Проблеми витлумачення понять "логічний аналіз" та "логічне моделювання" у дослідженнях з юридичної аргументації


Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. № 26/2017



Скачати 140,78 Kb.
Сторінка4/6
Дата конвертації24.03.2020
Розмір140,78 Kb.
1   2   3   4   5   6
Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. № 26/2017 

 

31 

методів  формальної  логіки  для  побудови  моделей  ар-

гументативних  міркувань  може  приводити  до  побудови 

так званих "логічних" (формальних) моделей для аналі-

зу та оцінки конкретних ситуацій юридичної аргумента-

ції. Саме у цьому останньому сенсі ми можемо говори-

ти про формальну логіку як модель для аналізу юриди-

чної аргументації. Це може бути створення формальних 

моделей  (формальних  теорій),  тобто  тих,  в  яких  вико-

ристовуються методи та результати символічної логіки, 

для  моделювання  аргументативних  міркувань  в  галузі 

юридичної  аргументації.  Зазначене  має  враховуватися 

при вирішенні другої проблеми, що виникає при витлу-

маченні  понять  "логічний  аналіз"  та  "логічне  моделю-

вання"  у  дослідженнях  з  юридичної  аргументації,  яка 

пов'язана з використанням формально-логічних засобів 

при  моделюванні  юридичної  аргументації.  Формально-

логічні процедури обґрунтування рішень служать моде-

лями, що відображують ходи та етапи міркування. Така 

модель  виявляє  внутрішні  логічні  зв'язки  між  структур-

ними  елементами  міркування.  При  цьому,  залежно  від 

різних  концепцій  права  формальна  логіка  будує  й  різні 

моделі юридичного міркування. Однією з перспективних 

галузей  застосування  логічних  теорій  є  моделювання 

аргументативних  міркувань.  Зазначене  моделювання  в 

юридичній  аргументації  враховує  її  специфіку.  Адже 

юридична  аргументація  ведеться  в  умовах  неповноти 

інформації, нечіткості формулювань, зіткнення інтересів 

сторін,  конфлікту  точок  зору.  Тому,  враховуючи  зазна-

чену  специфічність  юридичної  аргументації,  у  галузі 

логічного  аналізу  та  моделювання  аргументації,  стали 

з'являтися  системи  логіки,  які  формалізують  міркуван-

ня,  що  модифікуються,  у  праві.  Йдеться  про  праці: 

Т.Бенч-Капона,  які  присвячені  моделюванню  міркувань 

у  правових  експертних  системах  та  процесу  побудови 

аргументації  у  правових  інформаційних  системах;  

Я. Хаге, який, у співавторстві, розвинув формальну те-

орію  правових  міркувань,  що  отримала  назву  RBL 

(reason-based logic). На підставі цієї теорії була побудо-

вана  діалогічна  система  моделювання  правової  аргу-

ментації  DiaLaw  [9;  10;  11;  12].  Тривалий  час  працює 

над розробкою логіки модифікованих міркувань у праві 

Г.  Праккен.  Результатом  його  сумісної  з  Дж.  Сартором 

праці стала побудова діалектичної теорії доведень для 

логіки права, яка модифікується

 

[13]. 


Отже, вважаю, що для досягнення однозначного ро-

зуміння  сенсу  понять  "логічний  аналіз"  та  "логічне  мо-

делювання"  у  дослідженнях  з  юридичної  аргументації 

слід при їх витлумаченні: 1) зазначати сенс слова "логі-

ка" (логіка як наука чи певна логічна теорія), використо-

вуваний у даному контексті, а, отже, й аспект логічного 

моделювання (зовнішній чи внутрішній); 2) враховувати 

особливості  царини  застосування  формальних  моде-

лей  та  мету  дослідження;  3)  виходити  з  того,  що,  вра-

ховуючи,  що  формальні  та  неформальні  елементи  по-

в'язані  у  правовому  мисленні,  під  логічним  аналізом 

юридичної  аргументації  може  розумітися  застосування 

методів,  прийомів,  засобів  всього  логічного  знання  при 

вирішенні її проблем, де під логічним знанням буде ма-

тися на увазі формальна і неформальна логіка та ті при-

йоми,  які  розглядаються  у  риториці  як  такі,  що  застосо-

вуються в аргументації. 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка