Програма повинна стати головним інструментом загальної стратегії на шляху наближення України до єс за всім спектром



Сторінка21/21
Дата конвертації23.03.2020
Розмір6,8 Mb.
ТипПрограма
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Розділ 19. ФІНАНСОВІ ПИТАННЯ
19.1. Внутрішній контроль
Поточна ситуація
В Україні внутрішній контроль за фінансами здійснюють ряд

державних органів та служб, а саме: Державна податкова

адміністрація України, Державне казначейство України, Рахункова

палата, Державна митна служба України, Державна комісія з цінних

паперів та фондового ринку України, Фонд державного майна України,

Пенсійний фонд України.


Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 року

N 1573 ( 1573/99 ) створено Головне контрольно-ревізійне

управління як центральний орган виконавчої влади.
Головне контрольно-ревізійне управління, контрольно-ревізійні

управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі відповідно до завдань, покладених на державну

контрольно-ревізійну службу:


організують роботу підпорядкованих контрольно-ревізійних

підрозділів щодо проведення ревізій та перевірок, узагальнюють

наслідки документальних ревізій та перевірок і у випадках,

передбачених законодавством, повідомляють про них органи

законодавчої та виконавчої влади;
проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану

збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і

звітності в міністерствах, державних комітетах та інших органах

виконавчої влади, в державних фондах, бюджетних установах, а також

на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти з бюджету

та з державних валютних фондів;


проводять ревізії та перевірки правильності витрачання

державних коштів на утримання місцевих органів виконавчої влади,

установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за

рахунок державного бюджету;


проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування,

правильності витрачання і зберігання валютних коштів;


здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень,

виявлених попередніми ревізіями та перевірками;


розробляють інструктивні та інші нормативні акти про

проведення ревізій та перевірок;


здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю

підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють

досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед

контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції про

удосконалення контролю;
здійснюють заходи щодо добору, розстановки, виховання,

професійної підготовки і перепідготовки кадрів;


подають організаційно-методичну допомогу

контрольно-ревізійним службам центральних та місцевих органів

виконавчої влади;
здійснюють заходи щодо комп'ютеризації і створення

інформаційно-аналітичної системи державної контрольно-ревізійної

служби, забезпечують ведення державної статистичної звітності

контрольно-ревізійної роботи;


беруть участь у наукових, соціологічних дослідженнях і

розробках державних програм боротьби із злочинністю у сфері

економіки;
розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти

порушення законодавства з фінансових питань.


Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Прийняття Верховною Радою України Бюджетного кодексу України.
Отримання консультативної та технічної допомоги з

внутрішнього контролю.


Вивчення практичного досвіду держав ЄС з питань організації

внутрішнього управління та контролю.


Розроблення програм із внутрішнього контролю в Україні.
19.2. Державний бюджет
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Специфіка формування і використання коштів державних цільових

фондів, які включаються до складу бюджету (Державний фонд сприяння

зайнятості населення України, Фонд України соціального захисту

інвалідів, Фонд охорони навколишнього природного середовища), та

існування інших видатків, що здійснюються за рахунок цільових

надходжень (наприклад, коштів, що надходять від реалізації

надлишкового озброєння, військової техніки, іншого майна Збройних

Сил України, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за

рахунок державного бюджету, відрахувань та зборів на будівництво,

реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального

користування, збору на розвиток виноградарства, садівництва і

хмелярства тощо), вже давно вимагає їх відокремлення від видатків,

що здійснюються за рахунок загальних доходів. Зазначені категорії

вимагають запровадження окремих, дещо відмінних від встановлених

для бюджетних (загальних) видатків, процедур, врахування

особливостей їх походження, природи використання, зрештою ролі, що

відведена їм у бюджетному процесі.
Для вирішення цих питань, починаючи з 2000 року, бюджет

розділено на дві складові частини: загальний фонд та спеціальний

фонд. Запропонований поділ бюджету повинен забезпечити прозору та

реальну систему оцінки усіх джерел доходів і визначених

пріоритетів їх витрачання.
Загальний фонд бюджету включає доходи бюджету, що не

призначені на конкретну мету, і є загальними ресурсами бюджету;

видатки бюджету, які здійснюються за рахунок загальних ресурсів

бюджету; різницю між доходами та видатками загального фонду

бюджету. При цьому надходження від здійснених запозичень, видатки

на обслуговування боргу, виконання державних гарантій і

забезпечення зобов'язань включаються тільки до загального фонду

бюджету.
Доходи та видатки загального фонду визначені як загальні

надходження та загальні видатки.
Спеціальний фонд бюджету включає доходи на конкретну мету

(спеціальні доходи) та видатки, які проводяться за рахунок цих

доходів (спеціальні видатки).
Обов'язковою умовою функціонування спеціального фонду є те,

що видатки здійснюються лише у межах коштів, одержаних на цю мету

в даному фонді. Залишки коштів на кінець року зараховуються на

рахунки спеціального фонду (державних цільових фондів та бюджетних

установ і організацій за власними надходженнями) для проведення

видатків у наступному бюджетному році.


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Завершення до 2005 року передачі об'єктів

соціально-культурної сфери, що перебувають на балансі суб'єктів

господарювання, до комунальної власності та відповідної зміни

джерел фінансування.


Поетапне здійснення системи заходів, спрямованих на

збільшення частки доходів населення у структурі валового

внутрішнього продукту, впорядкування заробітної плати у бюджетній

сфері, вифішення проблеми погашення заборгованості із заробітної

плати у бюджетній сфері та інших соціальних виплат.
Скорочення окремих видів дотацій та субсидій, які виділяються

з бюджету. Завершення процесу доведення рівня оплати

житлово-комунальних та інших послуг, що надаються населенню, до їх

фактичної вартості.


Проведення послідовної політики щодо послаблення фінансової

залежності України від міжнародних фінансових організацій та

іноземних держав в частині залучення зовнішніх джерел фінансування

бюджетного дефіциту.


Реалізація заходів, спрямованих на зміцнення фінансової бази

місцевого самоврядування, забезпечення його фінансової

незалежності шляхом закріплення за місцевими бюджетами доходів,

достатніх для здійснення їх функцій.


Подальше вдосконалення міжбюджетних відносин, забезпечення їх

стабільності, посилення заінтересованості місцевих органів

виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у підвищенні

рівня власних доходів та своєчасному зборі податків.


Зміцнення доходної бази місцевих бюджетів шляхом

запровадження порядку сплати платежів до бюджету філіями і

дочірніми підрозділами підприємств і організацій за місцем їх

знаходження до відповідних місцевих бюджетів.


19.3. Загальна оцінка інституційних та фінансових потреб на

реалізацію Програми


Оцінки щодо необхідної інституційної підтримки сформульовані

майже в кожному підрозділі Програми. Загальну формалізовану оцінку

рівня визначення інституційних потреб наведено у таблиці 19.1.
При узагальненні оцінок інституційних потреб у таблиці 19.1

класифіковано такі їх види:


організаційно-методичне забезпечення;
нові органи (створення нових структур для виконання завдань,

пов'язаних з інтеграційними процесами);


кадри (підвищення кваліфікації, навчання фахівців,

відповідальних за здійснення заходів щодо реалізації Програми);


інформаційне забезпечення підрозділів, відповідальних за

інтеграційні питання;


технічна/технологічна база (створення або поліпшення існуючої

технічної та технологічної бази, комп'ютерне обладнання та інша

офісна техніка, локальна мережа, підключення до Internet тощо);
вдосконалення розподілу компетенції або реалізація нових

функцій існуючими структурними одиницями;


розвиток відповідних інфраструктур з метою створення умов для

поліпшення інтеграційних процесів (наприклад, формування спільної

банківської, транспортної та промислової інфраструктур з метою

подальшого розширення співробітництва з ЄС).


Таблиця 19.1
Загальна характеристика інституційних потреб

Програми інтеграції України до ЄС


------------------------------------------------------------------

Розділ | Вид потреб

Програми |------------------------------------------------

|Орга- | Нові |Кадри|Інфор-| Вдо- |Техніч-|Інфра-

|ніза- |органи| |мацій-|скона-|на/тех-|струк-

|ційно-| | |не за-|лення | ноло- | тура

|мето- | | |безпе-|розпо-| гічна |

|дичне | | |чення | ділу | база |

|забез-| | | |компе-| |

|печен-| | | |тенції| |

| ня | | | | | |

------------------------------------------------------------------

3. Судова система + + + + +
4.1.2. Виконання

зобов'язань

перед РЄ +
4.2. Економічні,

соціальні та

культурні права +*
4.3. Захист

інформації про

особу + +
4.4. Суспільна

інформованість + + + + + + +


6.1.1. Державні

закупівлі + + + +


6.1.2. Державна

допомога + + +


6.1.3. Захист

прав


інтелектуальної

власності +


6.1.4.

Бухгалтерський

облік та аудит +
6.2. Вільний

рух товарів +


6.2.2.

Стандартизація

та оцінка

відповідності + + + +


6.3. Вільний

рух капіталу +


6.4. Вільний

рух послуг + + +


6.5. Вільне

пересування осіб +


6.6. Конкуренція +** + + +
6.7. Приватизація +
7.2 Статистика + + + + +
7.3. Оподаткування + +
8. Секторальна

політика
8.1. Промисловість + +


8.2. Сільське

господарство + + +


8.3. Енергетика + +
9. Соціальне

наближення


9.1.1. Зайнятість + +
9.1.2. Соціальні

гарантії + + +


9.1.3. Соціальний

захист + + + + +


10.1. Регіональна

політика та

наближення + + +
10.2. Регіональне

співробітництво + +** + + +


11.1. Охорона

довкілля + + + + + + +


11.2. Захист прав

споживачів + +


11.3. Охорона

здоров'я + + + + + +


12. Інновації + +* + +
13. Інформаційне

суспільство + + + +


14. Освіта,

навчання та

молодь +
15. Правосуддя

та внутрішні 2

справи + + + + + + +

_______________

* Недержавні органи.
** Включаючи недержавні органи.
Інституційна підтримка Програми в цілому ще не може бути !

повністю визначена у всіх аспектах, особливо з врахуванням

проваджуваної радикальної адміністративної реформи.
Але детальний аналіз запитів, сформульованих в окремих

підрозділах Програми, дозволить прийняти відповідні рішення щодо

зміцнення органів, які безпосередньо передбачені УПС ( 998_012 )

(Українські частини Ради, Комітету з питань співробітництва, їх

підкомітети та Секретаріат), а також підрозділів ключових

міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які

визначені відповідальними за питання співробітництва з ЄС і

наближення України до європейського нормативно-правового поля.


Особливого зміцнення потребують підрозділи, відповідальні за

співробітництво з ЄС, у Міністерстві економіки України,

Міністерстві транспорту України, Міністерстві аграрної політики

України, Міністерстві фінансів України. Це повинні бути окремі

підрозділи, а не ті, у функціях яких є багато інших питань,

безпосередньо не пов'язаних з європейською інтеграцією.

Обов'язковими нормами для працівників цих підрозділів повинні

стати вільне володіння офіційними мовами ЄС, сучасні знання

світової економіки та міжнародних відносин, макроекономіки та

європейського права, здатність до аналітичної роботи на рівні

експертів ЄС.
Повинні бути сформульовані чіткі положення щодо центрального

органу, відповідального за впровадження Програми, забезпеченого

достатніми повноваженнями та кадровим потенціалом, фінансовою

підтримкою.


Фінансове забезпечення Програми тісно пов'язане з

інституційним і є найскладнішою проблемою. Нині Україна навряд чи

зможе 3-4 відсотки свого бюджету виділяти на інтеграційні заходи

інституційного плану, як це роблять держави - кандидати на вступ

до ЄС.
У розділі II Стратегії інтеграції України до Європейського

Союзу, затвердженої Указом Президента України від 11 червня

1998 року N 615 ( 615/98 ), передбачено:
розробити програму фінансування заходів з інтеграції України

до ЄС відповідно до Стратегії ( 615/98 ) (пункт 1 статті 2);


здійснювати фінансування цих заходів за рахунок бюджетних

коштів, коштів приватних осіб і програм допомоги ЄС Україні (пункт

2 статті 2).
Оцінки та розрахунки фінансових потреб, наведених в окремих

розділах Програми, у деяких випадках можуть бути перебільшені у

зв'язку з тим, що виконавці іноді намагаються віднести до них усі

витрати на утримання управлінських структур замість оцінки прямих

витрат на інтеграційні заходи виключно інституційного характеру, -

підвищення кваліфікації та мовна підготовка працівників, створення

нових або перепрофілювання існуючих підрозділів, переклад та

порівняльний аналіз нормативно-правових документів України та ЄС,

реалізація планів законопроектних робіт, організаційне,

інформаційне та наукове забезпечення інтеграційного процесу тощо.


Як один з можливих підходів до розроблення програми

фінансування доцільно під час визначення бюджету Програми на

2001 рік взяти до уваги:
оцінки фактичних витрат підрозділів центральних органів

виконавчої влади, відповідальних за співробітництво з ЄС, у

1999 році та очікуваних витрат на 2000 рік;
оцінки та розрахунки фінансових потреб, наведених в окремих

розділах Програми;


порівняльний аналіз витрат на проведення інтеграційних

заходів України та окремих держав - кандидатів на вступ до ЄС.


Агреговані оцінки бюджету Програми на 2001 рік при

відповідному обґрунтуванні можуть бути запропоновані для

врахування їх окремою статтею під час підготовки проекту

державного бюджету на 2001 рік.


Разом з тим необхідно зауважити, що в окремих державах -

асоційованих членах ЄС виконання положень національних програм

забезпечено цільовим фінансуванням за рахунок коштів міністерств

та інших центральних органів виконавчої влади, передбачених у

державних бюджетах.
Передбачене Указом Президента України від 24 лютого 1998 року

N 148 ( 148/98 ) рішення щодо створення в міністерствах та інших

центральних органах виконавчої влади структурних підрозділів з

питань співробітництва з ЄС у межах існуючої штатної чисельності

призвело до того, що у деяких органах європейською інтеграцією

практично не займаються.


За даними опитування оціночна чисельність зайнятих державних

службовців, що відповідали за питання впровадження УПС

( 998_012 ), у 1999 році становила 124 посадові особи (в

перерахунку на повну зайнятість виключно цими питаннями державних

службовців усіх категорій).
У деяких центральних органах виконавчої влади (Міністерство

праці та соціальної політики України, Державна податкова

адміністрація України, Державний комітет з питань регуляторної

політики та підприємництва України) цей показник становив менше

однієї штатної одиниці.
Результати оцінки обсягів фінансування європейської

інтеграції в Україні наведено в таблиці 19.2.


Для порівняння у табл. 19.3 представлено дані про

фінансування інтеграційних заходів однієї з держав - кандидатів на

вступ до ЄС - Чеської Республіки.
Таблиця 19.2
Обсяги фінансування заходів центральних органів

виконавчої влади України щодо реалізації УПС

( 998_012 ) у 1999 році з державного бюджету
(оцінка)

------------------------------------------------------------------

Назва центрального | Обсяг | Відсотки

органу виконавчої влади | фінансування, |

| тис. гривень |

------------------------------------------------------------------

Міністерство юстиції України 29,65 4,03
Міністерство закордонних справ України 59,30 8,06
(Представництво України при ЄС) 41,51 5,64
Міністерство аграрної політики України 11,86 1,61
Міністерство внутрішніх справ України 8,90 1,21
Міністерство економіки України 225,34 30,62
Міністерство палива та енергетики

України 35,58 4,83


Міністерство освіти і науки України 31,43 4,27
Міністерство екології та природних

ресурсів України 11,86 1,61


Міністерство праці та соціальної

політики України 2,96 0,40


Міністерство транспорту України 42,70 5,80
Міністерство фінансів України 5,93 0,80
Міністерство України з питань

надзвичайних ситуацій та у справах

захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи 14,82 2,01


Державна митна служба України 11,86 1,61
Державна податкова адміністрація

України 0,18 0,02


Державний комітет промислової політики

України 29,65 4,03


Державний комітет зв'язку та

інформатизації України 23,72 3,22


Державний комітет України з питань

регуляторної політики та підприємництва 0,19 0,02


Державний комітет стандартизації,

метрології та сертифікації України 43,88 5,96


Державний комітет статистики України 53,37 7,25
Державний комітет у справах охорони

державного кордону України 8,90 1,21


Антимонопольний комітет України 29,65 4,03
Національна комісія регулювання

електроенергетики України 0,59 0,08


Міністерство охорони здоров'я України 5,93 0,80
Державна комісія з цінних паперів та

фондового ринку України 5,93 0,80


Разом 8 100,0
Таблиця 19.3
Обсяги фінансування заходів ключових міністерств,

відомств Чеської Республіки на реалізацію

Національної Програми інтеграції до ЄС з

державного бюджету та інших джерел, 2000 рік


------------------------------------------------------------------

Міністерства, відомства | Обсяг |Питома вага

|фінансування,|у загальному

|млн. чеських | обсязі,

| крон | відсотки

------------------------------------------------------------------

Міністерство транспорту та комунікацій 15396,8 39,37
Міністерство промисловості та торгівлі 5625,3 14,38
Міністерство праці та соціальних справ 4036,2 10,32
Міністерство внутрішніх справ 3459,7 8,85
Міністерство з питань регіонального

розвитку 3297,9 8,43


Міністерство юстиції 2614,1 6,68
Міністерство сільського господарства 1523,2 3,89
Міністерство охорони довкілля 906,1 2,32
Адміністрація державних резервів 750,0 1,92
Міністерство освіти, молоді та спорту 543,1 1,39
Міністерство фінансів 327,0 0,84
Міністерство охорони здоров'я 174,3 0,45
Державний офіс європейської інтеграції 137,5 0,35
Міністерство закордонних справ 134,0 0,34
Чеський офіс статистики 87,0 0,22
Міністерство культури 30,0 0,08
Офіс захисту економічної конкуренції 29,0 0,07
Чеський Національний Банк 22,2 0,06
Державний офіс ядерної безпеки 10,6 0,03
Офіс промислової власності 4,0 0,01
Разом 39108,0 100,00
В Україні відносно малу частку становлять євроінтеграційні

витрати у сфері транспорту, праці та соціальної політики, юстиції,

внутрішніх справ і, навпаки, більш висока питома вага витрат на

інтеграційні заходи у сферах статистики, конкурентної політики,

інтелектуальної власності. Безумовно, ці статистичні висновки не

можуть бути взяті за єдину основу для прийняття рішень щодо

перерозподілу й без того мізерного фінансування, але вони

заслуговують на увагу при подальшому опрацюванні шляхів

розв'язання проблеми фінансової підтримки європейської інтеграції

в Україні.


Фінансування витрат на реалізацію Програми інтеграції України

до ЄС не передбачено у Державному бюджеті України на 2000 рік

( 1458-14 ). Для забезпечення фінансової підтримки реалізації

Програми з Державного бюджету України у 2001 році міністерствам та

іншим центральним органам виконавчої влади, які задіяні у Програмі

та перелік яких затверджено Розпорядженням Президента України від

6 липня 2000 року N 240 ( 240/2000-рп ), необхідно розробити

кошторис можливих витрат. На думку Міністерства фінансів України,

зазначені витрати після розгляду та погодження можуть бути

включені до загальних витрат на утримання центральних органів

виконавчої влади. Проте, як і у випадку з реалізацією Указу

Президента України від 24 лютого 1998 року N 148 ( 148/98 ), це не

гарантує того, що виділені кошти дійсно будуть витрачатись на

реалізацію зазначеної Програми.

Додаток 1
Основні показники економічного розвитку України
------------------------------------------------------------------

Показник | Роки

|-----------------------------------------------

| 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999

------------------------------------------------------------------

ВВП
Номінальний ВВП,

млн. гривень* 54516 81519 93365 103869 126127
Реальний ВВП (у

відсотках до

попереднього

періоду) -12,2 -10 -3 -1,7 -0,4


Промислове

виробництво


Обсяг

промислової

продукції (у

порівняльних

оптових цінах у

відсотках до

попереднього

періоду) -12 -5,1 -0,3 -1 4,3


Інвестиції
Прямі зовнішні

інвестиції

(нетто), млн.

доларів США* 413 541 615,6 718 437,2


Зовнішня

торгівля


товарами та

послугами


Сальдо

зовнішньої

торгівлі,

млн. USD -

всього* -1203 -894 424 351 2335,3
з державами ЄС -892,9 -1350,1 -787,5
Платіжний баланс
Сальдо рахунку

поточних


операцій, млн.

доларів США -1152 -1185 -1335 -1296 3242*****


Сальдо рахунку

руху капіталів

і фінансів,

млн. доларів США 878 946 2120 2106 -239*****


Населення і

зайнятість


Кількість

населення,

млн. чол.*** 51,7 51,3 50,9 50,5 50,1
Кількість

безробітних,

тис. чол.** 126,9 351,1 637,1 1003,2 1174,5
Ціни
Індекс споживчих

цін (ІСЦ), у

відсотках зміни 181,7 39,7 10,1 20 19,2
Індекс оптових

цін у


промисловості, у

відсотках зміни 172,1 17,3 5 35,4 15,7


Рівень життя
Середня зарплата

в цілому,

гривень за

місяць 81 137,8 156,2 167,5 194,3


Реальна середня

зарплата в

цілому, гривень

за місяць 36,9 35 34,2 33,2 31,4


Грошові доходи

населення,

млн. гривень 23697 40311 50764 55322 61776
Бюджет
Дефіцит

державного

бюджету, у

відсотках до ВВП -6,6 -4,9 -6,6 -2,2 -1,5


Діяльність

банківської

системи
Чисті валютні

резерви


Національного

банку України,

млн. гривень** -742 -499 -33 -6892 -9706
Ставка

рефінансування

(встановлена),

річна 131 62,3 24,6 61,6 50


Відсоткова

ставка по

кредитах

(зважена


середня), річна 107,1 77 49,1 54,5 53,4
Відсоткова

ставка по

депозитах

(зважена


середня), річна 61,2 34,3 18,2 22,3 20,7
Обмінні курси
Офіційний

обмінний курс**,

грн./дол. США 1,79 1,89 1,90 3,43 5,216
грн./DM 1,25 1,21 1,06 2,05 2,679
грн./ECU 2,36 2,36 2,10 4,01 5,24****

_______________

* Накопичення з початку року.
** На кінець періоду.
*** На початок періоду.
**** З 1999 року грн./EUR.
***** За 3 квартали.

Додаток 2


Динаміка основних показників економічного

розвитку України


(приріст, зниження (-) у відсотках до попереднього року)
------------------------------------------------------------------

Показник | Роки

|------------------------------------------

| 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999

------------------------------------------------------------------

Валовий внутрішній

продукт -12,2 -10,0 -3,0 -1,7 -0,4
Обсяг продукції

промисловості -12,0 -5,1 -0,3 -1,0 4,3


Валова продукція

сільського господарства -3,6 -9,5 -1,9 -9,8 -5,7


Індекс споживчих цін 377 80,3 15,9 10,6 22,7
Індекс цін виробників

у промисловості 488,9 52,0 7,7 13,1 31,1

Додаток 3
Поточний стан регіонального співробітництва
Вінницька область
Вінницька область у 1999 році здійснювала зовнішню торгівлю

із 77 державами світу, включаючи практично всі держави - члени ЄС.

За цей період загальний товарообіг становив 303,2 млн. доларів

США, з них 95 млн. доларів США припадає на держави - члени ЄС.


Основними торговельними партнерами Вінницької області у

1999 році були Німеччина, Бельгія, Австрія, Італія, Франція.


На 1 січня 2000 року іноземними суб'єктами вкладено прямих

інвестицій 13,3 млн. доларів США. Найбільший їх обсяг надійшов з

Австрії, Німеччини, Іспанії, Люксембургу, Нідерландів, Англії.

Найбільший інтерес у інвесторів щодо вкладення капіталу в області

викликають торгівля, харчова промисловість, промисловість

будівельних матеріалів, будівництво, легка промисловість,

машинобудування і металообробка.
В області діє більше 200 спільних виробництв за участю

підприємств та громадян 41 країни світу.


Затверджено Концепцію розвитку експортного потенціалу

Вінниччини з визначенням в ній основних регіональних пріоритетів.


Між Свентокшитським воєводством (Республіка Польща) та

Вінницькою областю укладено Угоду про міжрегіональну співпрацю.


Сторони взяли на себе зобов'язання сприяти реалізації

розвитку своїх регіонів у галузях:


надання необхідної підтримки спільним підприємствам,

господарським суб'єктам;


поширення співпраці, обмін інформацією і досвідом, а також

технологіями в галузі охорони навколишнього природного середовища;


підтримка програм культурного обміну, а також співпраця та

встановлення нових контактів між науковими, культурними та

освітянськими закладами;
підтримка співпраці між місцевими органами самоврядування,

особливо в розвитку туризму, екології.


Пожвавилися зв'язки з ЄС у рамках програми Tacis. На розвиток

підприємницької діяльності в області виділено грант в 50 тис.

доларів США. Ці кошти для цільового використання направлено п'яти

районам області.


На 2000 рік підготовлено проект регіональної програми "Чиста

вода", який має сприяти поліпшенню екологічного стану в області.


Волинська область
Держави - члени ЄС є другим за величиною торговим партнером

Волині. Зовнішньоторговельний оборот з державами ЄС за 1999 рік

становив 45,8 млн. доларів США, що становить 31,2 відсотка в

сукупному товарообігу області. В 1999 року досягнуто позитивне

сальдо взаємної торгівлі у 10,8 млн. доларів США.
З держав - членів ЄС надійшло інвестицій на суму 14,3 млн.

доларів США, що становить 27,3 відсотка сукупного обсягу

фінансово-матеріальних ресурсів. Найбільшими інвесторами є Швеція,

Німеччина, Бельгія та Франція. Країни, першочергові кандидати на

вступ до ЄС, інвестували 15,2 млн. доларів США (відповідно

30,2 відсотка).


Отримані валютні та матеріальні цінності дали змогу

впровадити ряд проектів:


групою польських фінансово-кредитних установ в м. Луцьку

засновано перший у державі банк з стовідсотковим іноземним

капіталом - Банк Депозитно-Кредитний Лтд (Україна);
за участі компанії "СКФ" (Швеція) реалізується масштабна

інвестиційна програма на ВАТ "Луцький підшипниковий завод";


введено в експлуатацію високотехнологічну лінію з виробництва

поліпропіленової плівки для потреб електротехнічної промисловості

на СП "Теріхем" у рамках інвестиційного проекту, який

впроваджується на ВАТ "Луцькпластмас" спільно з компаніями

Словаччини та Фінляндії;
вперше в Україні на базі лікарні залізничної станції "Ковель"

за допомогою німецького благодійного фонду "Діти Чорнобиля" землі

Нижня Саксонія організовано ортопедичну майстерню з протезування

кінцівок для людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи.
За станом на 1 січня 2000 року на Волині зареєстровано

34 підприємства, заснованих спільно з представниками держав -

членів ЄС, і ще 102 - з представниками Польщі, Чехії та Угорщини.
Для вирішення спільних завдань у вересні 1995 року було

створено транскордонне об'єднання "Єврорегіон "Буг", до складу

якого входять Волинська область, Люблінське воєводство Польщі і

Брестська область Білорусі. Спільні дії сторін єврорегіону

сконцентровано на вирішенні таких завдань:
поглиблення економічної, наукової, культурної та освітньої

взаємодії;


реалізація єдиної транспортної політики щодо митних переходів

та головних транспортних напрямків, будівництва автомагістралей та

інших об'єктів дорожньої інфраструктури;
ефективне використання природних ресурсів, поглиблення

взаємодії в питаннях охорони довкілля;


поширення технологічних інновацій і подальший розвиток

інфраструктури, необхідної для запровадження цих інновацій;


активізація бізнес-контактів, здійснення спільних проектів у

тих галузях, які представляють обопільний інтерес;


формування однорідного соціально-економічного простору на

основі поглиблення міжнародної кооперації між окремими

підприємствами, розвиток спільної підприємницької діяльності.
У 1996 році в області розроблено і представлено на розгляд

Європейської Комісії проект "Облаштування міжнародного

автомобільного пункту пропуску "Ягодин/Дорогуськ", фінансування

якого буде здійснюватися через Програму прикордонного

співробітництва Tacis ЄС.
Серед екологічних проектів слід виділити такі:
впроваджується проект "Створення системи моніторингу на

річках Західний Буг, Уж, Латориця". Його мета - проведення

комплексного аналізу якості води прикордонних рік України за

узгодженими, міжнародно визнаними методиками;


датське агентство з охорони навколишнього природного

середовища виділило кошти на проведення заходів з ліквідації

наслідків забруднення авіаційним паливом у районі

авіаційно-технічної бази у місті Луцьку. Відповідний проект

розроблено компанією "Крюгер Консалт" (Данія);
фонд "Європейська природна спадщина" (Німеччина)

профінансував підготовку проекту "Проведення ренатуралізації

частини водних угідь і боліт Шацького національного природного

парку". Цим же фондом надано допомогу під час розроблення проекту

розширення Шацького національного природного парку.
Ділові, культурні та промоційні зв'язки налагоджено між

містами Луцьком, Хелмом і Любліном, Ковелем та Хелмом,

Володимир-Волинським і Грубешовим, Володимир-Волинським районом і

Грубешівським повітом. Кілька років взаємодіють міста Луцьк і

Радом (Мазовецьке воєводство), Ольштин (Вармінсько-Мазурське

воєводство), Маневицький район та місто Згєж Лодзького воєводства

у харчовій та будівельній галузях, легкій промисловості. У червні

1998 року підписанням Угоди покладено початок співробітництву на

міжрегіональному рівні між Волинською областю та Вільнюським

повітом Литовської Республіки.


В області розроблено Регіональну програму практичної

реалізації курсу України на інтеграцію до ЄС.


Донецька область
Співробітництво області з іноземними партнерами держав -

членів і кандидатів у члени ЄС в різних сферах значно поширилось в

умовах реалізації Закону України "Про спеціальні економічні зони

та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій

області" ( 356-14 ).
Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального

режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області за станом на

1 лютого 2000 року з моменту запровадження пільгового режиму

інвестування схвалено для реалізації на територіях пріоритетного

розвитку 71 інвестиційний проект на загальну суму 586,1 млн.

доларів США, в тому числі 16 проектів здійснюватимуться за участю

іноземних інвесторів держав - членів ЄС (Великобританії,

Німеччини, Бельгії, Італії, Греції). Крім того, на загальних

засадах залучено 259,4 млн. доларів США іноземних інвестицій.
В області здійснюється ряд проектів, що фінансуються ЄС за

програмою Tacis та Британським урядовим фондом "Ноу-Хау":


в м. Донецьку відкрито консалтинговий центр вугільної

промисловості з метою передачі "ноу-хау" у сфері управління та

розвитку вугільних підприємств;
в м. Маріуполі відкрито бізнес-центр, який надає

інформаційно-консультаційну допомогу підприємцям.


Підписано Угоду про культурне співробітництво регіону Тампере

(Фінляндія) і Донецької області на 1999-2000 роки. Також укладено

міжрегіональні угоди про співробітництво з Адміністрацією

Катовицького воєводства Польщі (1995 р.), Загальними Зборами

області Комаром-Естергом Угорщини (1996 р.). Спільні інтереси

реалізуються у вугільній промисловості, сільському господарстві.


Діють договори про співробітництво між містом Донецьком та

містами Нарвою, Естонія (1996 р.), Вільнюсом, Литва (1996 р.),

Шеффілдом, Великобританія (1956 р.), Шарлеруа, Бельгія (1985 р.),

Бохумом, Німеччина (1987 р.), Таранто, Іспанія (1985 р.), та

Комп'єном (1997 р.) і Труа (1998 р.), Франція, між Маріуполем та

містом Пірей і островом Калімпос (1998 р.), Греція, між

Артемівськом та містами Міст, Чехія, Хайнувка, Польща, та

Слобозія, Румунія, між Горлівкою та містом Барнслі, Великобританія

(1987 р.), між Макіївкою та містом Битум, Польща (1998 р.), між

Торезом та містами Салломін і Авьон, Франція (1974 р.).


Дніпропетровська область
Дніпропетровською облдержадміністрацією підписано та

реалізуються такі домовленості з окремими регіонами держав -

членів ЄС з питань регіонального співробітництва:
Спільна заява про економічне співробітництво між землею

Бранденбург (Німеччина) і Дніпропетровською областю (1993 р.);


Протокол намірів про економічне співробітництво між землею

Саар (Німеччина) та Дніпропетровською областю (1994 р.);


Договір щодо побратимства, дружби і взаємовигідного

співробітництва між Департаментом Рони (Франція) і

Дніпропетровською областю (1995 р.)
Протокол намірів щодо регіонального співробітництва між

землею Північний Рейн-Вестфалія (Німеччина) і Дніпропетровською

областю (1996 р.);
Угода про співробітництво між ЮНІДО і Дніпропетровською

облдержадміністрацією (1997 р.), зокрема щодо Проекту

регіонального розвитку Дніпропетровської області. (Проект

передбачає організацію широкого міжнародного співробітництва і

активізацію інвестиційної діяльності в Дніпропетровській області

на основі інвестиційних технологій ЮНІДО та ООН.)


Угода між Дніпропетровським обласним союзом промисловців та

підприємців і фінансово-промисловим концерном "Гала-Капітал" з

Європейською Конфедерацією малих і середніх підприємств та Союзом

малих і середніх підприємств Німеччини (1999 р.)


Житомирська область
Обсяг торгівлі з державами - членами ЄС за 1999 рік становив

та 60,7 млн. доларів США (що становить 34,6 відсотка від

загального обсягу зовнішньоторговельного обороту області).
Внутрішнє забезпечення інтеграційного процесу реалізується

через впровадження технічної допомоги з боку ЄС у рамках

індикативної програми Tacis-Україна 1996-1999 роки у сфері системи

соціального захисту Житомирської області:


зміцнено та модернізовано матеріально-технічну базу установ

соціального захисту населення;


завершено впровадження в області автоматизованої системи

обробки пенсійної документації комп'ютерними технологіями

(АСОЦД/КОМТЕХ);
утворено обласний інформаційно-консультативний центр з

соціальних питань;


проведено курсову перепідготовку соціальних працівників усіх

територіальних центрів області.


На території області активно працюють інвестори Німеччини,

Італії, Сполученого Королівства Великобританії. Привабливими для

іноземних партнерів є хімічна промисловість, деревообробна галузь,

виробництво скловиробів.


Облдержадміністрацією підписано Протокол про наміри з

шведською компанією "VOLVO AB" про організацію виробництва

автобусів на базі спільного підприємства із залученням інвестицій.

Проектом передбачено випуск 200 автобусів на рік, що сприятиме

розвитку промислової бази області і створенню додаткових робочих

місць.
Регіонами області підписано ряд угод про співробітництво:


Угоду про економічне та соціально-культурне співробітництво

між меріями м. Новограда-Волинського та м. Суомуссалмі, Фінляндія;


Угоду між меріями м. Новограда-Волинського, м. Солечників,

Литва та м. Ломжого, Польща;


Угоду про співробітництво між Житомирською областю та

Тарнувським воєводством Республіки Польща.


Підписання зазначених угод сприяло обміну інформацією,

досвідом, технологіями у галузі сільського господарства і

переробки сільськогосподарської продукції та збереженню

навколишнього природного середовища.


Закарпатська область
Обсяг торгівлі з державами - членами ЄС за 1999 рік становив

209,6 млн. доларів США (що становить 66,6 відсотка

зовнішньоторговельного обороту області). Обсяг торгівлі з країнами

ЄС збільшився у 1999 році на 12,7 відсотка.


Сальдо зовнішньоторговельного балансу з державами ЄС в

1999 році, як і в 1998, продовжує залишатися позитивним

(+3,3 млн. доларів США).
З держав - членів ЄС внесено іноземних інвестицій у розвиток

регіону на загальну суму 29,1 млн. доларів США. Найважливішими

зовнішньоторговельними партнерами області є Німеччина, Австрія,

Італія, Великобританія.


Важливу роль у зміцненні партнерства у Центральній Європі

відіграє багатостороннє плідне співробітництво прикордонних

регіонів у рамках асоціації "Карпатський єврорегіон". На даний

момент до асоціації "Карпатський єврорегіон" входять Закарпатська,

Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області та ряд регіонів

Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини. Згідно із Статутом метою

Карпатського єврорегіону є організація та координація спільної

діяльності, сприяння економічному, науковому, екологічному,

культурному, спортивному та освітньому співробітництву, а також

підтримка окремих проектів щодо розвитку прикордонної

інфраструктури прикордонних регіонів, сприяння контактам і

співробітництву між міжнародними організаціями.


Під егідою асоціації "Карпатський єврорегіон" проводяться

ярмарки, виставки. Впроваджуються у практику двосторонні угоди про

ділове співробітництво.
Паралельно з асоціацією "Карпатський Єврорегіон", завдяки

підтримці Інституту досліджень "Схід-Захід" (м. Київ) у 1994 році

створено Фонд розвитку Карпатського єврорегіону (ФРКЄ). Як

незалежна організація Фонд зареєстрований у Словаччині, діє в

межах всього Карпатського єврорегіону і надає технічну та

фінансову допомогу неурядовим організаціям, а також місцевим

органам влади в рамках Програми "малих грантів".
Облдержадміністрація працює над реалізацією програми Tacis з

"Підтримки місцевого розвитку та туризму в Карпатському регіоні".


Мукачівська міська рада і Відомство федерального канцлера

Австрії з 1996 року здійснюють спільну програму "Поліпшення

водопостачання міста Мукачева".
Карпатський біосферний заповідник Рахівського району має

спільні з Швейцарією та Румунією проекти з питань вивчення стану

та збереження біорізноманіття Карпатського регіону. В районі за

фінансової підтримки Карпатського фонду виконується проект

створення передумов для екологічно зорієнтованого сталого розвитку

гірських населених пунктів Рахівського району Закарпатської

області.
У стадії завершення проект Tacis "Програма інформаційного

центру" в м. Ужгороді міжнародної системи інформування про

аварійні ситуації в басейні року Дунай усіх придунайських країн. У

січні 1999 року розпочато проект Tacis "Програма охорони

навколишнього природного середовища басейну ріки Дунай".
З листопада 1998 року розпочато впровадження програми Tacis

"Транскордонний моніторинг і оцінка якості води річок Латориця та

Уж".
Місто Ужгород тісно співпрацює та підтримує побратимські й

партнерські зв'язки з м. Дармштадт (Німеччина), м. Бейкешчобо

(Угорщина), м. Міхайловце та м. Кошице (Словаччина). Співпраця

охоплює такі сфери суспільного життя, як обмін офіційними,

освітніми, культурними, спортивними делегаціями, надання

практичної допомоги у випадку надзвичайних ситуацій (наприклад,

під час повені в листопаді 1998 року)
Місто Мукачеве підтримує партнерські зв'язки на рівні

міст-побратимів згідно з відповідними договорами з містами

Матесолко (Угорська Республіка), Міелец (Республіка Польща), Сента

(Республіка Югославія).


Місто Мукачеве також є учасником спільної

українсько-американської програми "Партнерство громад для

поширення досвіду місцевого самоврядування".
Місто Рахів має побратимські зв'язки з містами Свидником

(Словаччина), Сегедом (Угорщина) та Будапештом (Угорщина).


У рамках програми Tacis Ужгородська міськрада співпрацює з

муніципалітетом м. Горсенса (Данія) за програмою "Міста-побратими"

над проектом "Фокус на здоров'я міста".
На сьогоднішній день міською радою спільно з органами

місцевого самоврядування міст Кошице (Словаччина) та Горсенс

(Данія) розробляється проект партнерства із транскордонного

співробітництва за програмою Tacis-PHARE.


Запорізька область
За 1999 рік питома вага країн ЄС у зовнішньоторговельному

обороті області досягла 12 відсотків (близько 200 млн. доларів

США). Майже 50 успішно працюючих підприємств Запорізької області

створено за участю фірм з держав ЄС.


За період 1995-1999 років надійшли значні інвестиції з

держав-членів ЄС у підприємства машинобудування та харчової

промисловості. На область припадає 8 відсотків від загального

обсягу інвестицій, що вкладені в економіку України.


У період 1995-1999 років було надано значну технічну допомогу

Запорізькій області з боку Уряду Німеччини. Більше сорока проектів

у рамках програми "ТРАНСФОРМ" направлено на підтримку розвитку

малих і середніх підприємств різних форм власності, проведення

приватизації, реструктуризації машинобудівного комплексу області.
Створено модельний навчальний та технологічний центри з метою

надання допомоги молоді у профорієнтації.


Банк даних міського кадастру, започаткований німецькими

фахівцями, дає змогу займатися розробкою сучасних рішень у галузі

планування та господарського використання усіх майнових споруд,

які входять до складу підприємства.


Укладено Генеральну угоду між ЄБРР та Запорізькою областю про

підтримку проекту "Програми інвестицій та розвитку системи

водопостачання та очищення води в м. Запоріжжі".
Підписано Угоду про співробітництво з Бургарською областю

(Республіка Болгарія). Успішно розвиваються побратимські відносини

між містом Запоріжжям та містами Бельфором (Франція), Бірмінгемом

(Великобританія), Лахті (Фінляндія), Лінцем (Австрія),

Оберхаузеном (Німеччина). Постійно здійснюється обмін офіційними

делегаціями муніципалітетів, міських Рад, професійний обмін

фахівцями.
Івано-Франківська область
Основними партнерами області у сфері міжнародного

регіонального співробітництва є країни-кандидати на вступ у ЄС -

Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною.
Товарообіг з державами - членами ЄС за 1999 рік становив

53,38 млн. доларів США, а з державами - кандидатами на вступ у

ЄС - 62,98 млн. доларів США.
Основними інвесторами є нерезиденти з Німеччини, Італії,

Австрії, Великобританії. Станом на 1 січня 2000 року капітал

нерезидентів з держав ЄС в економіці області становив суму,

еквівалентну 10,7 млн. доларів США.


Івано-Франківська область є членом Асоціації "Карпатський

єврорегіон", до якого, крім регіонів України, входять прикордонні

регіони Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини.
Івано-Франківською областю підписано ряд міжрегіональних угод

в рамках співробітництва України з державами - членами та

державами - кандидатами в члени ЄС:
Меморандум про партнерство і співробітництво між

Івано-Франківським міськвиконкомом і мерією м. Аянж (Франція)

(9 жовтня 1996 року),
Меморандум про співпрацю між Івано-Франківською областю та

землею Тіроль (Австрія) (19 червня 1997 року),


Договір про принципи відносин і розвиток співробітництва між

Кошицьким краєм (Словацька Республіка) і Івано-Франківською

областю (9 грудня 1997 року),
Меморандум про взаєморозуміння між Івано-Франківською

обласною державною адміністрацією та транснаціональною корпорацією

"Sanbar Group-SDC" (9 червня 1998 року),
Протокол про наміри, який передбачає тісну співпрацю у галузі

економіки, культури, туризму і самоврядування (м. Томашов

Мазовецький, Польща, 25 січня 2000 року),
Меморандум про партнерство і співробітництво між м. Косів

Івано-Франківської області і мерією м. Аянж (Франція).


Розроблено проект міжрегіональної угоди між м. Надвірною

Івано-Франківської області та м. Пруднік (Польща), який передано

польській стороні для вивчення та внесення пропозицій.
Направлено міжрегіональні угоди для погодження у повіти

Марамуреш та Ботошань (Румунія), до Підкарпатського та Опольського

воєводств (Польща).
В області впроваджуються проекти в рамках програми Tacis.
Продовжується впровадження розпочатого 5 липня 1999 року

проекту PRUK9802 "Підтримка місцевого розвитку та туризму

Карпатського Єврорегіону".
Завершився проект за підпрограмою "Сприяння культурному

розвитку Коломийщини та Надвірнянщини, в рамках програми

Tacis-"Бістро".
Івано-Франківська облдержадміністрація разом із

адміністрацією землі Тіроль та Інститутом менеджменту м. Іннсбрука

(Австрія), а також двома румунськими партнерами (адміністрація

повіту Марамуреш та фундація "Renasterea Sighetcana" Sighetli

Marmatiei) виступають партнерами у проектах за програмою Tacis.

Розроблені Івано-Франківською облдержадміністрацією:


Мікропроект "Проведення підготовчих робіт та початкових

досліджень для створення центру підтримки малого та середнього

бізнесу у Івано-Франківській області (Україна) та Марамуреському

повіті (Румунія)".


Малий проект "Створення центру підтримки малого та середнього

бізнесу у Івано-Франківській області (Україна) та Марамуреському

повіті (Румунія)".
Проект передбачає створення інформаційно-консультативного

центру, в процесі роботи якого будуть проводитися:


дослідження та аналіз регіональної економіки, професійні

маркетингові дослідження, поширення інформації про економічний

потенціал прикордонних територій, забезпечення новостворених

приватних підприємств інформацією про українські і світові ринки

та шляхи залучення інвестицій, підготовка інформативних матеріалів

щодо підприємств регіону;


надання консультативних послуг підприємствам в процесі їх

реструктуризації та приватизації;


створення спільних підприємств;
аудит підприємств;
підготовка і супровід інвестиційних проектів;
навчання і перепідготовка керівників та фахівців малого та

середнього бізнесу;


розроблення програм щодо соціально-економічного розвитку

територій.


Облдержадміністрацією розробляється проект за програмою

Темпус-Tacis з інституційного будівництва "Розробка та

впровадження практикуму-тренінгу сучасних методів роботи в

державній службі" у рамках адміністративної реформи. Партнерами

проекту планується залучити інститут м. Аахена (Німеччина) та

Інститут менеджменту управління при університеті м. Іннсбрука

(Австрія).
Івано-Франківська область виступає партнером у проекті щодо

прикордонного співробітництва за програмою Tacis

"Карпатсько-адріатичне прикордонне співробітництво" (попередня

назва) разом з італійським регіоном Фріулі-Венеція Джулія.


Київська область
У загальній структурі зовнішньоторговельного обороту по

Київській області за 1999 рік держави ЄС становили 25,7 відсотка

(106,1 млн. доларів США). Від'ємне сальдо склало 55,92 млн.

доларів США.


За 1999 рік іноземними інвесторами в економіку області

вкладено 14,7 млн. доларів США. Станом на 1 січня 2000 року прямі

іноземні інвестиції становили 266,2 млн. доларів США з 36 країн

світу.
Найбільші інвестиції вкладено нерезидентами з Нідерландів,

Великобританії, Німеччини, Австрії.
Значний інтерес щодо вкладення капіталу викликають у

інвесторів такі галузі економіки, як харчова - 210,7 млн. доларів

США (79,1 відсотка загальної суми інвестицій), внутрішня

торгівля - 23,5, машинобудування та металообробка - 6,9, медична -

5,8, сільське господарство - 5,1, хімічна промисловість -

4,6 млн. доларів США.


Іноземні інвестиції вкладено у 170 підприємств області, з них

майже половина (44,1 відсотка) випускають продукцію.


Серед інших напрямів співпраці з державами - членами ЄС слід

виділити такі:


допомога з боку ЄС у ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильській АЕС (створено робочу групу з представників

міжнародних фінансових організацій та Європейської Комісії з метою

поглиблення співробітництва в реформуванні ринку електроенергії та

здійсненні моніторингу реформ, що проводяться);
співробітництво у сфері охорони навколишнього природного

середовища;


співробітництво у сфері підприємництва (у 1995 році завдяки

програмі технічної допомоги ЄС Tacis та українським засновникам,

серед яких головним виступив Український союз промисловців та

підприємців, було створено Агентство з розвитку підприємництва

(АРП) - бізнес-центр для підтримки підприємців Києва та Київської

області).


Кіровоградська область
На долю країн Європи припадає 33,6 відсотка

зовнішньоторговельного обороту області. Основними діловими

партнерами Кіровоградщини є Австрія, Німеччина, Туреччина,

Угорщина, Швейцарія.


У 1999 році в економіку області іноземними інвесторами

вкладено 1,3 млн. доларів США. Загальний обсяг прямих іноземних

інвестицій на 1 січня 2000 року становить 16,7 млн. доларів США.

Найбільші обсяги інвестицій вкладені нерезидентами Греції

(9,7 відсотка), Італії (6,5 відсотка), Нідерландів (6,4 відсотка),

Великобританії (5,8 відсотка), Німеччини (5,3 відсотка).


Позитивним прикладом регіонального співробітництва

Кіровоградської області з державами - кандидатами на вступ до ЄС є

Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд у

м. Долинська, який споруджується за фінансовою участю Румунії,

Болгарії і Словаччини.
За фінансової підтримки фонду "Євразія" у Кіровограді

створено Центр соціального партнерства і розвитку малого бізнесу.

Розпочало свою діяльність Кіровоградське агентство з розвитку

підприємництва, створене у рамках проекту "Підтримка сектора

малого та середнього бізнесу в Україні" програми Tacis.
Підтримуються професійні зв'язки Кіровоградського інституту

комерції з вищими навчальними закладами Європи. Створений у

Кіровоградському інституті комерції при сприянні Британського

уряду бізнес-консультаційний центр Knowledge Warehouse проводить у

життя програму розвитку бізнес-інкубатора.
Луганська область
Держави - члени ЄС є головними діловими партнерами області.

До економіки області залучено інвестицій з держав-членів ЄС на

суму 25,893 млн. доларів США. Найбільший за обсягом товарообіг був

з Німеччиною (61,410 млн. доларів США), Італією

(45,773 млн. доларів США), Францією (16,003 млн. доларів США) та

ін. В області діє близько 50 підприємств з іноземними інвестиціями

з держав Європи.
У рамках Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної

діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській

області" ( 970-14 ) підприємствами і організаціями області

підготовлено 56 інвестиційних пропозицій на загальну суму більш як

500 млн. доларів США для реалізації в пріоритетних галузях

народногосподарського комплексу.


В області здійснюється ряд проектів, що фінансуються ЄС:
Проект Tacis EDUC 96.01 "Підтримка у рішенні питань,

пов'язаних з наслідками реструктуризації вугільної промисловості у

Донбасі". У рамках проекту працює Програма надання підтримки

малому та середньому бізнесу і зниження соціальної напруженості у

результаті реструктуризації вугільної промисловості в Луганському

регіоні;
Центр міжнародних технологій (Париж, Франція);


Здійснюється розроблення проекту за програмою Tacis -

"Бістро".


Область бере активну участь у програмі Tacis "Споріднені

міста". У рамках програми розширюються партнерські стосунки між

Луганською областю та графством Рінгкобінг (Данія). Основними

аспектами співробітництва є:


розвиток взаємовигідної торгівлі;
створення спільних підприємств;
вивчення можливостей для інвестування в текстильній,

металообробній, харчовій промисловості.


Підписано спільний Протокол намірів про партнерське

співробітництво між Луганською областю і графством Рінгкобінг.

Ведеться подальша робота над проектом Угоди про партнерське

співробітництво між Луганською областю і графством Рінгкобінг.


В 1999 року було укладено Угоду між Старобільським районом

Луганської області та Каменногурським повітом Дольшленського

воєводства Республіки Польща.
Підписано Угоду між Луганською торгово-промисловою палатою і

Польсько-литовською торгово-промисловою палатою у Варшаві

(1999 р.).
Львівська область
У географічній структурі зовнішньоторгового обороту

Львівської області з державами - членами ЄС найбільша питома вага

належить Німеччині (16,6 відсотка), Італії (5,2 відсотка) і

Великобританії (3,4 відсотка).


Станом на 1 жовтня 1999 року обсяг іноземних інвестицій з

держав - членів ЄС становить 21095,2 тис. доларів США, що

становить 22,7 відсотка загального обсягу іноземних інвестицій,

вкладених у Львівську область. Найбільшими інвесторами є

Німеччина, Нідерланди, Великобританія та Люксембург.
Починаючи з 1998 року Львівська область здійснює

міжрегіональне співробітництво з федеральною землею Штірія

(Австрія) у рамках підписаного двостороннього меморандуму про

співпрацю. Реалізується ряд проектів у галузі освіти, культури.


З 1993 року Львівська область є активним учасником

міжрегіональної асоціації "Карпатський єврорегіон" -

транскордонної інституції, створеної за ініціативи прикордонних

регіонів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та України з метою

координації транскордонного співробітництва та сприяння

прискоренню регіонального і економічного розвитку на його

території. Діяльність "Карпатського єврорегіону" повністю

відповідає принципам Європейської Рамкової Конвенції з

транскордонного співробітництва між

адміністративно-територіальними одиницями та органами влади

( 995_106 ).
Миколаївська область
У 1999 році загальний обсяг зовнішньоторговельного обороту з

державами - членами ЄС становив 91,6 млн. доларів США, в тому

числі експорт - 60,7 млн. доларів США, імпорт - 30,9 млн. доларів

США.
Обсяг іноземних інвестицій, що надійшли з Франції, Німеччини,

Нідерландів становив 8,8 млн. доларів США.
Найбільш міцні й тривалі торговельно-економічні відносини

встановлені з Німеччиною, Грецією, Нідерландами, Італією,

Австрією.
Миколаївською облдержадміністрацією ініційовано укладення

рамкових угод про торговельно-економічне, науково-технічне та

культурне співробітництво з містами Самсун (Туреччина), Лієпая та

районом Курземе-Земгале (Латвія).


У стані реалізації Договір про співробітництво між меріями

м. Трієста (Італія) та м. Миколаєва, Договір про співробітництво

між меріями м. Гетеборга (Швеція) та м. Миколаєва.
Суднобудівні підприємства Миколаївщини брали участь у

міжнародних виставках "Європорт" (Нідерланди) та "Суднобудування"

(Греція).
Одеська область
У 1999 році зовнішньоторговельний оборот області становив

1 млрд. 629 млн. доларів США, що на 190 млн. доларів США більше

від рівня 1998 року. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного

балансу - 372 млн. доларів США. Частка області у структурі $

загального експорту товарів України зросла до 5,6 відсотка.
На сьогодні засновниками 525 підприємств з іноземними

інвестиціями, діючих в області, є фірми із 90 країн. Вони

інвестували в розвиток економіки області 194,6 млн. доларів США,

що становить близько 5 відсотків іноземних інвестицій в Україні.


Завдяки спільним діям управління, Бюро та

торговельно-промислової палати м. Антверпен (Бельгія) розпочато

спільний проект з просування продукції Одеського регіону з високим

ступенем переробки на ринки Європейського Союзу.


У червні 1999 року було організовано проведення засідання

Міжнародного трейд-клубу в Україні за участю високопоставлених

представників 28 торговельно-економічних місій іноземних держав,

які акредитовані в Україні.


Одеська область є дійсним членом Асамблеї Європейських

Регіонів, до складу якої входять понад 300 регіонів Європи. Всі

вони працюють за програмами Ради Європи та ЄС. Одеська область

бере активну участь у роботі двох комітетів Асамблеї: "Схід -

Захід" та з питань культури, молоді, спорту і засобів масової

інформації.


Головними завданнями Асамблеї Європейських Регіонів є:
посилення представництва регіонів на рівні європейських

інститутів та активізація участі регіонів у будівництві єдиної та

демократичної Європи;
сприяння організації міжрегіональної кооперації і

транскордонного співробітництва у Європі.


Про зростання ролі та авторитету Одеської області свідчить

довіра керівництва Асамблеї Європейських Регіонів у проведенні у

травні 2000 року чергової міжнародної конференції у галузі роботи

з молоддю.


З жовтня 1994 року Одеська область є також дійсним членом

міжнародної європейської організації Робоча Співдружність

Придунайських країн (остання об'єднує 36 регіонів з

10 Придунайських країн). Головною метою зазначеної організації є

сприяння співробітництву членів - регіонів з різних напрямів

розвитку Дунайського простору в інтересах його населення, сприяння

мирному співробітництву в Європі.
Виконуючи домовленості, досягнуті під час зустрічі

президентів України, Румунії та Молдови (липень 1997 року), а

також Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне

співробітництво між територіальними громадами або властями

( 995_106 ), 14 серпня 1998 року в м. Галаці (Румунія) на зустрічі

керівників прикордонних регіонів України (Одеська область),

Республіки Молдови (райони Вулканешти, Кагул, Кантемір) і Румунії

(повіти Бреїла, Галац, Тульча) було підписано документи про

формування та діяльність єврорегіону "Нижній Дунай" - нового

структурного прикордонного утворення, яке повинно сприяти розвитку

співробітництва.
У рамках єврорегіону "Нижній Дунай" сформовано дев'ять

комісій за сферами діяльності з регіонального розвитку; економіки,

торгівлі і туризму; гармонізації нормативних документів, що

належать до місцевої компетенції; транспорту і комунікацій;

демографії; навколишнього середовища; освіти, науки, досліджень,

культури, охорони здоров'я і спорту; фінансового аудиту;

ліквідації наслідків стихійних лих та боротьби з організованою

злочинністю. Представники Одеської області очолюють п'ять комісій.


У 1997 році започатковано співробітництво в галузі сільського

господарства з областю Емілія-Романія (Італія), а також з грецькою

областю Фтіотіда щодо проведення міжнародних промислових виставок.
29 грудня 1998 року видано Указ Президента України "Про

заходи щодо створення спеціальної економічної зони "Рені"

( 1387/98 ).
Полтавська область
За період з 1996 по 1999 роки питома вага країн Європи у

зовнішньоторговельному обороті області зросла з 33 відсотків до

78 відсотків. За цей же період надійшли значні інвестиції з країн

Європи (Італії - 15,3, Великобританії - 11,2, Болгарії - 1,4,

Польщі - 0,9 млн. доларів США) у підприємства машинобудування та

харчової промисловості. Майже 60 успішно працюючих підприємств

Полтавщини створено за участю фірм держав ЄС.
Успішно працює один з проектів ЄБРР (частка участі банку -

30 відсотків) АТ "Івеко-КрАЗ" (м. Кременчук).


З листопада 1994 року області надається німецька

консультативна допомога у рамках програми німецького Уряду

"Трансформ". За цей час в області впроваджено 16 проектів у

галузях сільського господарства, легкої, будівельної

промисловості, торгівлі, підвищення кваліфікації у сфері

економіки. В області реалізується два проекти німецької

консультативної допомоги. Найбільший - це проект

післяприватизаційного консультування підприємств. Всього було

проведено економічний аналіз понад 30 полтавських підприємств.

Одним з напрямів роботи є консультування з метою пом'якшення

соціальних відносин під час приватизації та реструктуризації

підприємств.


У ході консультування створено та передано модельне рішення

із створення Товариства зайнятості підприємств з метою пом'якшення

заходів виробничої реструктуризації підприємства та пов'язане з

цим необхідне скорочення персоналу.


З 1998 року в області реалізується ще один проект програми

"Трансформ" - проект "Сприяння розвитку малих і середніх

підприємств". Партнером у проекті виступає Полтавське агентство

Регіонального розвитку ("ПОЛАРР"), яке було створено з

використанням досвіду роботи подібних структур сприяння

регіональному розвитку Польщі та Німеччини, як один з пілотних

проектів зазначеної програми технічної допомоги. Мета проекту -

підвищення ефективності роботи малих і середніх підприємств,

сприяння встановленню коопераційних зв'язків між німецькими і

українськими партнерами, створення їм інвестиційно-привабливого

іміджу.
Через Німецько-Український фонд розпочався процес залучення

кредитів для підприємств Полтавщини, що створює сприятливі умови

для малого та середнього бізнесу, розширенню сфери виробництва.
З серпня минулого року в області впроваджується проект

підтримки підприємств за програмою Tacis.


Започатковано відновлення контактів з м. Кошалін, Республіка

Польща.
Опрацьовується можливість вирішення конкретних питань

співпраці, а саме:
можливість створення постійно діючої виставки продукції

підприємств;


обмін комерційною інформацією, в тому числі через місцеві

засоби масової інформації;


налагодження співпраці у переробній галузі; встановлення

контактів між асоціаціями підприємців тощо.


Успішно розвиваються побратимські стосунки між містом

Полтавою та містами Фільдерштадтом, Остфільдерном,

Лейфельден-Ехтердингеном (Німеччина). Постійно здійснюються обміни

офіційними делегаціями муніципалітетів і міських рад, професійні

обміни фахівцями, шкільні та молодіжні обміни.
Рівненська область
Основна частка зовнішньоторговельного обороту області

припадає на держави Європи - 60 відсотків експортних поставок і

52,3 відсотка імпорту, а також 64,5 відсотка у зовнішній торгівлі

послугами.


Основним діловим партнером Рівненської області є Німеччина,

питома вага якої у загальному обороті зовнішньої торгівлі

становить 15,4 відсотка, експорту - 15,8 відсотка. На Німеччину

припадає 30 відсотків експорту послуг.


За останні шість років у промисловість області надійшло понад

63 млн. доларів США прямих іноземних інвестицій.


Одним з джерел модернізації виробничої сфери та розвитку

інфраструктури транспорту, зв'язку, сфери послуг є залучення

іноземних інвестицій. Найбільші обсяги інвестицій вкладено

нерезидентами з Великобританії - 13,6 млн. доларів США

(26,6 відсотка), Німеччини - 6,8 млн. доларів США (13,3 відсотка).

В загальній структурі підприємств значне місце займають спільні

підприємства, в які вкладено 93 відсотка загального обсягу

іноземних інвестицій. У області діють 12 українсько-німецьких

спільних підприємств, 11 українсько-польських,

5 українсько-англійських, 3 українсько-словацькі та інші.


Пріоритетними напрямами інвестиційної діяльності є:
впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій;
комплексне використання природних сировинних ресурсів;
освоєння випуску сучасних конкурентоспроможних товарів, які

завозяться в область або виготовляються у недостатній кількості;


вирішення проблем екології і охорони здоров'я.
З метою активізації процесу залучення інвестицій, в першу

чергу з європейських держав, облдержадміністрацією розроблено

пакет документів із впровадження на території північних районів

області спеціального режиму інвестиційної діяльності. Документи

перебувають на розгляді у Кабінеті Міністрів України.
Сумська область
Основними торговими партнерами області є: Німеччина,

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії,

Нідерланди та Бельгія.
В цілому відбулась переорієнтація експортних потоків у

напрямі збільшення поставок до держав Європи.


В області діють спільні підприємства, засновані з

представниками держав - членів ЄС.


Розширюється міжнародне співробітництво області у сфері

охорони навколишнього природного середовища.


Сумська область в 1996 році однією з перших в Україні стала

членом Європейської спілки муніципалітетів та міст

екологічно-орієнтованого розвитку. У тому ж році область стала

членом міжнародної ради місцевих екологічних ініціатив.


Кафедрою економіки та екології Сумського державного

університету здійснено наукові розробки щодо охорони навколишнього

природного середовища у рамках проекту за програмою Tacis. За цією

ж програмою на ВАТ "Сумихімпром" було реалізовано проект з

енергоменеджменту.
На замовлення Уряду Фландрії (Бельгія), обласна державна

адміністрація за участю науковців області здійснила проект з

розроблення двох міжнародних підручників: "Економіка

природокористування" і "Довкілля та здоров'я".


Тернопільська область
Область має вигідне геополітичне розташування - близьке до

східних кордонів країн Центральної Європи - Польщі, Угорщини,

Румунії, Словаччини, добре розвинуте транспортне сполучення з цими

країни та традиційні культурні і економічні зв'язки.


Обсяг експорту в держави - члени ЄС становить

81,35 млн. доларів США (19 відсотків загального обсягу експорту),

обсяг імпорту становить 12,6 млн. доларів США (39,8 відсотка

загального обсягу імпорту). Динамічно розвиваються

торговельно-економічні стосунки з державами, які претендують на

вступ у ЄС, зокрема з Польщею, Угорщиною, Чеською Республікою.


Широко розвивається спільна підприємницька діяльність з

партнерами держав - членів ЄС, зокрема, у формі створення спільних

підприємств. На даний час створено 54 таких підприємства, що в

кількісному показнику становить майже чверть від усіх спільних

підприємств за участю іноземних партнерів, зареєстрованих в

області. Всього у статутні фонди СП, підприємства із

100-відсотковим іноземним капіталом, у спільну інвестиційну

діяльність внесено майже 7 млн. доларів США інвестицій з держав -

членів ЄС.
Найбільшим партнером Тернопільської області серед держав ЄС є

Німеччина.


Серед держав так званого першого ряду щодо інтеграції в ЄС

безперечним лідером у економічній співпраці з Тернопільщиною є

Польща - одна із найближчих до області держав Європи.
Започатковано роботу з підготовки проекту "Розроблення

концепцій регіонального розвитку в Тернопільській області"

відповідно до досягнутих домовленостей державної адміністрації з

німецьким товариством технічного співробітництва (GTZ) та ТОВ

"Сисека" (Німеччина) щодо виконання робіт у межах консультаційної

програми "Трансформ" Федерального Уряду Німеччини для України на

підставі Рамкової угоди між Урядом Німеччини та Урядом України про

консультування і технічне співробітництво ( 276_730 ), укладеної в

м. Бонні 29 травня 1996 року.
У 1998 році у м. Тернополі розпочало свою діяльність

Агентство міського розвитку, створене в рамках спільного проекту

громадського об'єднання "Нова хвиля", Ліги підприємців

Тернопільщини і Тернопільської міської ради при фінансовій

підтримці Фонду "Євразія". Основним завданням Агентства є

реалізація на практиці ідеології партнерства між органами

державної влади, недержавними організаціями, суб'єктами

економічної діяльності, громадськістю міста.


За ініціативою та безпосередньою участю Агентства в

м. Тернополі впроваджуються такі програми:


"Розвиток ділової активності в м. Тернополі". Мета програми -

створення режиму найбільшого сприяння підвищенню ділової

активності, розвитку підприємництва, забезпеченню

організаційно-економічних умов всестороннього використання

потенціалу міста, розробленню стратегічного плану розвитку міста;
"Регуляторна реформа на місцевому рівні". Мета програми -

опрацювання шляхів послаблення регуляторного пресу на

підприємницькі структури;
"Доброчесність". Місто Тернопіль було обрано для

започаткування нового проекту "Голос громадськості", розробленого

Інститутом Світового банку спільно з Міжнародним центром

перспективних досліджень, який здійснюється за підтримки

Канадського агентства міжнародного розвитку. Мета програми

"Доброчесність" у рамках зазначеного проекту - вивчення якості

послуг, що надаються міською владою мешканцям міста, способи їх

поліпшення. Для вирішення зазначеної проблеми широко залучено

громадськість, недержавні організації, структури державного

управління тощо.


У 1999 році в області створено постійно діючу

експертно-консультаційну раду з питань розвитку

зовнішньоекономічної діяльності, в яку входять представники

облдержадміністрації, підприємництва області, науковці вузів

м. Тернополя. Мета створення ради - розгляд та вивчення актуальних

проблем у сфері зовнішньоекономічної діяльності у регіоні, спільне

розроблення шляхів їх практичного розв'язання.
У рамках програми Tacis в області на базі бізнес-центру

"Орієнтир" створено Агентство з розвитку підприємництва, основне

завдання якого - надання консультативних та методичних послуг.
Фондом "Євразія" у рамках програми "Малий бізнес у малих

містах України" фінансується проект створення та розвитку

діяльності бізнес-інкубаторів у трьох районних центрах області та

у м. Тернополі діючий "Бізнес-інкубатор Тернопільщини".


Налагоджено співпрацю між Тернопільським міськвиконкомом та

мерією міста Бранденбург (Німеччина).


З січня 2000 року проводиться підготовча робота з

налагодження регіонального співробітництва між Тернопільською

областю та провінцією Штаєйрська (Словенія). Передбачається

налагодження зв'язків з широкого кола питань у рамках регіональної

співпраці, підготовка та укладення міжрегіонального договору в

поточному році.


Тернопільською облдержадміністрацією укладено угоди

(протоколи намірів) про співробітництво з Катовіцьким (1996 р.) та

Жешувським (1997 р.) воєводствами Республіки Польща.
Перспектива розвитку міжрегіональної співпраці згідно з

протоколом намірів між Тернопільською областю та Катовіцьким

воєводством охоплювала широке коло питань в галузях економіки,

освіти, культури, охорони здоров'я, молодіжної політики, спорту і

туризму, державного управління та самоврядування. У рамках

співпраці відбувся обмін делегаціями. Співробітництво між

Тернопільською областю та Жешувським воєводством Республіки Польща

започатковано в рамках заходів Польсько-української

торгово-промислової палати будівництва та агробізнесу, що і

визначило зміст та напрями ділових контактів, які відбувалися, в

основному, у формі участі делегацій від Тернопільської області в

заходах в Жешувському воєводстві.


Проводиться робота з налагодження співробітництва з меріями

міст Радом та Ельбло (Республіка Польща), міста Залаеге

(Угорщина), міста Кіль (Німеччина) та міста Ялова (Туреччина).
Тернопільська академія народного господарства підтримує тісні

партнерські контакти з Вищою школою м. Утрехту (Нідерланди), веде

спільну підготовку фахівців вищої кваліфікації за програмою Вищої

школи м. Утрехту. За ініціативою Тернопільської академії народного

господарства проведено цикл міжнародних наукових конференцій в

Криму (Ялта, Форос) під загальною темою: "Проблеми економічної

інтеграції України в ЄС". Організатором конференції з боку ЄС був

Університет імені Й.В. Гете м. Франкфурт-на-Майні (Німеччина).


Харківська область
Одним з головних торгових партнерів Харківської області є

Німеччина, зовнішньоторговельний обіг з якою за минулий рік

становив 80 млн. доларів США або 6,2 відсотка загального

зовнішньоторговельного обсягу. Німеччина - провідний постачальник

в Харківську область електротехнічного та транспортного

обладнання, машин та механізмів, товарів народного споживання,

продукції харчової та фармацевтичної галузей. Загальний обсяг

німецького імпорту становить близько 8 відсотків загального обсягу

імпорту.
Розвиток найважливіших галузей економіки регіону

супроводжується коопераційними проектами з Німеччиною:


в галузі енергетичного машинобудування - це найзначніші

проекти відомого виробника турбін ВАТ "Турбоатом" з "СІМЕНС" та

"МАН-Енергія";
в галузі сільськогосподарського машинобудування - три великих

проекти: флагмана українського тракторобудування Харківського

тракторного заводу з фірмою ДОЙТЦ, кооперації "Українські мотори"

з фірмою МАН та всесвітньо відомого своїми танками заводу імені

Малишева з фірмами Кляйне Ландтехнік та КРОНЕ;
в галузі приладобудування та засобів зв'язку - завершене

будівництво цифрової АМТС Харківтелеком разом з УТЕЛ і Дойче

Телеком; а також спільне українсько-німецьке підприємство на АТ

"Хартрон" по створенню програмного забезпечення для Дойче Телеком;


в галузі енергетики - модернізація Зміївської ТЕС, заводу

"Електроважмаш", ЦКБ "Енерго" та фірмою "СІМЕНС"; спільні проекти

концерну "Котлопромінвест" з фірмою "Шталь Індустрі" з виробництва

сучасних енергетичних котлів на українському вугіллі;


в галузі охорони навколишнього середовища - великий проект

санітарного очищення Харкова фірми "Умвельттехнік" разом з

Європейським банком реконструкції та розвитку і перспективний

проект будівництва сміттєпереробного заводу;


кілька українсько-німецьких проектів з різних секторів

економіки - проект виробника автобусів "Харків'янин" Харківським

авторемонтним заводом спільно з "Євробус-Мерседес-Бенц", проект

виробництва Харківським заводом тракторних та самохідних шасі

спільно з фірмою СІСТРА енергетичних установок на базі однойменних

тракторів; створення найбільшого в Україні виробництва памперсів

та засобів жіночої гігієни спільно з німецькою компанією

"Неопластик", створення спільної українсько-німецької страхової

компанії "Інтерриск", спільних українсько-німецьких підприємств

ТММ, МАКС, Мікро-Снрвіс, оновлення вагонного парку та засобів

автоматизованого управління рухомим складом ПЗД та метрополітену

за рахунок німецьких поставок.


У м. Харкові було проведено спільний німецько-український

ярмарок кооперативних пропозицій, для участі у якому прибули

підприємці 16 німецьких компаній. Відбулися двосторонні зустрічі з

підприємцями Харківського регіону, "круглий стіл" з представниками

ділових кіл області.
У травні 1999 року з ініціативи Бюро Делегата німецької

економіки, а також при сприянні Федерального Міністерства

економіки і технологій Німеччини, було проведено Міжнародний

контрактний семінар "Дослідницька кооперація", який відбувся в

інституті "Монокристалів" (м. Харків). З українського боку в ньому

взяли участь близько 100 представників харківських підприємств,

понад 30 представників німецьких компаній, а також потенційні

партнери з Росії, Білорусі, Грузії, Узбекистану. Організатором

семінару виступив Центр розвитку малого бізнесу "Харківські

технології".


Розширюється регіональне співробітництво у сфері охорони

навколишнього природного середовища, зокрема у листопаді 1999 року

у м. Харкові за дорученням ЄБРР перебувала група експертів з метою

вивчення можливості реалізації у м. Харкові інвестиційного проекту

розвитку системи управління роботою з побутовими відходами.
Херсонська область
У 1999 році загальний обсяг зовнішньоторговельного обігу

товарів з державами - членами ЄС становив 57,3 млн. доларів США, в

тому числі експорт - 37,8 млн. доларів США, імпорт -

19,5 млн. доларів США.


Найбільш міцні і тривалі економічні відносини встановлено з

Німеччиною, Грецією, Італією, Туреччиною.


Обсяг іноземних інвестицій, що надійшли із держав ЄС,

становив 10,75 млн. доларів США або 98,8 відсотка загального

обсягу іноземних інвестицій.
У рамках розвитку регіонального співробітництва підписано

Угоду про співробітництво між Херсонською областю та провінцією

Зонгулдак (Туреччина) та Договір про співробітництво між меріями

м. Зонгулдака (Туреччина) та м. Херсона.


Хмельницька область
Хмельницька область підтримує торгові відносини з партнерами

60 держав світу, в тому числі з усіма державами - членами і

кандидатами у члени ЄС.
Позитивне сальдо балансу зовнішньої торгівлі досягло

34,8 млн. доларів США (за 1998 рік - 25,3 млн. доларів США).

Зменшилась частка бартеру в зовнішньоторговельному обороті.
Обсяг товарообігу з державами ЄС становив 39,8 млн. доларів

США. Основними партнерами є Німеччина (56 відсотків), Польща

(13,8 відсотка), Словаччина (5,6 відсотка).
Станом на 1 січня 2000 року сукупний капітал нерезидентів в

економіці області становив 13,9 млн. доларів США проти

12,4 млн. доларів США на початок 1999 року. За минулий рік

додатково залучено 2,6 млн. доларів, що вдвічі більше, ніж за

1998 рік.
В підприємства області інвестовано капітал з 25 держав світу.

Найбільші обсяги капіталовкладень з держав - членів та кандидатів

у члени ЄС припадають на Німеччину (33,4 відсотка загального

обсягу), Великобританію (2,64 відсотка). Більше половини коштів

надійшло в область під час створення спільних із іноземними

партнерами підприємств. З використанням іноземних інвестицій

працюють на даний час 58 підприємств області (26 з них - з

інвестиціями держав - членів та кандидатів у члени ЄС, 18 з них

випускають продукцію).
Хмельницьку область обрано однією із трьох областей України,

де реалізується проект Світового банку "Розвиток приватного

сектора". На даний час разом з компанією Тейлор Нельсон СОФРЕС

Консалтинг (Франція) впроваджуються проекти низьковитратної

реструктуризації на трьох підприємствах м. Хмельницького.
У рамках програми Tacis EDUK в області триває реалізація

проекту "Підтримка перепідготовки та працевлаштування колишніх

офіцерів", при Технологічному університеті "Поділля" створено

Регіональний центр з перепідготовки та працевлаштування колишніх

військовослужбовців, бізнес-інкубатор та навчально-тренувальна

фірма.
Фондом "Євразія" в рамках проекту "Малий бізнес у малих

містах України" фінансується проект "Програма розвитку селянської

общини" (Асоціація "Відродження Грицева" (Шепетівський р-н).


Місто Хмельницький бере активну участь у програмі "Поріднені

міста" та у роботі Асоціації міст України.


Налагоджено тісні зв'язки з м. Крамфорсом (Швеція), здійснено

обмін делегаціями, підписано плани діяльності та розпочато освітню

програму, в рамках якої було підписано Угоду про співпрацю між

гімназіями обох міст.


У 2000 році в рамках програми Tacis за програмою "ЕЛІОС"

м. Хмельницький є партнером м. Енна (Італія) та м. Бургос

(Іспанія), а також розглядається як партнер м. Кардіпи (Греція) у

програмі Tacis "Поріднені міста".


Черкаська область
Поглиблюються прямі контакти між державами - членами та

кандидатами в члени ЄС і Черкаською областю через іноземні

представництва. Протягом 1998-1999 років велися переговори з

представником Німецького державного Компенсаційного банку з

питання подальшого розвитку співробітництва в рамках

Україно-Німецької міжурядової програми "Трансформ".


На регіональному рівні продовжується співробітництво з

Францією. Наприкінці 1998 року відбулася зустріч з членами

французької делегації, де обговорювався стан зовнішньоекономічних

відносин Черкаської області і Франції.


У квітні 1999 року провідні підприємства області брали участь

у Днях Данії в Україні, які проходили в м. Києві. Метою участі

стало ознайомлення з датським досвідом, а також встановлення

прямих контактів.


Область має добрі перспективи співробітництва з Австрією. В

області підтримуються тісні зв'язки з торговим радником посольства

Австрії в Україні, поширюється Бюлетень торгового радника

посольства Австрії в Україні, постійно ведеться обмін

бізнес-інформацією через систему Internet. Заплановано та

проведено зустрічі з керівниками і аташе посольств Данії, Австрії,

представниками німецьких фірм "Гермед" та "Плюм Розе",

австрійською фірмою "Бери-Ласка". Встановлено регулярний канал

надходження до області інформації про виставки, програми

стажування українських фахівців, вчених, менеджерів.


Чернівецька область
Протягом 1999 року підприємства і організації області

експортували товарів до держав ЄС на суму 28,8 млн. доларів США,

імпортували відповідно на 22,1 млн. доларів США.
За станом на 1 січня 2000 року загальний обсяг прямих

іноземних інвестицій в економіку області становив 10,4 млн.

доларів США. Обсяг іноземних інвестицій з держав ЄС становив

5073,25 тис. доларів США.


Найбільші обсяги інвестицій вкладено нерезидентами Італії -

19,8 відсотка загального обсягу, Великобританії - 15,8 відсотка,

Німеччини - 14,3 відсотка.
На території Чернівецької області зареєстровано 78 спільних

підприємств із іноземними інвестиціями.


У рамках співробітництва України з державами - членами ЄС

поряд з виконанням першого австрійсько-українсько-румунського

проекту "EKOPROFIT" за програмою Tacis з транскордонного

співробітництва вже розпочато проект "ENERGYPLAN" за програмою

Tacis "Поріднені міста". Європейською комісією прийнято програму з

питань енергозбереження та фінансування по лінії програми Tacis, а

також розроблено програму створення мережі моніторингу у верхній

частині басейну річки Сірет для подання на розгляд Європейської

Комісії.
Парафовано остаточний текст Угоди про створення єврорегіону

"Верхній Прут" з екоєврорегіоном у його складі.


Українська сторона бере участь у створені центру екологічного

моніторингу у місті Бучеча за Румунською програмою PHARE.


Ведуться спільні роботи з контролю за якістю води у

прикордонних створах річок Сірет і Прут за участю управління

екобезпеки Чернівецької області та агенції охорони навколишнього

середовища Сучавського повіту Румунії.


У рамках програми Tacis завершено підготовку проекту

"Транснаціональна екологічна мережа Карпат". Відповідно до

прийнятого плану реалізації проекту проводяться навчальні поїздки

спеціалістів та членів робочої групи проекту до Фінляндії для

вивчення зарубіжного досвіду природоохоронної роботи.
З метою сприяння місцевому розвитку туризму та ініціативам з

туризму у Карпатському регіоні за допомогою навчальних програм,

організаційної та консультативної підтримки, розроблення та

впровадження стратегії маркетингу в Чернівецькій області також

реалізується програма Tacis "Підтримка місцевого розвитку та

туризму Карпатського регіону - PRUK 9802".


Продовжується підготовча робота із здійснення програми Tacis

з питань реконструкції водоканалізаційних мереж у районі зсуву в

м. Чернівці.
Місто Чернівці співпрацює в рамках програм поріднених міст з

містом Клагенфуртом (Австрія).


Налагоджено стосунки з поліцайпрезидентурою (м. Аусбург,

округ Швабія, Баварія, Німеччина) з метою обміну інформацією.


Чернігівська область
Зовнішньоторговельний оборот області з державами ЄС у

1999 році становив 170,9 млн. доларів США, що на

119,3 млн. доларів США більше ніж у попередньому році. Експорт

збільшився на 13,5 млн. доларів США.


Найбільш стабільні обсяги товарообігу протягом останніх років

підтримувались з Німеччиною, Великобританією, Нідерландами,

Австрією.
В області цілеспрямовано опрацьовується комплекс питань щодо

залучення іноземних інвестицій. Запроваджено систему допомоги

підприємствам та організаціям з розроблення інвестиційних проектів

та пошуку інвесторів. Підготовлено 96 інвестиційних проектів на

загальну суму понад 200 млн. доларів США. Створено і діє

регіональний бізнес-центр.


В розвиток економіки області іноземними інвесторами вкладено

46,9 млн. доларів США. В інвестуванні брали участь інвестори з

15 держав світу. Найбільша частка капіталу надійшла із Сполученого

Королівства Великобританії - 28,4 млн. доларів США, Бельгії -

9,5 млн. доларів США, Нідерландів - 2 млн. доларів США. Всього

іноземний капітал вкладено в 33 підприємства області.


З метою створення умов для залучення інвестицій у пріоритетні

види економічної діяльності області прийнято Указ Президента

України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на

територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області"

( 729/99 ).
У перспективі в рамках території пріоритетного розвитку

передбачається реалізація близько 60 інвестиційних проектів на

суму 96 млн. доларів США.
Обласною організацією Спілки жінок України у рамках програми

Tacis створено кредитну спілку для жінок, які займаються бізнесом.


У співпраці з посольствами Угорщини та Чехії у Чернігові

проведено бізнес-зустрічі підприємств області з підприємцями цих

держав. Підприємства області взяли участь у виставках та ярмарках

у Німеччині, Чехії, Угорщині.


Область підтримує партнерські стосунки з регіонами Польщі та

Угорщини. Місто Чернігів має побратимські зв'язки з німецьким

містом Меммінгеном.

Глава Адміністрації



Президента України В.ЛИТВИН

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка