першу редакцію центральної статистичної

класифікації продукції (ЦСКП) і порівняльних таблиць видів

економічної діяльності та продукції;
розробити систему класифікацій для системи національних

рахунків;


розробити класифікатор забруднюючих речовин, що викидаються в

атмосферне повітря.


Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Створення засад для методологічного та технічного

забезпечення функціонування статистичного реєстру.


Розроблення та впровадження системи національних

класифікацій.


Заходи:
систематично обстежувати якості даних реєстру статистичних

одиниць;
розробити першу редакцію національного класифікатору

будівельної продукції на базі класифікації споруд (СС) та

міжнародної класифікації основних продуктів (СРС) і першої

редакції національної класифікації вантажів;
адаптувати перелік напрямів та спеціальностей, за якими

здійснюється підготовка фахівців навчальних закладів за

відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, до Міжнародної

класифікації освіти (ЮНЕСКО) та її впровадження;


запровадити міжнародну статистичну класифікацію хвороб і

споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10)

та на її принципах розробити причини смертності;
впровадити класифікатор відходів (ДК 005-96) в частині

небезпечних відходів для використання у статистичних цілях.


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Промислове ведення статистичного реєстру.

(

Впровадження автоматизованого ведення системи національних



статистичних класифікацій, гармонізованих з міжнародними.
Система збирання та обробки статистичної інформації
Забезпечення своєчасної підготовки якісної інформації,

необхідної для прийняття рішень у галузі соціально-економічної

політики і проведення порівнянь на міжнародному рівні передбачає

гармонізацію систем статистичних показників, оптимізацію обсягів

збирання даних, впровадження методів вибіркових обстежень,

удосконалення програмно-технологічної бази та інформаційних

технологій.
Існуюча система збирання та обробки даних є досить

трудомісткою і потребує створення окремого комплексу електронної

обробки для кожної форми звітності. Актуальним залишається питання

автоматизованого ведення динамічних рядів.


Підвищення ефективності функціонування системи збирання,

збереження та розповсюдження даних передбачає використання

сучасних інформаційних технологій їх обробки.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Розроблення концепції інформатизації органів державної

статистики в умовах її реформування.


Розроблення автоматизованої системи збирання, опрацювання,

аналізу і розповсюдження даних на основі сучасних інформаційних

технологій.
Заходи:
проаналізувати існуючі системи збирання даних, інформаційних

потоків і технологій та визначити основні напрями модернізації

інформаційно-обчислювальної системи державної статистики;
створити WEB-вузол Державного комітету статистики України у

міжнародній мережі Internet і використовувати його для

розповсюдження даних.
Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки) 0
Розроблення єдиної комплексної системи уніфікованих

показників статистичного спостереження за діяльністю суб'єктів

господарювання;
Впровадження автоматизованої системи збирання, опрацювання і

аналізу даних на основі сучасних інформаційних технологій.

"

Створення корпоративної інформаційно-обчислювальної мережі



органів державної статистики.
Заходи:
розробити технології переходу від існуючої системи збирання,

опрацювання і аналізу даних до сучасної автоматизованої системи;

розробити і застосувати у практику типові технології для всіх

рівнів обробки статистичної інформації;


розробити телекомунікаційну систему органів державної

статистики;


створити центральний банк даних і розробити системи захисту і

довгострокового зберігання даних для різних рівнів їх обробки;


підготувати та розповсюдити електронні версії статистичних

видань;
створити прес-центр та центральну довідкову інформаційну

службу Державного комітету статистики України.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Створення та розвиток інтегрованої інформаційної системи

органів державної статистики (на основі системи ведення

інформаційних фондів Державного комітету статистики України та

забезпечення доступу до них різних груп користувачів).


Створення засад для впровадження Загальної системи /

Спеціального стандарту розповсюдження даних.


Заходи:
забезпечити уніфіковану ідентифікацію об'єктів інформаційного

фонду Державного комітету статистики України;


розробити систему метаданих про об'єкти інформаційного фонду

та можливість доступу до них;


розробити корпоративне сховище даних та організувати доступ

зовнішніх користувачів статистичної інформації до об'єктів

інформаційного фонду Державного комітету статистики України;
впровадити та використовувати у практичній роботі

геоінформаційні технології.


7.2.1. Національні рахунки в макроекономіці
Поточна ситуація
Державний комітет статистики України здійснює роботу із

впровадження системи національних рахунків (СНР), яка базується на

методології ООН 1993 року. Поряд з річними розробками поточних

рахунків виконуються роботи із складання квартальних національних

рахунків та розрахунку валової доданої вартості по регіонах. З

1994 року започатковано розроблення міжгалузевого балансу за СНР.


Гармонізація в галузі удосконалення методології розрахунку

макроекономічних показників передбачає розробку таблиць

"витрати-випуск", удосконалення статистики цін, впровадження в

практику стандартів СНР у повному обсязі.


Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Удосконалення методології складання квартальних національних

рахунків у порівнянних цінах.


Заходи:
удосконалити методологію розрахунку індексів фізичного обсягу

та індексів цін на галузевому рівні;


розробити методику обчислення показників квартальних

національних рахунків у порівнянних цінах базисного року.


Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Приведення СНР у відповідність з вимогами СНР ООН 1993 року

та гармонізація розрахунків з ESA'95.


Перехід від існуючого Загального класифікатора галузей

народного господарства ( v0021202-94 ) до Класифікатора видів

економічної діяльності.
Складання рахунків ВВП з урахуванням сезонних коливань.
Подальше впровадження регіональних розрахунків ВВП.
Розроблення таблиць "ресурси-використання" з подальшим

переходом до симетричних таблиць "витрати-випуск".


Заходи:
гармонізувати статистику підприємств мікрорівня СНР;
здійснити ретроспективний перегляд показників СНР починаючи з

1989 року;


провести перерахунки галузевих показників відповідно до

Класифікатора видів економічної діяльності;


провести обстеження витрат на виробництво для складання

таблиць "ресурси-використання" та "витрати-випуск".


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Впровадження в практику стандартів СНР у повному обсязі.
Заходи:
впровадити розрахунки окремих показників за кварталами на

регіональному рівні;


розробити методологію розрахунку індексів фізичного обсягу

ВВП та його компонентів у постійних цінах;


розробити фінансові активи та зобов'язання інституційних

секторів економіки і скласти фінансовий рахунок;


скласти рахунок інших змін в активах, балансу активів та

пасивів і здійснити переоцінку домашнього майна (у постійних

цінах).
7.2.2. Статистика зовнішньої торгівлі
Поточна ситуація
Починаючи з 1997 року формування статистичних показників

зовнішньої торгівлі здійснюється в Україні на основі даних митної

статистики, звітів підприємств і організацій України про торгівлю

товарами, що не підлягають митному декларуванню, а також

дорахунків обсягів енергоносіїв у зв'язку з недообліком їх

Державною митною службою України. Дані збираються за національними

класифікаторами держав світу ( v0057342-95 ), валют

( v0521500-98 ) і товарів зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД),

розробленими на базі міжнародних. Розроблено державний

класифікатор "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної

діяльності" (УКТЗЕД), який базується на гармонізованій системі

опису та кодування товарів та комбінованій номенклатурі ЄС. На

основі УКТЗЕД розробляються митні тарифи. Гармонізація статистики

зовнішньої торгівлі із методологією ЄС розглядається як

довгострокова перспектива.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Удосконалення методології збирання і підготовки статистичних

даних зовнішньої торгівлі, підвищення їх якості відповідно до

вимог ЄС.
Здійснення обміну даними із статистики зовнішньої торгівлі в

рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Державним комітетом

статистики України та управлінням статистики Європейського Союзу

щодо обміну статистичними даними.


Розроблення Концепції побудови розподіленої бази даних із

статистики зовнішньої торгівлі.


Заходи:
підготувати та запровадити відповідну методологію на основі

розроблених методологічних рекомендацій ООН "Статистика

міжнародної торгівлі товарами: концепції та визначення";
розробити методологію розрахунків індексів фізичного обсягу,

індексів цін та індексів "умов зовнішньої торгівлі" для аналізу та

побудови динамічних рядів з експорту-імпорту товарів;
здійснити зіставлення даних з основними державами-партнерами

методом дзеркальної статистики.


Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Створення системи показників та запровадження методів

дорахунку даних щодо обсягів зовнішньої торгівлі з метою

підвищення якості даних для складання зовнішньоторговельного і

платіжного балансів держави.


Створення розподіленої бази даних зовнішньої торгівлі

України.
Заходи:


запровадити систему розрахунків індексів цін, фізичного

обсягу і "умов зовнішньої торгівлі";


розробити пояснення до УКТЗЕД на 8 знаків Комбінованої

номенклатури ЄС.


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Гармонізація методології статистики зовнішньої торгівлі з

методологією ООН 1998 року та методологією ЄС.


Введення в дію повного комплексу розподіленої бази даних

статистики зовнішньої торгівлі.


Збирання даних про ввезення-вивезення до країн ЄС згідно з

системою ЄС - Інтрастат (зі вступом України до ЄС).


7.2.3. Статистика підприємств
Поточна ситуація
Одним із пріоритетних напрямів реформування статистики є

розроблення концептуальних і функціональних засад інтегрованої

економічної статистики, головним інструментом якої повинна стати

уніфікована статистика підприємств, розроблена за міжнародними

рекомендаціями. На базі галузевих статистик має бути створена

концепція загальних рамок статистики підприємств з метою

підготовки якісної інформації як для потреб СНР, так і для інших

споживачів.


Створення єдиної статистики підприємств пов'язано із

запровадженням гармонізованих класифікацій видів діяльності та

продукції, міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на

підприємствах, створенням статистичного реєстру підприємств і

використанням нових інформаційних технологій тощо.
Гармонізація статистики підприємств здійснюється за такими

напрямами:


удосконалення кон'юнктурної статистики підприємств;
створення єдиної структурної статистики підприємств.
Для удосконалення кон'юнктурної статистики переглянуто

систему короткотермінових показників у промисловості, будівництві

і торгівлі та внесено зміни до статистичної звітності і

програмного забезпечення, що дало змогу отримувати інформацію за

новою схемою і формувати базу даних для розрахунку показників у

динаміці. За міжнародними рекомендаціями підготовлено проект

методики розрахунку індексу фізичного обсягу продукції

промисловості і будівництва як основного індикатора, що відображає

стан кон'юнктури в економіці і використовується для міжнародних

порівнянь.


У галузі структурної статистики розроблено уніфікований бланк

структурного обстеження і здійснено розроблення основних

показників структурної статистики за Класифікатором видів

економічної діяльності ( v0441217-96 ). До міжнародних стандартів

приведено систему показників щодо розміру та складу валових

інвестицій в основний капітал.


Короткострокові та середньострокові

(2000-2003 роки) пріоритети


Приведення методології розрахунку показників у відповідність

з міжнародними рекомендаціями.


Створення моделі уніфікованої бази статистичних та

адміністративних даних щодо діяльності підприємств і

концептуальних аспектів перехідної системи агрегованих даних для

потреб СНР.


Впровадження методики розрахунків індексів фізичного обсягу.
Заходи:
створити систему показників і розробити методологічні засади

формування короткотермінових статистичних показників у галузі

будівництва;
сформувати базу даних з метою створення можливості переходу

до розрахунків індексу фізичного обсягу продукції промисловості та

будівництва і розробити методологію розрахунку індексу по

регіонах.


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Гармонізація статистики підприємств із стандартами ЄС.
Заходи:
вдосконалити програми структурних обстежень відповідно до

міжнародних стандартів;


гармонізувати показники структурної та кон'юнктурної

статистики всіх галузей економіки;


розробити методики розрахунку індексів обороту та надходження

замовлень на виробництво у промисловості та будівництві;


гармонізувати статистику транспорту з вимогами ЄС;
впровадити коригування сезонних коливань рядів динаміки в

статистиці підприємств.


7.2.4. Соціальна статистика
Поточна ситуація
Для аналізу соціально-економічного розвитку України та її

регіонів важливе значення має удосконалення системи показників

соціальної статистики та методології їх розрахунку з урахуванням

міжнародних стандартів.


Гармонізація у галузі соціальної статистики передбачає

впровадження Міжнародної стандартної класифікації освіти ЮНЕСКО,

рекомендацій ООН і Всесвітньої організації туризму з питань

статистики туризму, Міжнародного класифікатора статусу зайнятості,

Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем

охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10), створення узгодженої

системи зіставних соціальних показників, запровадження моніторингу

соціальної сфери, спрямованого на проведення оцінки ходу

реалізації національних програм з питань соціальної політики

(комплексного аналізу соціального розвитку країни та її регіонів).


Для проведення комплексного аналізу рівня життя населення і

розроблення політики у сфері соціального захисту з початку 1999 р.

Державним комітетом статистики України запроваджено щоквартальне

обстеження умов життя в домогосподарствах. Подальша гармонізація

відповідно до вимог ЄС передбачає удосконалення системи показників

для здійснення поглибленого аналізу рівня життя населення і

проведення зіставлень між країнами, в тому числі стосовно питань

бідності.


Одним із важливих статистичних заходів є перепис населення,

який створює базу для проведення різноманітних обстежень. Програму

Всеукраїнського перепису населення 2001 року ( v0431202-99 )

розроблено згідно з принципами та рекомендаціями ООН щодо

проведення переписів населення та житла.
Гармонізація національної методології в галузі статистики

населення із загальновизнаними міжнародними стандартами та

рекомендаціями спрямована на забезпечення зіставності даних щодо

природного та міграційного руху населення.


Починаючи з 1995 року в Україні впроваджено щорічні, а з

1999 року - щоквартальні вибіркові обстеження домогосподарств у

частині економічної активності населення. Програма проведення

обстежень розроблена з урахуванням вимог Міжнародної організації

праці та Положення Ради (ЄС) Т577/98 від 9 березня 1998 року. Це

дало змогу створити інформаційну систему, яка відображає тенденції

на ринку праці.
Водночас необхідно привести у відповідність із стандартами ЄС

методологію та організацію проведення статистичних спостережень

щодо вартості робочої сили, заробітної плати та її структури,

професійно-кваліфікаційного складу працівників.


Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року.
Здійснення комплексного аналізу діяльності галузей соціальної

сфери відповідно до вимог ЄС.


Впровадження нових методів спостереження щодо структури

заробітної плати за категоріями та професійними групами

працівників відповідно до вимог ЄС.
Заходи:
підготуватись до проведення перепису населення та створення

технічної бази для обробки матеріалів перепису населення;


розробити методологічні засади комплексного аналізу

діяльності галузей соціальної сфери;


підготувати звіти та статистичні публікації про тенденції у

соціальній сфері відповідно до вимог ЄС;


розробити і впровадити методологію та організувати проведення

вибіркових досліджень щодо структури заробітної плати за

категоріями та професійними групами працівників;
удосконалити методи збирання інформації з питань дослідження

вартості робочої сили.


Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Гармонізація системи показників соціальної інфраструктури з

міжнародними стандартами і створення інформаційної бази даних з

питань соціальної статистики.
Гармонізація системи показників рівня життя населення

відповідно до вимог ЄС і проведення моніторингу бідності.


Заходи:
впровадити рекомендації ООН і Всесвітньої організації туризму

з питань статистики туризму;


розробити методологію аналізу даних, отриманих з різних

інформаційних джерел (статистичні реєстри, адміністративні файли,

вибіркові обстеження);
створити та впровадити реєстри: навчальних закладів всіх

рівнів; осіб, які навчаються; викладацьких кадрів;


розробити методологічні засади для повної гармонізації

системи показників рівня життя населення з вимогами ЄС;


розробити методологічні засади для здійснення поглибленого

аналізу та багатомірної оцінки бідності;


розробити програми та провести пілотний моніторинг рівня

життя бідних груп населення (після визначення критеріїв бідності).


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Впровадження комплексного аналізу соціального розвитку

держави та регіонів з використанням гармонізованих показників ЄС.


Розроблення сателітного рахунку по туризму відповідно до

рекомендацій ООН та Всесвітньої організації туризму.


Розроблення матриць соціальних рахунків.
Впровадження одноразових тематичних обстежень населення з

питань бюджету часу та добового споживання продуктів харчування за

методологією ЄС.
Проведення аналізу та поширення даних перепису населення.
Створення організаційних та методологічних принципів

проведення обстежень потоків зовнішньої міграції.


Розроблення рахунків з питань праці.
Створення інформаційної системи статистики ринку праці на

регіональному рівні.


7.2.5. Статистика сільського господарства
Поточна ситуація
З огляду на зміни у сільському господарстві, пов'язані з

процесом реформування власності, першочергове місце посідає

створення системи кон'юнктурних та структурних статистичних

обстежень діяльності сільськогосподарських товаровиробників усіх

форм власності згідно з міжнародними стандартами.
Особливо актуальним є завдання щодо удосконалення первинної

інформаційної бази і впровадження нових методологічних підходів у

процесі розрахунку показників сільськогосподарського виробництва у

приватних господарствах.


На теперішній час статистика сільського господарства у

частині натуральних показників в основному гармонізована із

стандартами ЄС.
Одним з основних напрямів удосконалення аграрної статистики

України є створення регістру сільськогосподарських

товаровиробників та автоматизованої бази даних, проведення

вибіркових обстежень сільськогосподарської діяльності населення.


Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Впровадження нових методологічних підходів до механізму

збирання та аналізу інформації про стан сільського господарства.


Заходи:
створити систему збирання статистичної інформації про

сільськогосподарську діяльність населення;


удосконалити методику проведення розрахунків показників

сільськогосподарського виробництва в усіх категоріях господарств

та в регіональному розрізі.
Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Впровадження системи кон'юнктурних та структурних обстежень у

галузі сільського господарства.


Заходи:
створити реєстр та автоматизовану базу даних

сільськогосподарських товаровиробників;


створити систему кон'юнктурних та структурних статистичних

обстежень у галузі сільського господарства;


розробити методологічні підходи для прогнозування врожаю з

використанням методів дистанційного зондування площ посівів !

сільськогосподарських культур.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Гармонізація статистики сільського господарства із

стандартами ЄС.


Заходи:
створити комплексну систему уніфікованих показників

статистичного спостереження за діяльністю суб'єктів

господарювання;
розробити методологію та провести комплексний аналіз розвитку

сільського господарства з урахуванням міжнародних стандартів та

рекомендацій;
розробити та впровадити економічні рахунки сільського

господарства.


7.2.6. Статистика навколишнього середовища
Поточна ситуація
Система статистичного обліку у сфері охорони довкілля

потребує істотного удосконалення. Першочерговими завданнями є

удосконалення обліку викидів шкідливих речовин в атмосферу всіма

видами транспорту і стаціонарними джерелами, забруднення земельних

ресурсів та надр твердими небезпечними відходами, впровадження

обліку надходження в атмосферу парникових газів.


Важливим завданням є удосконалення існуючої системи

показників з обліку токсичних відходів, а також створення

регістрів підприємств, інформаційних банків даних про утворення і

знешкодження цих відходів. Ці розробки здійснюватимуться за

Директивами Ради (ЄС) 75/442/ЄЕС від 15 липня 1975 р. з питань

відходів, 91/689/ЄЕС від 12 грудня 1991 р. щодо небезпечних

відходів та Рішенням Ради (ЄС) 94/904/ЕС від 22 грудня 1994 р.

щодо визначення переліку небезпечних відходів.


Одним з важливих напрямів гармонізації є розроблення

національних екологічних класифікацій, що відповідають міжнародним

стандартам.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Гармонізація системи обліку викидів шкідливих речовин в

атмосферу з міжнародною системою обліку.


Заходи:
доповнити систему показників статистики охорони навколишнього

середовища показниками про викиди шкідливих речовин в атмосферу

від автотранспорту;
випробувати методику ЄС "Керівництво з інвентаризації

атмосферних викидів (CORINAIR)".


Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Гармонізація системи статистичного обліку відходів.
Заходи:
удосконалити систему показників статистики відходів та

методології їх обліку;


впровадити методику ЄС "Керівництво з інвентаризації

атмосферних викидів (CORINAIR)";


розробити програму статистичного моніторингу екологічного

стану навколишнього природного середовища відповідно до стандартів

ЄС.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Проведення моніторингу екологічного стану навколишнього

природного середовища з урахуванням стандартів ЄС.


Заходи:
створити сателітні екологічні рахунки та привести у

відповідність з ними системи показників статистичної звітності

щодо охорони навколишнього середовища та природних ресурсів;
провести статистичний моніторинг екологічного стану

навколишнього природного середовища з урахуванням стандартів ЄС;


впровадити облік надходжень в атмосферу парникових газів.
7.2.7. Грошово-кредитна і банківська статистика
Поточна ситуація
Банківська система України з 1 січня 1998 р. перейшла на

міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності із

запровадженням двох окремих нових планів рахунків - для

Національного банку України та комерційних банків. Одночасно було

запроваджено нові форми бухгалтерської і статистичної звітності,

що надаються Національному банку України про діяльність

банківської системи. При цьому було змінено механізм збирання

звітності, який полягає у збиранні не окремих форм звітності, а

звітних файлів з набором економічних показників, які

відображаються у формах звітності. Зазначений механізм дав

можливість автоматизувати формування цих файлів на рівні

комерційних банків.


Система аналітичного обліку за основними параметрами

забезпечує детальний і повний облік усіх банківських операцій, дає

змогу запроваджувати нові форми звітності у разі виникнення такої

потреби та отримувати нову інформацію для виконання основних

функцій Національного банку України в конкретній економічній

ситуації.


У результаті сформовано інформаційну базу грошово-кредитних

показників за ознаками резидентності, сектору економіки, форми

власності, галузі економіки, цільового спрямування коштів.
Крім того, постійне простеження змін у бухгалтерському обліку

обрахування нових фінансових інструментів дає змогу визначати нові

показники грошово-кредитної і банківської статистики та змінювати

їх структуру.


Короткострокові та середньострокові

пріоритети (2000-2003 роки)


З переходом банківської системи України на міжнародні

стандарти бухгалтерського обліку необхідно удосконалювати

грошово-кредитну і банківську статистику та здійснювати

оптимізацію статистичної звітності від комерційних банків. Цей

процес включає необхідність розроблення методології, отримання

звітності від небанківських фінансових установ, складання

фінансового огляду держави.
Заходи:
внести відповідні зміни до Законів України "Про Національний

банк України" ( 679-14 ) та "Про банки і банківську діяльність"

( 872-12 );
розробити методологію грошово-кредитної статистики;
розробити методологію розрахунку фінансових потоків у

банківській системі;


удосконалити форми статистичної звітності небанківських

фінансових установ;


створити загальну базу статистичних даних про діяльність

банківської системи;


вивчити можливості приєднання України до Загального чи

Спеціального стандарту розповсюдження статистичних даних.


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Подальше удосконалення показників грошово-кредитної та

банківської статистики виходячи з потреб стабільності економіки.


Інституційні та фінансові потреби
Здійснення заходів програми передбачає придбання

програмно-технічних засобів, проведення відповідного навчання та

підвищення кваліфікації працівників.
Фінансування заходів передбачається здійснювати за рахунок

коштів, виділених на виконання Програми реформування державної

статистики на період до 2002 року ( 971-98-п ), а також технічної

допомоги, що надається в рамках програми TACIS та інших програм

міжнародного співробітництва.
7.3. Оподаткування
Поточна ситуація
Проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової

політики та здійснення координації діяльності у цій сфері інших

центральних органів виконавчої влади відповідно до пункту 1

Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом

Президента України від 26 серпня 1999 року N 1081 ( 1081/99 ),

покладено на Міністерство фінансів України.


Законодавство України з питань оподаткування включає:
Закони України:
Про систему оподаткування ( 1251-12 );
Про оподаткування прибутку підприємств ( 334/94-ВР );
Про податок на додану вартість ( 168/97-ВР );
Про плату за землю ( 2535-12 );
Про ліцензування певних видів господарської діяльності

( 1775-14 );


Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування

( 400/97-ВР );


Про збір на обов'язкове соціальне страхування ( 402/97-ВР );
Про податок з власників транспортних засобів та інших

самохідних машин і механізмів ( 1963-12 );


Про фіксований сільськогосподарський податок ( 320-14 );
Про Єдиний митний тариф ( 2097-12 ).
Декрети Кабінету Міністрів України:
Про прибутковий податок з громадян ( 13-92 );
Про податок на промисел ( 24-93 );
Про місцеві податки і збори ( 56-93 );
Про державне мито ( 7-93 );
Про акцизний збір ( 18-92 );
Про Єдиний митний тариф України ( 4-93 ).
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів)

подано в Законі України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).


Принципи формування системи оподаткування в Україні, податки

і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових

фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників

визначає Закон України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).

Справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) проводиться у

порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими

актами України з питань оподаткування (Декрет "Про прибутковий

податок з громадян" ( 13-92 ), Закони України "Про оподаткування

прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), "Про податок на додану

вартість" ( 168/97-ВР ), "Про акцизний збір" ( 1996-12 ) та ін.).

Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких

надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті,

що передбачені законами України про оподаткування, застосовуються

правила міжнародних договорів.


Реформування у сфері оподаткування передбачає поступове

зменшення сумарних нараховувань податків до рівня, який

забезпечить піднесення ділової активності та легалізацію доходів.

Одним із напрямів реформування податкової системи є скасування

численних пільг та надання пільг підприємствам пріоритетних

галузей економіки.


В умовах зміцнення міжнародного економічного співробітництва

та інтеграції важливим напрямом розвитку системи оподаткування в

Україні стало забезпечення захисту прав, інтересів та майна

іноземних суб'єктів економічної діяльності. Цю проблему розв'язано

шляхом підписання Урядом України понад 30 міжурядових конвенцій

про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від

сплати податків, стосовно податків на доходи та майно, в тому

числі близько 10 - з державами - членами ЄС.


Об'єднання податкових платежів у систему передбачає

можливість їх класифікації. У Законі України "Про систему

оподаткування" ( 1251-12 ) визначено загальнодержавні податки та

збори (обов'язкові платежі) і місцеві податки та збори

(обов'язкові платежі).
Основні податки залежно від форми стягнення поділяються на

прямі та непрямі.


Прямі податки безпосередньо спрямовані на платника податку -

його доходи, майно. Базовими прямими податками в Україні є податок

на прибуток підприємств і прибутковий податок з громадян.
Ставки податку на прибуток, пільги з податку, об'єкт

оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку,

строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть

встановлюватися та змінюватися виключно Законом України "Про

оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
Платниками прибуткового податку в Україні, як визначено

Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з

громадян" ( 13-92 ), - є громадяни України, іноземні громадяни та

особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають

постійного місця проживання в Україні.
Згідно з цим Декретом ( 13-92 ) об'єктом оподаткування

громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є

сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається

з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних

джерел як на території України, так і за її межами.
Крім того, зазначеним Декретом ( 13-92 ) визначено суми

виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, та

особливості оподаткування доходів, одержаних громадянами не за

місцем основної роботи (служби, навчання); доходів, що підлягають

виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають постійного

місця проживання в Україні; доходів іноземних громадян та осіб без

громадянства.
У разі непрямого оподаткування податок встановлюється як

надбавка до ціни товарів, що реалізуються, і тому не пов'язаний

безпосередньо з доходом і майном платника. Основними непрямими

податками в Україні є податок на додану вартість, акцизний збір та

мито.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки

оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від

оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та

імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку,

звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України

"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).


Декретом Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"

( 18-92 ) встановлено, що акцизний збір - це непрямий податок на

споживачів окремих товарів, що включається до ціни товарів

(продукції). Перелік товарів (продукції), на які встановлюється

акцизний збір, та його ставки затверджуються законами України.
Питання обкладення ввізним і вивізним митом товарів та інших

предметів, що ввозяться на митну територію України та вивозяться

за її межі, регулюються Законом України "Про Єдиний митний тариф"

( 2097-12 ) та Декретом Кабінету Міністрів України "Про Єдиний

митний тариф України" ( 4-93 ).
Метою проекту Податкового кодексу України є створення

всеохоплюючого закону, який повинен регулювати відносини з

оподаткування в Україні.
Податковий кодекс спрямований на необхідність створення в

Україні стабільної податкової системи, яка забезпечувала б чітке

визначення порядку стягнення податків і зборів (обов'язкових

платежів), його простоту, а також об'єктів оподаткування з метою

запобігання випадкам подвійного оподаткування, справедливий підхід

до оподаткування всіх категорій платників податків, упорядкування

стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від

сплати та їх несвоєчасну сплату, підтримку пріоритетних галузей

національної економіки, заохочення розвитку вітчизняного

виробництва, стимулювання інвестиційних процесів, зниження

податкового навантаження, дотримання міжнародних угод щодо

оподаткування, реальне забезпечення прав платників податків,

створення дієвого механізму контролю з боку податкових органів,

обмеження можливостей легального та нелегального ухилення від

оподаткування.
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Створення робочих груп та комісій з широким залученням

працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої

влади України, представників Європейського Союзу з метою

вдосконалення систем і методів моделювання та аналізу податкової

політики; вивчення досвіду держав Європейського Союзу,

асоційованих держав та держав - претендентів на вступ до

Європейського Союзу.
Забезпечення широкого доступу до європейських правових,

бібліографічних та інших інформаційних баз даних з питань

оподаткування.
Подальше усунення практики подвійного оподаткування у сфері

міжнародних відносин шляхом підписання відповідних міжнародних

договорів з одночасним попередженням ухилень від сплати податків.
Створення на засадах взаємності режиму сприяння іноземним

інвестиціям та усунення обмежень вільного розвитку конкуренції.


Міждержавне погодження обов'язків національних платників

податків щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та

узгодження порядку застосування і розміру фінансових санкцій за

ухилення від їх сплати у сфері міжнародних відносин.


Координація податкової політики на базі дво- та

багатосторонніх міжнародних договорів з поступовою адаптацією

податкового законодавства України до норм та стандартів ЄС,

зокрема у сфері експортно-імпортних операцій.


Адаптація законодавства України у сфері оподаткування з

урахуванням таких нормативних актів ЄС:


Директиви Ради 77/799/ЄЕС від 19 грудня 1977 р. щодо взаємної

допомоги компетентних органів влади держав - учасниць

Співтовариства у сфері прямого та непрямого оподаткування;
Змін, внесених Директивами Ради 79/1070 та 92/12/ЄЕС

( 994_361 );


Директива Ради 69/335/ЄЕС ( 994_204 ) від 17 липня 1969 року

щодо непрямого оподаткування зростання капіталу;


Змін, внесених Директивою 73/79, Директивою 74/553/ЄЕС

( 994_296 ) та Директивою 85/303/ЄЕС;


Шостої Директиви Ради 77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 р. щодо

гармонізації законів держав - учасниць стосовно податку з обороту.

Загальна система податку на додану вартість (ПДВ): єдина база

обчислювання;


Директиви Ради 83/181/ЄЕС ( 994_344 ) від 28 березня 1983 р.,

які визначають межі дії статті 14 (1) (d) Директиви 77/388/ЄЕС

щодо звільнення від сплати ПДВ при остаточному імпорті окремих

товарів;
Директиви Ради 88/182/ЄЕС від 28 березня 1983 р. щодо

звільнення від сплати податку у межах Співтовариств на деякі

транспортні засоби, що тимчасово ввозяться;


Директиви Ради 83/183/ЄЕС ( 994_346 ) від 28 березня 1983 р.

щодо звільнення від сплати податку на приватну власність осіб, яка

постійно імпортується з іншої держави - учасниці Співтовариства;
Директиви Ради 86/560/ЄЕС ( 994_365 ) від 17 листопада

1986 р. щодо гармонізації податкового законодавства стосовно

податку з обороту держав - учасниць Співтовариства. Домовленості

щодо повернення сплачених сум ПДВ платникам податку, які засновані

не на території Співтовариств;
Директиви Ради 69/169/ЄЕС ( 994_203 ) від 28 травня 1989 р.

щодо гармонізації положень закону, правил та адміністративних

приписів щодо звільнення від податку з обороту та акцизів при

імпорті у міжнародних перевезеннях;


Директиви Ради 85/362/ЄЕС від 16 липня 1985 р. щодо

гармонізації законодавств держав - учасниць стосовно податків з

обороту, звільнення від ПДВ на тимчасово ввезені товари, інші, ніж

транспортні засоби;


Директиви Ради 92/12/ЄЕС ( 994_361 ) від 25 лютого 1992 р.

щодо Загального переліку товарів, які оподатковуються акцизом, та

щодо їх пересування під наглядом та перебування під контролем;
Директиви Ради 92/81/ЄЕС ( 994_370 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо гармонізації структури акцизів на нафтопродукти;


Директиви Ради 92/83/ЄЕС ( 994_430 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо гармонізації структури акцизів на алкоголь та алкогольні

напої;
Пропозиції щодо прийняття директиви, яка б об'єднувала тексти

16 директив щодо оподаткування цигарок та інших тютюнових виробів;


Директиви Ради 92/79/ЄЕС ( 994_368 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо апроксимації податків на цигарки;


Директиви Ради 92/80/ЄЕС ( 994_369 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо апроксимації податків на вироблений тютюн, інший, ніж

цигарки;
Директиви Ради 92/82/ЄЕС ( 994_371 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо апроксимації ставок акцизів на нафту;


Директиви Ради 92/84/ЄЕС ( 994_431 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо апроксимації ставок акцизів на алкоголь та алкогольні напої.


Реалізація статті 15 УПС ( 998_012 ), відповідно до якої:
вироби, що походять з території однієї Сторони й імпортуються

на територію іншої Сторони, не підлягають, безпосередньо чи

опосередковано, ніякому внутрішньому оподаткуванню чи іншим

внутрішнім зборам, що перевищують ті, які застосовуються,

безпосередньо чи опосередковано, до подібних вітчизняних виробів;
цим товарам надається не менш сприятливий режим, ніж той,

який надано подібним товарам національного походження щодо

застосування всіх законів, правил і вимог, які впливають на їх

внутрішній продаж, пропонування для продажу, купівлі,

транспортування, а також на розподіл або використання. Положення

цього пункту не перешкоджають застосуванню різних внутрішніх

зборів з транспортування, що базуються виключно на засадах

економічної експлуатації транспортних засобів, а не на державній

належності виробу.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   21


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка